Артур Прихно
Рекрутинг, медицина і побут: які гендерні проблеми існують в українській армії
Служити в українській армії має бути комфортно і чоловікам, і жінкам — переконані організатори та учасники першого цільового онлайн-форуму «Гендер та армія». «Східний варіант» дізнався, про які проблеми говоритимуть на форумі і як їх пропонують розв’язувати.
22-23 листопада на Донеччині проведуть онлайн-форум «Гендер та армія». Його завдання — дати рекомендації владі та керівництву оборонного сектору щодо того, як зробити службу в українській армії комфортною як для жінок, так і для чоловіків.
«Східний варіант», який є медіапартнером форуму, поспілкувався з організаторами та спікерами, зібравши їх думки щодо найголовніших гендерних проблем в українській армії.
«Оборонний сектор є відображенням суспільства»
Починаючи з 2014 року, коли Україна зіткнулася з агресією, жінки почали масово вступати в лави батальйонів, ставали волонтерками. Хоча на той час українська військова система була мало підготовленою до таких змін.
Як говорить голова центру громадянського суспільства «Друкарня», який є організатором форуму, Дар’я Романенко, з тих пір відбулися важливі зміни в українській армії.
Зокрема, у 2018 році парламент ухвалив закон про рівні права жінок і чоловіків в армії. Це вагомий крок вперед, але досі залишається багато аспектів, не адаптованих для служби як чоловіків, так і жінок.
«Це стосується побутових умов, екіпірування. Якщо казарма була розрахована тільки на чоловіків — як облаштовані душові кабіни, туалетні кімнати, то коли там з’являються жінки, ця казарма повинна бути адаптована до їх потреб. Дуже важливо про це говорити, але не з точки зору, що в армії було зроблено неправильно, а з точки зору рекомендацій з боку експертного товариства та громадянського суспільства», — зазначила Дар’я.
Вона додала, що рекомендації з приводу покращення умов для жінок мають давати саме ті жінки, які пройшли службу в армії, бо вони найкраще знають, які зміни потрібні.
На думку Дар’ї Романенко, оборонний сектор в будь-якій країні є відображенням суспільства. А гендерно-обумовлений підхід в оборонному секторі — означатиме процес розвитку суспільства та його трансформації як це визначає ОБСЄ.
“Для того, щоб зробити армію відображенням українського суспільства, потрібно зробити умови, щоб жінки могли служити на рівні з чоловіками. Україна є європейською країною, яка наслідуватиме стандарти НАТО. Тому нам потрібно продовжувати ці зміни і в контексті гендерної рівності», — наголосила Дар’я Романенко.
Вона також зазначила, що в багатьох країнах, зокрема в Ізраїлі та Німеччині, залучення жінок до армії вплинуло на важливі суспільні перетворення, як, наприклад, визнання одностатевих шлюбів в Ізраїлі після залучення ЛГБТ осіб до військової служби.
«Гендерна політика — це не тільки про жінок, а й про чоловіків»
Актуальними для української армії є не тільки побутові умови для жінок, а й зміни в рекрутинговому відборі. В цьому переконана лідерка «Жіночого ветеранського руху» Андріана Сусак.
«Військкомати досі відбирають кадри за радянською системою і часто не звертають увагу на культуру поведінки, на відносини, на професійність як чоловіків, так і жінок. І якби в нас був більш професійний відбір в армію — це і фізична, і психологічна підготовка, і взагалі — мотивація військових, то наша армія, напевно, була б більш якісною і боєздатною», — зазначила Андріана Сусак.
Нині перед вступом до лав військових людина має пройти лише військово-лікарську комісію. Пані Андріана вважає, що при відборі військовослужбовці мають проходити професійний скрінінг, спілкуватися з HR-фахівцями та психологами.
Також Андріана звернула увагу на ставлення армії до здоров’я людей, які проходять службу.
«Гендерна політика — це не тільки жінки, це і чоловіки. У нас гендерно-нейтральне законодавство, згідно з яким військовий — це особа. Так само як і ветеран. При цьому окремі чутливі аспекти в нас не враховуються. А це, наприклад, медичне забезпечення, продуктивне здоров'я військових як чоловіків, так і жінок. Наприклад, немає гінекологів, урологів, і я не кажу вже про андрологів (лікарів, що спеціалізуються на чоловічому здоров’ї, — ред).
І це призводить до того, що люди можуть втрачати своє здоров'я, чи можливість мати дітей», — пояснила Андріана Сусак.
Вона додала, що проблеми стосуються не тільки військових, які служать в армії, а й ліцеїстів та ліцеїсток.
«Наприклад, ліцеїстки за статутом зобов'язані ходити в військовій білизні, яка по факту є чоловічою», — зазначила Андріана.
«Жінки-ветеранки стикаються з нешанобливим ставленням»
За словами дослідниці Ганни Гриценко, жінки-ветеранки часто стикаються зі стереотипним ставленням до своєї служби.
«Люди часто піддають сумніву те, що вони служили, або те, що вони йшли на службу з якоюсь патріотичною мотивацією. Тобто жінки стикаються з нешанобливим ставленням», — зазначила пані Ганна.
При цьому вона зазначила, що процес інтеграції гендерної рівності в армії потроху просувається, однак він є непростим і довготривалим.
«Полковнику, який служив ще за радянських часів, коли жінок в армії не було, досить складно позбутися всіх стереотипів і перелаштувати своє ставлення до жінок-військових», — зазначила Ганна.
Засновниця ГО «SMARTA» Лілія Кісліцина наголосила, що в Україні вже є дві жінки-генералки — Людмила Шугалей та Юлія Лапутіна.
Пані Лілія також відзначає прогрес гендерної рівності в армії. Однак, на її думку, аби продовжити рух у цьому напрямку, Україні потрібен міжнародний досвід.
«Дуже важливо говорити про міжнародний досвід. У світі є приклади, коли жінки стають міністрами оборони.
Чи готова Україна, щоб жінка очолила міністерство оборони?
Це наші кроки до євроінтеграції та демократизації, коли для всіх і кожного є спільні можливості не зважаючи на те, ти жінка чи чоловік.
Тільки така країна може називатися демократичною», — зазначила Лілія Кісліцина.
Форум «Гендер та армія» відбудеться 22—23 листопада в онлайн режимі. Зареєструватися для участі в форму можна за посиланням.
«Східний Варіант» є генеральним інформаційним партнером онлайн-форуму «Гендер та армія»
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
1045
