Екологія та молодь: як маріупольці змінюють місто разом, починаючи з важливого

Про це свідчать коментарі, пости в соціальних мережах та жваве обговорення, що проходило під час нещодавнього онлайн-марафону «Маріуполь — місто можливостей».

Цей захід був вже третім в рамках розробки Стратегії Маріуполя 2030, що реалізується за ініціативи Маріупольської міської ради та завдяки підтримці проєктів USAID Democratic Governance East (DG-East) і USAID Economic Resilience Activity (ERA). Чому ж стратегування на 10 років таке важливе для міста?

Молодь і місто

«Поїхати неможливо залишитись» — де саме слід поставити розділову кому вирішує кожен житель Маріуполя самостійно. Тенденції останніх десятиріч свідчать, що молодь не тільки залишала місто, а Маріуполь не приваблював і юних українців з інших регіонів. Внаслідок цього середній вік жителів збільшувався, що вплинуло на всі сфери життя — освіту, охорону здоров'я, економіку тощо.

«Питання залучення та приваблення молоді є наскрізним у процесі створення стратегії розвитку Маріуполя. Є досить обгрунтоване припущення, що в майбутньому міста конкуруватимуть саме за молодь як за креативний ресурс, що сприяє розвитку міста. Тож  яким критеріям має відповідати місто, щоб молодь обрала саме його для особистого  розвитку, професійної реалізації,  створення сім’ї? Соціологічне дослідження свідчить, що лише 26% жителів Маріуполя вважають місто придатним для молоді, і таким, де молода людина може відчути себе почутою, вартісною, цінною. Така оцінка є компплексною — це і про роботу, про дозвілля, про безпеку в широкому сенсі, та й про можливості, які пропонує місто», — зазначає консультантка зі стратегування, соціологиня Вікторія Алієва.

«Всі ініціативи міської ради ми розглядаємо в першу чергу з точки зору молоді. Сьогодні Маріуполь - це динамічне місто, що розвивається, в якому чисто і затишно, і яке ще багато працюватиме на шляху свого розвитку, однак точно вартує уваги», — відзначив заступник міського голови Сергій Орлов. 

Відсутність молодих, креативних спеціалістів, новаторських поглядів, впливає на розвиток усіх галузей, на темпи розвитку бізнесу в регіоні, на розвиненість культурного осередку. Розуміючи таку важливість утримання молоді, Маріуполь зробив чимало кроків в цьому напрямку, починаючи з 2015 року. За ці декілька років місто отримало поштовх в створенні ІТ-сектору, розвиваються нові напрямки економіки, в тому числі, місто заохочує малий і середній бізнес. 

Це відбивається і на інфраструктурі, дозвіллі, соціально-культурній сфері.

«Маріуполь дійсно розвивається дуже стрімко», — поділяють цю точку зору менеджер Центру розвитку стартапів «1991», депутат міської ради Юрій Давиденко та координатор Української Академії Лідерства Тарас Козаченко. «Місто розвивається не тільки візуально (з'явилися парки та сквери), прогрес є і в освіті, і в бізнесі. Міська влада нині розуміє, що потрібно не тільки проводити круті фестивалі, розвивати туризм, а є й IT-хаби, Центр малого та середнього бізнесу, що надають можливості безкоштовної освіти. Відтак, якщо у людини є бажання, в нього безліч можливостей отримати фахову безкоштовну освіту.  Фактично ці програми працюють всього два роки, але маємо неймовірний прогрес: якщо на початку ми шукали людей для навчальних програм, то сьогодні такий бачимо такий попит на освіту, що іноді доводиться відмовляти бажаючим. Це свідчить, що маріупольці готові до нових галузей та зацікавлені у своєму професійному розвитку і розвитку міста відповідно», — додав Юрій Давиденко. 

Водночас, серед проблем, що заважають стрімкому розвитку міста та відштовхують молодь, співзасновниця освітнього хабу «Халабуда» Галина Балабанова виділила три ключові: екологія, складнощі працевлаштування і стереотипне уявлення, що «завод й більше нічого», та третє — рівень престижності закладів освіти, у порівнянні з Києвом, Харковом та іншими містами-мільйонниками.

«Ми з Центром допомоги малого бізнесу працюємо нині з Приазовським державним технічним університетом та Маріупольським технічним університетом, й вже у наступному році для студентів будуть проходити факультативи з підприємництва від самих власників бізнесу. Для нас дуже важливо, що заклади освіти не тільки підтримують такі напрямки, але і заохочують до участі своїх студентів», — додала Аліна Козицька, голова Молодіжної ради Маріуполя.

«Молодь почала цікавитися не тільки бізнес-навичками, а є ціннісно-орієнтованою, задумується про корупційні ризики та ризики впливу на етапах відкриття бізнесу і його становлення. Я бачу чимало молодих людей, що побоюються саме проблем зі сторони влади, впливом та тиском на підприємців», — уточнила Галина Балабанова.

Як зазначив директор департаменту з питань економіки Маріупольської міськради Євген Бадягін, ключовим завдання стратегії Маріуполя яка зараз реалізується, й тієї що нині створюється до 2030 року, — є надання можливості реалізувати себе молоді.

«Адже одне зі стратегічних завдань — спонукати молодь частіше замислюватися як та навіщо залишатися у місті, де себе реалізувати. В першу чергу мова йде про активних людей. Якщо молода людина знаходиться в пошуку себе, й потребує допомоги, їй може зарадити спеціально створений для цього Центр підтримки малого та середнього бізнесу, також працює декілька громадських організацій, що зацікавлені в креативній молоді в місті.  У такій молоді зацікавлений і Маріуполь в цілому», — наголосив він.

Начальниця відділу молодіжної політики Управління молоді та спорту Маріупольської міської ради, представниця  робочої групи «Креативність молоді» Лариса Табала доповнила, що нині заплановано створити такі курси неформальної освіти проактивної молоді, а також поширювати громадську освіту через публічні обговорення і  тренінги.

Екологія міста в руках жителів

Як може звичайний житель міста вплинути на його екологію? Досить почати з себе, з ініціювання пропозицій до влади. Адже кожне рішення завжди починається з ідеї змін.

 «Коли ми говоримо про екологію Маріуполя, памятаємо про ряд проблематик. Екологія вважається у місті або найбільшою проблемою, або входить до ТОП-основних проблем. Втім екологію формує декілька напрямів: велика промисловість і комунальна екологія, що своєю чергою включає поводження з відходами (сортування сміття і вторинна сировина), питання чистої води, а також озеленення. Саме на ці три фактори комунальної екології може впливати спільнота, а отже і кожен маріуполець через громаду», — відзначила модераторка, консультантка зі стратегування Соломія Боршош. 

Водночас, депутат міської ради Максим Бородін, визначив якість повітря проблемою, що є найпріоритетнішою для влади, тому їй буде присвячено чимало проєктів у майбутній десятирічній стратегії Маріуполя. 

Начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці міської ради Ваагн Мнацаканян в той же час презентував напрацювання міста за останні декілька років:

«Маріуполь — класичний приклад міста, що у гонитві за металом розвивав важку індустрію, а для екології це мало не найкращий вплив. Промислові міста можуть створювати свою агломерацію для моніторингу навколишнього середовища, це стосується атмосферного повітря, води, землі, шумового забруднення. З 2016 року для такого моніторингу в місті діє пересувна еколабораторія «Атмосфера», й всі  її показники можна подивитися на сайті міської ради. Крім того, вже встановлено 8 постів автоматизованої системи моніторингу повітря. Такий контроль важливий, адже у місті останнім часом збільшується кількість транспорту, навіть утворюються затори. Що стосується водопостачання та водовідведення — розробляються нові джерела, оновлюється система фільтрації, а також до 2030 року заплановане оновлення системи водопостачання, й реконструкція системи водовідведення. Стосовно поводження з відходами — всі школи міста вже отримали контейнери для роздільного збору сміття, планується реалізація роздільного збору і в ОСББ. Ми працюємо в першу чергу над тим, щоб мінімізувати відходи та їх надходження до полігонів, адже майже половина сміття це органіка».

Підтримують введення роздільного збору сміття і голова Зеленої ради при виконавчому комітеті міської ради Валентина  Абалмасова і екоактивістка Наталія Кіна.

«Наша робоча група стратегування називається «Чисте довкілля», й вона на 50/50 складається з представників міської ради та екоактивістів. Сьогодні діє кілька успішних проєктів, направлених на покращення екології, наприклад, сортування сміття в ОСББ «Забиваємо баки» та очищення пляжів ReMore», — наголошує Валентина  Абалмасова.

«В рамках стратегічного планування щодо озеленення пріоритетом є висадка довголітніх рослин, максимально відмовитися від однолітніх, оскільки це значно впливає на бюджет міста. Крім того, у планах заміна газонів вздовж проїжджих частин. При цьому абсолютно всі рослини, що використовуються перевіряються на поширення їх саме у степовій зоні, до якої відноситься Маріуполь», — поділилася начальниця відділу  садово-паркового  господарства  МКП  зеленого  будівництва Наталія Гончарова.

Експерти окремо обговорили питання шлакової гори, існуючих проєктів очищення акваторії, та екологічних проєктів, й дійшли думки, що стратегування майбутнього міста — унікальний шанс для жителів спланувати 2030 рік для міста таким, щоб він став ідеальним для жителів.

Довідка

Стратегія Маріуполя 2030 реалізується за ініціативи Маріупольської міської ради та завдяки підтримці проєктів USAID Democratic Governance East (DG-East) і USAID Economic Resilience Activity (ERA). Це вагомий внесок в розвиток не лише перлини Сходу, а й в цілому — України. Над документом працюють 10 робочих груп за напрямами: «Чисте довкілля», «Культура і спорт», «Трансформація економіки», «Освіта і наука», «Технології», «Дизайн міста», «Креативність молоді», «Функціональність», «Охорона здоров’я» та «Імідж міста». 

Кожен день Маріуполь стає кращим, змінюється та розвивається, відкривається світу, а його жителі мають можливість зробити все, щоб до 2030 року місто стало по-справжньому європейського рівня. Маріуполь стане містом реалізації можливостей для кожного, адже #ТутВарто й #ТутМожливоВсе. Дізнавайся більше на сторінках у Facebook, Instagram, Linkedin, а також дивіться форуми та онлайн-марафони на нашому Youtube-каналі.