Як COVID-19 змінив життя жінок Донецької області та чи вийде побороти сексизм
Під час карантину всі ми були змушені пристосовуватись до нового життя. Зміна або відсутність роботи, фінансова скрута, постійне перебування вдома. Все це спричинило спалах випадків домашнього насильства. Найбільше потерпають жінки. Та чи замислювались ви з чим стикаються жінки не тільки під час пандемії, а й протягом усього життя?
За 5 місяців адаптивного карантину, з березня по липень 2020 року, у Слов’янську було зареєстровано 275 випадків домашнього насильства. За такий самий термін 2019-ого року — 247 випадків. Такі цифри озвучила начальник відділу зв'язків із громадськістю батальйону патрульної поліції Краматорська та Слов'янська Наталія Бокова.
Напередодні Міжнародного жіночого дня у громадському центрі “Друкарня” відбулась дискусія по те, як COVID-19 змінив життя жінок Донецької області.
За словами Наталі, статистика випадків домашнього насильства дійсно виросла і зумовлено це карантином. Але не варто забувати про ті порушення прав жінок, які вже, на жаль, стали нормою. Це сексизм, зневажливе ставлення та домагання.
“Наше суспільство так налаштоване, що вже з дитинства виховують з дівчат жертв. Терпи, роби, повинна.... Навіть якщо дитину змушують проти волі поцілувати чи обійняти тітку чи дядю, то це вже насильство. Далі ця дитина буде мовчати та коли стане дорослою. Треба питати “а чи можна тебе обійняти?”, це нормально”, — каже поліціянтка.
Поліція реагує на всі виклики. Хто б не дзвонив — чоловік, жінка чи дитина. Наталя згадує випадки, коли саме завдяки дзвінку дитини на 102 вдалось розірвати коло багаторічного домашнього насильства. Сусіди та мимовільні свідки байдужі, тим більше коли родина, на перший погляд, складає пристойне враження.
Якщо з протидією домашньому насильству ситуація покращується — українське законодавство все чіткіше прописує кого це стосується, в яких випадках і яке чекає покарання, то з іншими проявами дискримінації ще складно.
“Під час пробіжки на природі мене ляснули по сідницях. Двоє чоловіків проїжджали повз на велосипедах. Все що я змогла зробити оговтавшись від шоку — кричати їм навздогін. Мені стало цікаво, що я можу зробити в такому випадку? Друзі запевнили: викликати поліцію немає сенсу, ніхто не приїде”, — розповідає дівчина Марія зі Слов’янська.
А якби екіпаж поліції все ж приїхав, то який це дало б результат?
Можна з упевненістю сказати, що у Європі за таке понесли б покарання. Наприклад, у 2018 році у Франції чоловіка оштрафували на 300 євро та, враховуючи обставини, засудили до трьох місяців ув’язнення за сексуальну агресію. Це був перший вирок суду згідно з новим законом про вуличні домагання. Тоді чоловік напідпитку ляснув дівчину по сідницях в автобусі та образливо висловився. На захист дівчині став водій автобусу, затримуючи порушника до приїзду поліції.
Також набув розголосу випадок з лясканням по сідницях в США два роки тому. Учасник марафону під час пробігу вдарив журналістку телеканалу CNN під час прямої трансляції. Бігуна заарештували, але пізніше випустили під заставу в 1300 доларів.
Вуличний харасмент і непристойне свистіння вже визнані незаконними в Португалії та Аргентині. А що ж в Україні?
На початку 2021 року у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, які запроваджують штрафи проти проявів сексизму. Перший проєкт закону вводить поняття “сексизм”, а другий — адміністративне покарання за його прояви. Передбачаються штрафи від 170 до 340 грн або арешт до 7 діб. Якщо правопорушення скоюється вдруге, покарання подвоюється: штраф збільшується до 680 грн, арешт — до 15 діб.
Цікаво, що серед авторів законопроєкту є депутат Олександр Корнієнко, відомий своїми сексистськими висловлюваннями.
Щодо заборони сексизму в рекламі вже є позитивні рішення. На початку березня Верховна Рада підтримала посилення відповідальності за дискримінацію за ознаками статі в рекламі в першому читанні.
У разі порушення рекламодавець має сплатити штраф у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної, а повторне вчинення порушення протягом року призводить до штрафу в 30-кратному розмірі вартості розповсюдженої реклами.
Із дискримінацією стикається і сама поліціянтка Наталя на своїй “чоловічій” роботі.
“Скажу зараз страшну річ: я проти гендерної рівності, я за рівні можливості. Кожна жінка може бути поліціянткою, якщо вона цього хоче. Якщо у неї є бажання, навички, фізична підготовка. Зараз мені вже пощастило, у мене форма з виточками, більш по фігурі. Раніше дівчата ходили в чоловічій поліцейській формі. Бронежилети тільки зараз прийшли жіночі, а так він притискає груди та стає дуже важко дихати, адже має щільно прилягати до тіла. Далі на тобі крім бронежилета пістолет, наручники, резинова дубинка, балончик, магазин з набоями. До кінця зміни це все носити дуже боляче, вага тисне на жіночі внутрішні органи. Перший час ходиш в синцях. Але ми чуємо “ви знали куди йшли”, — розповідає Наталя.
За її словами, цю проблему можна вирішити рівними можливостями. Наприклад, перевісити пістолет і змінити навантаження на тіло. Подібні нюанси змінюють все.
Читайте также: 8 березня без сексизму: 10 порад для чоловіків від жінок Донбасу