Бренд для Донеччини. Як створити позитивний імідж регіону?

Хоча краєм втомлених шахтарів і запорошених заводів схід України вважався не завжди. В кінці 19 століття землі Донецького басейну, куди насамперед входила нинішня Донецька область, мали репутацію регіону, привабливого для великих і вигідних інвестицій.

Донбас навіть називали місцевим «Клондайком». Тому що вклавши суму в рази меншу, ніж, наприклад, в Європі або США, внаслідок багатства відкритих корисних копалин, дешевизни землі та робочої сили можна було швидко і без великого ризику примножити капітал. У відкриття нових рудників і виробництв інвестували не тільки піддані Російської імперії, а й бельгійці, англійці, поляки, французи, німці. 

На жаль, бурхливий економічний і промисловий розвиток Донбасу перервався 1917 року, коли всі іноземні фахівці виїхали, а заводи залишилися.

Повернення на попередній рівень для нової радянської влади було архіважливим і вкрай складним питанням. У 1920-хх роках радянський уряд провів, можна сказати, широкомасштабну рекламну кампанію, із закликами до всієї країни допомогти Донбасу.

Сюди вербували нову робочу силу: професійних робочих, гірських інженерів і інших фахівців з різних регіонів тепер уже радянської Росії.

Були випущені плакати, на яких зображувалися шахтарі та машинобудівники, що працюють в нелюдських умовах, що зазнають неабиякої нужди та виконують непомірні робочі норми.

Цей імідж настільки сильно вкоренився у свідомості населення, що залишався актуальним всі роки існування СРСР і навіть в період незалежності України.

Нове осмислення старих шаблонів

Вперше про реконструкцію «Донбаського бренду» задумалися за часів Віктора Януковича в кінці 1990-хх початку 2000-хх років. Навіть була зібрана спеціальна конференція, на якій тодішні керівники регіону обговорювали нові тенденції в розвитку галузі й те, як це можна використовувати в поліпшенні іміджу Донеччини.

Тоді ж вперше у Донецькій області з'явився свій герб і логотип — Пальма Мерцалова, яка стала символом Донецького регіону.

Загалом тоді імідж Донбасу не надто змінився. Це як і раніше офіційно край суворих шахтарів, людей праці. Правда до цього флеру також додалося посилення лінії спорту і мистецтва. 1999 року в Донецьку з'явиться пам'ятник олімпійському чемпіону Сергію Бубці,  2002-го співакові Анатолію Солов'яненку.

Донбас — це не тільки шахтарі

Черговий прорив в брендуванні Донбасу стався 2012 року, напередодні чемпіонату Європи з футболу. Тоді Донецьк став одним з міст-учасників цієї важливої ​​спортивної події.

У цей період була розроблена маса логотипів, які представляють Донецьк і область загалом, як місце не тільки шахтарської праці, а й туристично привабливого регіону. Донецьк тоді спробували уявити, як центр галузей, що стрімко розвиваються, таких як наука, економіка, нові технології.

Багато «брендів» були досить нові та вибивалися із загального ряду, особливо для такого консервативного регіону як Донбас.

Упор був зроблений на дорогоцінні камені.

Один із прикладів — логотип, розроблений Донецькою художницею Діаною Берг.

Донецьк — червоний діамант.

Цей новий символ переміг в одному з конкурсів створення бренду Донецька.

Дорогоцінний камінь, який символізує і розпечене вугілля, і червоний бутон квітки, і серце, і навіть терикон.

Але всім цим символам довелося канути в лету 2014 року.

Новий період вимагає нових символів

З 2014 року головний символ Донбасу — це російсько-українська неоголошена війна. Сьомий рік триває кровопролиття на сході країни. І щоб хто не робив, це поки залишається головним, з чим асоціюється Донбас.

Протягом майже семи років керівництво області намагається виправити ситуацію. Перші спроби придумати новий бренд для Донеччини спробував зробити один з попередніх голів області Павло Жебрівський.

«Оновлена ​​Донеччина» — так було названо проєкт з підвищення позитивного іміджу Донецької області. Тоді було оголошено про розвиток всіх сфер, які могли б залучити в регіон, як людські ресурси, так і інвестиції.

Під особистим контролем голови області, бренд «Оновлена ​​Донеччина» з'являвся на нових будівельних об'єктах, на культурних і спортивних заходах. Тоді планувалося, що новий логотип буде розміщуватися на всіх інфраструктурних об'єктах, які будуються або ремонтуються в містах та районах області.

Правда, доходило до абсурду. Новооб'явлений бренд області просто вставляли усередину вже присутніх артоб'єктів, таких як зупинки, прикрашені мозаїкою. За фактом ніякого позитиву це не додавало.

Проєкт «Оновлена ​​Донеччина» закінчився з каденцією Павла Жебрівського.

Нова спроба

Ідею сконструювати бренд для Донецької області обладміністрація не залишає і зараз. 25 січня обласне керівництво оголосило про новий етап розробки бренду.

«З метою популяризації Донецької області в Україні та світі, підвищення конкурентоспроможності, забезпечення впізнаваності регіону Донецькою облдержадміністрацією разом з Програмою ООН з відновлення і побудови миру триває робота з підготовки проєктів маркетингової стратегії та бренду Донецької області.

Вже було проведено ряд заходів: зустрічі в форматі фокус-груп, стратегічні сесії в форматі воркшопу з представниками органів виконавчої влади, громадських об'єднань, установ регіону та інших областей України, онлайнові зустрічі з представниками дипломатичних установ та міжнародних організацій, онлайнове анкетування понад 9 тисяч рядових громадян та інтерв'ю з представниками керівного складу підприємств різних галузей регіону. За результатами сформована Сутність бренду регіону», — йдеться в повідомленні Донецької ОДА.

Також керівництво області пропонує жителям надсилати свої варіанти розробки бренду.

Що думають експерти

Фахівці кажуть, що розробка бренду — складна процедура, яка застосовується для того, щоб надати будь-якому товару чи послузі додану вартість. У випадку з цілим регіоном це перетворюється на надзавдання.

Леонід Марущак — культуролог і урбаніст. Кілька років вивчав Донеччину у сфері культурної спадщини. Є автором брендів декількох об'єднаних громад в різних регіонах країни. Він вважає, що Донецька обладміністрація укотре підійшла до проблеми не з того боку.

«Розробка бренду — це завжди добре і потрібно. Цим варто займатися, потрібно залучати фахівців і питати думку людей. І начебто обладміністрація робить все правильно. Але ... Потрібно розуміти, що бренд — це не тільки логотип. Це ще айдентика, впізнаваність і унікальність. Виявлення і розвиток того, чим область може залучити тих же туристів. Але і це ще не все. Для успішного розвитку туризму повинні бути не тільки туристичні об'єкти, як ті ж озера, річки йди навіть терикони. Повинна бути й інфраструктура. Адже якщо, наприклад, адміністрація збирається продавати регіон, як туристичний, то без розвитку туристичної інфраструктури, без залучення фахівців, розробка бренду може зіграти у зворотну сторону», — розповідає Леонід. — «Наприклад, зіткнеться житель іншої частини України з брендом Донеччини, як туристичного краю. Приїде, наприклад, на Слов'янський курорт, де все розвалено і нічого не працює. З чим тоді у нього буде асоціюватися Донецький регіон? Тоді для нього брендом Донеччини будуть порожні санаторії та недоглянуті пляжі. І ніякі зусилля керівників області з розробки навіть супербренду тут не допоможуть».

В цілому фахівці зауважують, що зусилля для розробки та просування бренду необхідні. Але робити це потрібно більш фундаментально і систематично. І важливо, щоб цей процес не припинявся зі зміною керівника області, а був спадкоємним, ввібравши в себе всі попередні позитивні напрацювання.

Як допомогти в розробці бренду?

Читачі «Східного варіанта» також можуть приєднатися до розробки бренду.

Для цього потрібно відправити свої ідеї на електронну пошту [email protected] з тематичною позначкою «бренд».

Проєкт не є конкурсним, але кожен, хто небайдужий до Донеччини, може спробувати втілити свої ідеї в життя.