"Спільнота Відновлення": як сімейна мануфактура з Маріуполя відновила роботу в Одесі
Виробництво трикотажної пряжі “Барва” – з Маріуполя. Його засновниця Ольга Сімонова – амбасадорка “Спільноти Відновлення” та лауреатка відзнаки “Незламні зі сходу”. Після релокейту вона продовжила свою справу в Одесі
«Спільнота Відновлення» — засноване Східним Варіантом ком’юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки.Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до «Спільноти Відновлення» та підтримайте Східний Варіант донейтом.
***
Коли хобі перетворилося в успішний бізнес
Маріупольчанка Ольга Сімонова довгий час пробувала себе в різних сферах, намагаючися знайти справу життя. Вона була аналітикинею, психологинею, соціальною працівницею. Але головним призначенням стало те, що постійно супроводжувало її та було поруч – власне хобі.
Ольга пригадує, що почала захоплюватися в’язанням вже у дорослому віці. Але це так захопило її, що з часом привело до ідеї створити власний бізнес з реалізації товарів для рукоділля. Вона розповідає, як доводилося усе вивчати для того, щоб правильно налагодити процес:
“Спочатку дізнавалися, як взагалі працює виробництво, що це таке, як реєструвати. Багато бюрократичних моментів треба було пройти. Шукали відповідальних постачальників, якісне обладнання. І потроху запустилися у Маріуполі. Це був 2018 рік”.
Так почала працювати сімейна мануфактура “Барва”. Головним напрямком роботи стало виробництво та продаж трикотажної пряжі, яку далі можна використовувати в рукоділлі. Ольга каже, що вибір пав на трикотажну пряжу саме через її мультифункціональність та високу якість:
“Ця пряжа – це стовідсоткова бавовна. Її основний акцент – це інтер’єр. Тобто оздоблення інтер’єру, вироби аксесуарів. Це більш такі об’ємні вироби, які роблять наш побут красивим. З такої пряжі добре виходить оформлювати дитячі кімнати: в’яжуться люлечки, колиски, інші речі для немовляток. Ще один напрямок – це аксесуари, тобто сучасні сумочки, спеціальні їхні моделі, які в’яжуть тільки з трикотажної пряжі. І ця пряжа має багато кольорів, з нею швидко працювати”.
Окрім пряжі, “Барва” пропонує своїм клієнтам додаткову металеву фурнітуру, яку можна використовувати для створення повноцінного виробу. Для людей це зручно, пояснює Ольга, адже одразу в одному місці можна придбати усе необхідне для бажаного результату.
З початку роботи та до повномасштабного вторгнення “Барва” виготовляла трикотажну пряжу з великою палітрою кольорів та за короткий час стала популярною мануфактурою серед українців. До товарів “Барви” завжди поверталися люди, бажаючи отримати гарну продукцію.
“До повномасштабної війни ми вийшли на міжнародний ринок, у нас був зріст, ми хотіли запустити додаткову лінію виробництва. На лютий місяць у нас планувалося підписання договору, але усе зірвалося…” – каже Ольга Сімонова.
Повне руйнування виробництва у Маріуполі
Родина Ольги була у Маріуполі навесні 2022 року та пережила пекло блокади. Під обстрілами підприємці їздили містом та намагалися врятувати виробництво.
“Був інформаційний вакуум, не було зрозуміло, як і коли це закінчиться. Ми постійно переміщалися з однієї квартири до іншої, з району до району. Ми їздили під обстрілами. Наші з чоловіком батьки були в різних місцях, але ми постійно були на контакті, їздили до них”, – пригадує Ольга ті страшні події.
Героїня зізнається, що найстрашніше було за дітей. Одного разу Ольга з чоловіком виїхали шукати воду, залишивши дітей вдома. Коли вони повернулися, то побачили велику вирву прильоту біля будинку. Це були чи не найстрашніші моменти життя.
“І ти біжиш до дітей, не знаєш, що з ними та в якому вони стані. Це було дуже страшно”, – пригадує Ольга.
Родина почала думати над виїздом з міста, коли з’явилися перші чутки, що маріупольці почали евакуюватися через південні дороги. Батько Ольги отримав поранення, йому потрібна була термінова медична допомога. Тож рішення було прийнято.
“На свій страх і ризик поїхали. Зібралися за один день. Ми дісталися Бердянська і провели там майже два тижні: батько потребував медичної допомоги, а ми хоч трошки пересиділи. Потім були негаразди з виїздом, ми постійно чекали гуманітарні коридори. Коли нарешті вирвалися, на останньому пункті пропуску росіян довелося ночувати, бо не пропускали. Нарешті виїхали до Запоріжжя, потім до Дніпра, а звідти – до Одеси”, – розповідає Ольга.
“Барва” у Маріуполі була повністю зруйнована: втрачено виробництво, склад, обладнання та продукцію. Починати з нуля було неймовірно важко, але родина Сімонових взяла другий шанс.
Бажання працювати та неймовірна підтримка клієнтів
Близько року Ольга не працювала. Багато часу пішло на накопичення сил та планування подальших дій. Та все ж було те, що змусило повернутися до роботи:
“По-перше, це бажання працювати. Дуже набридло на щось сподіватися, чекати. А по-друге, звісно, була дуже сильна підтримка від наших клієнтів. Одразу після виїзду з окупації нам дзвонили, питали, як ми та де ми, вони шукали нас. Це була сильна емоційна підтримка. Усі казали: “Повертайтеся, повертайтеся”. Пропонували грошову підтримку, але ми відмовлялися. І, знаєте, це сильно підтримало у ті важкі часи. Коли анонсували в Інстаграмі наше повернення, то отримали дуже багато відгуку, це було дуже приємно”.
За допомогою грантової програми “єРобота”, Ольга з чоловіком почали відновлювати “Барву”. Багато витрат йдуть на оренду, але іншого виходу немає. До цього додаються виклики постійного зростання цін та нестабільної економіки країни. На все доводиться реагувати та думати, як вистояти у ці важкі часи.
“Грант – це добре, але треба виконувати його вимоги. Адже ми віддаємо цей грант податками державі. Ми працевлаштували людей, їм треба платити заробітну плату. Це все не дуже просто дається. Перший рік нашої роботи досить незрозумілий. Нам треба ще зиму пережити, бо зараз такий період, коли з сировиною проблема починається. До свят люди купують продукцію, а потім січень-лютий – спад продажів. Це буде для нас черговим випробуванням”, – каже Ольга.
До повномасштабної війни “Барва” мала багато напрацювань, запасів, великий склад на 200 квадратних метрів, велику палітру кольорів, професійне обладнання. Зараз же підприємці працюють у невеличкій кімнаті, де одночасно розташовані й склад, і виробництво. Але цього вистачає, щоб потроху налагоджувати роботу.
Водночас “Барва” старається розвиватися та планувати новинки для покупців. Іноді це складно, але стояти на місці не хочеться.
Поки що Ольга планує й далі залишатися в Одесі. Та вона зазначає, якщо після деокупації Маріуполя туди запрошуватимуть бізнеси та буде запит на розвиток малих підприємств, вони будуть готові розглянути таку можливість.
Ольга Сімонова стала лауреаткою відзнаки “Незламні зі сходу” від Східного Варіанта! Пишаємося незламними підприємцями зі сходу!
Де побачити продукцію?
Ознайомитися з продукцією “Барви” можна через їхній офіційний сайт.
Слідкувати за новинами можна через Instagram.
***