Досвід Донбасу: що робити, аби протидіяти російському наступу

Східні регіони України як ніхто інший знайомі з російською агресією, про яку так часто говорять останнім часом. За майже 8 років війни проти російських окупантів жителі Донеччини та Луганщини вивчили ворога і добре знають його наміри та особливості поведінки. 

Так, це трагічний досвід. Але чи не важливо його враховувати, готуючись до протистояння з тим таки агресором? 

«Східний варіант» зібрав свій суб’єктивний порадник на основі досвіду Донбасу і розповідає про чотири основні уроки, які ми маємо винести після тривалого протистояння з агресором. (Не забудемо також і про загальні поради про тривожну валізу і першу допомогу — куди без них).

Росія нападає за сприятливої нагоди. Не можна давати їй цю нагоду

У 2014 році російська агресія почалася під приводом «захисту» населення від «бандерівців» та інших міфічних, вигаданих роспропагандою персонажів. Тут же згадуємо, про «утиски російськомовного населення» та етнічних росіян. 

Виглядало це так: російські пропагандисти знаходили поодинокі заяви окремих людей про, нібито, порушення їх прав українською владою, і додавали цим заявам масовості. Вже масштабний міф про тиск на російськомовне населення України слугував поясненням агресії. 

Нині спостерігаємо, що Росія аргументує скупчення своїх військ біля українських кордонів, нібито, необхідністю «захищатися від НАТО», але від перевіреної легенди «про захист українців» росіяни, схоже, відмовлятися не збираються. 

До прикладу, у січні цього року в Москві відкрили виставку «Порушення прав людини в Україні 2017-2020». Відкривав її особисто директор служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. 

Він з усією серйозністю розповідав, що «виставка заснована на правдивих свідченнях та розповідає про державний терор, який відбувається в Україні». 

Серед іншого там є стенд про так зване «посягання на свободу слова» в Україні зі «свідченнями» українських журналістів. Як не складно здогадатися, ці свідчення є абсолютним фейком. 

Про це, зокрема, написав журналіст Дмитро Реплянчук, чиї слова росіяни використали, аргументуючи «тотальне порушення прав людини».

«Росіяни хапаються за все можливе в інформаційній війні проти України. Оскільки наратив про «каратєлєй» вже не працює, доводиться видумувати нові тези. От, наприклад, кілька днів тому російські спецслужби відкрили пропагандистську виставку, де основна риторика зводиться до «фашиствующіх молодчіков» та інших «порушень прав людини» в Україні. Серед наративів є стенд і про утиски свободи слова та злочини проти журналістів, який прикрасили моїм обличчям», — зазначив Реплянчук. 

Можна припустити, що таким чином росіяни будуть використовувати будь-яке твердження українців про внутрішні проблеми та точкові негаразди. 

Це не означає, що не варто говорити про ці проблеми. Однак, це означає, що варто бути готовими чітко спростувати можливі маніпуляції росіян на цих темах.  

Мийте руки та не ведіться на пропаганду. Інформаційна гігієна не менш важлива за звичайну

У продовження теми зазначимо, що росіяни завжди супроводжують свою збройну агресію інформаційною війною. Різноманітні вкиди та фейки часто доходять до абсурду, інколи межують з правдою, але подані в вигідному для Кремля світлі. 

А тому вкрай важливо розрізняти фейки та дотримуватися інформаційної дисципліни. 

А як це правильно робити, розповіла у своїх порадах засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз. 

📌 Довіряти тільки реальним експертам. Дехто використовує ситуацію для піару та нарощування аудиторій. Кожен стає експертом в міжнародній дипломатії та веденні війни. Хто може бути реальним експертом: колишні дипломати, які брали участь у переговорах такого рівня; діючі та колишні військові, які воюють/воювали з Росією; аналітики великих дослідницьких центрів. 

📌 Споживати інформацію правильно. Алгоритми цифрових платформ пріоритетно показують нам ті матеріали, які ми споживаємо найчастіше, найдовше, найбільше взаємодіємо. Тому як тільки ми починаємо споживати емоційні відео чи тексти — саме вони й домінують в нашому інфополі. Дійсність викривляється і, наприклад, може здаватися, що все дуже погано. 

📌 Варто бути готовими до будь-якого сценарію. Це традиційна порада від психологів, важливість якої важко переоцінити. Тривожний рюкзак, запас води та продуктів, план з координації дій з рідними — це не про паніку, а про нарощування «м'язів безпеки». Важливо підготуватися не тільки дорослим, а і дітям. 

📌 Не спрощуйте роботу російській пропаганді. Вони розраховують на те, що люди під впливом паніки будуть її поширювати — в реальному житті та онлайн. Зараз краще промовчати, ніж сказати чи написати необдумане.

Не довіряйте проросійським політикам. Згадайте, хто просив Путіна «ввести війська»

Політичні вподобання мають бути свободою кожної людини. Однак, інколи такі вподобання можуть загрожувати національній безпеці.

У 2014 році саме проросійська політична верхівка на чолі з тодішнім президентом Віктором Януковичем закликала Володимира Путіна ввести війська. 

Нині збереглася частка політиків, які відстоюють проросійські інтереси. Часто вони аргументують свою лояльність до Путіна необхідністю «налагодження діалогу» з Росією для встановлення миру. Однак, наступати на ті ж самі граблі, що й у 2014 році, українцям не варто. 

Наведемо лише кількох політиків, які є підозрюваними чи обвинуваченими у державній зраді на користь Російської Федерації. 

Віктор Медведчук. Депутата партії ОПЗЖ підозрюють у держзраді за кількома епізодами. Йдеться, зокрема, про те, що Медведчук вів підривну діяльність на користь РФ, передавав дані про розвідку родовищ та наявність природних ресурсів. 

Тарас Козак. Ще один народний депутат, якого підозрюють в держзраді. За даними слідства, Козак є поплічником Медведчука. Нині політик переховується від слідства в Росії. 

Ілля Кива. Проти цього одіозного народного депутата також відкрита кримінальна справа. Його, так само як і його колег по фракції, підозрюють у держзраді. Справа стосується відеозвернення, записаного депутатом до президента Росії Володимира Путіна. В ньому Кива вихваляв президента країни-окупанта з днем народження та назвав його «великим правителем». 

Також не можна оминути увагою Євгена Мураєва. 22 січня МЗС Великої Британії заявило, що саме Мураєв, за планами Кремля, має очолити окупаційну владу в Україні. 

Офіційних розслідувань українські правоохоронці поки не ведуть. 

Самоорганізованість — наше все. Дотримуйтесь порад та рекомендацій

Нині є чимало практичних порад на випадок посилення агресії. Як показав початок війни на сході, рішучість у прийнятті рішень та готовність до них несе велику користь. А для того, аби було легше підготуватися, ми систематизували найголовніші поради фахівців різних сфер.

🎒 Тривожна валіза 

Цивільна «тривожна валіза», як правило, являє собою укомплектований рюкзак об’ємом від 25 літрів, в якому знаходиться мінімальний набір одягу, предмети гігієни,

медикаменти, інструменти, предмети самооборони і харчові продукти.

Всі речі в тривожному рюкзаку повинні бути новими (і періодично оновлюваними) і не повинні використовуватися в повсякденному побуті.Цивільний тривожний рюкзак призначений тільки для одного — максимально швидкої евакуації з небезпечної зони.

Далі про категорії речей, які повинні бути в тривожному рюкзаку (від більш важливих до менш важливих)

1. Документи, готівка, кредитні картки та засоби зв’язку. 

Предмети з цієї категорії краще тримати у водонепроникній упаковці. Важливо заздалегідь зробити копії паспортів, автомобільних прав, документів, що доводять ваші права на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи укласти потрібно так, щоб їх легко

можна було дістати

2. Заряджений power bank, зарядні пристрої для мобільних телефонів, батарейки. 

Також варто взяти дротові навушники для смартфона. Вони можуть знадобитися для пошуку радіочастоти.

3. Заздалегідь завантажені офлайн мапи. 

4. Посуд, вода і продукти.

5.  Компактний набір інструментів.

6. Необхідний набір одягу, гігієнічні засоби. 

Детальніший порадник можна знайти ТУТ.

💊 Аптечка і навички першої допомоги

Аптечка — також одна з найважливіших складових тривожного рюкзака. Але оскільки її формування — справа не проста, поговоримо про неї окремо. 

Ось що за рекомендаціями експертів має входити до аптечки в першу чергу:

• Джгут-турнікет СІЧ (Україна), CAT (США) — зупинка критичної кровотечі із кінцівок;

• Клапан для реанімації — проведення штучної вентиляції легень під час реанімації;

• Перев’язувальний матеріал — допомога при переломах, вивихах, забиттях;

• Армований скотч — фіксація, багатофункціональне призначення;

• Рятівна термоковдра — запобігання переохолодженню; 

• Засоби для промивання поранень;

• Нітрилові рукавички — безпека рятувальника під час надання допомоги.

Також необхідно покласти до аптечки ліки, які ви приймаєте регулярно та ліки, які можуть згодитись в окремих ситуаціях. 

Більше рекомендацій ТУТ. 

Крім того, що у вас під рукою буде аптечка, важливо також вміло нею користуватися для допомоги собі, своїм рідним чи випадковим оточуючим. Для цього варто завчасно пройти курс з медичної допомоги. 

Більше інформації про такі курси та про те, як зберегти своє життя в умовах збройного конфлікту, можна дізнаватися в Червоного хреста. 

Контакти в Луганській області: [email protected], 050 267 43 57.

Контакти в Донецькій області: [email protected], 050 450 69 90, 062 646 03 33.

Детальніше про те, як зібрати “тривожну валізу” дивіться у нашому відеопроєкті «Рішення для Донбасу»:

***

Цей матеріал створено завдяки читачам «Східного Варіанту», які обрали тему для статті. Нам важлива думка наших читачів! 

Надсилайте теми або контакти героїв, про яких ви хотіли б прочитати у нас на сайті, в наші соцмережі або на нашу офіційну пошту: [email protected]

Давайте разом творити круту та корисну журналістику на сході України!