Doors Lives Matter. Як в Маріуполі рятують старовинні двері та скільки це коштує
В Мариуполе насчитали более 30 дверей с вековой историей. Местные энтузиасты собирают средства на их реставрацию
Навряд чи мешканці будинку на Фонтанній, 44 в Маріуполі коли-небудь думали, що їхнє житло приверне до себе стільки уваги. Вірніше, місцеві краєзнавці та історики неодноразово згадували про будинок, а ось щоб звичайні люди фотографувалися біля старовинного будинку 1911 року побудови…
Нова слава була забезпечена віковій будівлі після реставрації дверей, які виявилися анітрохи не молодшими за саму споруду. Ідеєю реставрації ще торік зацікавився маріуполець Ярослав Федоровський. Він організував збір коштів на реставрацію, хоча зізнається, що спочатку і сам сумнівався у своєму задумі. Але тепер, коли він набув реальних обрисів і кольорів, сумніви відпали.
Ярослав розповів «Східному варіанту» про те, чому його турбує архітектурна спадщина і про плани з розвитку проєкту.
Через нестачу цінності — на смітник
Усе дитинство і юність Ярослав прожив на Слобідці — одному з найстаріших неофіційних районів міста. Любов до архітектури зародилася завдяки його прабабусі, яка переказувала історію його родини. Пізніше Ярослав зацікавився своїм генеалогічним древом.
Каже, що коли його водили в дитячий садок, а потім він вже сам ходив в школу й університет, то вдосталь міг надивитися на старе місто. Відтоді пройшло багато часу, поступово красиві різьблені двері та віконниці зникали, змінюючись на металопластикові, а особняки розкрадалися.
«За останні 30 років Маріуполь втратив більшість архітектурних цінних споруд. У тому числі малих архітектурних форм — вікон, дверей, козирків. Їх просто виносили на смітник через “брак цінності”», — розповідає Ярослав.
Чоловік пояснює: ідея реставрації дверей не нова, наприклад, в Івано-Франківську місцеві активісти цим займаються вже шість років. За цей час встигли відреставрувати вже 41 двері.
Ярослав також вирішив, що знайти мільйони на збереження цілих споруд складно, але ось залучати громадськість і за кілька десятків тисяч реставрувати унікальні елементи — цілком реально. Так з'явилася ініціатива Doors Lives Matter, що буквально означає «Життя дверей має значення».
Реставратор з вогнем в очах
Перші двері, які відновив Ярослав та інші ентузіасти, розташовані на будинку на вулиці Фонтанній, 44. Одна з хазяйок будинку у 2014 році переїхала з Луганська і купила тут квартиру. Причому нове житло вона хотіла саме в старому місті.
«Коли ми запропонували відреставрувати двері, вона погодилася, додавши, що у неї немає коштів. Але при цьому вона готова повністю допомагати. Ми домовилися. І я можу сказати, що багато з тих людей, на чиїх будинках збереглися козирки та двері, готові до співпраці», — пояснює Ярослав.
Спочатку Ярослав розраховував, що реставрацією займатимуться фахівці з Івано-Франківська, адже у них вже був досвід. Але, прикинувши кошторис, Ярослав подумав, що правильніше було б, якби гроші від благодійності залишалися в місті. І це б дозволило виховувати місцевих фахівців.
Реставрацією дверей з Фонтанної займався актор маріупольського театру і майстер столярної справи Валерій Капінус.
«Я познайомився з п'ятьма людьми, від чотирьох з них відмовився, тому що у них не було вогню в очах. Коли познайомився з Валерієм, зрозумів, що це моя людина. У нього є досвід реставрації старих меблів, величезний досвід і захоплення в створенні меблів. Але у нього не було досвіду в реставрації дверей. Зате у нього є те, чого немає у мільйонів інших людей — бажання», — розповідає Федоровський.
Привертають увагу до будинку
Під час реставрації майстер зняв чотири шари фарби — шоколадний, помаранчевий, коричневий і червоний. В останній і були пофарбовані двері. Колір, до речі, викликав неоднозначну реакцію у маріупольців. Багато хто оцінив яскравий колір, а інші вважали його вульгарним і недоречним. Також були побоювання, що такий яскравий колір в умовах маріупольської запиленості швидко втратить свою красу.
Але Ярослав зазначає, що під час вибору кольору враховується і думка власників будинку.
«Ми начебто за те, щоб зберігати історичну справедливість і фарбувати їх в історичний колір. Але це не комунальне підприємство. З власниками потрібно налагоджувати контакт, їхню думку враховувати. І всі вони, включно з сусідами, одноголосно вирішили, що їм потрібні яскраві красиві двері, щоб вони привертали увагу до будинку. І я вважаю, ми зробили правильно», — пояснює Ярослав.
Були й інші цікаві знахідки — поштова накладка з, ймовірно, символами виробника поштових скриньок, номерний знак квартири №6 (хоча квартира зараз має №5), а також напис «Харків х**», нашкрябаний під усіма шарами фарби на дверях. Цей напис міг з'явитися в період, коли Харків був столицею України — з 1917 по 1934 роки.
Ярослав запевняє, що автентичні елементи, різьблення та інші прикраси дверей, вдалося зберегти повністю, довелося замінити лише низ дверей.
Люди розкажуть те, про що не напишуть в книгах
Попереду ще багато роботи. Ярослав каже, що в Маріуполі вони нарахували, як мінімум, 21 двері дореволюційних часів і 12 раннього радянського періоду. На жаль, багато хто не дожив до появи цієї ініціативи в місті.
«Мій найголовніший біль — це особняк Петра Регіра. Я не зробив нічого у 2011, 2012, 2013 році, поки не винесли останні двері», — зізнається Ярослав.
Він каже, що черговість реставрації визначається за кількома параметрами. Велику роль відіграє те, як швидко вдається домовитися з людьми.
Важлива і функціональність дверей. Деякими, як на Фонтанній, 44 користуються і користуватимуться ще довгі роки. А ось на Грецькій, 15 двері не функціональні.
«І, нарешті, люди. Ми хочемо будувати наш бренд, розповідаючи про людей, які живуть в цих будинках. Не просто поставити двері та закінчити. Ми хочемо піти далі: щоб краєзнавці, щоб співробітники “Вежі” водили екскурсії, показували будинки, знайомили з місцевими жителями. Тому що місцеві жителі — це джерело інформації. Вони можуть розповісти дуже багато того, чого не напишуть в книгах», — переконаний Ярослав.
Він і Валерій уже демонтували другі двері для проєкту. Вони знаходяться на вулиці Семенишина, 27, в будинку 1902 року побудови. 119 років двері та будинок були нерозлучні. Ярослав прикинув, що на реставрацію цих дверей піде 27 тисяч гривень.
Скільки коштує реставрувати двері
Нещодавно Ярослав Федоровський опублікував на сторінці ініціативи витрати на реставрацію дверей на Фонтанній. Для зручності ми округлили їх до десятих.
10 000 грн — вартість реставраційних робіт
2 180 грн — будівельні матеріали на будівництво тимчасових дверей
2 740 грн — реставраційні матеріали
490 грн — врізний замок
300 грн — доставка вінтажних дверей в майстерню і назад
270 грн — комісія за перекази коштів
Усього — 15 710 грн
Якщо ви хочете підтримати реставрацію других історичних дверей та майбутні реставрації історико-архітектурної спадщини міста, зробити це можна, переказавши кошти на карту.