
"Серце Марії". Як маріупольчанка створює патріотичні прикраси, щоб допомогти ЗСУ
Український тризуб, блакитний і жовтий колір — усі ці знайомі серцю кожного українця деталі чудово поєднуються з ланцюжками та намистинами.
Тетяні Хліменковій — 19 років. Вона жила і навчалася у Маріуполі, але війна змінила все. Понад три місяці з початку вторгнення росії вона разом з родиною провела в одній з найгарячіших точок на мапі України. А потім змогла виїхати, рятуючись від жахів війни.
Але Тетяна не могла сидіти склавши руки. Тому півтора тижня тому створила онлайн-магазинчик патріотичних прикрас «Серце Марії».
Частину грошей від продажів Тетяна відкладає на потреби Збройних сил України, а зараз активно збирає на дрон для підрозділу на передовій.
Східний Варіант розповідає, як Таня виїхала з Маріуполя, чому не опустила руки і як розвиває свою справу.
Зустріла свій день народження у підвалі Маріуполя
До початку повномасштабного вторгнення Тетяна вчилась одночасно у двох ВНЗ — в Маріуполі та Києві. А ще працювала репетиторкою англійської мови для дітей.
Війна застала дівчину у Маріуполі, у квартирі, розташованій у Лівобережному районі. Звідти Тетяна разом з мамою тікала 24 лютого, оскільки вже з першого дня вторгнення знаходитись у власній квартирі було небезпечно.
Тетяна разом з родичами «блукала» містом у пошуках надійного укриття. Родині довелося змінити декілька адрес, оскільки активні бойові дії постійно переміщувались з одного мікрорайону Маріуполя до іншого.
«Найстрашніше те, що там немає відчуття страху. І лише поза Маріуполем ти усвідомлюєш, наскільки ти піддавався ризику. Я носила їжу людям похилого віку через декілька будинків і при цьому над головою літали “гради”. Ми ходили за водою, бо нікому було це робити, крім дівчат. Чоловікам було небезпечно, стареньким — важко. Поруч розривалися снаряди. Найстрашніше те, що ти бачиш трупи на вулицях, які їдять собаки, але в тебе немає варіанту на це не дивитись, бо потрібно ходити за водою тощо», — пояснює Тетяна.
Вона згадує, що вода, яку вони приносили та набирали з колодязя неподалік від будинку, викликала подразнення і пухирі на тілі у людей.
«Всі мої руки були у величезних пухирях», — каже Таня.

Свої 19 років дівчина 9 березня зустріла у підвалі, переховуючись від російських авіабомб і гармат.
«Звичайно, я не про такий день народження мріяла. Я майже ні з ким не спілкувалась, в мене була депресія. Усі мої родичі якось хотіли мене підтримати, розвеселити. Зробити це якось, окрім як їжею, було просто нічим», — згадує Тетяна.
Її рідні через сусідів знайшли звичайні вафельні коржі, а замість крему розтопили ірис у каструлі на багатті перед будинком. На той момент у Маріуполі так готували вже всі.
Задуваючи святкову свічку, Таня загадала просте бажання — бути поруч зі своїми друзями. Майже так і вийшло.
Наприкінці квітня їй і мамі вдалося виїхати з міста та осісти у Києві. Хоча багато друзів поїхали за кордон, в Україні все ще залишаються її знайомі. Сама Таня зараз їхати за межі України не хоче.
«Це принципова позиція. В країні війна, я не поїду відпочивати зараз. Якщо буде якась критична ситуація, коли буде загроза моєму життю, тоді поїду. А так виїду лише тоді, коли все буде добре у моїй країні», — каже дівчина.
Людям за кордоном потрібна частинка України
У столиці Таня продовжує навчання і створює патріотичні прикраси під назвою «Серце Марії». 15% від продажів дівчина відкладає у власний фонд допомоги ЗСУ.
Патріотична тематика була вибрана не просто так. По-перше, Таня хоче популяризувати українську символіку, особливо за кордоном, куди виїхали близько шести мільйонів українських громадян.

«Там не вистачає чогось такого, що могло б нагадати про свою країну. Багато людей, можливо, і хочуть повернутись, але з тих чи інших причин не можуть. Тому їм хочеться мати поруч з собою щось таке, що пов’язане з домом», — каже Таня.
Замовлення надходять з США, Ізраїлю, Польщі та Великої Британії. Таня підкреслює, що готова відправляти свої вироби по всьому світу.

Найбільш популярна прикраса — український тризуб на намисті з бусин або на звичайному залізному ланцюжку. Лаконічна і проста прикраса дуже подобається чоловікам. До речі, серед поціновувачів виробів Тетяни є і наші захисники. Їм дівчина відправляє прикраси майже на передову. Вона спеціально підшукує працююче відділення пошти поближче до місця дислокації наших захисників, щоб їм було якомога зручніше забирати замовлення.
Є у колекції й прикраси, присвячені рідному місту Тані — Маріуполю. Це композиція з білого намиста, у центрі якого блакитні та жовті бусини формують напис «mrpl». Тетяна ж сама презентує свої вироби та сама носить прикраси.

У майбутньому вона планує розширити асортимент — додати чохли з бісеру для навушників і нашийники для тварин. Разом з нею працює колега її мами, удвох вони встигають зробити більше замовлень. Працюють прямо вдома — для цього виокремили додаткове місце у квартирі.
Хоча «Серце Марії» запустилося не більше двох тижнів тому, дівчата вже виконали понад 20 замовлень. В одному замовленні може бути до чотирьох прикрас: люди купують патріотичні підвіски не лише собі, а ще й рідним та друзям.
Не дивлячись на війну і складнощі з поставками, галузь хенд мейду майже не страждає. Матеріали, каже Таня, легко знайти у будь-якому профільному магазині.
«Іноді доводиться пошукати саме тризуби, тому що на них зараз величезний попит», — уточнює дівчина.
15% — на ЗСУ і маріупольським родинам
Таня з колегою по цеху одразу вирішили: частину коштів, отриманих від продажу прикрас будуть перелічувати на окремий рахунок на потреби ЗСУ.
Зараз дівчина збирає на дрон для військових. Про потреби наших воїнів дізнається від свого хлопця, що зараз захищає українську землю під Донецьком. Вартість дрона — приблизно 125 тисяч гривень. Не дивлячись на великий попит серед волонтерів на товари для наших захисників, Таня впевнена, що купить і вчасно відправить на передову.
«Знайти та купити — то не проблема, головне, щоб були гроші», — каже дівчина.
Завдяки донатам від людей і відсоткам від продажів вдалося зібрати вже близько шести тисяч гривень. Півтори тисячі з них — це той самий відсоток від продажів. Коли вдасться закрити рахунок по дрону, Таня хоче збирати гроші на потреби дітей.

«Хочу допомагати дітям з Маріуполя або з Донецької області. Знайти сім’ї які реально потребують допомоги та придбати для них усе необхідне», — каже Тетяна.
Паралельно вона шукає роботу. Мріє працювати у піар-агенції.
«Якщо у мене буде висока заробітна платня, це означає, що я додатково зможу допомагати та більше віддавати. Хочеться зробити щось реальне, а не на словах», — зазначає Тетяна.

Після пережитого у місті Марії каже, що зустріла багато хороших людей.
«Люди об’єднались. Але були й ті, хто бачив, що там відбувалося і чекали цього “звільнення”. Це люди 30-річного віку і вони не їдуть з міста. Але якщо вони чекали цього, то чому просто не поїхали в росію…», — поставила риторичне питання дівчина.
Свій проєкт з патріотичними прикрасами полишати не хоче. Каже, що якщо все вдасться, то у майбутньому можна буде відкрити навіть власну студію прикрас з частинкою Маріуполя.
Якщо ви хочете підтримати Тетяну донатами на дрон для ЗСУ, ми залишимо номер карти.
5169 3600 1821 1676
Хліменкова Тетяна Олександрівна

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.