Картопляна криза в Донецьку: в чому причини підвищення цін?

За лічені дні ціна на продукти в окупованому Донецьку злетіла в рази. Рекорди б'є картопля. Керівництво угруповання «ДНР» підвищення називають необгрунтованим, а підконтрольні бойовикам ЗМІ — «картопляним апокаліпсисом». У чому ж причини різкого подорожчання і хто в цьому винен?

Ще два тижні тому картопля на донецькому ринку коштувала приблизно 50 рублів. Сьогодні ціна виросла мінімум удвічі — від 100 до 120 рублів за кілограм. Це приблизно 40 гривень. Вартість на окупованих територіях в кілька разів вища за розцінки не тільки українського, а й російського ринку.

Для порівняння, ціна на картоплю за кілограм:

  • Донецьк — 60-120 рублів (22-44 гривні)
  • Слов'янськ — 22-28 рублів (8-10 гривень)
  • Ростов — 30-40 рублів (11-15 гривень)

Картопля в обмін на квартиру

Місцеві жителі жартома сперечаються між собою в соціальних мережах, що ж вигідніше: вкладати в картоплю замість біткоінів або міняти на неї квартири? 

Такий ось «сміх крізь сльози». Жарти жартами, але ситуація зовсім не смішна. Більшість жителів окупованих міст не можуть собі дозволити купити елементарні продукти. Звичайна картопля людям не по кишені. Крім того, ціни підвищилися на м'ясо, соняшникову олію, цукор. 

Місцеві телеканали транслюють невдоволення жителів — ціни не відповідають зарплатам та пенсіям:

«Дуже дорого, пенсіонерам просто неможливо. Запастися тепер картоплею не можна. Більше одного кілограма не візьмеш, а що це таке…»

«Ніколи такої ціни не було, це жахливо. Якщо порівнювати з сусідніми регіонами, то це сором і ганьба. Для такого регіону як ми, потерпілого у всьому, такі ціни на ринку це з глузду з'їхати». 

«Дуже дивно подорожчало. Якщо вже і картопля за такою ціною, то що нам їсти на нашу пенсію?»

«Для мене дорогувато. Запас на зиму не можемо взяти за такою ціною. Треба ціни знижувати».

Різкий стрибок цін став темою номер один для обговорень в соціальних мережах.

«У всьому винні спекулянти»

Продавці на ринку в усьому звинувачують неврожай і підняття мита на ввезення товару з РФ. На прилавках «своєї» картоплі немає. Уся привізна з Росії та навіть Грузії. 

Як озвучують так звана влада самопроголошеної «ДНР», з 1 по 7 жовтня було завезено 5700 тонн імпортної картоплі. За даними бойовиків, кілька років поспіль в ОРДО привозять близько 80 тисяч тонн. Це стандартне річне споживання. 

Переважно товар до окупованих міст потрапляє з Ростова. Зараз фіксуються кілометрові черги фур з нібито білоруською картоплею на кордоні з РФ і окупованою частиною Донецької області. Їх не пропускають вже кілька днів.

За іронією долі, цього року найбільшим постачальником картоплі в Білорусь стала Україна. У країні, де бульба стала традиційним символом, фіксуються проблеми з урожаєм. Вперше цей продукт імпортують. 

Як зазначає представник української делегації в Тристоронньої контактної групи, журналіст Денис Казанський, ситуація з подорожчанням створена штучно. Територія контролюється озброєними людьми, які можуть на свій розсуд туди пропускати або не пропускати будь-які вантажі. 

«Уся влада належить їм, і ніяких правових механізмів, які б їх обмежували, немає. Відповідно, вони відчувають себе абсолютно безкарно і можуть творити що завгодно», — вважає Казанський. 

На його думку, бойовики просто накладають данину на комерсантів, які ввозять продукцію на окуповану територію.

Таким чином задирають ціну, отримуючи свою вигоду як від завезення, так і від вивезення будь-яких товарів. 

«Збагачується якесь угруповання людей, яке може заборонити або дозволити комусь проїхати. Просто-напросто вони вирішили таким чином заробити, оскільки ніхто нічого не може зробити. У правовій державі було б розслідування, реакція суспільства і так далі, а тут немає ніяких механізмів у людей на цю ситуацію вплинути. Тому вони зароблятимуть просто тому що можуть. А звичайні люди за все, як завжди, заплатять», — вважає Казанський.

Що кажуть економісти

Економісти відзначають три основні чинники підвищення цін. Перший — глобальна інфляція. Він впливає на всі економіки, в тому числі й нелегальні. Продовольчі товари дорожчають всюди, від Китаю до України. У цьому факторі навіть закрита регіональна квазіекономіка невизнаних «ДНР» і «ЛНР» не може його уникнути. 

Другий фактор це те, що відбувається всередині економіки самопроголошених «республік». Там аграрний сектор перебуває в стані стагнації. 

Як пояснює економіст Олексій Кущ, в Україні аграрний сектор розвивається шляхом експортного потенціалу. Експортуємо переважно технічні культури та зернові монокультури. Але шляхом цього експортного валу гроші потрапляють в суміжні напрямки сільського господарства. Тому в країні розвиваються не тільки виробництва зерна, кукурудзи або соняшникової олії. Гроші просочуються в овочівництво, садівництво і так далі. 

Тому в Україні зберігається продуктова різноманітність на мінімальному достатньому рівні та продовольча безпека за методологією ООН на середньому рівні.

«Якщо брати самопроголошені “республіки”, то, звісно, там ніякого експортного потенціалу аграрного сектора немає і бути не може. А внутрішній ринок дуже маленький і його платоспроможний попит дуже низький. Він не може бути драйвером розвитку внутрішнього аграрного сектора. Тому аграрний сектор там деградує, стагнує, попри те, що там можуть показувати на телебаченні відкриття якихось нових птахофабрик. Загалом ці регіональні квазіекономіки не можуть забезпечувати себе харчовими продуктами. Тобто, вони є імпортно-залежними. Оскільки немає свого розвиненого аграрного сектора, відповідно залежність від зовнішніх цін стає ще сильнішою», — вважає фінансовий аналітик. 

Третій фактор — обмежені канали імпорту. Припустимо, якщо виникає якийсь дефіцит товару, Україна може його купити по всьому світу. У випадку з самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР» канал імпорту дуже обмежений. 

«З боку вільної України раніше була контрабанда, також населення перевозило на собі дозволені обсяги товарів. Зараз, у зв'язку з карантинними обмеженнями, навіть потік дешевих продуктів з контрольованої території скоротився. Зрозуміло, що Китай не буде продавати, умовно кажучи, гречку в “ДНР”. Інші країни не будуть цього робити, тому що їх компанії будуть боятися потрапити під санкції. Єдиний канал це Росія», — говорить Олексій Кущ.

Як зазначає експерт, навіть не всі російські великі оптові торгові компанії будуть працювати з ОРДЛО. Тільки специфічні. Якщо канали імпорту у тебе обмежені, відповідно закупівлі будуть за максимально високою ціною. 

Окуповані території безпосередньо залежать від Росії. Зараз жителі Донецька це особливо відчувають на власних шлунках. Уже 8 років всі вони залишаються заручниками бойовиків. Тепер путінська «російська весна» повернула на Донбас радянський дефіцит.

Последние новости

  • Суспільство

Євген Світличний: досьє керівника Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району

Світличний Євген Юрійович родом з Луганщини. Має економічну та юридичну освіту. Працював у банківських установах,… Read More

8 години назад
  • Суспільство

Розвивати національне виховання. Як у Києві працює Освітній хаб "Донеччина

В Україні для переселенців із Донецької області працюють не лише хаби гуманітарної допомоги. З листопада… Read More

9 години назад
  • Війна з РФ

"Дроти висять, світло живе саме по собі": ситуація з електропостачанням на ТОТ сходу України

Мешканці та мешканки тимчасово окупованих територій сходу України цілу зиму потерпали від постійних відключень світла… Read More

10 години назад
  • Війна з РФ

"Крейда" замість ліків: дефіцит медикаментів на тимчасово окупованих територіях сходу України

Окупанти не в змозі забезпечити місцеве населення базовими потребами для виживання. З кожним днем загострюється… Read More

11 години назад
  • Війна з РФ

Позивний "Гаєчка": війна очима військової медикині з Донеччини

35-річна військова медикиня Галина Сєвєріна з позивним «Гаєчка» зустріла 24 лютого 2022 року в Слов’янську.… Read More

16 години назад
  • Спільнота Відновлення
  • Суспільство

"Моє хобі перетворилося у роботу, яку я люблю": як донеччанка створює розписні шовкові вироби в Ірпені

Світлана Рибалко — родом зі Словʼянська. Вже понад 18 років вона створює розмальовані шовкові хустки,… Read More

1 день назад

This website uses cookies.