300 тисяч за будинок: хто і як може отримати компенсацію за зруйноване на Донбасі житло

Кабмін на засіданні 2 вересня 2020 затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації людям, чиї житлові будинки (квартири) були зруйновані в результаті надзвичайної ситуації воєнного характеру, викликаної збройною агресією Російської Федерації.

У його плюсах і мінусах «ВВ» розбирався разом з адвокаційною координаторкою БФ «Право на захист» Еліною Шишкіною.

Раніше отримати компенсацію можна було в судовому порядку. Адміністративної процедури просто не було. Найчастіше такі процеси тягнулися роками, рішення скасовувалися, розповідає Еліна Шишкіна.

«Нова постанова вносить зміни до постанови №947 від 2013 року. Минулого року уряд також вніс зміни до цієї постанови та ввів механізм компенсації за зруйноване житло в результаті збройної агресії РФ. Це був перший крок. Але той механізм не був робочим, не було фінансування, не були створені відповідні посадові інструкції та накази. Наприклад, про роботу комісій. Чи не була затверджена форма акту обстеження житла, який є одним з основних документів. Зараз механізм змінений. Він не ідеальний, але, якщо порівнювати з 2019 роком, може бути ефективним», — пояснює вона.

Йдеться про два види виплат, обидві одноразові: грошова допомога і грошова компенсація. Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено в результаті надзвичайної ситуації. На неї можуть розраховувати тільки ті, хто відмовився від евакуації та залишився на колишньому місці проживання і / або в межах відповідного населеного пункту. Розмір грошової допомоги — від 3 до 15 прожиткових мінімумів для дієздатних осіб (зараз це максимально майже 33 тисячі гривень).

«Житло може бути пошкоджено не тільки в результаті агресії РФ, а й в результаті іншої надзвичайної ситуації. А якщо ми говоримо про зруйноване житло, там точно визначається причина», — говорить правозахисниця.

Грошова компенсація надається людям, чиє житло знаходиться на контрольованих Україною територіях і було зруйновано в результаті надзвичайної ситуації воєнного характеру, викликаної збройною агресією Російської Федерації. Максимальний розмір компенсації — 300 тисяч гривень.

«Раніше отримати грошову допомогу або компенсацію могли тільки люди, які залишилися жити в тому ж місті або селі. Усі ВПО, які виїхали не з тимчасово окупованої території, а з населених пунктів уздовж лінії розмежування, не мали на це права. Тепер ситуація трохи змінилася і вони можуть отримати саме компенсацію. У питанні грошової допомоги все як і раніше».

Органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — військово-цивільні адміністрації населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, ведуть його облік, складають та затверджують списки постраждалих на відповідній території та видають довідки про визнання людини постраждалою в результаті надзвичайної ситуації.

Рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймають місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання грошової компенсації приймають спеціальні комісії. Їх повинні створити при Луганській та Донецькій облдержадміністраціях.

Для обстеження житла органи місцевого самоврядування (або ВЦА) також створюють спеціальні комісії. До складу комісії з обстеження можуть залучатися уповноважені представники Збройних Сил. Комісія складає акт обстеження житла, в якому зазначається висновок про технічний стан житла: зруйновано або пошкоджено. У разі, якщо житло пошкоджено, вказується, чи придатне воно для проживання.

«Ці комісії обстежують житло, надають свої висновки про його стан, заповнюють форму акта про обстеження та один з примірників віддають власнику. А той вже разом з іншими документами подає його для отримання компенсації», — підкреслює Шишкіна.

Для отримання грошової допомоги потрібно подати на розгляд місцевих органів виконавчої влади наступні документи:

1) заяву;

2) довідку про визнання особи потерпілим в результаті надзвичайної ситуації;

3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

4) копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для отримання грошової компенсації потрібно подати на розгляд органів місцевого самоврядування (або ВЦА) документи:

1) заяву про проведення обстеження житла;

2) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

3) копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

4) нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у потерпілого на житло на момент подачі заяви про проведення обстеження житла.

«Усі необхідні форми документів (акт, заява) вже є в доповненні до постанови. Механізм роботи комісій також прописаний. Документи також можна подати через ЦНАП. Якщо заяви були подані в один день, першими компенсації отримають люди, житло яких було і зруйновано раніше».

У бюджеті 2020 передбачено 20 мільйонів гривень на такі виплати. Передбачаються, що отримувати їх почнуть в грудні.

Відмовити можуть у таких випадках:

1) подання постраждалим документів, що містять неправдиву інформацію;

2) повторне подання заяви потерпілим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію;

3) реєстрації постраждалим права власності на житло після моменту його руйнування.

Отримати компенсацію можна тільки за ті будинки та квартири, які знаходяться на території, підконтрольній уряду України. Питання з житлом на тимчасово окупованій території не врегульовано з об'єктивних причин — туди немає доступу, обстежити житло неможливо».

Виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України.

«Подивимося, як це все буде реалізовано. Облдержадміністраціям тепер потрібен час, щоб сформувати комісії. Потім органи на місцях повинні створити комісії по обстеженню житла. Не варто також забувати, що до деяких населених пунктів доступ може бути закритий, тому що там знаходяться військові. Десь робота комісій може бути просто небезпечною для життя через замінування», — резюмує Еліна Шишкіна.

Фото Євген Педін