Скрипка, фортепіано і півтисячі книг. Як юний музикант з Сєвєродонецька підкорив світ своєю грою

Микола — тямущий і розважливий не по роках, називати такого серйозного парубка просто Колею навіть трохи ніяково. Спілкуватися з ним цікаво, юний музикант раз у раз пропонує зіграти на скрипці або фортепіано. І, звичайно, розповідає про свої недавні досягнення.

У січні він взяв перше місце на конкурсі «Nouvelles étoiles», який проходив в Парижі. Трохи раніше переміг в конкурсі «Зірки Європи», взяв гран-прі на 11 відкритому конкурсі В. М. Панфило (в цьому конкурсі перемагає вже двічі), а також на Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців інструментальної музики імені Германа Жуковського. Додалися в скарбничку і перше місце в міжнародному конкурсі «Prime Violin» і «Всеукраїнському конкурсі «Bravo Viola». Журі підкорює грою на скрипці, в період карантину — ще й дистанційно.

«Ми не женемося за досягненнями, але зараз можна брати участь онлайн в різних конкурсах. Можна сказати, тут карантин пішов на користь. Там різні члени журі, це дуже цікаво. І не потрібно їхати далеко, адже це значні витрати», — говорить мама хлопчика Анна.

На конкурсі «Nouvelles étoiles» Миколі також надали додаткові можливості. Він зможе виступити з оркестром.

“Брав камінчик, травинку — і грав”

Музика оточувала хлопчика завжди — мама Анна також професійно грає і викладає. А коли Колі було 5 років, він зацікавився скрипкою.

«Коля брав на вулиці камінчик і травинку. Я питаю “Що ти робиш? — Скрипочку тримаю”. І так травичкою пілікає. Каже: “Віддай мене на скрипку, там всього 4 струни, я швидко навчуся”. Але скрипка досить специфічний інструмент, вирішили трохи почекати й в 5 років 10 місяців пішли в музичну школу», — згадує Анна.

Пізніше з'явилося і фортепіано, на якому, правду кажучи, має грати кожен музикант. І, звичайно, для успіху до таланту додається велика робота і працьовитість. А в мріях маленького музиканта — повні зали.

«Я хочу стати видатним музикантом або педагогом. Я рівняюся на Девіда Гарретта і на Богдану Півненко. У мене ще багато творів на фортепіано, але я не можу один твір зіграти вдруге. Я імпровізую на ходу. У мене поки немає записаних творів. Я не встигаю їх поки зловити», — розповідає Микола.

Півтисячі книг

Читання — ще одне захоплення в житті Миколи. З'явилося навіть раніше, ніж музика. Хлопчик веде спеціальний зошит, куди записує назви прочитаних книг. І їх уже понад 500. Щонеділі Коля ходить до бібліотеки. Зараз захоплений серією «Коти-вояки».

«Я читаю й українською, і російською. Щонеділі я їжджу до бібліотеки. На одну книгу у мене йде 2-3 дні, тому що вони дуже цікаві, я можу читати по 2 години поспіль, не відриваючись. Іноді погуляєш на вулиці й шкода, що не почитав книгу. Ну або навпаки. Виходить якийсь подвійний вибір», — міркує він.

Хлопчик згадує, як навчився читати. Уміння робити це швидко з'явилося на морі. Та й так, що батькам довелося на курорті купувати синові ще дві книги.

«А коли ми 2020 року були на морі, я взяв з собою книгу “20 тисяч льє під водою”, автор Жюль Верн. Я її читав і під час дороги на море, і на зворотному шляху теж», — посміхається Коля.

Ментальна арифметика та інші захоплення

Крім творчості він захоплений математикою, а саме ментальною арифметикою. За допомогою спеціальних рахівниць, які називаються абакус, діти на заняттях вчаться швидко здійснювати різні операції з числами. Зараз Коля почав освоювати ділення. Але найбільше йому подобається зводити числа у квадрат. Проводимо експеримент: я не встигаю порахувати на калькуляторі, а у хлопчика вже готова правильна відповідь.

А нещодавно Коля знявся в дитячому кіно, в одному з епізодів кіножурналу «Байки». Там грає практично самого себе — теж юного скрипаля. Авторам дуже сподобався його типаж і вони не стали нічого змінювати. Для знімання навіть довелося зіграти на вулиці, але весь процес хлопчикові дуже сподобався. Розповідає про нього з запалом:

«Я граю на вулиці, у футлярі лежать м'яті гроші. Підходить хлопчик і питає: “Чому ти тут заробляєш гроші?” І я йому розповідаю історію: я йду по музичній школі та пробую ручки класів, а все закрито. Що ж таке, мені репетирувати ніде! Потім я знаходжу клас, де дві дівчинки співають, а хлопчик грає на акордеоні. Потім я починаю грати, а він мене перебиває. Він мені каже: “Що, напілікався, Паганіні?” А я кажу: “Здався нам твій баян. Іди на весіллі грай”. Потім я штовхаю стіл, де стоїть його акордеон, і він падає на підлогу. Але насправді він не падає, його нахиляють, а потім знімають вже на підлозі. Монтаж».

Хлопчику хочеться багато в чому себе спробувати. Іноді здається, що йому мало 24 годин на добу. День розписаний чи не по хвилинах. Зранку перед школою — ментальна арифметика, потім уроки, після — заняття музикою. Вдома — домашнє завдання, музика та улюблене читання.

«В суботу я ходжу на ансамбль. Я там тепер став концертмейстером ансамблю. Коли починається п'єса, все дивляться на мене, рівняються», — додає хлопець.

Створити умови для таланту

Батьки Колі говорять: завжди намагалися підтримувати захоплення сина і прислухалися до нього. В зовсім ранньому дитинстві він любив грати конструкторами, які розвивають мислення. А ще вдома немає такого здатного відвернути увагу ... телевізора.

«У нас є тільки комп'ютер, де ми дивимося якісь пізнавальні програми. Тобто ми не витрачаємо час на телевізор, він все це бачить. Я багато займаюся, граю, може, це якусь роль зіграло. Не завжди все так легко дається. Музика — це велика праця, розвиток сили волі, внутрішнього стрижня, який потрібен для розвитку особистості», — розповідає Анна.

Нещодавно родина отримала ще одну гарну новину: проєкт «Vivat Future» німецької інвестиційної компанії, який підтримує юних талановитих музикантів з різних країн Європи, схвалив їх заявку і допоможе придбати для Колі нову скрипку.