Тетяна Жук
Дійшло до скандалів. Що думає бізнес Маріуполя про введення української мови у сферу послуг
Перший досвід, реакція покупців і мовний конфлікт. Дізналися, як на Донеччині дотримуються нових правил
З 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування повинна перейти на українську мову під час спілкування з клієнтами та відвідувачами.
«Східний варіант» поговорив з бізнесом Маріуполя про перехід на українську мову.
Що передбачає закон
Відповідно до статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою. Але на прохання клієнта постачальник послуги може надати її іншою мовою, якщо знає її.
Маленькі кав'ярні, мережеві ресторани, інтернет-магазини, банки, супермаркети та сигаретні кіоски — вся сфера торгівлі та послуг повинна перейти на державну мову.
Уповноважений із захисту державної мови рекомендує звертатися до нього в разі порушення права на отримання послуг українською мовою.
«Наш досвід — позитивний»
Молодий підприємець Станіслав в жовтні 2020 року відкрив невелику кав'ярню «Coffee Room 19» в центрі міста. Практикувати українську в бізнесі його співробітники почали ще з нового року, щоб підготуватися.
«В цілому, у гостей, які приходять до нас, реакція позитивна. І україномовні люди, їм просто приємно, що тут вони можуть отримати обслуговування українською. Наш досвід за ці 20 днів ми можемо оцінити, як позитивний», — розповідає Станіслав.
Його співробітники гарно справляються з вимогами закону, але Станіслав каже, що знання завжди можна «підтягнути» за бажанням.
«Під час наймання на роботу співробітників знання української мови не було критерієм. Але нині співробітник добре справляється зі спілкуванням українською. Якщо йому знадобиться практика, він завжди може звернутися до мене. Ми обговоримо, як краще звертатися, які фрази говорити, як поводитися і так далі», — пояснює Станіслав.
Серед клієнтів не тільки україномовні та російськомовні, а й іноземці, які роблять замовлення англійською.
«Я прописую співробітникам фрази англійською, які вони могли б завчити, щоб пояснити клієнту базові речі — з чого складається напій, вибрати молоко — рослинне або тваринне і так далі. Окремі слова спрощують комунікацію. До нас не раз заходили іноземні гості, тому що ми знаходимося в центрі й там також багато офісів міжнародних організацій», — додає власник кав'ярні.
Крім спілкування з клієнтами, Станіслав комунікує з обсмажувальниками кави та постачальниками іншої продукції. Українські підприємці часто спілкуються різними мовами.
«Тут важливо розуміти, про який розмір компанії ми говоримо. Ми — дуже маленький бізнес і часто спілкуємося з такими ж маленькими підприємцями. І коли маленький бізнес спілкується один з одним, це завжди більше особистий контакт. Ви знайшли взаєморозуміння і, швидше за все, будете спілкуватися тією мовою, якою зручно вам обом», — вважає Станіслав.
Коли кав'ярня тільки відкривалася, меню було оформлено російською мовою, пізніше меню передрукували українською і зараз працюють над перекладом на англійську мову. Друк великого меню і декількох маленьких меню українською мовою обійшовся бізнесу Станіслава в 600 гривень, що він вважає незначною сумою.
Де шукати допомогу в практикуванні української?
Після набуття чинності мовного закону, що зачіпає сферу обслуговування, засновник проєкту Ukrainer, журналіст Богдан Логвиненко запропонував допомогу київським закладам з розмовною українською.
«Я і не викладач української, і не офіціант. Простий киянин з невеличким життєвим досвідом, що може спробувати мотивувати ваших працівників до знань, читання, пізнання та відкритості до нового. Розповісти про те, що таке small talk та як він впливає на збільшення чайових. Пояснити, як відгадувати за патернами української, з якого історичного регіону відвідувач, щоб легко завести цей small talk», — написав Логвиненко у своєму пості.
До його ініціативи приєднуються у всіх містах України, зокрема і в Маріуполі.
Засновниця освітнього хаба Halabuda Галина Балабанова запропонувала свою допомогу маріупольській сфері послуг. Сама Галина з часів Революції Гідності намагається частіше використовувати українську мову.
«Протягом останніх кількох років майже 100% публічних подій з моєю участю, соціальні мережі, вся видима активність — виключно українською. У повсякденному житті це поки 50 на 50, підлаштовуюся під співрозмовників і обставини. В роботі десь 80% українською і це радує», — розповідає Галина.
Вона вже встигла оцінити перехід сфери послуг на українську мову і говорить, що поки що остаточно обслуговування на українську не перейшло, але зазначає, що це тривалий процес.
«Наприклад, “Нова пошта” не змінила стандарти та продовжує починати спілкування українською, далі переходячи на російську. Розумію, що це тривалий процес. А ось супермаркети та невеликі магазини поблизу будинку на моїй пам'яті вже пару раз точно намагалися спілкуватися українською, і ось нарешті у них вийшло. Дуже радію цим змінам. Звичайно, поки що ця мова далека від літературної. Але це і не потрібно, жива українська багатша, прекрасніша і яскравіша», — каже Галина.
Вона додає, що може допомогти розговорити людину, дати поради щодо формулювань, а також книг, подкастів, пісень українською.
«Я розумію, що без доброзичливого середовища і порад багато хто просто опускає руки, ще не спробувавши. Тому що “боюся наробити помилок, боюся бути смішним, ніколи не практикувався”. А спільне навчання і дружнє спілкування українською може змінити це, допомогти подолати бар'єр в голові. <...> Дати поштовх і підтримати в бажанні говорити українською — ось, напевно, місія», — резюмує Галина.
До неї вже зверталися за допомогою в практикуванні української, причому деякі ще до самого мовного закону і її поста з пропозицією допомогти.
Мовний скандал в Маріуполі
Мовний закон зараз активно обговорюють в соціальних мережах. Так, пост маріупольської ветеринарки Галини Лекунової, набрав близько 1,5 тисяч коментарів за 15 годин.
У пості жінка написала, що в парні числа місяця буде робити знижку в 50% на свої послуги за прохання обслуговувати клієнтів російською мовою.
У коментарях користувачі звинувачували Галину в мовної дискримінації. Через кілька годин вона оновила пост, повідомивши, що видалить його, щоб її не турбували.
У соцмережах розкритикували слова ветеринарки, зокрема це зробив український історик Вахтанг Кіпіані, а власник мережі кав'ярень Veterano Coffee в Маріуполі Олексій Кельт повідомив, що в його закладах буде 30% знижка щочетверга на всю кавову карту за звернення українською.
«Східний варіант» звернувся до Галини за коментарем.
«Обслуговування російськомовних громадян лікарями, які отримали освіту російською мовою, зробити українською мовою якісно — не реально. У зв'язку з колосальною кількістю спеціальних термінів, іншими назвами анатомічних структур організму, описом симптомів і іншим. Отже, послуга буде надана неякісно, здоров'я пацієнта буде в небезпеці, а людина через мовне непорозуміння може некоректно виконати призначення і рекомендації лікаря», — каже Галина Лекунова.
Вона також додала, що у зв'язку з мовним законом з'явилася велика кількість провокаторів і це послужило причиною поста.
«Текст був написаний з максимальною кількістю тригерів для псевдопатріотичних “активістів”, тепер вони все висловилися і будуть обходити мене десятою дорогою, цього я і добивалася», — каже Галина.
За словами Галини, багато хто надсилає їй приватні повідомлення зі словами підтримки, а погрози залишилися тільки в коментарях. Також вона запевняє, що знає українську мову.
«Багато коментаторів звинувачували мене в недоумкуватості та нездатності вивчити українську — смію вас запевнити, з цим у мене все гаразд. Я за освітою філолог, спеціалізація російська, українська і польська мова. Не маю нічого проти заповнення документів державною мовою, використання його в адміністративній сфері. Але в моїй професійній діяльності використання української мови в російськомовному середовищі може призвести до трагічних наслідків для моїх пацієнтів», — додає Галина.
Галина Лекунова вивчала медицину (фельдшер-акушер) в Бердянському медичному училищі, потім ветеринарію в Кримському державному агротехнологічному університеті, а остання освіта філологічна за фахом переклад з російської та польської на українську мову.
Читайте також: "Українською, будь ласка". Як на Луганщині пройшов перший тиждень з мовними нововведеннями
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
11284
