"Мертва вода" в кранах, каналізаційні озера та фантазії адміністрації "днр" про відселення: чим живе окупований Маріуполь

«З кранів тече цівка води. А на скарги – кидають слухавку…» 

Журналістам Східного Варіанта місцева мешканка Ірина (ім’я змінене у цілях безпеки – ред.) скаржиться: тема комунікацій (водопостачання, відведення та електроенергії) – болюче питання, про яке навіть нікому поскаржитись. Точніше, є – проте на ці скарги (у кращому випадку для населення) не реагують. 

«У нас на Курчатова з водою – епопея. Застати, коли вона тече – майже неможливо. Ми приходимо додому з роботи – води немає, крани сухі. Буває, що посеред тижня вона з’явиться опівночі, тече тонкою цівкою, але немає інших варіантів – намагаємось митися й під таким напором. Зникає вона до ранку, тому хто спить – воду не застає, звісно. Минулого тижня її почали пускати у будні – до 19-ї години ця цівка тече, потім і її немає. В адміністрації нам кажуть радіти взагалі, що вода є, бо у деяких будинках її немає. Виходить, ми маємо бути щасливі, що в нас тече три каплі з кранів? А як бути стареньким, родинам із дітьми, де вода потрібна значно частіше? На це навіть не відповідають – кидають слухавку», – розповідає маріупольчанка.

У місцевих телеграм-каналах також є інформація, що така проблема – не лише у багатоквартирних будинках, а й у приватному секторі. Зокрема, у приватних будинках води також немає увечері, а з’являється вона опівночі й до ранку. Крім того, місцеві у розмові з журналістами додають: після того, як для приватних будинків воду вмикають – вона завжди тече руда, з характерним запахом ржі.

Маріупольчанка Ірина також зауважує: як впливати на водоканал – невідомо, оскільки на будь-які скарги там не реагують, а адміністрація не вважає за потрібне відповідати навіть відписками на скарги. 

«Я живу на Курчатова, і ми вже не знаємо, як на них впливать. Дзвонили вже, писали, приходили особисто скаржитися й свариться – вони від нас відмахуються, а люди сидять без води. Навіть коли ми приходимо з’ясовувати, чому – у водоканалі сказали, що нічого про це не знають, нібито ніхто не скаржиться. Хоча скарг – безліч… Значить, хтось просто перекриває воду, але з якої причини – невідомо», – обурюється жінка.

Комунальні тортури: Маріуполь з запахом каналізації та парки з відходами по кісточку 

Однак із рідкими речовинами в Маріуполі бувають катастрофи менш безневинні, аніж відсутність водопостачання. Зокрема, у різних районах міста просто неба виливаються десятки та сотні літрів каналізаційних відходів. З цим окупаційна влада також не може нічого вдіяти.

«Кілька тижнів наш будинок на вулиці Анапова тоне у каналізації. Люки забиті, смердить і у квартирі, й на вулиці. Аварійна служба «Вода Донбасу» не реагує», – зазначають місцеві. 

На Комсомольського, 46 аналогічна проблема. Щоправда, там нібито винний підрядник, який так ремонтував систему, що зламав кран, який перекривав каналізаційні відходи. В результаті комунальники сказали, що нічого вдіяти не можуть – ні поки що кран змінити, ні каналізацію перекрити інакше, аніж через зламаний кран. Тож усе, що спроможні зробити – час від часу відкачувати каналізацію, смородом якої просякнута уся вулиця. 

Альона, місцева мешканка, додає: у те, що хтось буде покараний за недбалість (чи то у підборі «низькопробного», але дешевого підрядника, чи то за зламану систему) – не вірять. Як і в те, що ситуацію виправлять найближчим часом. 

«На вулиці Земській ще з зими тече каналізація під електростанцію, і пошкодив її підрядник із Пітера. Зараз він уже будує громадську баню на Митрополитській, 5 – на місці, де раніше був департамент. Скарги місцевих не допомагають, підрядник обіцяє разом із водоканалом вирішити проблему, але обіцянки тривають уже кілька місяців! А нам по вулиці не пройти, й дихати нічим, лише задихатися», – пояснює маріупольчанка.

На вулиці Забайкальській в окупованому місті днями сталася повноцінна сварка з комунальниками, які приїхали на виклик і нашкодили більше, аніж вода, яка била фонтаном із-під землі. 

«У нас на вулиці вранці стався порив води, вона била фонтаном з-під землі й асфальту. Сотні літрів виливалися просто «в нікуди»! Ми передзвонили у водоканал, повідомили про поломку. Чекали кілька годин, поки вони приїдуть і щось зроблять. В результаті приїхали аварійники в другій половині дня. Закидали недокурками й банками з-під енергетиків усю вулицю, чухали голови – не знали, що робить. Поводили себе як хами. Врешті надумали, що треба розкопати трубу. Але коли вирили першу – з’ясувалося, що не водну, а газову. Коли зрозуміли – перейшли лівіше й розкопали іншу, вже ту, яку потрібно було. В результаті у нас тепер дві розриті труби, вириті ями посеред вулиці. Коли ми почали питати, що з цим далі робити – взагалі нам в обличчя почали сміятись, скаржитись на зарплату. Нам взагалі пощастило, що з газом лишилися! Але що тепер робити? Уся вулиця в бруді та глині, розриті ями з трубами посеред дороги», – скаржиться маріупольчанка Вікторія.

Щобільше – сморід та літри каналізаційних відходів стоять не лише поблизу житлових будинків, а й у так званих «рекреаційних зонах». Зокрема, уже протягом двох років каналізацією затоплена нижня частина парку Лепорського, одного з найстаріших заснованих у Маріуполі, розташованому на Лівому березі. Недоступними (принаймні для тих, хто береже здоров’я та глузд) є кілька смердючих ділянок парку. Проте на це ні комунальники, ні адміністрація окупованого міста також не реагує. Власне, як і на більшість проблем. 

«Навіть після розголосу й скарг на це ніякої реакції не було. «Мертва вода» як просочувала ґрунт попередні два роки, так і зараз просочує», – скаржаться місцеві. 

Без цивілізації, електроенергії, зате з грибком і аварійними плитами, які падають на голови маріупольцям 

Окрім каналізаційних проблем, маріупольці страждають і від проблем з електроенергією. Точніше – з її відсутністю. Зокрема, після поривів вітру посеред вулиць лежать зірвані кабелі та дроти. У такому стані («лежачому») вони можуть провести тижні, допоки хтось із місцевих за власний кошт не найме електриків, аби вони приїхали. 

Наприклад, по кілька діб не буває світла у будинках на проспекті Металургів, поблизу яких окупанти будують новий ЖК. Єдина аварійна служба, впевнені місцеві, «відпочиває». Тому маріупольці проводять третє літо без газу та електроенергії. 

Схожа ситуація й на решті вулиць у Маріуполі.

«На вулиці Урицького між будинками, через проїжджу частину, лежить провід. Він йде від світлофорного стовпа до трансформаторної будки, поруч – діти, школа, житловий район. В адміністрації не беруть слухавку, ми боїмось біди. І як вирішити проблему в такому випадку?» – скаржаться маріупольці у місцевому телеграм-каналі. 

Вони також додають, що на вихідних комунальники в принципі не беруть слухавку від місцевих, яка б ситуація не відбувалася. Чи офіційно вони влаштовують вихідні, чи це «самоуправління» – питання, проте факт лишається фактом: в аварійних ситуаціях люди лишаються сам на сам із проблемою. 

Багатоквартирні будинки також «вихоплюють» від окупаційної влади. Зокрема, нестачу водо-, газо- та електропостачання. Так, мешканці багатоповерхового будинку на вулиці Менделєєва уже рік як виживає без усього перерахованого. Проте окупаційна влада регулярно обіцяє виправити ситуацію… Щоправда, безрезультатно. 

«Ми раділи, коли нам підрядна організація привезла матеріали, щоб робити фасад будинку. Але днями підрядники все забрали – сказали, що їм не заплатили. І поїхали. То коли нам зроблять фасад будинку, скільки можна чекати ремонт будинку? І також є питання по світлу. Його до будинку так і не провели, сусіди писали заявки уже багато разів», – зауважують маріупольці у місцевому телеграм-каналі

Будкомпанія «Рамінженерінг» також не здатна збудувати під’їзд багатоквартирного будинку. Зокрема, місцеві скаржаться, що ці потуги тривають із березня 2023 року. За паспортом об’єкта, здача повинна відбутися 30 липня 2024 року. Проте це неможливо, оскільки навіть третього поверху будинку досі немає. А керівник компанії ігнорує те, що його підлеглі значно протермінують здачу будівлі. 

А на проспекті Перемоги будинок почали ремонтувати й покинули ще рік тому. Підрядник з Ульяновська (рф) розібрав покрівлю будинку і той простояв усю зиму, під снігом, льодом та дощем, без будь-якого накриття. 

«Будинок всю зиму стояв відкритим, людей заливало. У квартирах було холодно. З березня його почали ремонтувати, два поверхи підняли й покинули. Нас продовжує заливати, у квартирах грибок і пліснява. Цими днями почали падати плити, а підрядник каже то чекати, то каже, що грошей немає. Останнім часом заливає навіть сходи у під’їзді, там ржавіють металеві кріплення. По сходах страшно ходити. А плита, яка впала на 12 поверсі, ризикує впасти на сходи», – скаржаться маріупольці у місцевому телеграм-каналі.

Зауважимо, що в коментарях маріупольці пишуть, що аналогічна ситуація – й у Ленінградському районі, який «зайняв» ульяновський підрядник, і нічим не кращий випадок – на вулиці Олімпійській, 77, де також стоїть понівечений багатоповерховий будинок. Те саме – й на вулиці Воїнів-Визволителів, 94, де керівника ділянки – посадили за ґрати, а прораб – втік. Будівельники, які працюють у компаніях, що займаються ремонтами на перерахованих вище об’єктах, зауважують: усе – тому, що зарплати затримують. Зокрема, заборгували їм за березень, квітень і травень. 

Маріупольчанка Лана, яка нині виїхала на територію України, пригадує: у травні 2022 року вона пройшлася вулицею Пушкінською у Маріуполі. Тоді її вразило, що по всій вулиці стояв трупний запах – від першого до останнього будинку. Аналогічна ситуація – і на «Черьомушках».

Фантазії окупантів про нові багатоповерхівки для маріупольців, поки квартири та дахи будинків течуть без дахів 

Хоч росіяни не можуть побудувати навіть кілька поверхів уже існуючого будинку, маріупольцям вони обіцяють відновити ще тисячі різних об’єктів по місту, яке ж самі й потрощили. Зокрема, у заяві адміністрації Маріуполя, оголошеній на місцевому виконкомі, йдеться про те, що окупанти планують збудувати 199 приватних будинків, 44 будинки-малоповерхівки. А також хочуть відновити 2587 приватних будинків, ввести в експлуатацію 18 багатоповерхівок на 1321 квартир. 

Окремо в адміністрації кажуть, нібито по «днр» побудують додатково  216 приватних будинків і 18 багатоповерхівок, а також добудують 66 багатоквартирних будинків виключно для іпотеки.

Місцеві у розмовах зі Східним Варіантом кажуть, що у брехні росіян давно не вірять – ті за два з половиною роки окупації спромоглися лише відбирати нерухомість, натомість видавати ключі від нової «обраним» – людям з кола наближених до адміністрації. Тож на те, що хтось з «простих смертних» отримає квартиру чи будинок, навіть не сподіваються. 

«Нас усіх, погорільців, виселятимуть на околиці міста, на Висілки. Там хочуть побудувати будинки, і звісно ж, хто житиме в ср*ці світу? Маріупольці! А під іпотеку все будуватимуть на березі моря. Бо маріупольцям видають по 45 тисяч за квадратний метр (така собі компенсація, правда?!). А продають мінімум по 100 тисяч за квадратний метр. Погорільці – люди другого сорту, з них бабла не зрубиш», – обурюється маріуполець Павло. 

Чоловік також додає, що спілкуватися з адміністрацією так званої «днр» останніми місяцями вкрай важко й неприємно. Зокрема, через постійну грубість та агресію відносно самих маріупольців, на яких не хочуть зважати чи взагалі згадувати про їхнє існування. 

«Якщо ти приходиш в адміністрацію – тебе вже хочуть послати, бо ти прийшов і щось від них хочеш. А якщо ти ще й кажеш, що живеш тут ще до «сво», що жив у Маріуполі, коли їх тут не було – то вони взагалі плюватися готові, бо у нас має бути більше прав, ніж у них. А це не так! Прописка маріупольська? То вали кудись і не заважай нам тут жити, ми тут тепер царі – расіянє. Такі тепер порядки», – каже Павло.

***