Обстріли та проблеми з транспортом: як у Слов'янську живуть мешканці Словкурорту

Журналісти Східного Варіанту відвідали Слов’янський курорт та розповідають, що побачили на власні очі.

Пів року провели без світла

Словʼянський курорт є не просто мікрорайоном Словʼянська, а й відомим парком та одним з бальнеогрязьових курортів України. З початку повномасштабного вторгнення територія потерпала від ворожих обстрілів, були зруйновані приватні будинки. Ускладнило ситуацію у мікрорайоні руйнація трансформатора, внаслідок чого жителі з серпня 2022 до лютого 2023 року були без світла.

У січні цього року голова Словʼянської ВА Вадим Лях повідомив, що на Словкурорт направили ще один трансформатор, а інші проревізували та відремонтували.

Завдяки цьому, на початку лютого світло повернулось у домівки жителів.

Мешканка мікрорайону Вікторія Володимирівна каже, світло до неї у дім повернулось 7 лютого. Тоді жити стало легше: 

“Було світло у нас до сьогоднішнього дня (18 квітня – ред.). А до цього з серпня не було, майже пів року. Але дякуємо нашому меру за центр незламності, він нас дуже виручив. Працював усю зиму, ось тут, недалеко. Можна було прийти, нас годували, запасали водою, заряджали свої телефони. Спочатку там було суворо з правилами, а потім дозволяли брати обід додому, а також сусідам. От у мене сусід лежачий, то я йому брала обід”, – розповідає Вікторія Володимирівна.

Пані Вікторія каже, проживає з донькою, чоловік помер. Від міської влади отримують гуманітарну допомогу, раз на місяць видають хліб: 

“А ще взимку два рази нам давали палети на топку. Знаю, що у місті нікому не давали, а нам – давали. З нами мер зустрічався, слухав прохання, усі казали “і того мало, і того”. Але я вважаю, що усе добре. Тільки б менше стріляли. Я ось тільки йшла, бачила прильоти, це звичайно люди страждають. Бажаємо, щоб був мир”.

Вікторія Володимирівна каже, мешканцям мікрорайону не вистачає міського транспорту:

“То ходить, то не ходить. Саме на курорт. Ми кажемо, зараз потеплішає, може хтось захоче приїхати до парку, або відпочити. А транспорт не ходить. Бажано, щоб стабільніше ходив”. 

Це ж підтверджує мешканець Владислав. Каже, іноді можна поїхати до центру міста, а звідти вже не повернутися: 

“Дуже довго доводиться чекати, не зручно, звичайно. Я ще молодий, можу й пішки дістатися дому, а ось бабусям та дідусям вже важче, звичайно”.

Начальниця відділу транспорту та звʼязку Словʼянської міської ВА Римма Макієнко прокоментувала цю проблему для Східного Варіанту: 

“З мешканцями Словкурорту є прямий зв’язок, усі пропозиції розглядаємо та корегуємо розклад руху. Відповідно до існуючого пасажиропотоку, Словкурорт забезпечений авто- та  електротранспортом”, – повідомила Римма Макієнко. 

Тож про нові маршрути чи графік поки що не відомо. 

Про нестачу роботи та посилені обстріли 

Мешканець Владислав каже, зараз обстріли стали сильнішими та частішими. Звичайно, це турбує місцевих. Є у місті й проблема з роботою, через повномасштабне вторгнення її зовсім небагато, а якщо і є – то платять дуже мало.

“Немає роботи… Була б, то й людям веселіше було, а так усі ходять, тиняються. Якщо у когось є десь підробіток – то дуже добре, а так з цим важко. Всі чекають миру та закінчення війни”, – каже Владислав.

Словкурорт тримається, хоча буває важко. Владислав каже, зараз у мікрорайоні працює два магазини – один до другої години, а інший – до п’ятої години. Та навіть їх недостатньо для місцевих. 

Якщо вимикають світло, Владислав, як й інші мешканці, приходить до Пункту Незламності. Тут дають повноцінний обід, чай, можна зігрітися, є повноцінна зона для дітей.

Працівниця Пункту Незламності Наталя каже, багато людей буває зранку й в обід. Та під вечір людей майже немає: 

“Сьогодні дівчата готували. Бувало, готують макарони з м’ясом, рис зі м’ясом, картоплю. Усе свіженьке, гаряче. Приходять з маленькими дітками, для них тут є куточок. Є комп’ютери, тут діти займаються. А зараз я вже прибираю, бо людей, мабуть, вже не буде”, – каже Наталя.

Хоч світло й повернули у домівки Словкурорту, іноді все одно трапляються відключення. У самому мікрорайоні бувають перебої з мобільним зв’язком та Інтернетом. Але мешканці налаштовані на позитив та чекають на закінчення повномасштабної війни.

***