Безкоштовні курси української мови: як вдосконалюють солов’їну на Донбасі

Після початку бойових дій у 2014 році, на Донбасі відразу у кількох містах запрацювали безкоштовні курси української мови. Вони користувалися популярністю серед переселенців, волонтерів, а також місцевих жителів. 

Враховуючи актуальність мовного питання, ми вирішили з’ясувати, як працюють курси зараз і чи є попит на уроки державної мови з боку сфери обслуговування. 

💙💛 Костянтинівка 

Викладачка безкоштовних курсів української мови у Костянтинівці Надія Зубатюк анонсувала корисний для місцевих підприємств проєкт — вона готова проводити  безкоштовні корпоративні мовні тренінги для працівників сфери обслуговування. Якщо власники магазинів, кав’ярень, ресторанів розуміють, що в їх працівників є потреба попрактикувати українську, вони можуть запросити Надію, яка проведе тренінг.

У перший рік існування безкоштовних курсів української мови в Костянтинівці, основний запит від слухачів був на граматику. Тоді, пояснює Надія Зубатюк, навчалися переважно держслужбовці. Їм було важливо знати граматику для ведення документації. 

“До карантину місцева поліція замовляла наші курси. Тоді в патрульних були проблеми з оформленням протоколів. Також проводили заняття і з працівниками соцзахисту. Вони вже давно працювали з українською документацією, але була проблема з говорінням. Ми влаштовували для них такий собі мовний клуб, мовні розваги, щоб поставити людину в ситуацію, коли вона змушена говорити українською. Але без натиску, а в процесі гри”, — ділиться своїм підходом пані Надія. 

Нині, каже вона, неприємні корективи в роботу курсів внесла пандемія. Це мав би бути вже шостий рік регулярних офлайнових занять в Костянтинівці, однак через карантин зустрічей поки не проводять. 

Не роблять також і онлайн-зустрічей. Для цього є дві причини.

“Зараз усі перейшли в онлайн формат: у когось робота, у когось навчання дітей. Якщо ще і я буду онлайн пропонувати, то це буде занадто. До того ж серед наших слухачів є люди й поважного віку, в яких є проблеми з доступом в інтернет. Було б несправедливо проводити заняття без них”, — пояснила Надія Зубатюк. 

Навесні в рамках курсів планують провести зустрічі з відомими людьми. Зокрема, планують долучитися поети. Можливо, припускає Надія, ці зустрічі відбудуться онлайн.

Також Надія Зубатюк поділилася сподіваннями, що вже весною курси української мови проходитимуть у звичному режимі.  

Один навчальний рік на безкоштовних курсах триває як у звичайній школі — з вересня до травня. заняття проводять раз на тиждень. Обирають для цього найбільш зручний для слухачів час.

“У великих містах такі заняття проходять о 19 або о 20 годині. У нас же є проблеми маленького провінційного міста — о 18 годині закривається бібліотека, а ще через годину починаються проблеми з транспортом. Тому шукаємо максимально зручну всім альтернативу”, — каже Надія. 

На уроках для слухачів граматику чергують з розмовною практикою. Для навчання використовують сучасні посібники та підручники, зокрема “Курс української мови за 20 уроків” Олександра Авраменка. Матеріал там поділений на теми: “їжа”, “одяг” “кімната” і таке інше. 

Наприкінці навчання проводять так званий іспит — пишуть творчу роботу на тему “Я вільний/вільна”

“Я думаю, що українську мову знають в будь-якому регіоні України. Ті два уроки української в школі є в житті кожного з нас. Тому тут питання в мотивації. Є досить літні люди, які протягом усього свідомого життя говорили російською і доволі безболісно переходили на українську. І так само є молоді люди, у яких просто внутрішній спротив”, — підсумувала пані Надія. 

Вона додала, що люди, які мають питання щодо уроків української мови та інші практичні питання, можуть звертатися на сторінку безкоштовних курсів української мови.  

💙💛 Краматорськ

Слухачі та викладачі безкоштовних курсів у Краматорську вигадали свій власний спосіб лагідної українізації. Вони поєднали розмовний клуб “Файно” з коворкінгом, там створюють хенд-мейд сувеніри. Звісно ж, тематичні, національні. Ці сувеніри вони презентують тим, хто обслуговує їх українською. Зокрема, в магазинах, кафе, а також у комунальних закладах. 

“Люди з задоволенням приймають сувеніри. Якщо доброзичливо і чемно спілкуватися з людьми, то від них буде така ж позитивна реакція”, — вважає викладачка курсів Оксана Муравльова. 

Вона вже отримує запити від місцевих підприємців, які просять підтягнути рівень української для їх працівників. Раніше ж з такими запитами зверталися вихователі та вчителі.  

Поки що змоги проводити офлайнові заняття немає через карантин. Краматорські викладачі, так само як і їх колеги з Костянтинівки, мають великі сподівання відновити заняття на початку весни. 

Поки що ж викладачі дають індивідуальні консультації, відповідають на запити в соцмережах, на своїй сторінці у Facebook обмінюються корисними матеріалами. 

Оксана Муравльова також вважає, що у вивченні мови найголовніше — це мотивація. На підтвердження цього вона наводить приклад одного зі своїх учнів.

“У мене є один учень — поляк. Провели з ним уже майже 70 уроків. Він працює в ОБСЄ і попросився вивчити мову. Він дуже мотивований. Його мета саме заговорити. Зараз він уже вільно спілкується. Польська мова дуже схожа з українською, але через те, що він раніше вчив російську, йому потрібно було переучуватися”, — розповіла пані Оксана. 

Розмовний клуб та курси української мови, на її думку, вже стали не тільки навчальним проєктом, а й середовищем.  

“Люди часто приходять на курси, бо нема де спілкуватися українською. Ми маємо середовище однодумців, де можна просто поговорити”, - пояснила Оксана Муравльова.

💙💛 Маріуполь

Одні з найстарших безкоштовних курсів української мови діють у Маріуполі. Людмила Галбай почала викладати мову для бажаючих ще у 2006 році. У 2017 долучилася до всеукраїнської програми курсів. Тоді повчити мову можна було в кожному з чотирьох районів Маріуполя.  

“Останній раз ми відкривали курси восени 2019 року. Тоді навіть священник прийшов з української православної церкви. Помолився за нас. Ми співали: “Боже єдиний, великий, нам Україну храни”, — розповіла Людмила Галбай.

Зазвичай на відкриття курсів, за її словами, приходять близько 40 людей. До кінця ж курс проходять близько 20 людей.

“У 2014 році на курси приходили багато волонтерів, патріотів. Вони були російськомовні, було складно перейти на українську: “от нє магу і всьо”. А потім через деякий час починають говорити. Приходять на другий рік і говорять вже дуже добре”, — розповіла пані Людмила.  

На заняттях вона намагається поєднувати вивчення мови з творчістю, а саме: ділиться зі слухачами курсів своїм захопленням - музикою.

“Я співаю, граю на музичних інструментах, залучаю і слухачів до цього. Якщо ми восени починаємо вчитися, то спочатку граматика, а потім починаємо розучувати колядки та щедрівки. На Різдво у нас обов’язково — різдвяні посиденьки”, — ділиться Людмила Галбай. 

Зараз маріупольські курси, як і їх колеги з інших міст, звичних занять не проводять, але відповідають на звернення в Facebook і допомагають тим, у кого виникають складнощі з мовою. 

Зазначимо, що курси української мови також діють і в інших містах Луганської та Донецької областей, зокрема у Щасті, Слов’янську, Дружківці та ін. 

Читайте також: "Українською, будь ласка". Як на Луганщині пройшов перший тиждень з мовними нововведеннями

Дійшло до скандалів. Що думає бізнес Маріуполя про введення української мови у сферу послуг

Перехід на українську: як впоралися магазини Слов'янська