"Вони грають із базовими емоціями": як уберегти себе від російських фейків

Як фейки впливають на людську психіку

Фейки, створені російською пропагандою, мають на меті дестабілізацію суспільства. За словами Світлани, так окупанти намагаються досягти погіршення психологічного стану серед військових, цивільного населення та міжнародної спільноти.

Перша частина — це рептильний мозок, який відповідає за інстинктивні реакції. Друга частина — це лімбічний мозок, який відповідає за емоційні стани. Третя частина — це неокортекс, який відповідає за критичне мислення.

І коли запускається рептильний та лімбічний мозок, неокортекс вимикається. І в цей момент людина не оцінює, наскільки інформація є правдивою.

Психологічний розбір фейку “Дітей заставляють рити окопи на передовій”

Східний Варіант запропонував Світлані проаналізувати російський фейк про реабілітаційний центр “Республіка Пілігрим”. 

У 2018 році російські ЗМІ викривили дійсність та почали звинувачувати керівництво дитячого реабілітаційного центру в тому, що вони заставляють дітей копати окопи на передовій. Нібито вихованців змусили фізично допомагати ЗСУ. Зі спростуванням фейку можна ознайомитися в матеріалі Східного Варіанту.

Світлана розповіла: 

“Цей фейк — апеляція до рептильного мозку, де живуть інстинкти материнства та батьківства. Інстинкти, які направлені на те, щоб захищати дітей. Фейки про дитячі установи направлені на те, щоб розбудити в людях жалість до дітей. І тоді люди менше думають та діють інстинктивно. Вони прагнуть врятувати”

Психологиня підкреслила, що росія апелює до материнського або батьківського інстинкту зі злого умислу. Бо загалом апеляція до материнського інстинкту — це не є погано. Проте в контексті російських  фейків — це небезпечно й не гуманно.  

Як цивільному населенню не піддаватися впливу фейків?

Світлана зазначила, що усім верствам населення притаманні емоції, та сильний відгук на болючі теми. І важливо пам’ятати, що останні роки українці та українки живуть у стані стресу. Тому мозок набагато гірше користується неокортексом, і гірше виходить відрізняти правду від брехні. 

“Не всі люди мають гарно розвинене критичне мислення. А для того, щоб захиститися від фейків, це важливо. Бо ті люди, які мають нерозвинене критичне мислення, більш піддаються впливу фейків. Вони страждають від цього, і найгірше, допомагають їх розповсюджувати”, — розповіла психологиня.

Зі слів спеціалістки, неважлива стать, вік або посада на роботі. Головне, мати гарно розвинуте критичне мислення та навички емоційної регуляції. Якщо людина заспокоїть емоції, то зможе перевірити інформацію. Переконатися у її правдивості або спростувати.

“Якщо хочете гарні поради з емоційної саморегуляції, то краще не йти до блогерів, що пройшли якісь двотижневі курси. Шукайте поради на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я або ЮНІСЕФ (якщо для молоді та дітей)”, — радить Світлана. 

Спеціалістка наголосила, що опанування емоцій — це не про те, щоб їх не відчувати. Відчувати емоції — це нормально. Проте натрапляючи на новину, в якій підібрані емоційні слова та фрази, потрібно задуматися, наскільки цьому джерелу можна довіряти. Пропагандистські тексти часто пишуть із використанням емоційних тез та вигуків. Це не є професійною журналісткою лексикою.

Ще одна порада від психологині стосується інформаційної гігієни. Бажано довіряти лише перевіреним джерелам інформації: Верховна Рада України, міські адміністрації, якісні всеукраїнські та регіональні медіа.

Як вберегти себе від фейків, якщо немає доступу до перевіреної інформації

Зі слів Світлани, військовополонені перебуваючи в полоні не мають доступу до жодної інформації. У них немає можливості щось дізнатися. Задля психологічного впливу їм говорять такі фрази: “Від тебе відмовились”, “Україна вже програла”, “Домовляються із росією”, “Зеленський втік”. 

“Це все нереально перевірити в полоні! І що їх в цей момент рятує? Військовополонені знають, що ця інформація подається для того, щоб впливати на них. Маніпулювати та зламати. Вони розуміють, що це може бути правдою, але може й не бути. І вони свідомо обирають не вірити”, — поділилась психологиня. 

Зі слів спеціалістки, жителі окупованого Маріуполя постійно чули від російських солдат про те, що всюди вже росія, та немає куди виїжджати. Але вони свідомо обрали не вірити, змогли витримати протиріччя та не зламатися.

“Маріупольці сказали собі в той момент, що так, це може бути правдою. Дійсно немає куди виїжджати, скрізь вже росія. Але може бути й не правдою. І вони свідомо обрали не вірити. Вони спробували виїхати, та побачили, що це неправда”, — розповіла Світлана.  

Психологиня наголосила, що працюючи з інформацією ми робимо свідомий вибір: вірити або не вірити. І це не тільки із фейками. Наприклад, коли зізнаються у коханні, то людина теж обирає: вірити або не вірити. 

“Якщо немає доступу до інших джерел інформації, людина просто залишається зі своїм свідомим рішенням. “Я обираю не вірити. Я житель окупованих територій. Я не хочу вірити в те, що Україна програла. Я обираю чинити опір або шукати можливості виїхати із цієї території”. Схожий вибір роблять військовополонені. І допоки поки вони його роблять, вони залишаються живими. Вони не ламаються, і дочікуються того моменту, коли їх звільняють з полону”, — резюмувала спеціалістка.  

Психологічний розбір фейків про спеціальну бригаду “Азов”

Східний Варіант запропонував Світлані проаналізувати російські фейки, які почув військовий “Доцент” в полоні. Наприклад про те, що “Київська влада хоче вбити бійців “Азову””. Зі спростуванням фейку можна ознайомитися в матеріалі Східного Варіанту.

Світлана зазначила: 

“Якщо “київська влада хоче вбити бійців “Азову”, то який сенс їх тоді утримувати в полоні? Це теж важливий момент. Допомагає критичне мислення. Навіть якщо воно не може спиратися на якісь перевірені дані, воно все одно ставить перед нами питання, наскільки реально те, що говорять”

Ще один фейк про те, що у “Азова” є своя релігія.

“Деякі фейки навіть звучать не логічно. Це загальновідома інформація, що в бригаді спеціального призначення “Азов” є люди різних віросповідань. Цей фейк схожий на той, що активно поширювали на початку повномасштабного вторгнення. Фейки про американські лабораторії та натренованих комарів. Тобто, будь-яка людина, яка навчалась в школі та вивчала біологію, може зрозуміти, що це нереалістично. І це буде натяк на те, що це фейк”, — розповіла психологиня. 

Світлана резюмувала, що коли заяви є науково не логічні, вони із вірогідністю у 90% будуть фейковими. 

“На жаль, людина в полоні або окупації не буде знати, що є правдою. Проте буде знати, що це фейк”, — поділилась психологиня. 

***

Отже, щоб уберегти себе від фейків, необхідно розвивати критичне мислення, емоційну стійкість та читати лише перевірені джерела інформації. 

А для більшого розуміння природи фейків читайте проєкт “Антифейк”.