З Донецька до Вінниці: як ДонНУ ім. В. Стуса підтримує роботу під час повномасштабної війни

<em>Обкладинка: Східний Варіант</em> — *Обкладинка: Східний Варіант*

Донецький національний університет імені Василя Стуса веде свою історію з 1937 року. Після початку збройної агресії росії заклад вимушено релокувався на Вінниччину, залишившись без матеріально-технічної бази. За наступні 12 років роботи університет відновив роботу та продовжує нести імʼя «Донецька» в Україні.

Докладніше про роботу університету під час повномасштабної війни та підготовку до нової вступної кампанії розповідає Східний Варіант.

Класичний університет із майже 90-річною історією

Донецький національний університет імені Василя Стуса був заснований 15 липня 1937 року, тоді — як Сталінський державний педагогічний інститут. У перший рік його роботи до занять приступили 138 першокурсників за спеціальностями «Історія» та «Мова та література».

Через німецько-радянську війну заклад із майном та документами евакуювали на територію сучасної росії, а перерва в заняттях склала понад 2 роки. Після деокупації Донецька від нацистів інститут поновив роботу та отримав додаткові будівлі для розширення.

Станом на 1950 рік тут навчалося майже 700 студентів. А наступного року створили студентське наукове товариство, щоб залучати молодь до науково-дослідницької роботи.

Головний корпус ДонНУ ім. В. Стуса в Донецьку. У 2014 році захоплений терористами-бойовиками «днр». Фото: Вікіпедія

У 1959 році університет із червоним дипломом закінчив майбутній поет та Герой України Василь Стус. Він навчався на історико-літературному факультеті.

Заклад достатньо стрімко розвивався і за декілька десятиліть став одним із найбільших на сході України. Будували нові корпуси, розширювати книжковий фонд, поглиблювали дослідження та залучали все більше студентів. У 1964 році Донецький педінститут був підпорядкований Харківському університету і став Донецькою філією Харківського ордена Трудового Червоного Прапора держуніверситету ім. М. Горького (сучасний ХНУ ім. В. Каразіна). А наступного року заклад відокремили в Донецький державний університет.

Меморіальна дошка в першому корпусі, у якому з 1954 по 1959 рік навчався Василь Стус. Демонтована після окупації університету й Донецька терористами «днр». Фото: Вікіпедія

Уже за сучасної історії України, у 2000 році, університет отримав статус національного.

Від початку свого заснування та до окупації Донецька росією університет був важливим центром вивчення української культури та історії на сході. З 1991 до 2010-х років тут на кафедрі української мови та літератури працював фольклорист та педагог Степан Мишанич. Під час практики його студенти проводили експедиції до населених пунктів Донеччини та збирали фольклор: пісні, розповіді, історичні оповіді родин. Після виїзду з Донецька Степан Мишанич вивіз колекцію, зібрану студентами, із собою. Завдяки цьому тепер маємо збереженими тисячі українських пісень, записаних на Донеччині.

У 2006 році студенти історичного факультету ДонНУ заснували громадську організацію «Поштовх», яка обʼєднувала людей зі спільними національними інтересами та розвивала українську свідомість. Тоді ж активісти виступили про надання університету імені українського поета та Героя України Василя Стуса.

В університеті свого часу навчалися та працювали історик та письменник Дмитро Білий, дисидент, громадський діяч та Герой України Іван Дзюба, учений та кандидат історичних наук Ігор Козловський, доктор філологічних наук Анатолій Загнітко, докторка історичних наук Надія Темірова тощо.

Перший офіційно релокований університет у сучасній історії України

Після початку російської агресії в Україні донецький університет опинився в епіцентрі подій. У 2014 році в будівлю головного корпусу в Донецьку зайшли терористи так званої «днр» із вимогою зняти українську символіку та повідомленням про перехід університету під контроль квазі «міністерства освіти республіки». Під час окупації Донецька колектив і студентство закладу навідріз відмовилися співпрацювати із російськими терористами. Натомість був створений громадський рух «Врятуй Alma mater», завдяки якому 30 вересня 2014 року Міністерство освіти й науки України було видано наказ «Про організацію освітнього процесу Донецького національного університету України в місті Вінниця».

«Переїзд Донецького національного університету імені Василя Стуса до Вінниці у 2014 році став безпрецедентним для новітньої історії України. Університету довелося фактично з нуля відновлювати свою роботу на новому місці: уся його матеріально-технічна база залишилася в окупованому Донецьку. Саме питання приміщень і матеріального забезпечення стали одними з головних викликів для релокованого університету — і залишаються такими досі», — розповідають Східному Варіанту в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса.

*Один із корпусів ДонНУ ім. В. Стуса у Вінниці. Джерело фото: ВінницяОК*

Університету довелося орендувати навчальні корпуси, шукати можливості для забезпечення студентів гуртожитками, відновлювати комп’ютерні класи та лабораторії, закуповувати обладнання, а також розв'язувати питання зі спортивною інфраструктурою. Студенти, викладачі та співробітники, які переїхали до Вінниці після початку війни у 2014 році, також були змушені самостійно шукати та орендувати житло.

Відновлювати втрачену інфраструктуру ДонНУ ім. В. Стуса допомагала співпраця з міжнародними донорами та участь у грантових і проєктних програмах. Завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», Посольства США в Україні, Чеської агенції розвитку та програм Erasmus відновили комп’ютерні класи й лабораторії та забезпечити технікою працівників університету.

«Одним із ключових для відновлення ДонНУ після переїзду став проєкт «Європейський розвиток Донецького національного університету у Вінниці», підтриманий Міжнародним фондом «Відродження» за сприяння Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу. Проєкт допоміг не лише частково відновити матеріально-технічну базу закладу. Через програми академічної мобільності студенти й викладачі отримали можливість відновити міжнародні зв’язки, перервані війною, та налагодити нові партнерства з українськими й закордонними університетами», — розповідають в університеті.

*Ректор ДонНУ ім. Василя Стуса Ілля Хаджинов. Фото зі сторінки університету у Facebook*

Сьогодні Донецький національний університет імені Василя Стуса орендує чотири навчальні корпуси у Вінниці. У його структурі також працює бізнес-інноваційний центр «ДонНУ — Поділля» в Хмельницькому. Потреби студентів у проживанні університет забезпечує на підставі угод про співпрацю, водночас продовжуючи залучати донорську підтримку та брати участь у проєктах для розвитку матеріально-технічної бази.

Робота над її відновленням триває і сьогодні. Відтак, у червні 2026 року в університеті відкрили нову навчальну медіалабораторію. За програмою базового фінансування наукової діяльності Міністерства освіти й науки України закупили обладнання для оновлення лабораторії природничого спрямування.

Разом з університетом восени 2014 року до Вінниці переїхала значна частина його колективу — близько 60–70% основних науково-педагогічних працівників. Також тисячі студентів вирішили продовжити навчання за українськими освітніми стандартами вже після переміщення закладу.

Попри втрату приміщень, обладнання та необхідність фактично відновлювати роботу на новому місці, університету вдалося зберегти значну частину своєї академічної спільноти та продовжити освітній процес. Станом на кінець 2025 року кадровий склад закладу налічував 484 працівники. В університеті навчалися 3299 здобувачів освіти.

Сучасний період університету

На сьогодні в ДонНУ ім. В. Стуса функціонують: економічний факультет, факультет іноземної та словʼянської філології, юридичний факультет, факультет історії та міжнародних відносин, факультет інформаційних і прикладних технологій, навчально-науковий інститут природничих наук, навчально-науковий інститут психології та навчально-науковий інститут розвитку академічного потенціалу.

Навчальний процес в Університеті сьогодні відбувається в аудиторному режимі із дотриманням правил безпеки, зумовлених повномасштабною війною для здобувачів денної форми навчання, та в «змішаному» режимі (онлайн та офлайн) для здобувачів заочної форми навчання. Здобувачі, які перебувають за кордоном або мають інші вагомі підстави мають можливість оформити індивідуальні графіки навчання.

*Випускники 2026 року. Фото: Сторінка ДонНУ ім. В. Стуса у Facebook*

Підтримка здобувачів освіти та співробітників — один із пріоритетів закладу, кажуть в університеті. Для цього працює Студентська соціальна служба, Центр соціально-психологічної адаптації особистості, інститути менторства та кураторства. Додаткову підтримку студентам надає Омбудсман із захисту прав здобувачів вищої освіти.

«У 2026 році Університет посів 99-те місце в рейтингу QS підрозділу Східна Європа (у 2025 році Університет обіймав 104-те місце цього рейтингу). У консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України у 2026 році ДонНУ імені Василя Стуса посів 28-ме місце та вкотре став першим класичним Університетом Донеччини та Вінниччини. Ці показники є маркерами ефективності діяльності команди Університету. Вважаємо, що найважливішими досягненнями ДонНУ імені Василя Стуса є збереження та примноження людського капіталу нашої держави, збереження Університету як освітнього та ціннісного центру для України та суспільства, довіра Вінниччини до Університету, створення ефективних органів студентського самоврядування», — зазначили в ДонНУ ім. Василя Стуса.