Загострення на Донбасі та "Мінськ". Про що говорили на засіданні Радбезу ООН

Міністр оборони Олексій Резніков зазначив, що обстріли з боку проросійських сил на Донбасі 17 лютого посилилися через заплановане на цей день засідання Ради безпеки ООН. Скликала це засідання Росія для обговорення Мінських домовленостей. 

Резніков відзначив збільшення кількості прицільних обстрілів та нарощення інформаційної кампанії РФ із залученням окупаційних адміністрацій. Такими діями, на думку міністра, Росія хоче обґрунтувати розширення масштабів збройної агресії проти України. 

У цьому контексті важливими були позиції членів Ради безпеки ООН, а тому «Східний варіант» зібрав основні з них.  

ОБСЄ

«Зараз неможливо розв'язати “Донбаське питання”, не звертаючи увагу на напруження ситуації навколо України в цілому», — почав свою доповідь діючий голова ОБСЄ в Україні Мікко Кіннунен. 

Він наголосив, що всі пункти Мінських угод досі є актуальними, в тому числі й припинення вогню. Але при цьому Кіннунен уникав конкретики та не називав сторону, яка порушує режим тиші. Більш того, він зазначив, що «неможливо виділити одну сторону», яка порушує Мінські домовленості. 

«Усі мають нести відповідальність. Нам потрібно більше гнучкості та готовності до компромісу», — сказав керівник ОБСЄ в Україні. 

Щодо самих обстрілів Кіннунен зазначив, що «потрібно встановити точні факти, що сталося, і уникнути ескалації». 

Більш конкретним був голова спостережної місії ОБСЄ Яшар Халіт Чевік. Він зазначив, що з вечора 16 лютого до ранку 17 лютого представники ОБСЄ зафіксували близько 500 вибухів біля Станиці Луганської, Золотого та інших населених пунктів. 

Також за словами Чевіка, спостерігачі ОБСЄ обстежили приміщення дитячого садочку та вокзалу, які постраждали від обстрілів. При цьому він зазначив, що в дитячому садочку «постраждав фасад», тоді як на фото зафіксовано пробиту стіну приміщення. 

«З 2022 року наша місія зафіксувала удвічі більше порушень режиму припинення вогню, ніж у 2021 році. Використання важкої зброї призвело до більшої кількості жертв серед цивільного населення. Наші спостерігачі також фіксували укріплення військових позицій у цивільних районах, де мешкають прості люди», — зазначив Яшар Халіт Чевік.

Він також багато говорив про те, що моніторингова місія має багато перешкод у пересуванні на непідконтрольній Україні території. В тому числі бойовики перешкоджають і використанню безпілотників спостерігачами ОБСЄ. 

Росія

Представник Росії в Радбезі почав свій виступ із маніпуляції, зазначивши, що Мінські домовленості стосуються лише України та «представників Донбасу», а РФ не є стороною домовленостей. 

Та згодом він перерахував пункти Мінських домовленостей, у яких серед іншого зазначив: «вивід іноземних збройних формувань та найманців». 

Основною проблемою російський представник назвав «не бажання Києва вступати у прямий діалог з уповноваженими представниками Донецька та Луганська».   

Також представник Росії в Радбезі скаржився, що Україна відмовляється від проведення конституційної реформи та закріплення особливого статусу для Донбасу. А те, що Захід не впливає на Україну в цьому питанні, він назвав «страусиною позицією». 

США

Державний секретар США Ентоні Блінкен наголосив, що нова російська агресія щодо України є загрозою миру та безпеки. 

«Настала мить, коли вирішується доля та безпека багатьох людей, і коли йдеться про основи миропорядку. Кожна країна-член Радбезу має підійти до цього з усією відповідальністю. Одна країна не може змінювати кордони іншої країни силою. Одна країна не може диктувати політику чи вибір іншій країні і говорити, з ким їй асоціюватися», — заявив Блінкен. 

Він також закликав членів Радбезу поглянути, що Росія зараз робить в Україні. 

«Росія накопичила більш ніж 150 тисяч військових на кордоні з Україною. Росія каже, що зменшує цей контингент, але ми не бачимо, щоб це відбувалося. Наша інформація чітко каже, що ці сили, в тому числі наземні війська, кораблі, літаки готуються до нападу на Україну найближчими днями. Ми не знаємо чим це закінчиться, але просто зараз Росія намагається зробити кроки на шляху до війни. Росія планує створити привід для нападу. Це може бути насильницька дія, або якесь звинувачення проти українського уряду. Ми поки що не знаємо, що це може бути», — наголосив держсекретар США.  

Він також додав, що протягом кількох останніх днів у російських медіа почали поширюватися звинувачення на адресу України, аби «закласти підвалини для виправдання потенційної війни». 

«Росія може заявити що вони захищають російське населення і може початися напад. Кібератаки можуть призвести до порушення роботи українських установ. Після того російські танки зможуть вразити по ключових інфраструктурних обєктах, які вже були визначені», — зауважив Блінкен. 

Представник США попросив інших членів Радбезу консолідувати сили та не допустити ескалації з боку Росії. 

Велика Британія

Представник Великої Британії в Радбезі Джеймс Каріукі засудив дії Держдуми РФ, яка запропонувала Володимиру Путіну визнати так звані «ЛДНР».  

«Це піде всупереч Мінським домовленостям і необхідно, щоб російська влада відкинула це», — зазначив Каріукі. 

Він також нагадав, що агресія Росії на адресу України триває. 

«У березні 2014 року Росія вторглася і незаконно анексувала Крим з відвертими порушеннями міжнародного права. Через кілька тижнів у квітні 2014 року Росія сприяла початку конфлікту на Донбасі, який продовжує підживлювати. Сьогодні народ України знову живе під загрозою вторгнення. Весь світ бачить, що Росія розгорнула сили, необхідні для цього вторгнення. Ми чули про те, що ці військові повертаються  в казарми, але все вказує на те, що ситуація протилежна. Накопичення сил і засобів триває. Росія має право на переміщення своїх військ по своїй території. При цьому Росія відмовляється адекватно пояснити причину накопичення військ», — зазначив представник Великої Британії.

Він підсумував, що дії Росії спрямовані на залякування і дестабілізацію України. 

Україна

Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця почав свою доповідь зі згадки подій 7-річної давнини.

«Цього дня 7 років тому українське місто Дебальцеве зазнало повномасштабного нападу з боку російських регулярних військ та їх проксі-формувань. Важка артилерія завдавала ударів по  українських військових та по цивільному населенні. Це сталося попри те, що напередодні Україна та Росія домовилась про розведення сил, підписавши комплекс заходів з Мінських угод. Це один з прикладів того, як Росія порушила Мінські угоди відразу після їх підписання», — розповів Сергій Кислиця. 

Український представник  вкотре нагадав представникам Радбезу про обстріли українських територій проросійськими силами. 

Він також засудив звернення російської Думи щодо визнання «ЛДНР» та нагадав, що у 2008 році саме таке звернення передувало визнанню Російською Федерацією Південної Осетії та республіки Абхазія — окупованих регіонів Грузії. 

«Будемо сподіватися що члени Радбезу ООН зробили висновки з цієї ситуації, і будуть більш рішучі», — сказав український представник.  

Насамкінець він наголосив, що військова активність РФ біля українських кордонів  відбувається в порушення міжнародних документів. Нарощування військ поєднується з блокуванням Росією великої частини Чорного моря під приводом воєнних навчань. Ці дії Сергій Кислиця назвав гібридною війною. 

«Україна хоче миру, безпеки та стабільності не тільки для себе, а й для всієї Європи. Але якщо Росія вибере ескалацію, Україна буде захищатися», — підсумував представник України в ООН. 

Чим запам’ятається це засідання Радбезу ООН

• Росія вкотре звинувачує Україну в невиконанні Мінських домовленостей, тоді як самоусувається від їх виконання та маніпулює поняттями. Все це на фоні загострення на Донбасі, про яке представник Росії говорив неохоче. 

• Попри те, що повномасштабний наступ 16 лютого, про який заявляла американська розвідка, не стався, США продовжує наголошувати, що Кремль має плани напасти на Україну. В США припускають, що це можуть бути гібридні провокації, в тому числі кібератаки чи публічні звинувачення українського уряду, після чого Росія може застосувати свої війська. Держсекретар США Блінкен пообіцяв, що підтримка України з їх боку продовжиться. 

• Норвегія, Албанія, Ірландія та інші країни також виступили на підтримку України. 

• Українська сторона вкотре на міжнародному рівні заявила, що не хоче брати участі у війні, але захищатиме свою територію в разі нападу.