
Допомога на всіх рівнях. Як працює Львівський Гуманітарний штаб
Гуманітарний штаб при Львівському Палаці мистецтв — один із найбільших волонтерських центрів у Львові. Щодня тут обробляють сотні запитів від переселенців, починаючи від елементарних продуктових пакетів і закінчуючи наданням юридичних послуг. Як надають цю підтримку переселенцям зі сходу України, читайте в репортажі.
Допомога з першого дня
Робота Гуманітарного штабу, розташованого у Львівському Палаці мистецтв, розпочалася першого дня російського вторгнення — 24 лютого.

З того часу всі чотири поверхи будівлі Палацу перетворилися на величезний волонтерський центр.

С самых первых дней сюда начала
З перших днів сюди почала стікатися різноманітна допомога для тих, хто виїхав із зони бойових дій.
«Спочатку це були львів'яни, підприємці Львівщини. Приблизно на 10-11 день нам почала поступово поступати гуманітарна допомога з країн Євросоюзу. Польща, Литва, Іспанія, Франція, Естонія. Це було буквально у перші дні», — розповідає директор Палацу мистецтв Юрій Візняк.
Гуманітарний штаб працює на волонтерських засадах. Щодня біля входу збирається черга тих, хто потребує допомоги.
Кожен має свої потреби. Комусь потрібні медикаменти, комусь одяг чи продукти. Волонтери без перерв надають допомогу переселенцям.

Тут же влаштовані спальні місця для тих, хто залишається на нічні чергування гарячої лінії.
Крім того, зараз Гуманітарному штабу надають підтримку не лише звичайні добровольці, а й працівники військової адміністрації, міської ради.

«Найактивніший період був між 1-25 березня. У нас цілодобово працювало понад 300 волонтерів. Було безліч отриманих вантажів, які ми, відповідно, відправляли. Загалом у нас за весь період пройшли понад 3000 волонтерів», — розповідає Юрій Візняк.

Від самого початку робота Штабу була зосереджена на найнеобхіднішому: медикаментах, харчових продуктах, матрацах, ковдрах.
Водночас допомога надається у кількох форматах: від завантаження вагонів та вантажного автотранспорту для передачі допомоги до місць тимчасового проживання переселенців до точкової видачі соціальних пакетів.

«До соціальних пайків входять інгредієнти тих продуктів, які є у нас станом на день формування. Це приблизно 20-30 різноманітних складових, починаючи з консервів тощо. Вони можуть змінюватись щодня залежно від тих продуктів, які у нас були. Також ми з першого дня практикували та практикуємо сухпайки для наших військових», — пояснює Юрій Візняк.
Відгуки переселенців зі сходу України
Підопічні Гуманітарного штабу є вихідцями практично з усіх куточків України. Отримують тут допомогу і жителі Донецької та Луганської областей.
«Два тижні тому ми виїхали з Сєвєродонецька. Спершу на Слов'янськ, а потім до Львова. Нині живемо у гуртожитку училища. Умови, звісно, спартанські, але ми не скаржимося. Адже могло бути й гірше. У Гуманітарний штаб приходили вже кілька разів і ми, і ті, хто живе разом із нами. Найчастіше беремо предмети гігієни, бо у гуртожитку нас годують», — розповідає жителька Сєвєродонецька Ірина.

Євген та Ганна родом з Бахмута. Вони приїхали до Львова близько трьох тижнів тому:
«У нас маленька дитина, п'ять років. Ми вирішили не чекати обстрілів і поїхали з рідного міста раніше. Спочатку жили у дитячому садку, потім нас прийняла за невелику оплату сімейна пара львів'ян. Нині живемо у передмісті. Сюди приходимо і по дитячі речі, і за харчуванням. Я втратила роботу, чоловік працює віддалено. Тож будь-яка допомога стане в пригоді».

Подружжя з Рубіжного Сергій та Марина приїхали до Львова тиждень тому:
«Ми виїхали з Рубіжного трохи раніше, але жили у Краматорську у родичів. Після трагічних подій на залізничному вокзалі Краматорська вирішили їхати сюди. Були підприємцями, працювали на ринку. Звісно, роботу втратили. Наразі активно шукаємо заробіток тут. Живемо у передмісті Львова, винаймаємо невелику квартиру, витрачаємо зароблене вдома. Сюди приходили спочатку за постільною білизною. Сьогодні ось прийшли по “гігієну”».

Війна багатьох позбавила домівки та роботи. У сотень тисяч українців поки що надія лише на волонтерські центри.
Як і з ким працює Штаб?
У роботі Штабу існує три напрямки.
Перший — співпраця з військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Другий — юридичні особи, школи, інтернати, які розміщують внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Третій — індивідуальний прийом переселенців.

Загалом при Гуманітарному штабі працює сім відділів:
- Медичний
- Відділ продуктів
- Відділ дитячого харчування
- Відділ гігієни
- Відділ побутової техніки
- Відділ прийому та реєстрації ВПО та, відповідно, додатково відділ допомоги (кол-центр — ред.)

«У нас працює відділ, який безпосередньо співпрацює з ООН. Є відділ електронного обліку отриманих та виданих вантажів, приймання вантажів, охорона. Ми співпрацюємо з першого дня з вибухотехнічною службою та з іншими службами, які також забезпечували та забезпечують безпечний режим нашої діяльності», — пояснює Юрій.

За два місяці роботи Гуманітарний штаб обробив особисті запити не менше 20 тисяч переселенців, і таку ж кількість колективних заявок. Люди звертаються сюди через соціальні мережі та дзвінки на гарячу лінію, приходять особисто. Для оформлення заявки необхідно лише надати паспорт із пропискою.
«Окрім переселенців, зараз ми беремо на облік і військових чи матерів військовослужбовців, які захищають країну, їхні багатодітні сім'ї. Тобто, які мають більше трьох дітей. Але якщо приходить мама з дитиною року-двох, також намагаємося якоюсь мірою надати допомогу. Це і дитячі коляски, і постіль, одяг і так далі», — розповідає директор Палацу мистецтв.

За його словами, за останні 10 днів ситуація тут стала менш напруженою. Набагато зменшилася кількість запитів та, відповідно, кількість відвантаженої гуманітарної допомоги. Це пов'язано із тим, що зараз на гуманітарному фронті працює вся Україна, тисячі волонтерських центрів. І діяльність ця лише збільшується.
Зв'язатися з Гуманітарним штабом можна за телефоном гарячої лінії: 098 941 62 36 або через групу у Facebook: Гуманітарний штаб допомоги ЛПМ
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.