Катя та Рома Козинські — творчі батьки маленької Поліни. Мама дівчинка шиє іграшки для дітей та інтер'єру. А тато створює декор та сувеніри з дерева. Майстерня подружжя з'явилася ще до появи дочки, отримавши свою назву «Pollin» не просто так. Уже тоді батьки знали, як назвуть свою майбутню дитину.
Східний Варіант познайомився із сім'єю і дізнався, як виникла ідея спільної справи.
Катя народилася у невеликому шахтарському місті Добропілля, що на Донеччині. Але вже 20 років вона мешкає у Лисичанську: це рідне місто її чоловіка Роми.
Подружжя працювало в проєктних інститутах: за освітою вони хіміки. Але крім основної роботи сім'я хотіла знайти додаткове заняття, яке б приносило дохід.
«Хотілося знайти хобі, яке можна монетизувати. Хотілося до чогось іти, розбудовувати якісь плани. У нас просто була мрія купити будинок. А з одних зарплат, на жаль, багато не відкладеш. І ми почали шукати, чим би ще заробити», — ділиться з нами Катя.
Вона розповіла, що за перші три роки спільного життя вони з чоловіком встигли спробувати багато різних занять, але це був зовсім невеликий заробіток.
«Мабуть, за складом розуму ми такі люди, що добре вміємо подати та продати тільки те, що зроблено своїми руками й у що ми вклали душу», — каже жителька Лисичанська.
Катя поділилася, що ідея улюбленої справи виникла у неї у грудні 2014 року.
«Я переглядала в інтернеті ялинкові іграшки до Нового року. Побачила, як із фетру шиють симпатичні вироби на ялинку. Я прям загорілася, мені так сподобався матеріал. Навіть дітям дуже легко з ним працювати. Чоловік підтримав мій інтерес і купив мені перший набір фетру», — згадує вона.
За словами майстрині, першими її виробами із фетру стали іграшки у вигляді овечок на новорічну ялинку, які вона пошила вручну.
«Взимку 2015 року ми вперше відвідали з чоловіком ярмарок “Зроблено з любов'ю”, де всіх моїх овечок розкупили по 30 грн. Ми так загорілися. Думала, що можна шити ще. Так я почала шити іграшки», — каже Катя.
Майстриня розповіла, що починала з шиття дрібних сувенірів, інтер'єрної іграшки. Згодом вона почала шити іграшки вже більших розмірів.
«Купили мені швейну машинку. Я почала працювати в напрямку об'ємних іграшок з викрійкою, наприклад, як у ведмедика Тедді. Таких іграшок на той час було дуже мало. Ця ніша настільки вистрілила, що інші майстрині у мене стали просити майстер-класи», — згадує вона.
За словами Каті, вона вирішила зробити посібник з шиття іграшок з фетру у вигляді журналу з детальним описом усіх кроків та алгоритмів.
«Сам процес я знімала на фото. Вийшло кілька таких майстер-класів у PDF-форматі, які можна було завантажити. Якийсь час навіть друкувала їх у друкарні. Виходив кольоровий кльовий журнал у форматі А4», — зазначає творчиня іграшок.
Майстриня поділилася, що за рік з моменту її нового захоплення, хобі собі знайшов і її чоловік. За словами майстрині, його увагу привернули дерев'яні вироби. Роман освоїв виробництво фоторамок.
«Перша фоторамка створювалася як подарунок нашим друзям на честь народження їхнього сина. Вона називалася “Сім'я” і була у вигляді будиночка», — каже Роман.
Катя уточнила, що друзі були дуже раді такому подарунку, зробленому з душею. За словами сім'ї, їхні друзі показали іншим своїм друзям. Так почало працювати сарафанне радіо.
«Мій чоловік — творча людина і проявляв це ще в дитинстві. Можливо, ідея з деревом виникла у нього не просто так, а була десь у генах. Адже прапрадід Роми займався різьбленням по дереву: робив посуд, ложки та іграшки», — каже вона.
Роман доповнив, що згодом він почав виготовляти й інший дерев'яний декор для дому: ключниці, полички, логотипи та багато іншого.
Катя зазначила, що бестселером за всі роки заняття Романа була і залишається досі фоторамка з метрикою новонародженого. За словами подружжя, вони робили її десятки разів у різних кольорах та варіаціях, як для дівчаток, так і для хлопчиків.
За словами Роми та Каті, так була створена їхня спільна майстерня «Pollin».
«Ми дали назву майстерні виходячи з того, як ми в майбутньому хочемо назвати свою доньку. Ми знали, що в нас буде Поля. Зараз нашій малечі 3 роки», — ділиться з нами Катя.
Вона поділилася, що першою іграшкою для доньки став пухнастий кролик, якого Катя пошила сама.
Майстриня доповнила, що в декреті майстер-класи писати стало ніколи, зате з'явилися нові іграшки для малюків та авторські гризунки.
«Перший гризунок був зроблений як подарунок для доньки наших друзів. А за пів року зробила і для своєї доньки, коли почали різатися перші зубки. Гризунок Поля дуже сильно оцінила. Періодично з'являються нові зубки. І вона щоразу повертається до нього»,— каже мама Полі.
За словами Каті, поява дочки певною мірою частково відкоригувала асортимент виробів у майстерні.
«Для найменших у мене зараз лінійка іграшок із махри. Вона гіпоалергенна. У виробництві матеріалу використовується натуральна бавовняна, лляна сировина. А старші дітки можуть грати фетровими іграшками. Та й дорослі можуть грати. Є люди, які просто так радують себе. Купують деталі інтер'єру», — уточнює засновниця майстерні «Pollin».
Подружжя розповіло, що спочатку вони ходили на ярмарки в Сєвєродонецьку. Але потім перейшли до онлайн-продажу.
«Усі ходять, усім подобається. Але комусь дорого, комусь ще щось. Зарплати в регіонах нижчі, тому людина краще купить собі новий одяг, ніж якісь іграшки. А через інтернет пішли продажі. Адже розширюється радіус продажу. На всю Україну можна подати свої роботи. Знаходиться платоспроможний клієнт та твоя аудиторія», — пояснює Катя.
Вона уточнила, що переважно замовлення надходять із великих міст. Найчастіше це клієнти з Києва, Дніпра та міст Заходу України.
За словами подружжя, їхні іграшки їдуть навіть за кордон: до Канади, Італії, Білорусі та інших країн.
Подружжя розповіло, що важливою платформою для продажу є Інстаграм.
«Красиві картинки, візуал — усі дивляться, усі сидять в Інстаграм. Покупець балуваний. Багато в чому є пересичення. Тому потрібно постійно вигадувати щось нове. В Інстаграмі ти постійно маєш генерувати новий контент: красивий, цікавий, якісний. Це поле ми з чоловіком зараз якраз і опановуємо. Час показує, що є актуальним, і ти змінюєш концепцію виробів», — зазначає майстриня.
Катя поділилася, що у ярмарках також є свої плюси.
«На ярмарку можна познайомитись із майстрами. На одному з перших ярмарків ми сиділи поряд із дівчиною із Сєвєродонецька. Вона пече пряники. Ми з багатьма й досі спілкуємося, з ким тоді познайомилися», — зазначає вона.
Як виявилося, йдеться про Анну Семененко, про яку нещодавно писав Східний Варіант. Тут можна прочитати статтю про неї.
Рома та Катя розповіли, що останнім часом пандемія та деякі сімейні складнощі підвели їх до того, що робота вдома і на себе — найкращий із варіантів. Так, подружжя вирішило залишити свої минулі роботи та присвятити себе дитині та своїй творчій майстерні.
«Тепер ми маємо великі плани на розширення майстерні чоловіка та налагодження стабільної сімейної справи. Цього року донька пішла в дитячий садок і в мене теж з'явилося трохи більше часу на шиття, чому я невимовно рада. Нам подобається, що ми — ось такі дорослі діти, яким, як і раніше, цікаво майструвати та робити щось своїми руками», — ділиться з нами Катя.
Вона зазначила, що майстру-початківцю дуже важливо пробувати та, якщо не вийшло, не зневірятися і продовжувати шукати себе.
«Поки ти не спробуєш, ти не зрозумієш, чи це твоє. Без спроб нічого не вийде. Коли ти вкладаєш у роботу себе, то створене тобою начебто заряджене особливою енергетикою. Люди це відчувають. Така енергія приваблива. Люди купуватимуть твої вироби. Важливо, щоб насамперед те, що ти робиш, подобалося саме тобі», — каже майстриня.
За словами подружжя, їм подобаються емоції людей, які отримують свої замовлення.
«Буває так, що люди замовляли іграшку 5-6 років тому, а потім пишуть: “Ой, Ви знаєте, у нас досі Ваша іграшка сидить на полиці”. Це дуже приємно. Творча справа познайомила через інтернет нас із багатьма прекрасними людьми, яких ми ніколи не зустріли б, якби просто просиджували дні в офісах», — доповнює творчиня іграшок.
Подружжя поділилося, що були моменти, коли їхнє хобі йшло на паузу через життєві обставини. Але вони завжди до нього поверталися. І мрія щодо придбання будинку таки здійснилася.
«Коли донька підросте, вона знатиме, що значущість мами та тата не закінчується на батьківстві. Батьки — ще й майстри кожен у своїй справі, й у них є чого повчитися. Це дуже цінно для нас», — наголошує подружжя.
Переглянути роботи Каті можна на її сторінці в Інстаграм. Ознайомитись з роботами Роми можна на його сторінці в Інстаграм.
Сажко Сергій Миколайович — український політик, народний депутат України VIII скликання. Був головою Курахівської міської… Read More
Планувати відновлення постраждалих регіонів потрібно вже зараз. Але пробуючи долучитися до цього, ініціативні громадяни зіштовхнулися… Read More
20 небайдужих жителів Краматорська організували волонтерський штаб у напівзруйнованій квартирі волонтера Миколи. У 2022 поряд… Read More
11 травня 2014 року проросійські сепаратисти провели так звані «референдуми» в тимчасово захоплених містах Донеччини… Read More
У місті Мирноград Покровського району працює великий притулок для тварин. Його утримує місцева жителька, голова… Read More
Анастасія Прокопенко — громадська діячка, родом з Донеччини. З юності була активною та долучалась до… Read More
This website uses cookies.