Доступ до медицини для ВПО та жителів прифронту Донеччини та Харківщини: як це працює та що потрібно знати

З початком повномасштабного вторгнення рф доступ цивільного населення на сході України до медичних послуг значно ускладнився: заклади зруйновані, лікарі евакуювалися, а мирне населення вимушено покидає рідні домівки через бойові дії. На територіях, наближених до лінії фронту, не працюють лікарні та медичні фахівці, і доступ до медицини суттєво обмежений. Водночас переселенці шукають якісні медичні послуги в приймаючих громадах.

Східний Варіант разом з Накипіло дослідив, який стан медицини на Донеччині та Харківщині станом на зараз та де переселенці та мешканці прифронту можуть отримати допомогу.

У чому проблема?

Донеччина. Катастрофічний вплив російської війни на медицину

Російська військова агресія завдала руйнівних наслідків для медицини Донецької області. До 2014 року тут проживало понад 4 млн людей, коли зараз, станом на початок квітня 2026 року, на підконтрольних територіях залишається лише 174 тисячі мешканців.

Через бойові дії та постійні ворожі обстріли постраждало 96 медичних закладів на Донеччині, з них 25 повністю зруйновані. Більша частина області окупована ворогом, а підконтрольні території постійно обстрілюються росіянами. На прифронтових територіях доступ до медичних послуг для населення сильно ускладнений. Коли в населених пунктах уже йдуть бої, у лікарів, вузьких спеціалістів та медичних волонтерів уже немає можливості працювати. Евакуаційні та медичні місії, які пересуваються автівками, російські сили також постійно обстрілюють, попри заборону Женевськими конвенціями.

«Основні бар’єри в доступі до медицини на прифронтових територіях включають руйнування інфраструктури, дефіцит кадрів, а також небезпеку пересування. Ключовими проблемами є складнощі з доставкою пацієнтів до лікарень через безпекові ризики», — розповідають Східному Варіанту в Департаменті охорони здоров’я Донецької обласної військової адміністрації (ОВА).

В області спостерігається суттєвий дефіцит лікарів-спеціалістів. Загальна потреба закладів становить 295 фахівців. Найбільший кадровий дефіцит відчувається серед таких спеціальностей: лікарі-анестезіологи, лікарі-інтерни, лікарі з медицини невідкладних станів, лікарі з функціональної діагностики, лікарі загальної практики — сімейні лікарі, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, невропатологи, ортопеди-травматологи, отоларингологи, офтальмологи, педіатри, психіатри, психологи, терапевти та хірурги.

Харківщина. Що загострює ситуацію

Система охорони здоров'я в Харківській області балансує між безпекою та якісним обслуговуванням пацієнтів. Через російські обстріли частина медзакладів зруйнована чи переміщена, а медики змушені працювати в умовах ризику обстрілів, перебоїв зі світлом і зв'язком. У прифронтових громадах люди часто не можуть дістатися до лікарні через відсутність транспорту чи небезпеку доріг.

Водночас медична сфера адаптується до складних умов: пошкоджені лікарні й амбулаторії поступово відновлюють. У частині з них будують укриття, оновлюють обладнання за підтримки держави та міжнародних партнерів. Доступ до медицини подекуди забезпечує і громадський сектор.

Одним із ключових викликів є нестача кадрів. Проблема, яка існувала й раніше, загострилася через вимушену міграцію населення, зруйновану інфраструктуру, загрозу обстрілів, виснаження медиків.

Торік у комунальних закладах регіону були зайняті 32,5 тисячі посад із 45 тисяч наявних. Тобто система була укомплектована на 72%. Станом на березень 2026 року в області були актуальні 7,6 тисячі вакансій. Найбільше бракує лікарів (1,8 тисячі вакансій) і молодшого медперсоналу (приблизно три тисячі). Такі цифри надали в Харківській обласній адміністрації на запит «Накипіло».

Найскладніша ситуація — у прифронтових і деокупованих громадах, подекуди працює лише третина медиків від потреби. У Куп'янській громаді штат укомплектований на 26,1%. На Шевченківщині та Борівщині зайнято 35,7% і 39,3% посад. Трохи краще в Золочівській, Великобурлуцькій та Ізюмській громадах, де працюють 42–43% фахівців від наявної потреби. У Близнюківській — 45,3%.

У Харкові нестача кадрів гостро відчувається в медзакладах, які надають ургентну допомогу та реабілітаційні послуги.

«Зростає потреба у висококваліфікованих фахівцях: передусім у фізичних терапевтах, психіатрах, психотерапевтах, ерготерапевтах і клінічних психологах, здатних працювати з військовослужбовцями, постраждалими цивільними та дітьми», — відповіли на наш інформаційний запит у міськраді.

Водночас у харківських комунальних лікарнях критично бракує медичних сестер, лікарів сімейної медицини, терапевтів, педіатрів і лікарів-лаборантів.

Через російські обстріли регулярно потерпає медична інфраструктура. Від 2022 року на Харківщині ворог пошкодив або зруйнував 486 закладів чи їхніх структурних підрозділів. Наразі відремонтували приблизно третину: 151 об'єкт охорони здоров'я.

У Харкові зазнали пошкоджень 44 комунальні заклади. Із них три — лише за перші 2,5 місяця цього року. У місті частково або повністю відновили 37 закладів.

Понад те, ситуацію ускладнюють ворожі дрони, які неодноразово атакують цивільних, зокрема автівки швидкої допомоги. Серед головних викликів у ХОВА називають відсутність світла та зв'язку у прифронтових громадах, потреба в укриттях і в медичному обладнанні. Особливу увагу необхідно приділити розвитку системи реабілітації.

Які є рішення?

Донеччина

Робота медичних закладів для жителів прифронту

Станом на початок квітня, на території Донецької області працює 24 медичні заклади. З них 7 закладів первинної та 17 закладів вторинної та спеціалізованої допомоги.

Продовжує діяти Програма медичних гарантій, яка покриває екстрену, первинну, спеціалізовану та паліативну допомогу. Також діють і місцеві програми підтримки медичних закладів — це цільові програми органів місцевого самоврядування, спрямовані на фінансування комунальних некомерційних підприємств, які не покриваються НСЗУ. Вони включають оплату комунальних послуг, придбання обладнання, стимулювання персоналу та забезпечення пільгових категорій населення ліками.

На Донеччині екстрена медична допомога мешканцям надається цілодобово від Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. До його складу на даний час входять 4 станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, 5 підстанцій, 4 пункти базування. У середньому щодобово працюють 23 бригади, які надають екстрену медичну допомогу населенню на підконтрольній Україні території Донецької області за принципом регіональної екстериторіальності.

«Оперативно-диспетчерською службою Центру щоденно приймається близько 300 звернень від населення. За 1 квартал 2026 року здійснено 10341 виїзд бригад екстреної медичної допомоги. Надано допомогу 10131 особі. госпіталізовано 3843 особи, надано допомогу 65 пацієнтам із гострим інфарктом міокарда, 394 пацієнтам із гострим мозковим інсультом. Бригадами екстреної медичної допомоги виконано 367 транспортувань до закладів охорони здоров’я за межі області. Своєчасність доїзду за 1 квартал 2026 року на критичні виклики в містах та в сільській місцевості склала 100 %. Своєчасність доїзду на екстрені виклики в містах склала 93,22 %, у сільській місцевості — 50,51 %», — розповідають у Департаменті охорони здоров’я Донецької ОВА.

У Донецькій області організована та надається психологічна допомога. На теперішній час залучено до цієї роботи 111 лікарів та 28 медичних сестер. Протягом 2026 року на первинному рівні психологічну допомогу отримали понад 8 тисяч пацієнтів, зокрема переселенців та діти.

На другому рівні психологічна реабілітація спрямована на розв’язання актуальних або специфічних психологічних проблем, які виникли внаслідок психологічного травмування в надзвичайних ситуаціях (пожежі, руйнування будинків тощо), у кризових ситуаціях (розлучення, смерть близьких людей тощо). Також передбачено проведення профілактичних та лікувальних заходів для осіб і сімей, які мають психологічний стрес, а також осіб із підвищеним ризиком розвитку психічних розладів. У такому разі послуги надаються індивідуальні та/або сімейні консультації.

Психологічна допомога третього рівня надається стаціонарно або амбулаторно в психіатричних лікарнях Словʼянська та Краматорська. Сьогодні тут створені центри психологічної реабілітації та відділення медико-психологічної реабілітації. Також продовжують працювати в необхідній кількості мультидисциплінарні команди, до складу яких входять лікар-психіатр, лікар-психолог або лікар-психотерапевт для надання психологічної та психотерапевтичної допомоги. Протягом 2026 року спеціалістами зазначених закладів надана допомога 138 пацієнтам, зокрема 19 переселенцям.

Мобільні медичні бригади

Окрім закладів, в області працюють мобільні медичні бригади, які працюють у віддалених громадах, приймають мешканців, обстежують та надають медичні консультації. Так, працює медична бригада «сексуально-репродуктивного здоров’я», яка створена та функціонує за підтримкою Фонду Народонаселення Організації Об’єднаних Націй («UNFPA») та БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть із ВІЛ». До складу мобільної бригади входять лікарі акушери-гінекологи та акушерки Обласного перинатального центру Краматорська.

Мобільна бригада щомісячно виїжджає до амбулаторій сіл Шабельковка, Дмитрівка, Красногорка, Черкаське, Новомиколаївка, Очеретине, Новополтавка, Дмитроколине, Михайлівка, Олександрівка, Билбасівка.

«У співпраці з благодійним фондом «Альянс громадського здоров’я» впроваджена мобільна діагностична послуга — скринінг на туберкульоз серед ключових груп населення та груп підвищеного ризику. Мобільна амбулаторія оснащена приладом Gene Xpert та апаратом FDR Xair. З 1 січня 2026 року мобільна амбулаторія, до складу якої входять фахівці обласного протитуберкульозного закладу, здійснили 18 виїздів. Обстежено 203 особи», — розповідають у Департаменті охорони здоров’я Донецької ОВА.

Для Краматорської громади працює мобільна бригада Краматорського Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1. До неї входять сімейний лікар, медична сестра, психолог та акушер-гінеколог. Вони обслуговують вдома нетранспортабельних та маломобільних громадян, а також мешканців громади у віддалених районах.

Також за підтримки Товариства Червоного Хреста України працює медична мобільна бригада на території Миколаївської та Святогірської громад. Вони надають доступ до комплексної медичної допомоги найбільш вразливим верствам населення, яка включає первинну діагностику, консультації лікарів та забезпечення медикаментами. Мобільна бригада останнім часом виїжджає до сіл Хрестище, Микільське, Адамівка тощо.

«В межах Олександрівської та Новодонецької громад, з метою обслуговування населення в амбулаторіях і ФП сумісно із КП «Олександрівський центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрівської селищної ради Донецької області», працює мобільна бригада Premiere Urgence Internationale; у складі — сімейний лікар та медична сестра. Також, завдяки співпраці Центру первинної медико-санітарної допомоги Лиманської міської ради з організацією «Лікарі без кордонів», заклад продовжує отримувати гуманітарну допомогу у вигляді дороговартісних ліків та виробів медичного призначення для населення громади», — повідомляють у Департаменті охорони здоров’я Донецької ОВА.

Отже, переселенці після евакуації можуть звернутися до будь-якого медичного закладу, щоб отримати первинну та невідкладну допомогу. Уклавши декларацію із сімейним лікарем або терапевтом, вони отримають доступ до безплатних консультацій, рецептів на ліки та направлень до вузькопрофільних спеціалістів.

Які рішення для переселенців?

Декларація з лікарем та доступ до ліків

У Департаменті охорони здоров’я Донецької ОВА нагадають, що, відповідно до українського законодавства, громадяни можуть підписувати декларацію із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром у будь-якому медичному закладі країни, незалежно від місця реєстрації чи проживання. Ця процедура гарантована Міністерством охорони здоровʼя та дозволяє обрати лікаря онлайн або офлайн.

Відповідно до наказу МОН № 496, первинна медична допомога в умовах воєнного стану для переселенців надається без переукладання декларацій із сімейним лікарем. Переселенців приймають у будь-якому закладі охорони здоровʼя.

«ВПО, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров’я на власний вибір із заявою на ім’я керівника такого закладу із проханням поставити її на облік за місцем фактичного проживання (зі зразком заяви, як правило, можна ознайомитися в у відповідному закладі охорони здоров’я). Документом, що підтверджує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», — повідомляють у Департаменті охорони здоров’я Донецької ОВА.

Переселенці, які потребують спеціалізованої медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної), можуть звернутися до територіального закладу охорони здоров’я та отримати направлення до медичного закладу потрібного профілю.

Також переселенці мають право на безплатні ліки під час перебування в стаціонарі. Для них в аптеках так само працює програма «Доступні ліки». У рамках цієї програми всі препарати за рецептом для людей, які потребують постійного лікування, можна отримати в будь-якій аптеці безкоштовно (Аптека з позначкою «Тут є Доступні ліки»). Якщо ліки перевищують визначену державою ціну, то їх можна отримати за невелику доплату. Вартість ліків повністю або частково оплачує держава. Якщо переселенець укладає декларацію з лікарем у новому місці — стара анулюється автоматично.

Релоковані медичні заклади Донеччини

Після 2022 року частина медичних закладів Донеччини релокувалися в інші області України, де продовжують працювати й сьогодні. Тут відновили їхню роботу як для переселенців, так і для місцевих мешканців. Повний список евакуйованих лікарень за областями:

Вінницька область

1. КНП «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги«Добропільської міської ради.

2. КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради».

Дніпропетровська область

1. КНП «Мирноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги»;

2. КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 5 м. Маріуполя»;

3. КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Покровської міської ради Донецької області;

4. КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут»;

5. КНП «Лиманська центральна районна лікарня»;

6. КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька»;

7. КНП ММР «Маріупольської міської лікарні No 4»;

8. КНП Покровська КЛІЛ;

9. КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради»;

10.КНП «Сіверська багатопрофільна лікарня планового лікування Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області;

11.КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Костянтинівської міської ради;

12.КНП «Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради».

Закарпатська область

1.  КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 5 м. Маріуполя».

Київська область

1. КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут»;

2. КНП «Центральна міська лікарня м. Торецька»;

3. КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька»;

4. КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради»;

5. КНП «Інфекційна лікарня м. Костянтинівка»;

6. КНП «Родинська міська лікарня».

Кіровоградська область

1. КНП «Мирноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги»;

2. КНП «Обласна клінічна травматологічна лікарня».

Львівська область

1. КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 3 м. Маріуполя».

Полтавська область

1. КНП Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

Одеська область

1. КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради»,

2. КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 2 м. Маріуполя».

Хмельницька область

1.  КНП «Мирноградська центральна міська лікарня» Мирноградської міської ради.

Чернівецька область

1.КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка».

м. Київ

1. КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Маріуполя»;

2. КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька»;

3. КНП ММР «Маріупольської міської лікарні № 1»;

4. КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь»;

5. КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 1«КМР;

6. КНП «Авдіївська центральна міська лікарня«Авдіївської міської ради;

7. КНП «Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Волноваської районної ради»;

8. КНП «Перинатальний центр м. Маріуполь».

Куди звернутися за консультацією?

У випадку додаткових питань, мешканці та переселенці Донецької області можуть звернутися за наступними контактами. Контактний центр 1545 входить до Єдиної системи опрацювання звернень до органів влади. Його фахівці в режимі онлайн приймають усі звернення громадян, скарги, пропозиції та запитання від мешканців до органів влади.

Відповідно, на базі Урядового контактного центру функціонує спеціалізована «гаряча лінія» 1545*4 з питань реабілітації, протезування/ортезування та забезпечення іншими допоміжними засобами реабілітації військовослужбовців, які отримали поранення.

• «Гаряча лінія» МОЗ України: 0 800 60 20 19;
• Національної служби здоров’я України за номером 1677;
• Гаряча лінія Донецької ОДА: 0–800–507–506 (для звернень громадян);
• Евакуація та гуманітарна допомога: 0–800–408–911;
• Евакуація тяжкохворих/осіб з інвалідністю: 0–800–332–614;
• Цілодобовий call-центр: 0–800–500–12;
• Гаряча лінія Департаменту -066–984–17–61.

Харківщина

Які безкоштовні послуги можуть отримати переселенці й місцеві жителі

Цьогоріч до Програми медичних гарантій (ПМГ) в області долучилися 219 закладів охорони здоров'я різної форми власності: 123 комунальних, 28 приватних і 11 державних. Також договори підписали 57 медиків-ФОПів.

Програма покриває різні види медичної допомоги: екстрену, первинну, спеціалізовану (лікування в стаціонарі чи амбулаторно **вдома під наглядом лікаря**, операції, дослідження), паліативну, неонатальну, а також реабілітацію та допомогу при пологах. Усі послуги, які входять до ПМГ, безкоштовні для пацієнтів. За них платить держава. Адмініструє це Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

«На Харківщині, як і в інших регіонах України, попит у 2025 році становили: первинна, екстрена медична допомога. Збільшується потреба в реабілітації, допомозі при розладах психіки та поведінки. Також високою є потреба в хірургічних втручаннях, допомозі при травмах. Аби зробити висновки про попит у 2026 році, варто проаналізувати дані за пів року. Та я думаю, що тенденція збережеться», — говорить Вікторія Мілютіна, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ.

Якщо людина виїхала з громади, не обов'язково шукати іншого сімейного лікаря на новому місці. Пацієнт може підтримувати зв'язок із тим, з яким уже підписав декларацію: за потреби спеціаліст проконсультує, надасть направлення на стаціонарне лікування, рецепт на медпрепарати тощо.

«Понад те, до деяких спеціалістів можна звернутися без декларації: наприклад, до психіатрів», — зазначила представниця НСЗУ.

Що варто знати про реабілітацію

Торік в Україні понад 435 тисяч пацієнтів отримали реабілітаційні послуги. З них на Харківщині — майже 7%: це приблизно 30 тисяч людей. Першочергово зверталися захисники, ветерани та жителі постраждалих громад області.

Тривалість реабілітації визначається індивідуально. Пацієнту потрібно звернутися до сімейного лікаря. Він дасть направлення до медзакладу, який має договір із НСЗУ. Там із людиною працюватиме команда фахівців, які повинні визначити план реабілітації.

Послуга надається щонайменше 14 днів (це один цикл). Важливо, щоби реабілітація тривала до досягнення результату, зауважила Вікторія Мілютіна. Якщо людина отримала множинні травми під час обстрілу, держава може профінансувати до 122 днів на відновлення. Якщо пацієнт втрачає декілька кінцівок — до 364 днів.

«Пацієнт отримує в пакеті ПМГ першочергово роботу мультидисциплінарної команди. Окрім фізичного терапевта, повинні бути психолог, невролог та інші фахівці. У пацієнта має бути індивідуальний реабілітаційний план, який також коригується залежно від його динаміки. У пакет входить і безкоштовне забезпечення ліками з національного переліку. А також (у разі стаціонарної реабілітації — ред.) харчування, перебування в комфортних умовах», — наголосила Мілютіна.

Безкоштовна психологічна та психіатрична допомога

Від 2025 року всі лікарі сімейної медицини, які працюють у центрах первинної медико-санітарної допомоги, пройшли навчання з надання психологічної допомоги.

«Вони знають протоколи допомоги при проблемах із психікою, при стресі. Вони можуть вчасно віддиференціювати: чи зможе людина впоратися амбулаторно, чи слід її направити в центр ментального здоров'я, або ж потребує спеціалізованої допомоги, якщо це посттравматичний розлад. Також у нас є психіатричні стаціонари», — повідомила директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ.

Людина може й самостійно звернутися до центрів ментального здоров'я. Зокрема, там є виїзні бригади, які надають послуги на місцях.

«Хоча центри ментального здоров'я вперше запрацювали торік, уже понад 114 тисяч пацієнтів у всій країні отримали таку допомогу. Люди самі звернулися. Це свідчить, що є потреба та що варто це розвивати», — додала Вікторія Мілютіна.

За даними НСЗУ, загалом у Харківській області працюють 210 надавачів послуг за напрямком «Психологічна та психіатрична допомога». Серед них — 174 психіатри, 62 клінічні психологи, 42 наркологи.

Що входить у безкоштовний обсяг швидкої допомоги

Екстрену медичну допомогу надають усім людям у ситуаціях, коли є загроза життю, підкреслила Вікторія Мілютіна. Послуги безкоштовні при виїзді на місце та під час транспортування до лікарні:

«Є маршрути, затверджені місцевим департаментом охорони здоров'я. Йдеться про спеціалізовану медичну допомогу у випадках інфарктів, інсультів, травм, потреб у неонатальній допомозі, гострої недостатності нирок тощо. У зв'язку з динамікою стану лікарень маршрут може змінюватися. Передбачається, щоби медична допомога була доступна й надавалася в закладі, де є необхідне обладнання й фахівці».

На Харківщині працюють 200 бригад обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони базуються у 188 місцях, у тому числі в 113 тимчасових. У Харкові допомагають людям 93 бригади, в районах області — 107 бригад.

«Доступні ліки»: яка ситуація на Харківщині

В Україні з 2017 року працює програма, яка покриває повну чи часткову вартість певних ліків і медичних виробів. Гроші відшкодовує аптекам держава через НСЗУ. Наразі програма «Доступні ліки» охоплює 748 найменувань, із них 279 — безоплатні для пацієнтів. Можна отримати препарати від серцево-судинних захворювань, діабету, бронхіальної астми, епілепсії, розладів психіки та поведінки, хвороби Паркінсона.

За даними НСЗУ, на Харківщині доступні ліки відпускають у 990 аптечних пунктах. Із них у селищах міського типу та селах розташовані тільки 152. Адреси аптек, які долучилися до програми, шукайте на дашборді НСЗУ.

Щоби отримати рецепт на ліки, включені в програму, пацієнт повинен звернутися до лікаря. Фахівець випише електронний рецепт, а пацієнту прийде SMS-повідомлення з його номером (16-значний код потрібно назвати фармацевту в аптеці). Рецепт дійсний протягом 30 днів. На аптеках, які підписали договір із НСЗУ та долучилися до програми, є позначка «Тут є Доступні ліки».

Від 2023 року доступні ліки можна отримати «Укрпоштою». Виключення — наркотичні засоби та інсуліни. Після того, як лікар виписав електронний рецепт, оформіть замовлення через контакт-центр 0 800 300 545. Назвіть оператору номер електронного рецепту (16 цифр) і додатково чотири цифри коду його погашення, виберіть препарат із запропонованих. Ліки можуть доставити у відділення «Укрпошти» або додому.

Гід із користування доступними ліками

Медицина на колесах. Досвід Благодійного фонду «Зоряна Україна»

У громадах, де доступ до медицини ускладнений чи відсутній, частину навантаження бере на себе громадський сектор. Мобільні медичні бригади закривають переважно базові потреби в консультаціях, обстеженнях і лікуванні. Серед них — команди БО «БФ “Зоряна Україна”».

Фонд охоплює понад 70 сіл і містечок у понад 30 громадах. Фахівці виїжджають в Ізюмський, Куп'янський, Чугуївський, Лозівський райони області. Географія бригад змінюється залежно від безпекової ситуації: частину напрямків довелося залишити через наступ росіян і постійні обстріли.

«Раніше ми могли, наприклад, працювати в Козачій Лопані. На сьогодні наближення навіть на десять кілометрів до загрозливих ліній (до фронту — ред.) уже є майже неможливим», — розповів Дмитро Камчатий, співзасновник БО «БФ “Зоряна Україна”».

Також мобільні бригади не виїжджають у громади, де оголошена примусова евакуація родин із дітьми: зокрема щоби не створювати скупчення людей і не збільшувати ризик атаки. У таких випадках можлива лише точкова допомога: наприклад, передача ліків.

У складі мобільних команд фонду — терапевти, травматологи, кардіологи, психологи та водії. На виїздах медики проводять базові обстеження, роблять ЕКГ, УЗД, призначають і надають ліки. Водночас бригади доповнюють вузькими спеціалістами залежно від потреб: гінекологами, ендокринологами, іншими фахівцями.

Команди працюють за спланованим графіком. У більшості випадків вони приїздять у кожен населений пункт раз на місяць. Якщо потреба більша, виїзди подвоюють. Ліки пацієнтам розраховують так, щоб їх вистачило до наступного візиту.

«Найчастіші запити, з якими звертаються люди, — серцево-судинні захворювання. Збільшуються випадки цукрового діабету. Коли додали гінекологічний компонент для обстеження жінок, фіксуємо й онкологічні випадки. Тоді стараємося переспрямовувати до подальшого обстеження», — додав волонтер.

Прийоми організовують у різних умовах, залежно від наявної інфраструктури. Найчастіше — у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Якщо на місці медзакладу немає або він зруйнований, обирають інші приміщення: кабінети в сільраді, приватні будинки. Для маломобільних пацієнтів інколи організовують виїзди додому.

«Добре, коли голови селища чи громади сприяють в пошуку місця. Інколи це може бути клуб або школа. Ми відштовхуємося від того, що є на локації. Часто там нема тепла. Якщо є хоча б електрика, можемо взяти невеличкі обігрівачі. Також маємо маленькі станції зарядні, аби підживити УЗД-апарат чи ще щось», — пояснив Дмитро Камчатий.

Запити на виїзди формуються через декілька каналів: координаційний центр, місцеву владу, сімейних лікарів і через зворотний зв'язок від самих пацієнтів. Команди після кожного виїзду аналізують ситуацію на місцях і коригують склад бригад.

Про приїзд жителів інформують заздалегідь через місцеву владу, медзаклади, сімейних лікарів і місцевих волонтерів. У медпунктах, сільрадах розміщують інформаційні стенди з часом наступного візиту і переліком лікарів.

Авторки: Інга Павлій, Анна Мʼясникова

***

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція Східного Варіанта. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.