Катерина Скрипова: досьє активістки з Луганщини, координаторки БФ "Схід SOS"

Східний Варіант поспілкувався з Катериною та дізнався детальніше про основні факти з її життя та діяльності.

Освіта

Катерина Скрипова народилася у Луганську 23 лютого 1987 року. Там прожила шкільні та студентські роки. З 1994 року навчалась в середній школі №37 та №11. 

Вищу освіту здобула у Луганському національному аграрному університеті. Навчалась з 2004 року за спеціальністю «Лікар ветеринарної медицини», здобула диплом магістра.

Того часу захоплювалась археологією. З 2004 по 2008 рік брала активну участь в археологічних експедиціях на базі краєзнавчого музею у Луганську.

Початок трудової діяльності та Євромайдан

Першим місцем роботи для Катерини став Деркульський кінний завод №63, де вона обіймала посаду виконувача обов'язків головного лікаря — почала працювати у 2010 році. Там пропрацювала півтора року і звільнилася за станом здоров'я.

Повернувшись до рідного міста влаштувалась на кінну спортивну базу, де працювала до початку російського вторгнення на сході України у 2014 році. 

У 2013 Катерина разом з чоловіком долучалася до мирних мітингів у Луганську. Спочатку на підтримку Євромайдану, потім — на підтримку української державності та непорушності її кордонів. Тоді мітинги проходили біля памʼятника Тарасу Шевченку. Серед присутніх було багато знайомих з кола активістки, з її шкільних та студентських років.

«На короткий період з’явилася надія, що ми перемогли… Що треба щось робити для закріплення результатів, — поділилась спогадами Катерина. — Проте почалася окупація Криму, а в березні рф почала захоплювати Луганськ. Перша велика сутичка зі проросійськими структурами сталася 9 березня. Потім окупанти захопили місцеву ОДА. Було видно, що місто хочуть забрати силою. Напередодні, 6 квітня, захопили будівлю СБУ. Всі зрозуміли, що відбувається щось глобальне».

Після цього проросійські сили почали переслідування та викрадення активістів. Їх заносили в «розстріляні списки». 29 квітня у Луганську проросійські силовики зайняли будівлю обласної адміністрації, заявивши про створення так званої «луганської народної республіки». Того ж дня Катерина, як і більшість активістів, була вимушена виїхати з Луганська.

«Було розуміння, що в місті настільки небезпечно, що його треба покинути, і дивитися, коли можна буде повернутися. Було відчуття, що врегулювання цих подій займе якийсь період часу — може два-три місяці чи пів року, що вони зможуть розібратися і ми поїдемо додому. — розповіла Катерина Східному Варіанту, — Але цього не сталося. У жовтні 2014 року мені вдалося потрапити в Луганськ, щоб забрати документи. Це був останній раз, коли я там була».

Так активістка потрапила у Київську область, де перебувала протягом двох місяців. Там і долучилась до благодійної ініціативи, яка згодом стала  благодійним фондом. Катерина розповідає:

«Ті, хто був з Луганська, почали організовувати свою діяльність — створили гарячу лінію, спілкувались з людьми, розповідали як виїхати. Тобто таким чином якось допомагали. Так я долучилась до «Схід SOS» і працювали у цій команді. На початку це була робота з дзвінками — ми намагались якомога більше надати допомоги людям».

Згодом Катерина виїхала до Старобільська Луганської області та там продовжила волонтерську діяльність. Разом з однодумцями спільними зусиллями допомагали військовим. У серпні 2016 року волонтерка виїхала зі Старобільська та переїхала до Києва, де проживає дотепер.

«У 2016 році я пішла зі «Схід SOS», але мій чоловік продовжив там працювати, був залучений всі ці роки, а я того часу повернулась у свою професію. Після повномасштабного вторгнення я повернулась у «Схід SOS». 

Після 24 лютого 2022 року

Повномасштабне російське вторгнення застало Катерину у Києві. З огляду на ситуацію, що відбувалася у місті, вона прийняла рішення знову евакуюватися. Цього разу виїхала разом з командою «Схід SOS», які виїхали цілими родинами — загалом 42 людини.

«У «Схід SOS» був певний план евакуації, був зібраний Сєвєродонецький офіс та Київський. Ми вирушили на захід України і облаштувались в Ужгороді. Дорога тоді зайняла чотири дні», — пригадує волонтерка.

Там Катерина разом з командою «Схід SOS» продовжила волонтерську діяльність, а згодом повернулась на Київщину. За словами волонтерки частина офісу залишилась в Ужгороді, а вона продовжує свою роботу у київському офісі.

Нині Катерина обіймає посаду голови правління БФ «Схід SOS», координаторки гуманітарного напрямку. Вона координує гуманітарні проєкти, займається пошуком фінансування на реалізацію проєктів, відстежує реальні потреби населення та адмініструє роботу фонду.

«Якщо говорити про гуманітарний напрямок, то це допомога цивільному населенню, у постраждалих прифронтових регіонах. У нас дуже потужна співпраця з ДСНС. Один з фокусів нашої уваги — це допомога ДСНС, тому що вони є одним з підрозділів, котрі реагують. Також у нас є реагування на наслідки після масованих обстрілів. Також займаємось закупівлею енергоносіїв, облаштовуємо бомбосховища у дитсадках та школах прифронтових регіонів».

Загалом організація «Схід SOS» налічує понад дев'ять напрямків роботи, кожен з яких «займає важливу нішу у своїй специфіці». 5 травня 2024 року Благодійному фонду «Схід SOS» виповнилося 10 років від початку його діяльності. Починаючи з 2014 року команда фонду щодня допомагає постраждалим від жорстокої агресії рф на території України.

Соціальні мережі

Особиста сторінка Катерини Скрипової у Facebook.

Офіційний сайт  ГО «Схід SOS» за посиланням.

***