Сантиметр за сантиметром: як Європа допомагає Україні в розмінуванні

За даними звіту Landmine Monitor 2020 Україна знаходиться на третьому місці після Афганістану і Малі за кількістю нещасних випадків, пов'язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами. Водночас смертельна загроза від мін — лише верхівка айсберга. Забруднені території позбавляють дітей безпечного дитинства, а дорослих — можливості вести господарство, щоб забезпечити сім'ю засобами для існування.

На щастя, Україна не залишилася наодинці з цією проблемою. У нашій країні працює відразу кілька організацій, що займаються розмінуванням територій. Одна з них — Данська рада у справах біженців — Данська група з розмінування (DRC-DDG). Організація відновила свою роботу в Україні у 2014 році у відповідь на гуманітарні потреби країни. І зараз за фінансової підтримки Європейського Союзу активно займається розмінуванням територій Донбасу.

«Східний варіант» поговорив з представниками DRC-DDG, щоб дізнатися, як вони допомагають зробити українську землю безпечною.

Повернути безпечне життя

Розмінування, яким займається DRC-DDG, заведено називати гуманітарним. Це означає, що воно здійснюється не для військових цілей, а для того, щоб мирні громадяни могли спокійно і безпечно жити на цій землі.

«Гуманітарне розмінування можна розділити на дві частини: перша — це виявлення забруднених територій, а друга — очищення територій від усього того, що було виявлено. Перший етап називається нетехнічним обстеженням територій», — пояснює проєктний менеджер DRC-DDG Нік Вовк.

Точно назвати всі забруднені вибухонебезпечними предметами території не може ніхто, тому команди DRC-DDG з нетехнічного обстеження допомагають визначати потенційно небезпечні території або, навпаки, виключати землі, безпека яких підтвердилася. За 2020 рік у Луганській області фахівці організації звільнили 670 тисяч м² територій, з яких 41 тисячу м² демінери очистили вручну сантиметр за сантиметром.

Процес очищення вимагає великих витрат на закупівлю обладнання і підготовку персоналу. Експерти International Human Rights Community підрахували, що якщо собівартість однієї міни приблизно дорівнює від 3 до 30 доларів, то на її знешкодження потрібно витратити від 300 до 1000 доларів. У Хорватії на десятирічну програму з розмінування було виділено 550 мільйонів євро, причому кошти вкладали міжнародні донори.

Рік конфлікту вимагає трьох років розмінування

Головний сапер однієї з груп розмінування Олег Мельничук прийшов у DRC-DDG у 2017 році. Як і всі сапери, він пройшов чотиритижневий тренінг, а потім вийшов на роботу в польові умови.

Чоловік згадує: свого першого робочого дня страху не відчував, було лише невелике хвилювання.

«У нас був дуже хороший технічний радник. І вже на той момент ми пройшли відмінну підготовку і були впевнені в тому, що робимо. Ми знали, що наші дії, звичайно, ризиковані, але цей ризик розрахований. Ми знаємо, що наш попередній крок є страховкою в наступному кроці», — коментує Олег Мельничук.

Він пояснює, що розмінування — дуже копіткий і тривалий процес.

«Заведено вважати, що для того, щоб розмінувати або вивільнити від вибухонебезпечних припасів території після закінчення конфлікту, кожен рік конфлікту потребує близько трьох років розмінування. Так що, нескладно підрахувати, скільки років буде потрібно на розмінування небезпечних територій. Особливо враховуючи, що на сьогодні конфлікт ще не закінчений», — каже Олег.

У групах з розмінування працюють українці, багато хто саме з Донецької та Луганської областей. Більшість техніки для розмінування закуповується у європейських постачальників.

Більш досвідчені сапери, такі як Олег, потім тренують нових саперів.

«Наші потужності ростуть, і ми набираємо все нові та нові команди розмінування. Наразі також проходить тренінг для саперів, за підсумками якого будуть сформовані три нові команди. У цьому тренінгу беруть участь як люди зі вже наявним досвідом роботи в розмінуванні в інших організаціях, так і без досвіду зовсім», — розповідає сапер.

Олег особливо підкреслює, що в групах демінерів на одному рівні працюють як чоловіки, так і жінки.

«Багато хто може вирішити, що робота сапера — суто чоловіча справа, але це не так. У наших командах працюють жінки нарівні з чоловіками, дівчата також очолюють команди нетехнічного обстеження та одну з груп розмінування. Так що в боротьбі з мінною небезпекою ми всі рівні», — вважає головний сапер.

Інформація — це захист

Розмінування — лише частина великої роботи, яку проводить DRC-DDG.Торік за підтримки Європейського Союзу організація створила онлайн-курс з інформування про вибухонебезпечні предмети. Нік Вовк каже, що подібних інноваційних курсів лише кілька у світі.

«Завдяки підтримці ЄС ми маємо можливість нарощувати потенціал інших організацій. І минулого року партнерська організація з непідконтрольної території пройшла тренінг, щоб також здійснювати інформування про ризики вибухонебезпечних предметів», — коментує Нік Вовк.

Для інформування про мінну небезпеку співробітники DRC-DDG використовують різні канали комунікації. Наприклад, проводять так звані швидкі сесії на КПВВ. Поки люди чекають своєї черги на перевірку документів, вони дізнаються основні правила мінної безпеки. Так, вважають в DRC-DDG, вдається охопити відразу жителів підконтрольних і непідконтрольних територій.

Велику роль в інформуванні про ризики вибухонебезпечних предметів грають інформаційні кампанії — соціальна реклама. Жителі Донбасу неодноразово могли бачити її по телевізору, на YouTube або чути по радіо.

«У наших кампаніях ми намагаємося враховувати те, з якою цільовою аудиторією ми комунікуємо, наприклад, робити розбивку за віком. Для кожної цільової аудиторії ми розробляємо свої ключові повідомлення, які транслюємо. Ми розуміємо, що діти від 6 до 12 років та дорослі люди старше 18 років не можуть однаково реагувати на одні й ті самі матеріали», — пояснює Нік Вовк.

https://youtu.be/0C974nnFmKI

Щоб визначити, як найкраще подавати інформацію, фахівці DRC-DDG працюють з фокус-групами. В одній з них участь брали підлітки, після чого створена реклама поширювалася в популярних серед молоді соціальних мережах.

Від мін до чистої питної води

Крім смертельної загрози, яку несуть заміновані території, вони також стають непридатними для землеробства і випасу худоби. А для багатьох людей, які проживають поблизу лінії розмежування, земельні ділянки — фактично єдине джерело доходу. До того ж в деяких місцях, забруднені мінами території перекривають доступ жителів до найнеобхіднішого ресурсу — води.

Так було в селищі Комишуваха в Луганській області, де проживає трохи більше трьох тисяч осіб. До розмінування місцеві жителі мали обмежений доступ до води — по 15 хвилин чотири рази на добу.

«Свердловина з питною водою знаходилася серед замінованих полів і ніхто, крім DRC-DDG не міг її відремонтувати»,— каже Нік Вовк. Також свердловина розташовувалася на території організації, яка припинила своє існування, тому були і юридичні проблеми.

Тому спочатку DRC-DDG розв'язала юридичні питання, потім розмінувала територію поблизу свердловини, а потім залучила бригаду для ремонту та очищення свердловини.

Нік сам пив воду з цього джерела.

«Голова Комишувахи потім сказав, що тепер вода в їхньому селищі найчистіша в усьому регіоні та відповідає всім європейським стандартам», — згадує Нік. Зараз у жителів Комишувахи є цілодобовий доступ до питної води.

Після очищення території поблизу Комишувахи від мін, DRC-DDG видала гранти місцевим жителям, щоб полегшити ведення сільського господарства.

«Оскільки у DRC-DDG є 60-річний досвід роботи за плечима не тільки в гуманітарному розмінуванні, але і в інших сферах — в соціальному захисті, в юридичній допомозі, в ранньому розвитку, ми бачимо проблему комплексно. Часто буває, що коли земля вже очищена і є безпечною, людина все одно не може на ній працювати, як раніше. Можливо, не вистачає коштів. Можливо, почалися якісь проблеми з юридичної точки зору. Наприклад, потрібні якісь документи для роботи на цій землі», — пояснює Нік.

Він вважає, що це хороший приклад того, як Європейський Союз підтримуючи гуманітарне розмінування покращує життя людей на сході України.

Заглядаючи в майбутнє

У 2021 році DRC-DDG планує навчити та спорядити ще чотири бригади з розмінування і, таким чином, їх буде вже дев'ять, а також навчити ще дві команди з нетехнічного обстеження територій — їх буде вже три.

Також організація націлена на те, щоб звільнити ще 800 тисяч квадратних метрів від мін, а в перспективі до 2024 року має бути звільнено вже 3 мільйони квадратних метрів.

Завдяки цим планам Україна загалом і жителі Донбасу зокрема відчувають ту підтримку, яку нам надають наші європейські партнери. Комплексний підхід до розв'язання проблем і допомога міжнародної спільноти допоможе Україні зробити так, щоб наслідки конфлікту відчувалися менше і були подолані якнайшвидше.

Правила мінної безпеки

📌 Міни зустрічаються в місцях, де раніше були бліндажі та окопи. Не варто ходити там, де є висока трава, занедбані будівлі, кинута техніка або загибла худобу — все це може вказувати на наявність вибухонебезпечних предметів поблизу. Далеко не всі заміновані території промарковані спеціальними табличками.

📌 Не можна прибирати знаки, що інформують про мінну небезпеку, навіть якщо вам здається, що тут уже безпечно. Через це можуть постраждати інші люди.

📌 Якщо ви ще здалеку помічаєте дивний незнайомий предмет, не наближайтеся і не намагайтеся його обійти. По закінченню часу вибухонебезпечні предмети можуть поржавіти й вигоріти на сонці та бути вже не такими помітними, але вони все ще можуть вибухнути.

📌 Якщо ви натрапили на фугасну міну — зупиніться, не панікуйте, стійте на місці, чекайте допомоги. Якщо ви на небезпечній території або ви не впевнені, що ця територія безпечна, зупиніться і не рухайтеся. Попередьте інших, щоб не підходили та попросіть їх викликати ДСНС (єдиний номер 101).

📌 Якщо це не міна, а боєприпас, що не розірвався, йдіть звідти самі та відведіть інших людей якнайдалі від знайденого предмета. На відкритій місцевості або в лісі відходити бажано слід у слід, як ви прийшли. Потім зверніться до ДСНС і повідомте про знахідку.

📌 Якщо бачите, як хтось інший постраждав від вибухонебезпечного предмета, не наближайтеся до нього і не намагайтеся надати першу допомогу, поряд можуть бути інші снаряди. Викличте «швидку» допомогу (єдиний номер 103) і ДСНС.

Більше інформації про правила безпеки можна знайти на сайті stopmina.com