Лікарі, вчителі, підприємці в окупації. Чи є вони колаборантами та що їх очікує

У Кримінальному кодексі України існує три статті, за якими можна притягнути до відповідальності людей, що співпрацюють з окупантами. Покарання може відрізнятися в залежності від статті й, особливо, в залежності від професії та посади, яку обіймає людина.

Але правозахисники кажуть, що термінологія статей доволі розмита і за ними можна притягнути до відповідальності мало не всіх, хто залишився на окупованій території. До того ж існує великий ризик, що люди були вимушені співпрацювати з окупантами під тиском і примусом.

Східний Варіант разом з експертами розібрався, які покарання можуть очікувати лікарів, вчителів і чиновників на тимчасово окупованих територіях.

420 кримінальних проваджень

23 травня Маріупольська міська рада опублікувала інформацію, де перелічила імена людей, що «9 травня організували свято на кістках, коли пройшли вулицями, на яких ще вчора лежали загиблі маріупольці, з криками “ура”». Усі вони — учасники фракції та партії «Опозиційна платформа — За життя», що були обрані депутатами у міську раду Маріуполя у 2020 році.

Разом з тим маріупольці, що виїхали з міста, самостійно створили у Фейсбуці групу, де збирають інформацію про «зрадників Маріуполя». У групі публікують відео і фото, де люди, що залишилися в Маріуполі, хвалять новостворену окупаційну владу, дякую росії за «звільнення» і грубо висловлюються на адресу України й ЗСУ. Серед них є як непублічні мешканці міста, так і публічні мешканці міста.

Інформацію про таких людей збирають і в інших нині окупованих містах Донецької Луганської, Херсонської та Запорізької областей. 

До того ж, за колаборантською діяльністю слідкують і правоохоронні органи. Державне бюро розслідувань повідомляє, що «з початку війни працівниками ДБР зареєстровано понад 420 кримінальних проваджень за державну зраду та колабораціонізм».

А покарання є?

У КК України стаття про колабораціонізм з’явилася вже після повномасштабного вторгнення рф у лютому, а саме після прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)» (№2108-ІХ).

Проєкт закону з’явився ще у лютому 2021 року, отримав багато зауважень від різних міністерств і експертів, що розглядали текст законопроєкту, і робота над ним була відкладена. У березні цього року закон терміново прийняли, оминувши процедури двох читань, експертизи, подання правок.

Яке покарання очікує колаборантів

Зі статті кримінального кодексу 111-1 зрозуміло, що для різних людей, що залишаються на тимчасово окупованих територіях і співпрацюють з окупантами, передбачені різні міри покарання. Розглянемо за професіями.

Вчителі

Для працівників закладів освіти є окрема частина статті 111-1. З неї виходить, що вчителі, які викладатимуть дітям, наприклад, викривлену версію історії України, вигідну росії, будуть здійснювати пропаганду.

Згідно з частиною 3 статті 111-1, таке діяння карається виправними роботами, арештом, позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади на 10-15 років.

Лікарі

З лікарями все складніше, оскільки вони за своєю професією не мусять виконувати пропагандистську діяльність і при цьому повинні опікуватися здоров’ям громадян, попри їхні політичні погляди, релігійні та етнічні належності тощо.

Альона Луньова також зазначає, що згідно зі статтею 56 Женевської Конвенції IV, медичному персоналу усіх категорій буде дозволено виконувати свої обов'язки, й при цьому вони не можуть бути притягнуті до відповідальності.

Мери, депутати й очільники окупаційних адміністрацій

До таких людей, ймовірно, буде застосована частина 5 статті 111-1, оскільки вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції у незаконних органах влади.

Такі діяння караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Те саме загрожує організаторам незаконних виборів або референдумів.

Також під дію цієї частини статті, ймовірно, підпадуть директори шкіл і головні лікарі медичних закладів.

Поліцейські, прокурори, судді, учасники незаконних збройних формувань

Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Підприємці

Можливо, підприємці, що були вимушені перевести свій бізнес під «законодавство» окупаційних адміністрацій, теж будуть відповідати за це.

Зокрема, у частині 4 статті 111-1 зазначено, що передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням і провадження господарської діяльності карається штрафом, позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади.

«Найширша частина тут стосується передачі матеріальних ресурсів і господарської діяльності. Теоретично під неї підпадають усі підприємці», — зазначає Альона Луньова.

До того ж під цю частину статті можуть потрапити різноманітні комунальні підприємства, зокрема і ті, що обслуговували критичну інфраструктуру.

Звичайні громадяни

Якщо громадяни публічно заперечували збройну агресію проти України і підтримували рішення держави-агресора, наприклад, дякували за «звільнення», то цілком можливо, що їх притягнуть до відповідальності.

Покарання за це — заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Зазвичай ця діяльність пов’язана з управлінськими, адміністративними і правоохоронними органами, а також освітнім процесом.

Закон і стаття — не досконалі

У КК України є ще дві статті, за змістом схожі на статтю про колабораціонізм. Це стаття 111 — «Державна зрада» і стаття 111-2 — «Пособництво державі-агресору». Ці поняття ще більш широкі, ніж колабораційна діяльність, тому поки незрозуміло, які саме дії будуть вважатися державною зрадою. Але за цією статтею вже повідомляють про підозру у держзраді тим, хто «зливає» ворогу дані про переміщення ЗСУ.

Правозахисники попереджають, що ярлик «колаборант» буде погано впливати на реінтеграцію тимчасово окупованих територій, оскільки призводить до стигматизації людини або цілої групи людей.

Вона також зазначає, що покарання за співпрацю з окупантами має бути, але потрібно чітко визначити термінологію. До того, на думку експертки, покарання має відповідати ступені тяжкості злочину.

Як приклад, вона наводить нещодавній вирок, винесений чоловіку, що у стані алкогольного сп’яніння скоїв ДТП, у якому загинули дві особи. Йому присудили 12 років ув’язнення. У деяких частинах статті про колабораціонізм винуватцям загрожує до 15 років ув’язнення.

«Не можна за вбивство давати менше, ніж за роботу в окупаційних адміністраціях, якщо людина нікого не вбила», — вважає Альона Луньова.

Співпраця під примусом

Хоча серед тих, хто зараз співпрацює з окупантами, є багато ідеологічних прихильників «руського міра», не виключено, що є й ті, хто були вимушені піти на це під примусом або тиском зі сторони окупантів. 

«Я переконана, що на окупованих територіях мало що можна зробити добровільно. І мало хто може відмовитись від співпраці, якщо наполягають люди зі зброєю і якщо вони погрожують чимось», — вважає Альона Луньова.

Але вона також зазначає, що цей примус підозрюваним доведеться доводити. Тому поки не зрозуміло, яким чином буде розвиватись судовий процес у справах по колабораціонізму, держзраді та пособництві державі-агресору.

Ще одна проблема: критично важливих спеціалістів можуть не випускати з окупованих територій, як вже було у Донецьку.

Люди вимушені вигадувати причини виїзду і шукають обхідні шляхи. Правозахисник наводить приклад: люди виїжджають з «лднр» до росії, щоб, наприклад, зробити російський паспорт, обіцяють повернутись, але потім не повертаються.

Він також зазначає, що на окупованих територіях зараз величезний «кадровий голод»:

«Людей не вистачає для організації будь-якої роботи. І навіть у рф прийняли поправки до закону, щоб збільшити “добові” у відрядженнях працівникам бюджетної сфери, що їдуть працювати на тимчасово окуповані території. Але людей їм катастрофічно не вистачає, в першу чергу, медиків, вчителів».

Це підтверджує і повідомлення Головного управління розвідки Міноборони України про те, що керівникам дитячих садків в окупованому Донецьку наказали відібрати персонал для роботи в Маріуполі та інших окупованих селищах поблизу міста.

***

Поки що незрозуміло, що насправді очікує колаборантів і держзрадників після деокупації українських територій, оскільки немає напрацьованої юридичної практики. Але правозахисники планують слідкувати за судовими процесами у цих справах і зараз сходяться на думки, що людям на окупованих територіях потрібні чіткі інструкції від української влади про те, як їм жити та діяти в окупації.