"Наші учні, як і ми, 24-го лютого втратили все": історія засновниці найбільшої мережі шкіл "English club" на Луганщині
4 школи, парк, кафе та дитячий садочок. Такі цікаві та корисні проєкти змогла втілити у життя вчителька англійської мови Анастасія Муранова. Але рф зруйнувала всі досягнення сєвєродончанки. Однак підприємиця не втрачає ініціативності та працює над відкриттям шкіл у Києві та інших містах України.
Про пережите у рідному місті та плани на майбутнє Анастасія поділилася зі Східним Варіантом.
“Усе вже було в процесі. Але сталося 24-го лютого”
Анастасія Муранова заснувала першу школу англійської мови “English club” близько 7 років тому у місті Сєвєродонецьк.
Згодом за її ініціативою був втілений проєкт англійського міні парку.
Про ідею та реалізацію Анастасією такого цікавого громадського простору можна прочитати за цим посиланням.
Засновниця школи англійської мови розповіла про те, що на початку 2022-го року колектив вчителів становив понад 30 людей.
За її словами, на той момент вже було відкрито 4 школи в різних містах області, парк та кафе. Всі ці об'єкти були створені у відповідному стилі.
Така атмосфера, дружній колектив та креативний підхід до викладання матеріалу зробив мережу шкіл англійської відомим навіть за межами Луганщини.
А для найменших поціновувачів англійської мови спеціально був створений дитячий садочок.
В планах Анастасії було відкривати школу у Краматорську.
“Все вже було в процесі. Але сталося 24-го лютого. Більшу частину березня ми провели у підвалі. На жаль, це було не моє рішення. Це було рішення колективне", — ділиться з нами мешканка Сєвєродонецька.
Останній день на роботі
Підприємиця розповіла, що навіть в таких умовах її бізнес почав функціонувати ще на початку березня 2022-го року.
“Деякі з наших вчителів одразу виїхали з міста. Тому могли проводити заняття з-за кордону. Більшість наших студентів також виїхали одразу, тому змогли продовжити навчання. Ми так якось контролювали цей процес з бомбосховища”, — пояснює вона.
Але 26-го березня став останнім днем, коли Анастасія в останнє побувала на улюбленій роботі.
"Я прийшла до нашої школи й побачила танки у створеному нами парку. Побачила БТР, які заховалися під багатоповерхівки й все. Мені стало зрозуміло, що якщо вже важка техніка стоїть під житловими будинками, то, мабуть, це вже все. Це будуть прильоти. Це будуть бомбити місто", — пригадує Анастасія.
Але, за її словами, таку думку мала лише вона. Більшість з її родичів та друзів вважали, що треба протриматися декілька тижнів і все буде добре.
"Виїхали з міста, коли вже зрозуміли, що добре не буде. Мені це було зрозуміло ще 26-го березня. І якщо вже почали бомбити місто, то це вже буде до останнього", — додає сєвєродончанка.
“Коли виїжджали, був сильний обстріл”
Разом з близькими родина Анастасії виїжджала з міста, коли був відкритий гуманітарний коридор.
“Обіцяли, що все буде добре. Але, коли виїжджали, був сильний обстріл. Тому їхали дуже повільно. А коли обстріл почався ще сильніше, колону відпустили й ми дуже швидко проїхали у Лисичанськ”, — каже вчителька англійської.
Певної точки прибуття у родини не було. Їхали туди, де більш безпечно. Тому обрали напрямок Дніпровщини. Вже там родина змогла відпочити у знайомих.
Та, за словами Анастасії, вже тоді, їй було зрозуміло, що до рідного Сєвєродонецька вони з родиною вже ніколи не повернуться.
“Я не плекаю надію, що ми туди повернемось, бо звільнення міста нічого не надасть. Це ми можемо бачити по Херсону, тому що там прильоти просто кожного дня. Більшість міста знищено, тому розуміння, як жити в місті, якого немає, відсутнє. Думаю, що багатьом людям, які тверезо дивляться на суть речей, зрозуміло, що це поки що все. Звісно, хотілося б повернутися до міста, але зрозуміло, що в даному контексті це поки що нереально”, — впевнена вона.
8 місяців працювали безплатно
Після Дніпровщини родина виїхала до Александрії. За цей час сім'я пережила страшну дорожню аварію. Після місяця реабілітації подружжя у лікарні було прийнято рішення виїжджати до столиці.
"Коли переїхали до Києва, основною нашою задачею було відкрити бізнес чоловіка, тому що його бізнес не міг функціонувати онлайн, як міг працювати мій бізнес", — каже підприємиця.
Чоловік Анастасії Євген Карабанов нещодавно поділився зі Східним Варіантом своєю історією релокації бізнесу. Про те, як у подружжя вийшло відновити найвідоміший паб Сєвєродонецька у самому серці України, можна прочитати за цим посиланням.
Щодо власної справи Анастасія розповіла, що майже 8 місяців вона з командою працювали безплатно або ж за донейти для багатьох студентів, які не могли сплатити за навчання, але хотіли навчатися.
“Тому як в наші зобов'язання входило платити зарплату вчителям, а також були й інші зобов'язання, я вважаю, це було певним нашим вкладом в перемогу”, — додає вона.
Перші кроки до відновлення шкіл
За словами вчительки англійської, працювати було складно, тому що 99% студентів її шкіл — це люди з Луганської області.
“Ми, як могли, працювали. Авжеж, було складно. Наші учні, як і ми, 24-го лютого втратили все. Це був шок для всіх і оговтатись було дуже важко. Шукати нових студентів під час війни також було важко. У багатьох з нас, з нашого колективу змінилися плани на життя, бо ситуації були різні. Хтось виїхав з країни, хтось втратив когось. Дуже складні історії. У всіх нас змінилося життя”, — каже Анастасія.
Та засновниця мережі “English club” не засмучується, а навпаки старанно працює над розвитком своєї улюбленої справи.
”Наразі ми плануємо відкрити нашу першу школу англійської мови у Києві. Також зараз шукаємо партнерів у різних містах та ведемо з ними перемовини. Це ще не є франшизою, але такі перші кроки до неї. До вересня плануємо відкритися. А зараз функціонуємо онлайн”, — ділиться з нами вона.
Записатись на уроки англійської мови до команди Анастасії можна на сайті "English club".
***