"Про традиції — через кулінарію": на Луганщині волонтер з Іспанії готував українські вареники

Чоловік наразі мешкає на Луганщині та навчає місцевих іноземних мов. Як через кулінарію Алехандро влаштував культурний обмін — читайте в сюжеті. 

Об’їздив півсвіту та вирішив залишитися в Україні

Алехандро Невас народився в іспанській Андалусії. Цей регіон на півдні країни. Згодом вчився та жив в столиці королівства — Мадриді. 

Після навчання став волонтером. Працює в організації EU Aid Volunteers. Об’їздив із місіями багато країн, серед яких Португалія, Польща, арабські країни та навіть Монголія. 

“Я намагатимуся затриматися в Україні принаймні на рік чи два. Якщо у мене не вийде залишитися в Сєвєродонецьку, я хочу залишитися, в принципі, в Україні. Мені тут багато чого подобається, і я думаю, ми багато тут зможемо зробити разом. Я й себе вже почуваю трішки українцем.

Мій проєкт, де я наразі працюю — це колаборація між Молдовою, Литвою та Україною. Люди з різних країн приїздять сюди трохи допомогти з різних видів діяльності. Я, здебільшого, тут працюю як вчитель. Викладаю у старших класах Сєвєродонецького багатопрофільного ліцею, тут в офісі “Восток SOS”. Це англомовні та іспаномовні розмовні клуби. Я вмію багато речей, але зараз займаюся освітою”, — розповідає Невас.

Головним надбанням нашої країни називає людей. І каже, що вже має декілька друзів в Україні. 

Про традиції — через кулінарію

В офісі “Восток SOS” зібралися близько трьох десятків людей. Це були учні українського, англійського та іспанського розмовних клубів. Організатори анонсували кулінарний обмін між Іспанією та Україною. Учасники заходу мали готувати українські вареники та іспанську тортилью. 

Чому так, розповіла організаторка заходу, викладачка українського розмовного клубу Мар’яна Вольська.

“Коли ми познайомилися з Алехандро, почали говорити про особливості наших країн. Алехандро розповів, що в нього часто запитують, чи Іспанія відрізняється від України, і що спільного. Ми вирішили зробити такий захід, який пояснить, чи є що спільне та відмінне. Що саме. І навчитися робити національні страви один одного. Й в процесі, звісно, спілкуватися. Коли ми відкриті до спілкування, і можемо робити це вільно, як зараз, ми отримуємо від того тільки більше через знайомство з іншими культурами. Це, якоюсь мірою, й вивчення мови, а мова на сьогодні дуже важлива. Володіння мовами це ваш плюс. Й ми сьогодні намагалися заміксувати таке середовище, де буде все й одразу”. 

Алехандро каже, запропонував готувати саме тортилью, тому що ця страва якнайбільше схожа на українську кухню. 

“Іспанія — дуже регіональна країна. Все залежить від регіону країни. Наприклад, північні регіони Іспанії дуже схожі на Україну. Багато супів, багато страв, які ти маєш готувати впродовж якогось часу, це гарячі страви. На півдні країни, звідки я родом, є багато морепродуктів, овочів, які не треба готувати, тільки порізати й все”, —  пояснює волонтер. 

Готували всім гуртом

Готували українські та іспанські страви всім гуртом. Хтось чистив цибулю та картоплю, хтось замішував тісто, хтось варив та смажив інгредієнти. За пічкою поралися навіть професійні кухарі. Людмила Мащенко технолог за освітою. Готувати — це її професія, проте з тортильєю познайомилася тільки сьогодні. 

“Вареники завжди готую, вдома їх полюбляє сім’я. А тортилью не готувала, але чула. Сьогодні спробую, і ось готую для неї інгредієнти”, — ділиться вона.

Денис Кондратюк — також кухар. На захід приїхав за запрошенням друзів з Харкова. 

“Тортилью готую вперше в житті. Алехандро показав мені тільки сьогодні, як її готувати. Пояснив всю технологію крок за кроком, і я її зробив. Це не дуже складно, тим паче, коли є життєвий досвід. Я за фахом кухар, тому приємно згадати все це. Я подивився, дуже прикольний рецепт, для себе його підгледів, і тепер готуватиму”, — каже Денис.

Рецепт на правду доволі простий. Його всім присутнім розказав Алехандро: 

“Берете картоплю, ріжете ось так. Цибулю обсмажуєте трошки, аби вона стала м’якою. Потім ви берете цибулю, картоплю, змішуєте з яйцями. Потім все кладете на пательню, трохи смажите. І потім настає “найцікавіший” момент. Ваша тортилья готова тільки з одного боку. Вам треба приготувати її з іншого боку. Тож “найцікавіший” момент — перевернути вашу тортилью”.

Сьогодні “найцікавіше” дійство довірили саме Денису. Хлопець із ним впорався. Першу партію вареників виніс Алехандро власноруч. Загалом, як розказали відвідувачі, вийшло непогано, враховуючи те, що деякі люди, взагалі, вперше готували цю страву. 

“Це було захоплююче. Ми з друзями підтягнули свій рівень української та англійської мов. Скуштували гарної їжі, гарно поспілкувалися. Побачилися з тими, з ким давно не бачилися”, — поділився один з учасників Арсеній Зражевський. 

Й Мар’яна, й Алехандро додають, що намагатимуться робити такі заходи й надалі. 

Та запрошують взяти участь у розмовних клубах в офісі громадської організації “Восток SOS” за адресою: Сєвєродонецьк, вулиця Федоренка 49-а.