28 Червня 2021, 09:20
Тетяна Жук
Розбір
Ми їх втрачаємо. Чому працевлаштування жителів ОРДЛО в Україні так важливо для реінтеграції Донбасу
Гарне місце роботи зі стабільною заробітною платою в Україні — наріжний камінь комфортного життя переселенців. Ті, хто переїжджав у 2014-2015 роках, виживали як могли, перебиваючись грошовою допомогою та неофіційними заробітками. Через кілька років вони вже освоїлися на новому місці. А що робити тим, хто зараз мріє виїхати з ОРДЛО в Україну, але боїться, що не зможе знайти собі робоче місце і годувати сім'ю?
Ми їх втрачаємо
Чому працевлаштування жителів ОРДЛО в Україні так важливо для реінтеграції Донбасу
Гарне місце роботи зі стабільною заробітною платою в Україні — наріжний камінь комфортного життя переселенців. Ті, хто переїжджав у 2014-2015 роках, виживали як могли, перебиваючись грошовою допомогою та неофіційними заробітками. Через кілька років вони вже освоїлися на новому місці. А що робити тим, хто зараз мріє виїхати з ОРДЛО в Україну, але боїться, що не зможе знайти собі робоче місце і годувати сім'ю?
За даними інформаційної довідки ООН, у 2020 році в Україні рівень зайнятості серед внутрішньо переміщених осіб становив 46%. А середній рівень зайнятості по країні — 58%. Дослідження, проведене Норвезькою радою у справах біженців в Україні, показує, що одна з головних відмінностей між переміщеним і непереміщеним населенням — це доступ до житла і засобів до існування.
Відсутність цього доступу — основна причина, з якої люди, а особливо пенсіонери, змушені повертатися на непідконтрольну територію.
«Східний варіант» розбирався, хто допомагає переселенцям з працевлаштуванням, чому це дуже важливо для реінтеграції та як під час пандемії Україна втрачає соціальні мости з жителями ОРДЛО.
Відсутність цього доступу — основна причина, з якої люди, а особливо пенсіонери, змушені повертатися на непідконтрольну територію.
«Східний варіант» розбирався, хто допомагає переселенцям з працевлаштуванням, чому це дуже важливо для реінтеграції та як під час пандемії Україна втрачає соціальні мости з жителями ОРДЛО.
«За наявності голови немає нічого неможливого»
Дмитро (на його прохання ми не називаємо прізвище) переїхав з Донецька чотири роки тому. Там він навчався в місцевому виші й отримав диплом гірничого майстра. Встиг попрацювати будівельником, торговим представником, шахтарем, водієм. У Маріуполі знайшов роботу в сервісному центрі через два роки після переїзду.
«Якщо чесно, роботу знайти в Маріуполі за фахом складно, оскільки немає цієї галузі, і диплом з "ДНР". Досвіду роботи в сервісному центрі техніки у мене не було взагалі, але за наявності голови та інтернету немає нічого неможливого», — коментує молодий чоловік.
У «ДНР» він отримував в середньому 15 тисяч рублів на місяць. У перерахунку на сьогоднішній курс це трохи більше 5,5 тисячі гривень.
«В Україні зарплата, звичайно, більше», — резюмує Дмитро.
У «ДНР» він отримував в середньому 15 тисяч рублів на місяць. У перерахунку на сьогоднішній курс це трохи більше 5,5 тисячі гривень.
«В Україні зарплата, звичайно, більше», — резюмує Дмитро.
Боротьба з чиновниками з центру зайнятості
До початку війни на Донбасі в Ірини Воротнікової було своє туристичне агентство. 31 липня 2014 року вона разом з чоловіком терміново виїхала до батьків у Черкаську область. Через кілька місяців стало зрозуміло, що на підконтрольній Україні доведеться залишитися довше і сім'я перебралася в Бровари.
Там Ірина звернулася до місцевого центру зайнятості. Але там сказали, що вона фактично ще має роботу, адже офіційно звільнена з посади директора своєї турфірми не була.
Там Ірина звернулася до місцевого центру зайнятості. Але там сказали, що вона фактично ще має роботу, адже офіційно звільнена з посади директора своєї турфірми не була.
Всі документи залишилися у квартирі в Донецьку. Через знайомих я домовилася, щоб документи передали нам. Добре ще, що я сусідці залишила ключі від нашої квартири, вона знайшла ці документи й передала
Коли Ірина принесла необхідні папери в центр зайнятості, там сказали, що в трудовій книжці немає запису про звільнення. Ба більше, отримати цей запис вона повинна була з Донецька листом, адже фірма зареєстрована там. Документи потрібно було завірити ще й у нотаріуса.
На пошті сказали, що листи до Донецька більше не відправляють, там вже закрилися всі поштові відділення.
На пошті сказали, що листи до Донецька більше не відправляють, там вже закрилися всі поштові відділення.
«Тоді в центрі зайнятості мене знову відправили на пошту і сказали отримати письмову відмову відправляти лист. З усіма документами я знову прийшла в ЦЗ. І врешті-решт мені все одно відмовили в постановці на облік», — згадує Ірина.
Через деякий час сім'я переїхала до Києва, там Ірина знову спробувала стати на облік вже в новому центрі, але там, за її словами, навіть намагатися не стали. Сказали, що не хочуть псувати собі статистику.
З того часу Ірина присвятила себе громадській діяльності та бере участь в різних громадських проєктах від міжнародних партнерів України.
Через деякий час сім'я переїхала до Києва, там Ірина знову спробувала стати на облік вже в новому центрі, але там, за її словами, навіть намагатися не стали. Сказали, що не хочуть псувати собі статистику.
З того часу Ірина присвятила себе громадській діяльності та бере участь в різних громадських проєктах від міжнародних партнерів України.
«Коли почули вибухи, зрозуміли, що я з Донецька»
Віталій (ім'я змінено на прохання героя) кілька років пропрацював на «державне підприємство» в «ДНР» системним адміністратором. Стежив за безпекою даних користувачів і займався обслуговуванням сайту.
«У 2017 році нам сказали, що оскільки ми фактично держслужбовці, то нам потрібно написати розписку. Що, мовляв, ми не будемо виїжджати в Україну. Водночас в Росію можна було вільно кататися. Тоді я і відчув, що пора їхати», — розповідає Віталій.
Віталій почав шукати IT-компанії в Україні, Росію навіть не розглядав з політичних міркувань. Розсилав резюме куди тільки міг, прикріплюючи невеликі готові роботи. Потім йому призначили кілька співбесід.
«У 2017 році нам сказали, що оскільки ми фактично держслужбовці, то нам потрібно написати розписку. Що, мовляв, ми не будемо виїжджати в Україну. Водночас в Росію можна було вільно кататися. Тоді я і відчув, що пора їхати», — розповідає Віталій.
Віталій почав шукати IT-компанії в Україні, Росію навіть не розглядав з політичних міркувань. Розсилав резюме куди тільки міг, прикріплюючи невеликі готові роботи. Потім йому призначили кілька співбесід.
«Я дуже хвилювався. На роботі розмовляти було не варіант — по-перше, могли помітити колеги, по-друге, на співбесіді можуть попросити що-небудь показати на робочому столі, а у мене там було кілька файлів, які б швидко видали, звідки я віщаю», — розповідає чоловік.
У дні співбесід він спеціально брав вихідний або лікарняний на роботі.
«На співбесіді, звичайно, не хотілося розповідати, що я з "ДНР". Я думав, що це може завадити. Але одного разу під час розмови почався обстріл десь, і гуркіт було чутно у квартирі. Вони зрозуміли, що з Донецька, але не відмовили. Сказали, що навпаки раді, що люди звідти їдуть», — коментує Віталій.
У дні співбесід він спеціально брав вихідний або лікарняний на роботі.
«На співбесіді, звичайно, не хотілося розповідати, що я з "ДНР". Я думав, що це може завадити. Але одного разу під час розмови почався обстріл десь, і гуркіт було чутно у квартирі. Вони зрозуміли, що з Донецька, але не відмовили. Сказали, що навпаки раді, що люди звідти їдуть», — коментує Віталій.
Зрештою в цю IT-компанію його і взяли. Він не знає, що конкретно вплинуло на їх рішення — те, що він хороший айтівець або те, що він з «ДНР».
Зараз його зарплата становить 45 тисяч гривень, замість 25 тисяч рублів, які йому платили на непідконтрольній території.
Зараз його зарплата становить 45 тисяч гривень, замість 25 тисяч рублів, які йому платили на непідконтрольній території.
Чому бувають проблеми з працевлаштуванням?
Крім стандартних проблем, з якими стикаються всі шукачі роботи — конкуренція за робоче місце, складні співбесіди, невідповідні умови праці, жителі ОРДЛО мають труднощі через своє становище.
Хоча дискримінації через статус ВПО зараз немає, є проблеми з досвідом роботи та освітою. Наприклад, приїжджає випускник вишу «Л/ДНР» на підконтрольну територію і намагається влаштуватися на роботу. Диплом «Л/ДНР» в Україні не дійсний. Виходить, що людина абсолютно чиста з точки зору трудового стажу.
Але в сучасних спеціальностях, таких як вебдизайнер, графічний дизайнер, програміст, репетитор англійської й так далі досвід роботи та наявність профільної освіти не такі важливі.
Як зазначає IT-рекрутерка Юлія Давиденко, в IT-сфері, хоч і дуже рідко, але можуть взяти навіть без досвіду. Зазвичай кандидатам пропонують виконати тестове завдання, яке покаже, чи добре вони володіють профнавичками. І все ж невеликий досвід з прикладами робіт на фрилансі буде корисним.
Хоча дискримінації через статус ВПО зараз немає, є проблеми з досвідом роботи та освітою. Наприклад, приїжджає випускник вишу «Л/ДНР» на підконтрольну територію і намагається влаштуватися на роботу. Диплом «Л/ДНР» в Україні не дійсний. Виходить, що людина абсолютно чиста з точки зору трудового стажу.
Але в сучасних спеціальностях, таких як вебдизайнер, графічний дизайнер, програміст, репетитор англійської й так далі досвід роботи та наявність профільної освіти не такі важливі.
Як зазначає IT-рекрутерка Юлія Давиденко, в IT-сфері, хоч і дуже рідко, але можуть взяти навіть без досвіду. Зазвичай кандидатам пропонують виконати тестове завдання, яке покаже, чи добре вони володіють профнавичками. І все ж невеликий досвід з прикладами робіт на фрилансі буде корисним.
IT-рекрутер Юлія Давиденко
Також важливо мати «чисті» соціальні мережі. Деякі компанії ретельно перевіряють передісторію здобувачів. Якщо кандидат на місце транслює в соціальних мережах відверто проросійську позицію, з працевлаштуванням можуть бути проблеми.
«Наприклад, якщо людина зробила фотографію на концерті в "ДНР", ніби вона на тусовці, а на тлі були прапори — це одне. Але якщо людина свідомо публікує фото, де є чітка політична підоснова — це скоріше мінус. У багатьох компаніях є перевірка службою безпеки — це і держкомпанії, і IT-сфера, і мережеві компанії, навіть супермаркети», — пояснює Юлія Давиденко.
Вона також чесно каже, що без досвіду роботи можуть взяти у сферу продажів, обслуговування та громадського харчування — продавцем, касиром, офіціантом, кухарем, бариста.
«Зазвичай у цих сферах про диплом навіть не питають», — коментує Юлія.
Жителям ОРДЛО і переселенцям передпенсійного і пенсійного віку працевлаштуватися набагато складніше. Але у світі працевлаштування це в принципі дискримінована категорія.
«Наприклад, якщо людина зробила фотографію на концерті в "ДНР", ніби вона на тусовці, а на тлі були прапори — це одне. Але якщо людина свідомо публікує фото, де є чітка політична підоснова — це скоріше мінус. У багатьох компаніях є перевірка службою безпеки — це і держкомпанії, і IT-сфера, і мережеві компанії, навіть супермаркети», — пояснює Юлія Давиденко.
Вона також чесно каже, що без досвіду роботи можуть взяти у сферу продажів, обслуговування та громадського харчування — продавцем, касиром, офіціантом, кухарем, бариста.
«Зазвичай у цих сферах про диплом навіть не питають», — коментує Юлія.
Жителям ОРДЛО і переселенцям передпенсійного і пенсійного віку працевлаштуватися набагато складніше. Але у світі працевлаштування це в принципі дискримінована категорія.
Стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко
Також є проблеми з документами. Наприклад, працювала людина до 2015 року в «Л/ДНР», пішла з роботи і їй в трудовій книжці поставили печатку із символікою «республік». Це відразу викличе питання у нового роботодавця та у центру зайнятості.
«Якщо ми говоримо про якийсь стаж, який було уже після 2014 року нараховано на підприємстві, що діє поза українським правовим полем, то такий стаж враховуватися не буде», — коментує стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко.
Також, за його словами, стаж, який був отриманий на окупованій території після 2000 року до початку конфлікту, доступний в електронному реєстрі застрахованих осіб.
Стаж і трудова книжка важливі не тільки для нового роботодавця на території України, а й для нарахування пенсій у майбутньому.
«Якщо ми говоримо про якийсь стаж, який було уже після 2014 року нараховано на підприємстві, що діє поза українським правовим полем, то такий стаж враховуватися не буде», — коментує стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко.
Також, за його словами, стаж, який був отриманий на окупованій території після 2000 року до початку конфлікту, доступний в електронному реєстрі застрахованих осіб.
Стаж і трудова книжка важливі не тільки для нового роботодавця на території України, а й для нарахування пенсій у майбутньому.
Державні програми працевлаштування
Періодично міжнародні партнери України видають гранти переселенцям на відкриття бізнесу і готові додатково стимулювати тих, хто бере на роботу переселенців. Для цього потрібно моніторити інформаційний простір.
«Східний варіант» подав запит до Міністерства економіки України з проханням вказати, скільки в країні безробітних ВПО і чи є якісь програми з працевлаштування таких громадян.
Якщо коротко, то спеціальних програм немає. Але держава компенсує роботодавцям, які приймають на роботу переселенців, заробітну плату (не вище середнього рівня з/п в регіоні за минулий місяць). Також держава компенсує роботодавцю суму, яку він заплатив за перепідготовку та підвищення кваліфікації переселенців.
Компенсацією від центру зайнятості кілька років тому скористався власник мережі кав'ярень «Veterano Coffee» в Маріуполі Олексій Кельт. Він саме влаштовував в кав'ярню першу людину зі статусом ВПО.
«Східний варіант» подав запит до Міністерства економіки України з проханням вказати, скільки в країні безробітних ВПО і чи є якісь програми з працевлаштування таких громадян.
Якщо коротко, то спеціальних програм немає. Але держава компенсує роботодавцям, які приймають на роботу переселенців, заробітну плату (не вище середнього рівня з/п в регіоні за минулий місяць). Також держава компенсує роботодавцю суму, яку він заплатив за перепідготовку та підвищення кваліфікації переселенців.
Компенсацією від центру зайнятості кілька років тому скористався власник мережі кав'ярень «Veterano Coffee» в Маріуполі Олексій Кельт. Він саме влаштовував в кав'ярню першу людину зі статусом ВПО.
«Тоді кілька місяців компенсували мінімальну заробітну плату і податки, а потім компенсували лише податки й через місяць. Тобто, місяць компенсують, місяць не компенсують», — розповідає Олексій.
Зараз у нього працює вже чотири людини зі статусом ВПО, але за них він вже не отримує компенсацію. Проте, співробітниками дуже задоволений і запевняє — це дуже мотивовані люди.
Зараз у нього працює вже чотири людини зі статусом ВПО, але за них він вже не отримує компенсацію. Проте, співробітниками дуже задоволений і запевняє — це дуже мотивовані люди.
Власник мережі кав'ярень «Veterano Coffee» в Маріуполі Олексій Кельт
«Є два табори переселенців. Перші — це ті, хто не хочуть нічого робити й просто хочуть отримувати пільгу від держави. Таких багато. І також є інші переселенці, які працюють у поті чола більше за інших людей, беруть більше відповідальності, хочуть рости. Тому що розуміють, що вони все там (в ОРДЛО — «Східний варіант») втратили, і їм потрібно заново будувати життя. Якраз мої співробітники — це локомотиви. Вони крутіші за всіх у мене», — з гордістю каже підприємець.
Він також вважає, що зараз головна проблема зі співробітниками — не відсутність мотивації від держави до працевлаштування людей, а нестача хороших кадрів.
«Зараз дуже мало кваліфікованого персоналу. Плинність величезна, навіть у Києві. Відкрився європейський ринок — він витрусив наші кадри, війна теж витрусила наші кадри — хтось пішов на війну, хтось поїхав до інших країн», — каже Олексій.
Він також вважає, що зараз головна проблема зі співробітниками — не відсутність мотивації від держави до працевлаштування людей, а нестача хороших кадрів.
«Зараз дуже мало кваліфікованого персоналу. Плинність величезна, навіть у Києві. Відкрився європейський ринок — він витрусив наші кадри, війна теж витрусила наші кадри — хтось пішов на війну, хтось поїхав до інших країн», — каже Олексій.
Повзуча окупація
Засновник «Східної правозахисної групи» Павло Лисянський
Ситуація з переїздом в Україну значно ускладнилася у 2020 році. За словами засновника «Східної правозахисної групи» Павла Лисянського, після початку пандемії й закриття кордонів, потік людей, що їдуть на заробітки в Росію, збільшився на 20%.
«Переважно трудова міграція активізується до весни-літа. Робота ведеться на плантаціях, на будівництвах. «Л/ДНР» межує з півднем Російської Федерації — це Анапа, Геленджик, Сочі. Тому в курортний сезон туди також їдуть на заробітки. Українці там мають попит, тому що мають слов'янську зовнішність і знають російську мову», — коментує Павло Лисянський.
Також в Росії дуже зацікавлені в шахтарях Донбасу, які звикли працювати в складних шахтних умовах.
«Вони створюють велику конкуренцію, за них б'ються роботодавці, тому що ці люди дійсно можуть добре працювати. І платити їм можна менше, тому що люди за п'ять років в ОРДЛО не звикли до стабільної заробітної плати», — вважає Лисянський.
«Переважно трудова міграція активізується до весни-літа. Робота ведеться на плантаціях, на будівництвах. «Л/ДНР» межує з півднем Російської Федерації — це Анапа, Геленджик, Сочі. Тому в курортний сезон туди також їдуть на заробітки. Українці там мають попит, тому що мають слов'янську зовнішність і знають російську мову», — коментує Павло Лисянський.
Також в Росії дуже зацікавлені в шахтарях Донбасу, які звикли працювати в складних шахтних умовах.
«Вони створюють велику конкуренцію, за них б'ються роботодавці, тому що ці люди дійсно можуть добре працювати. І платити їм можна менше, тому що люди за п'ять років в ОРДЛО не звикли до стабільної заробітної плати», — вважає Лисянський.
Донецький металургійний завод / Фото: Андрій Бутко
Після того, як на металургійних підприємствах окупованого Донбасу перестали платити заробітну плату, металурги пішли з заводів. Це було на руку Росії, де такі фахівці теж потрібні.
Експерт називає це повзучою окупацією і каже, що після того, як Росія вивезла з Донбасу вугілля, підприємства, лісові ресурси, вона взялася за людей.
«Реінтеграція може розтягнутися на століття. Навіть якщо ця територія повернеться під контроль України, то там вже сформовані зв'язки за сім років. Я знаю кілька історій, коли люди їдуть в Росію працювати, а в підсумку заводять там нові сім'ї. Тобто, вже сформовані нові стабільні соціальні зв'язки», — каже правозахисник.
Крім того, на його думку, виплати в російських рублях на карти жителів «Л/ДНР» допомагають підтримувати внутрішню економіку «республік» і одночасно вигідні російським і білоруським виробникам товарів, чия продукція наповнює місцеві магазини.
Експерт називає це повзучою окупацією і каже, що після того, як Росія вивезла з Донбасу вугілля, підприємства, лісові ресурси, вона взялася за людей.
«Реінтеграція може розтягнутися на століття. Навіть якщо ця територія повернеться під контроль України, то там вже сформовані зв'язки за сім років. Я знаю кілька історій, коли люди їдуть в Росію працювати, а в підсумку заводять там нові сім'ї. Тобто, вже сформовані нові стабільні соціальні зв'язки», — каже правозахисник.
Крім того, на його думку, виплати в російських рублях на карти жителів «Л/ДНР» допомагають підтримувати внутрішню економіку «республік» і одночасно вигідні російським і білоруським виробникам товарів, чия продукція наповнює місцеві магазини.
Що може зробити Україна?
Лисянський вважає, що створювати нові робочі місця потрібно поблизу окупованих територій — в Луганській і Донецькій області.
«Ми й так дотуємо в вугільну галузь мільярди, щоб не закривати шахти. Можна було б зробити по 100 робочих місць на кожній шахті для робітників з ОРДЛО. Можна також, наприклад, побудувати який-небудь цегельний завод в Луганській чи Донецькій області й працевлаштовувати туди людей з ОРДЛО. Це б уже були якісь соціальні зв'язки жителів ОРДЛО з людьми на підконтрольній території», — вважає Лисянський.
«Ми й так дотуємо в вугільну галузь мільярди, щоб не закривати шахти. Можна було б зробити по 100 робочих місць на кожній шахті для робітників з ОРДЛО. Можна також, наприклад, побудувати який-небудь цегельний завод в Луганській чи Донецькій області й працевлаштовувати туди людей з ОРДЛО. Це б уже були якісь соціальні зв'язки жителів ОРДЛО з людьми на підконтрольній території», — вважає Лисянський.
Він також додає, що переселенці в Україні дуже розрізнені й не завжди готові відстоювати свої права перед державою.
Багато країн, які страждають від конфлікту і російської агресії, відчувають проблеми з працевлаштуванням переселенців.
Багато країн, які страждають від конфлікту і російської агресії, відчувають проблеми з працевлаштуванням переселенців.
Наприклад, в Грузії у 2008 році було зареєстровано 250 тисяч переселенців. Місцева влада розраховувала, що люди швидко повернуться додому, але цього не сталося. Через кілька років безробіття сильно зросло й уряду довелося екстрено придумати кілька програм з працевлаштування.
Переселенцям приходили електронні повідомлення про можливості працевлаштування, розраховані саме на них. У регіонах було створено кілька програм з перекваліфікації переселенців.
У Німеччині після падіння Берлінської стіни влада вирішила якомога швидше забезпечити соціальну взаємодію людей, що жили на території ФРН і НДР. З колишньої НДР людей запрошували на роботу в ФРН. Щоб стабілізувати економіку колишньої НДР, уряду навіть довелося ввести так званий податок солідарності.
Метою надбавки було фінансування інфраструктурних проєктів бідніших нових федеральних земель, що раніше входили до складу НДР. Економіка Німеччини отримала сильне потрясіння після об'єднання, зріс рівень безробіття. Тому велика частина грошей пішла не на розвиток інфраструктури, а на соціальні виплати.
Переселенцям приходили електронні повідомлення про можливості працевлаштування, розраховані саме на них. У регіонах було створено кілька програм з перекваліфікації переселенців.
У Німеччині після падіння Берлінської стіни влада вирішила якомога швидше забезпечити соціальну взаємодію людей, що жили на території ФРН і НДР. З колишньої НДР людей запрошували на роботу в ФРН. Щоб стабілізувати економіку колишньої НДР, уряду навіть довелося ввести так званий податок солідарності.
Метою надбавки було фінансування інфраструктурних проєктів бідніших нових федеральних земель, що раніше входили до складу НДР. Економіка Німеччини отримала сильне потрясіння після об'єднання, зріс рівень безробіття. Тому велика частина грошей пішла не на розвиток інфраструктури, а на соціальні виплати.
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Підписуйтесь на телеграм-канал Східного варіанту
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
44
