Вовк Євгенія
"Ми вже вегани завдяки вам": як "Львівська веганська кухня" допомагає переселенцям та ЗСУ
Чому плакали херсонці, чого соромляться переселенці та чому не можна кришити варені яйця у веганський суп, розповідають засновниці соціального проєкту “Львівська веганська кухня” Оксана та Марта Островські. Історія волонтерської ініціативи, яка щодня годує 300 відвідувачів, що постраждали від війни, та відправляє продуктові посилки на фронт.
Рік тому дві сестри, Марта та Оксана, розгублено слідкували за новинами. Повномасштабна війна перекреслила старе життя, але яким мало стати нове?
«Ми ніяк не могли зрозуміти, як бути максимально корисними», — згадує Оксана.
Відповідь підкинуло старе життя. Оксана мала досвід у ресторанній справі, Марта займалась активізмом за права тварин. Та найголовніше — сестри свого часу сформували дружнє веган-ком’юніті.
Вегани будують своє життя таким чином, аби не порушити права тварин: не споживають продукти тваринного походження, не відвідують розважальні заклади, де експлуатують тварин, бойкотують побутову хімію, яка тестується на тваринах.
Однодумці з ком’юніті, які долучилися до лав ЗСУ, і підказали дівчатам ідею. Веган-військовим буквально нема чим харчуватися.
“Це була справжня пекельна кухня”
Від ідеї до першого гуркоту каструлями пройшла всього доба. Заклик про допомогу у соцмережах отримав потужний відгук від спільноти. 2 березня 2022 року - перший день роботи соціальної ініціативи “Львівська веганська кухня”.
«Тільки в перший день ми отримали 5000 гривень донатів. Знайшовся одразу і перекладач, і водій, і дизайнер. Спочатку хотіли готувати вдома і возити їжу на вокзал, але вирішили підняти планку та орендувати ресторан», — згадує Оксана.
Зала закладу, який вдалось орендувати, не передбачала великої кількості відвідувачів. Дівчата доставляли стільці, проте кількість відвідувачів зростала. Черги до Львівської веганської кухні тягнулися на вулиці аж до рогу. Якщо у перший день волонтери-початківці нагодували сто людей, то навесні 2022 року кухня видавала 500 порцій на день.
«Це була справжня пекельна кухня, — сміється Оксана. — Ми були на межі нервового зриву, часом кричали. Ми мали всього дві посудини на 30 літрів, але справлялися».
Лише раз відвідувачі кухні залишилися без гарячого — коли волонтери готувалися до переїзду в нове, більше приміщення. Тоді Оксана вийшла на вулицю і голосно вигукнула: «Чи бажає хтось шоколадні кекси?».
«Повна зала людей їли кекси, бо в нас нічого більше не було», — згадує Оксана.
Восени 2022 року сестри прийшли до складного рішення — відмовити в обслуговуванні соціально незахищеним львів'янам. У кафе з'явилася гостьова книга та вимога довідки ВПО.
«Кухарі були дуже перевтомлені, постійно доварювали страви, і ми вирішили спрямувати ресурси на більш кризові напрямки — на переселенців. Тепер ми обслуговуємо 250-300 людей на день, проте і сьогодні порції іноді закінчуються вже о 16-17:00, хоча працюємо до 18:00», — розповідає Марта.
Серед топових страв — крем-борщ та печена картопля. Проте, остаточне меню сформувалося не одразу.
«З часом менше стало відвідувачів з дітьми, зараз більше аудиторія зі старших людей. Офіціанти передавали відгуки: в цього гастрит, не кладіть багато лимону, не смажте, або ж стареньким важко жувати. Ми намагалися вносити коректури», — розповідають волонтерки.
Львівська веганська кухня відчиняє свої двері о 12:00 і закриває о 18:00. Але у волонтерів робочий день набагато довший. Прибрати зал, розсортувати продукти, підготувати вантаж для посилок. Раніше за всіх двері відчиняють кухарі, зараз їх у Львівській веганській кухні троє.
Островські кажуть, що зараз більшість їх колективу — волонтери з-поміж колишніх відвідувачів. Спеціально під вакансію їхнього проєкту переселенець із Харкова знайшов змогу вивезти до Львова свою сім’ю.
«Спочатку у нас була дуже велика текучка. Люди готові волонтерити пару годин на день. З кінця 2022 року ми перейшли на інший формат — платимо людям зарплату», — розповідають засновниці.
“Було дуже страшно”: про гуманітарну місію до Херсона та Бахмута
Окрім соціальної їдальні, “Львівська веганська кухня” надає гуманітарну допомогу віддалено у форматі посилок та вантажів. Продукти можуть замовити як військові, так і цивільні, які знаходяться у населених пунктах, наближених до лінії фронту.
За 2022 рік Львівська веганська кухня відправила 1700 посилок, п’ята частина яких для військових-веганів. Кожен пакунок індивідуальний — під запит отримувача.
«Одна посилка може бути призначена хоч на одну, хоч на 10 осіб. Враховуємо алергії або ж вік потребуючих. Це може бути мати з двома дітьми або троє пенсіонерів», — розповідають волонтерки.
Перед Новим 2023 роком “Львівська веганська кухня” організувала чергову гуманітарну місію. Вантаж із веганськими продуктами дівчата особисто супроводжували у Херсон. За планом мала бути зустріч із містянами, проте поїздка співпала із трагічним обстрілом міста росіянами. 25 грудня 2022 року росіяни завдали масований удар місту. Центр Херсона обстріляли з «Градів», загинули люди. Дівчата виїхали до Херсону 26-го і вже зніяковіли дорогою.
«Було дуже страшно. Ми у Львові півтори ракети бачили, а там стріляли дуже. Нас заспокоювали: «То відльоти, то наші!» А ми все одно білі, як стіна», — згадує Марта.
З-за трагедії передодні дівчата вирішили скасувати зустріч з містянами, аби не створювати скупчення людей.
«Купили новорічні капелюхи, гірлянди, думали підняти людям настрій. Але вирішили передати вантаж місцевій волонтерці, аби не піддавати людей зайвому ризику. Ми хотіли, аби вони знали, що їх пам’ятають. Херсонці говорили, що дуже мало допомоги, хоча місцева влада запевняє, що все класно. Треба продовжувати допомагати, багато людей плакали», — згадують засновниці кухні.
У лютому 2023 року “Львівська веганська кухня" відправила ще дві машини продуктів до Бахмуту. На цей раз вантаж доставляв військовий-доброволець ЗСУ, який на час відпустки долучився до числа волонтерів “Львівської веганської кухні”. Вантаж приймав локальний Пункт незламності.
«Окупанти наступали все більше, ми боялися, що Бахмут відріжуть і намагалися закинути якомога більше продуктів. Нам вдалося», — розповідають дівчата.
На «нуль» львівські волонтери доставляють продукти довгого зберігання — ковбаси, молоко, сухі супи, батончики. Для останніх волонтерки купили вакуумну машину та перемішувач. За відгуками військових — ця кулінарна знахідка волонтерів найпоживніша та найсмачніша. Батончики команда робить із горішків, сухофруктів та рослинного протеїну.
«Ну, какая вкусная печенка!»
На початку повномасштабного вторгнення у Львові діяли безліч волонтерських ініціатив та соціальних кухонь. Тому перший час Львівську веганську кухню відвідувала спільнота переселенців, які не змогли знайти соціального харчування саме веганського напрямку. Проте за рік повномасштабної війни сталість втратили багато ініціатив. Так Львівську веганську кухню відкрили для себе українці, не знайомі з концептом веганства.
«Багато хто казав, що харчується тільки в нас. Адже у нас можна взяти пакунок з собою. Рахуй, обід і вечеря. То ж люди кажуть: «Ми уже, вважай, вегани завдяки вам». А іноді люди навіть не розуміють, що куштують веганську страву. «Ну, какая вкусная печенка!» — вигукнула якось жінка на наш соєвий биток», — сміється Марта.
Трапляється, що відвідувачі приносять із собою “варені яєчка”, які кришать у суп, розповідають дівчата. Проте на кухні діють суворі правила.
«Не вибембуватися», — коротко резюмують волонтерки. — «Буває, що люди намагаються тишком-нишком випити. Або сідають спати. Або додають у їжу тваринні продукти».
Найсуворіше на кухні відносяться до нетверезих людей і тих, хто створює конфлікти.
«Буває, обурюються: “Вам платить держава, чого ви мене не обслуговуєте?! Покличте головного!”. Люди не розуміють, що людина, яка виносить їжу в зеленому фартуху, а потім розвантажує гуманітарку, може бути головою організації. Обов’язково має бути якийсь великий бос», — каже Оксана.
Проте, засновниці кухні ексцеси сприймають стоїчно. Марта каже: «Все як у звичайному сервісі».
Дівчата говорять, що позитиву набагато більше. Більшість відвідувачів постійні і діляться із волонтерами плином нового життя.
«Якось жінка поділилася: «Мені так соромно, я тепер прибиральниця». А ми намагаємося надихнути, що вона молодець, що кожна праця важлива», — згадує Марта.
За підрахунками Островських вартість одного обіду з урахуванням всіх витрат — 60 гривень або ж всього 1,5 долара. Проте отримувати донати стає дедалі важче. Волонтерки бояться, що у квітні доведеться скоротити напрямки гуманітарної допомоги.
«У квітні, можливо, доведеться відмовитися від посилок. Зараз проблема з донатами із заходу. Там люблять підтримувати гуманітарні ініціативи, українці донатять більше на озброєння. І ось після Нового року донати пішли на спад, вщухає інтерес, а людям досі треба їсти», — говорять волонтерки.
Адреса Lviv Vegan Kitchen:
Львів, Чорновола, 63а
Подати заявку на гуманітарну допомогу тут
Допомогти проєкту
Paypal
PrivatBank
5168 7520 1950 3245 Ostrovska Marta
IBAN UA523052990000026208670861559
Mono (Universal Bank)
5375 4114 0592 8040 Ostrovska Marta
IBAN UA523052990000026208670861559
Wise
Holder: Ostrovska Marta
Routing number: 084009519
***
Стаття вийшла за сприяння Institute for War and Peace Reporting
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
5984
