"Як я хворіла на коронавірус": розповідь молодої дівчини зі Слов'янська

За весь час пандемії на підконтрольній Україні частині Донецької області вже зареєстровано понад 16 тисяч підтверджених випадків захворювання на коронавірус. У топ-3 міст — Маріуполь, Краматорськ і Слов'янськ.

Симптоми COVID-19 всім добре відомі, але кожна людина переносить інфекцію індивідуально. «Східний варіант» розповідає історію 25-річної дівчини зі Слов'янська, яка теж нещодавно перехворіла.

Вона побажала не називати своє ім'я, оскільки «містечко маленьке і всі всіх знають». Далі — пряма мова.

Перші симптоми 

Середина жовтня. Стандартний час для звичайної сезонної застуди. Невелика ломота в тілі та підвищення температури до 37 не викликали ніяких особливих підозр. Випити на ніч якийсь розчинний порошок типу «Терафлю» і на ранок прокинутися «огірком». Звичайний розклад з настанням холодів.

Нам завжди здається: це станеться з ким завгодно, тільки не зі мною. Особливо, якщо боячись коронавірусу ти завжди в масці та рукавичках, зайвий раз не виходиш з дому і взагалі працюєш віддалено. Але не завжди все складається так, як нам хотілося б.

Нездужання ми відчули разом з колегою. Під час одного з таких нечастих робочих виїздів промерзли на вулиці. Розбігшись по домівках, почали профілактику застуди звичайними бабусиними методами: чай з лимоном, мед, імбир. Температура від нормальної 36,6 скакала вгору-вниз кілька днів поспіль. Мій максимум 37,9, а ось колезі пощастило менше — доходило до 39 градусів. Увесь цей час мене супроводжував дуже сильний головний біль. Боліла область лоба і потилиця, було складно нахиляти голову. «Ну ось, хоч би не гайморит знову», — думала я.

На четвертий день температура повернулася до норми, а ось запахи зникли. Дуже дивне відчуття, коли ти не маєш нежиті, незвична сухість в носі, але нюх при цьому відсутній! Слідом пропала здатність відчувати смак. Ці симптоми стали сигналом — пора дзвонити своєму сімейному лікарю.

В очікуванні аналізу

Разом зі зникненням нюху з'явилося відчуття списа, що стирчить з грудей. Біль у спині проходив наскрізь через грудну клітку. Саме в цьому місці у мене був сколіоз та подібні неприємні відчуття я відчуваю все життя, якщо довго стою, при надмірному фізичному навантаженні й так далі. Та ж історія з тахікардією. Серце вискакувало з грудей, періодично таке трапляється. Але коли фітнес-трекер показує пульс 113, а я сиджу і не рухаюся, це вже перебір. Чесно зізнатися, якби не втрата нюху, я б так і не звернулася до свого лікаря. Всі інші симптоми здавалися вже звичною справою.

Моя лікарка — чудова жінка. До речі, під час пандемії це найважливіше — довіряти своєму лікарю і виконувати всі рекомендації. Вона вислухала всі мої скарги, записала список людей, з ким я контактувала, і оформила заявку на мою адресу для виїзду бригади.

На ранок до мене приїхала «швидка» брати матеріал для аналізу ПЛР. Приємна жінка в повному умундируванні «космонавта» прямо на порозі довгими ватяними паличками повозила мені в носі та в порожнині рота. Вся процедура зайняла не більше п'яти секунд. Промайнула думка, що навіть якщо я заражена, то тест буде негативний — дотики були ледь відчутні. Побажавши мені хороших результатів, медик поїхала далі за адресами. Їх було більш ніж достатньо.

Кожного дня сімейна лікарка дзвонила і цікавилася моїм самопочуттям. Серед рекомендацій був «Аміксин», кілька засобів для полоскання горла і зміцнення імунітету і пити якомога більше рідини. Дуже багато рідини.

До всіх симптомів додалося ускладнення дихання. Було складно договорити речення до кінця, не могла повністю вдихнути, а в носі до самого перенісся було ніби намазано меновазином. Температури вже немає — і то добре. Сил не вистачало ні на що, хотілося тільки спати, спати та спати.

За два з половиною тижні нарешті прийшов мій результат. Лікарка зателефонувала зі словами: «Я вас вітаю, що перенесли в легкій формі. Позитивний. Але часу вже минуло достатньо і якщо не залишилося ніяких симптомів, то ви вільні як птах». Цікаво, скільки людей, чекаючи результатів аналізів, не сидять на самоізоляції як я?

Посттравматичний синдром

Разом з результатом прийшло розуміння наскільки вся статистика, що публікується, неточна і наскільки тяжка ситуація в лабораторіях. Мене, що перехворіла понад тиждень тому, вписали до даних за сьогоднішній день, а в заморожуванні своєї черги на ПЛР чекали матеріали сотень, а то й тисячі людей.

Самопочуття покращилося ще до дзвінка лікарки. З поверненням здатності відчувати смак і запах, стало зрозуміло, як багато уваги ми приділяємо цим нашим можливостям і скільки значення їм надаємо. Виявилося, їжа нам потрібна для задоволення, а не функціонування організму. Єдиного на самоізоляції 🙂

До лікарки я все ж вирішила сходити. Більшість симптомів залишилися на своїх місцях, а болі в спині лише посилилися. Було боляче стояти, сидіти, навіть лежати. Не могла знайти собі місця, а шалене серцебиття додавало відчуття паніки. Або навпаки, це і було причиною, складно вже розібрати. Періодично морозило, було таке відчуття, ніби ти прямо в верхньому одязі пірнув у річку, виліз із води й в такому ось вигляді розгулював листопадовими вулицями.

Вердикт лікарки після огляду був втішним: легені чисті, в рентгені ніякої потреби немає і краще у скупчення хворих, що стоять в черзі, не потикатися. Всі симптоми — це всього лише побічне явище ковіда. Скільки це буде ще тривати — суто індивідуально. Мені рекомендували дотримуватися білково-рослинної дієти, пити вітамін D3, дихати як йоги (робити пранаяму), більше рухатися і більше гуляти на свіжому повітрі. Такий ось нехитрий рецепт.

Повторний тест 

Щоб зі спокійною душею можна було повернутися на роботу і колеги могли зітхнути спокійно, потрібно було здати повторний тест. Те, що я більше не заразна, може показати той же ПЛР. Для аналізу на антитіла було ще зарано. Принаймні так мені пояснили лікарі.

Без направлення лікаря і з результатом вже наступного дня здати аналіз коштує 430 гривень. Це послуга все тієї ж обласної лабораторії, в якій досліджували мій перший тест. У приватних лабораторіях ціна на порядок дорожча. З собою обов'язково потрібно мати паспорт.

Під входом до будівлі, де беруть матеріал для дослідження, збирається більше десятка людей. Усі в порядку живої черги або за попереднім записом. Тут-таки видають результати. До речі, майте на увазі, що не у всіх він негативний, значить вам доведеться перебувати якийсь час в одній черзі з людьми, зараженими COVID-19. У кого буде негативний тест, може заробити «позитив» просто під лабораторією. Тому дотримуйтеся дистанції та обов'язково вдягайте засоби індивідуального захисту.

Ох так, на цей раз взяття аналізу було ще яким відчутним. Було таке враження, що через ніс у тебе візьмуть мазок просто з мозку.

Після виходу з лікарняного починаєш спілкуватися зі знайомими та прозрівати: більшість з них вже перехворіли на коронавірус. Під час обговорення з'ясовується, що велика частина симптомів у вас однакові. Боліло або болить досі в одних і тих же місцях. Відрізняються тільки терміни їх зникнення. У когось досі, через два місяці після одужання, не повернувся нюх, хтось встиг вилікувати пневмонію або пройти курс крапельниць. У когось не заразився ніхто з домашніх, а у когось навпаки злягли всі. Все це абсолютно індивідуально.

На що ще варто звернути увагу — це булінг людей, що заразилися коронавірусом. Чим менше місто, тим більше чуток. Вас можуть почати уникати, боятися і засуджувати, мовляв, «ось, нехтував маскою, через таких тепер весь світ валиться!». Проти такої реакції потрібно боротися і ніколи нікого не звинувачувати. Є випадки, коли побоюючись осуду, люди боялися дзвонити своєму лікарю навіть з високою температурою. Як правило, це все сумно закінчувалося.

Який же можна зробити висновок. Мені дуже пощастило так легко перенести COVID-19. Ніяких апаратів вентиляції легенів, пневмонії та навіть випитих антибіотиків. Це не означає, що потрібно перестати боятися і «забити» на запобіжні заходи. Так щастить далеко не всім. За тим, як я виконую самоізоляцію ніхто не стежив. Я могла вільно пересуватися містом, чхати та кашляти на поручні в автобусах або на фрукти в супермаркетах. Пам'ятайте про це! Переносником може виявитися будь-хто з оточення і навіть ви. А раптом ви безсимптомний, таке теж буває.