
Важливо
«Одна донація рятує три життя»: як підготуватися до здачі крові та що треба знати
14 червня відзначається Всесвітній день донора крові. В Україні під час повномасштабної війни донорство стало проявом громадянської відповідальності та реальним способом рятувати життя людей. Кров та її компоненти щодня потрібні пораненим військовим, цивільним, пацієнтам під час операцій.
Східний Варіант разом із лікаркою-терапевткою Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 міста Маріуполя Оленою Завʼяловою розповідає, як підготуватися до здачі крові та що обовʼязково треба знати.

Як уперше в історії людині перелили кров вівці
Донорство крові — це надважлива процедура, яка допомагає зберегти тисячі життів в усій Україні. Сьогодні це стандартний та цілком безпечний процес, однак так було не завжди.
Перші експерименти з переливання крові науковці провели в середині 1660-х роках у Великій Британії. Тоді процедуру виконали між двома собаками, але вона не відрізнялася моральністю у відношенні до тварин. Тоді переливання крові з одного до іншого організму закінчувалося смертю емітента (того, у кого забирали кров), тому переливання від людини до людини вважали неможливим. Та в 1667 році все ж провели перший експеримент із переливання крові людині від вівці.

У 1818 році британський гінеколог Джеймс Бланделл уперше перелив кров від чоловіка до дружини. Жінка втратила багато крові під час пологів і могла померти, однак завдяки експерименту її стан стабілізувався. У 1900 році австрійський лікар Карл Ландшайнер відкрив три групи крові, за що через 30 років отримав Нобелівську премію. Рік потому його колеги відкрили ще четверту групу. У 1912 році затвердили поняття універсального донора (перша група крові) та універсального реципієнта (четверта група).
Великий поштовх для удосконалення процесу переливання дали Перша та Друга світові війни. Тисячі поранених солдатів та цивільних людей врятували завдяки переливанню.

За сучасності донорство та переливання крові — це стандартна процедура, яка так само рятує тисячі життів. В умовах повномасштабної війни потреба в крові суттєво збільшилася, адже щодня сотні захисників, захисниць та цивільних отримують поранення через російські обстріли. Тому українців та українок закликають долучитися до донорства та за можливості здавати кров, щоб стати частиною важливої місії з порятунку людей.
Як підготуватися до здачі крові?
Здати кров можуть громадяни та громадянки України, яким виповнилося 18 років та які важать понад 50 кг. Донори не мають хворіти інфекційними, важкими хронічними або хворобами в стані загострення. Наприклад, за наявності ГРВІ кров здавати не можна. Про це розповідає лікарка-терапевтка Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 міста Маріуполя Олена Завʼялова. Не допускаються до здачі вагітні жінки та жінки в період лактації.
Здавати кров рекомендують не більше, ніж 5–6 разів на рік. Відновлення після донації має становити мінімум 60 днів.
Для допущення до донації не слід:
· За 72 години не слід приймати ліки, як анальгетики та кроворозріджуючі.
· За 48 годин до донації не слід вживати алкоголь або енергетичні напої.
· За 72 години не слід курити.
«Крім того, є рекомендації щодо дієти. За добу до донації рекомендують обмежити вживання жирної, смаженої, гострої їжі, виключити молочні продукти, майонез. Добре буде поїсти кашу на воді, нежирне мʼясо, рибу, овочі, фрукти. У день здачі крові рекомендується легкий сніданок. Також слід пити багато рідини, щоб замістити той об'єм крові, який буде забраний. Рекомендують чай, компот, сухофрукти або просто воду», — розповідає Олена Завʼялова.

Після нанесення татуювання чи процедури пірсингу стати донором крові можна через шість місяців. При цьому слід попередити лікаря під час донації, коли була проведена остання процедура. Тоді людині проведуть додатково обстеження на наявність запальних процесів.
Лікарка-терапевтка наголошує: донація крові — дуже відповідальна процедура, до якої слід ретельно готуватися. Якщо вранці перед донацією людина почуватиметься зле, краще перенести візит до центру крові на інший раз. Здавати кров із поганим самопочуттям чи на перших етапах захворювання небезпечно як для донора, так і для реципієнтів.
Після донації не слід виконувати фізичні вправи. Згідно із законодавством в Україні, після здачі крові працівники можуть не виходити на роботу в цей день. Рекомендується відпочити, не навантажуватися, пити теплий час. Дехто з донорів після процедури відчувають слабкість, запаморочення.
Стерильність, безпека та поширені міфи
Під час донації людина пройде безплатний базовий аналіз крові на рівень гемоглобіну, групу крові та резус-фактор (позитивний чи негативний), аналіз на інфекції (ВІЛ/СНІД, гепатит В, С та сифіліс, а також на біохімічні показники. Такі аналізи є обов’язковими кожного разу, щоби переконатися в здорових показниках донора для подальшого переливання крові реципієнтам.
Інколи під час аналізу донор може дізнатися про свій Kell-статус. Система Kell — це особливі білки (антигени) на поверхні еритроцитів. Вони є однією з важливих характеристик крові та враховуються під час переливання. Якщо кров донора й реципієнта несумісна за системою Kell, імунна система може почати руйнувати еритроцити. Тому у Kell-позитивних людей цільну кров зазвичай не беруть, натомість вони здають такі компоненти крові, як тромбоцити та плазму, які також надзвичайно важливі під час донацій.
«Правила підготовки до здачі тромбоцитів та плазми такі ж ретельні. Взагалі, донор кожного разу здає водночас і еритроцити, і плазму, і тромбоцити. Тобто ця кров рятує три життя. Можна здавати або тромбоцити, або плазму. Це процедура, коли йде центрифугування вашої крові. Вам повертають еритроцити, а плазму або тромбоцити забирають», — розповідає Олена Завʼялова.

Лікарка-терапевтка каже, що процедура донації крові є цілком безпечною для людини та навіть корисною. Проводиться все за умов максимальної стерильності:
«Донація крові стимулює оновлення клітин крові, оскільки після процедури кістковий мозок активніше виробляє нові кровʼяні клітини. Підвищується імунна система. Це також сприяє профілактиці тромбоутворенню та зниженню ризику ускладнень при сердечно-судинних захворювань. Забір крові проводять одноразовими системами, для донора це абсолютно безпечна та нешкідлива процедура. Донори не лише допомагають людям, а й мають можливість перевірити себе і свою кров».

В умовах повномасштабної війни донація крові набуває нового сенсу. Через російські обстріли сотні поранених захисників, захисниць та цивільних українців потребують переливань. Тож здача крові — це порятунок життів, до якого може долучитися кожен.
«На скільки б не зробив крок уперед прогрес, але ліків, які б замінили крові, немає. Кров є стратегічним компонентом для лікування та порятунку життів. На жаль, через війну багато чоловіків та жінок отримують поранення. Чимало донорів долучилися до війська. Хочеться, щоб громадяни це розуміли, долучалися до рядів донорів і допомагали рятувати життя», — каже Олена Завʼялова.
Побачити перелік закладів, де можна здати кров в різних областях України, можна за посиланням.
***
Нагадаємо, що Східний Варіант випустив тематичний мерч — брелоки «Донор» і «Донорка». Магазин Східного Варіанта відправляє 100 гривень з кожного такого брелока у фонд, який займається розвитком культури донорства крові та підвищує обізнаність про це в Україні.

















