“Я був там під час окупації”: розмова з Рефатом Чубаровим про деокупацію та реінтеграцію Криму та ОРДЛО і злочини Росії

Росія і надалі продовжує нарощувати свої апетити щодо окупованих територій ОРДЛО і Криму. З нещодавніх гучних інфоприводів — тиск представників Росії на нову модераторку від ОБСЄ Шарлотту Реландер. Також Росія шантажує представників з різних країн щодо участі в Кримській платформі.

Що це означає та як протистояти російській агресії — запитали в Голови Меджлісу кримськотатарського народу, ексдепутата України Рефата Чубарова.

Український суверенітет щодо окупованих територій Донбасу і Криму — завдання №1 для держави

“Ми повинні тримати питання деокупації Криму на перших рядках світової політики. Треба бути пильними, бо дуже часто за благими намірами можуть ховатися дії, які розмивають український суверенітет щодо окупованих територій. Меркель виступила з закликом, щоб запросити Путіна до зустрічі світових лідерів.

Я бачив, що Кулеба виступив з несхваленням такого кроку. І він абсолютно справедливо зазначив, що у 2014 році, коли очікувалася зустріч вісімки, Росія завжди брала участь у перемовинах, тоді вони відмовилися від того, щоб було 7+1, на знак невизнання дій Росії щодо вторгнення до Криму”, — згадує політичний діяч.

Якщо зараз зреалізувати те, що сказала Меркель, тоді ми розмиваємо санкції, які накладали та накладаємо на Росію внаслідок її протиправних дій, що здійснюються проти української держави, вважає Рефат Чубаров.

“Будь-які наміри та заклики, тим більш, дії, які потребують постійних перемовин з Росією, якщо ті форми, які зараз пропонуються, вони якоюсь мірою скасовують санкційні дії до Росії — це для нас уже говорить про загрозу. Таким чином дехто навмисно, чи ненавмисно, вже готовий перевести питання належності Криму на 5-6 рядок, і потроху забувати це питання”, — сказав Чубаров. 

Завдання української держави — будь-які плани щодо нормалізації відносин світу з Росією перетворювати на підтвердження і здійснення територіальної цілісності української держави

До того ж це головне питання, яке несе в собі Кримська платформа.

Кримська платформа і шантаж Росії 

Саміт Кримської платформи збереться у Києві 23 серпня, анонсує Чубаров: 

“Там будуть міністри різних країн та голови держав, цифра змінюється до останнього дня. Багато країн, які до теперішнього дня вимушені озиратися на Росію, зараз щодо них здійснюється шантаж, щоб змусити їх не брати участь у Кримській платформі”, — розказав він.

Чубаров пояснив, як саме відбуваються ці процеси:

“Я знаю зі слів дипломата, як це відбувається. І тут я можу без посилання на країну розповісти про механізм шантажу РФ. Вони зустрічаються з чиновниками відповідного рангу і говорять, мовляв, ми вас дуже поважаємо, ви є суверенною державою, ваше право брати участь у будь-яких заходах, які проводяться у всьому світі, й тут наша шана до будь-яких дій. Але вас запросили на Кримськотатарську платформу, і головною метою на цій платформі є обговорення Криму, а Крим, як ви знаєте, то є наша російська територія. Відповідно, якщо ви братимете участь у цій платформі — ви будете підтримувати все те, що пропонується українською державою. Це означає лише одне — що ви зазіхаєте на нашу територію. І тому ми будемо змушені змінити формат відносин з вашою країною. Отакий йде шантаж”, — каже Чубаров.

Але, за його підрахунками, 25-30 країн братимуть участь у Кримській платформі, деякі країни будуть представлені спікерами. Це не мало для першого разу, вважає Чубаров.

“Наше головне завдання  — створити міжнародний майданчик, головним завданням якого буде примушення Росії до повернення в межі міжнародного права і звільнення українських територій”, — підкреслює політолог.

Необхідно відновити контроль кордонів Донбасу та Криму, “щоб спецслужби Росії не підкладали вибухи під наше мирне життя”

Ідея створення такого майданчику лунала і раніше на вищих політичних рівнях, пояснив політолог:

“Раніше ми намагалися переконати українську владу і наших зовнішніх партнерів. Була ідея “Женева + ми”, на міжнародних майданчиках намагалися її обговорювати.  Всі говорять про те, що кримські татари та всі, хто живуть в Криму, живуть великими очікуваннями повернення до Української держави. Вони дивляться на всі ці чвари та болісно переживають їх. І перше питання під час зустрічі з ними: “Коли?”. Тому люди, які живуть в Криму, покладають більше очікувань на Кримську платформу, ніж ми. І ми будемо робити так, щоб ці очікування виправдалися, щоб був поступ вперед, за яким вони бачили момент деокупації. І вони підтримують цей формат”, — наголосив Чубаров.

“Я інколи сам не знаю, коли запитують, що буде важче інтегрувати, Севастополь і Крим, і людей, які там живуть, або окуповані частини Донеччини та Луганщини, де трапилися трагічні події й відбулося вбивство людей. Але я знаю, щоб реінтеграція відбулася і щоб все це відбудовувалося на основі законів, які будуть спрямовані на забезпечення прав людей,  обов'язково потрібно, щоб та сторона (РФ — ред.)  не мала жодних можливостей впливати на реінтеграцію цих територій і повернення цих людей у мирне життя. Це обов'язкова умова повернення цих територій до Української держави, щоб спеціальні служби Росії не могли весь час підкладати вибухи під наше мирне життя”, — вважає він.

Також він розказав, що був у Криму під час окупації та що кроки щодо цих подій готувалися з боку Росії заздалегідь:

“Я жив в Криму і був там під час окупації, поки вони не заборонили мені в'їзд вже в липні 2014 року. Але зараз я хочу згадати доокупаційний час. Бо вже тоді були помітні  явні дії спецслужб Росії, які й привели до подій кінця лютого і початку березня 2014 року. Я вже йду до Мінських домовленостей, я був одним із депутатів України, які виходили з того, що ми не зможемо нічого зробити для людей на тих територіях, поки повністю не будемо контролювати кордон”, — каже Чубаров.

Безконтрольний кордон означає, що на окупованих Росією територіях щодня будуть відбуватися певні дії з боку Росії, які не сприятимуть процесу реінтеграції, пояснює політичний діяч.

“Я зараз не хочу давати аналіз діям, де, хто і коли помилився, коли підписували ці Мінські домовленості, бо вони були підписані у тяжкі для Української держави моменти, коли треба було зупинити гарячу фазу війни. Я думаю, що тоді та влада була змушена піти на підписання саме таких умов щодо черговості цих процесів. Щодо проведення виборів, а потім вже взяття під контроль кордонів”, — коментує Голова Меджлісу.

Отже, контроль над кордонами та проведення всіх процесів, спрямованих на побудову мирного життя, через відповідні закони, через вибори, то основи процесу реінтеграції окупованих Росією територій Криму та ОРДЛО, пояснює Чубаров.

Чого варто повчитися в інших країн?

Щодо досвіду інших країн на шляху до реінтеграції Чубаров згадав події, що відбувалися у Хорватії. В  першу чергу там взялися за економічне відновлення територій і інфраструктури та створили Міністерство реінтеграції.

“Я маю лише власний досвід, я був в Хорватії під час завершення військових дій, це була спеціальна програма ООН. Але там, на превеликий жаль, вже відбулася етнічна чистка, коли звільняли території Хорватії від Сербської армії. Думаю, що наслідки цієї етнічної чистки там були взаємні. На Сербських територіях були зачистки, коли хорватів вигнали зі своїх домів і територій”, — пояснює Чубаров.

Але там залишалася велика проблема з розмінуванням територій — це мільйони та мільйони мін без мап, без відповідних інших даних. Там були спеціальні програми, щоб вичистити ці території від мін

Чубаров розповів, що тоді в Хорватії було спеціально створене Міністерство реінтеграції. В першу чергу воно займалося економічним відновленням цих територій, щоб ці люди якомога скоріше змогли жити елементарно в нормальних умовах з забезпеченням водою, теплом, та іншими послугами. І головне — мати робочі місця.

“Коли ми говоримо про Донецьку, Луганську області — частину ОРДЛО — ці завдання мені здаються там одними з найголовніших. Якщо завтра взяти під контроль території, кордони та просто налагоджувати нормальне життя, без відновлення промислової інфраструктури, нічого не вийде. Бо там потрібні мільярдні вклади для того, щоб відновити промисловість і інші галузі”, — пояснює Чубаров.

Злочини Росії, порушення міжнародного гуманітарного права — суди та ув'язнення

Що ж відбувається в Криму після окупації територій? Тут порушують закони міжнародного гуманітарного права і судять людей за своїми законами, стверджує політолог.

“Людей, які не встигли отримати українські документи, російські окупанти просто виселили. По-друге, за законами міжнародного гуманітарного права, вони не мають права судити людей за законами Росії, тобто країни-окупанта. Міжнародне право говорить, що якщо ти окупував країну і в тебе є необхідність покарати людину за кримінальні правопорушення, то це має відбуватися за законами країни, яку ти окупував. Зараз Росія здійснює злочин, бо судить людей за своїми законами. І країна-окупант не має права переміщувати людей на свою власну територію. Там всіх, кого судять в Криму, направляють в Башкортостан, Сибір, це другий злочин, який вони здійснюють”, — зазначив Чубаров.

“Води не буде, поки Крим не стане деокупованим”

Чубаров пояснив, які кроки здійснюються щодо обмеження постачання ресурсів до Криму і чому це відбувається:

“Ми вважаємо, що наше завдання — максимальне здороження для Росії утримання Криму. Міжнародне гуманітарне право каже, якщо ви окупували територію, розв'язуйте всі проблеми, і якщо щось буде не так, настане час і ви будете за це відповідати. Не може бути так, що захопили ваш будинок, а ви ще зовні підкидуєте їм ресурси, щоб їм було краще жити. І тому у нас був 2015 рік, коли ми закрили ситуацію з торгівлею”, — каже про перші кроки обмеження постачання до Криму Чубаров.

Другим етапом було електропостачання.

“Ми розуміли, що постачання товарів не є головним для них. Українська держава постачала для них електроенергію і заробляла на тому гроші. Це все історія з 2015 року. Почитайте плівки Медведчука, там все це є. Я тримав в руках договір, там з одного боку — це “Укренерго”,  з іншого — “Крименерго” (Кримський федеральний округ Росії — ред.). І це і є розмиття суверенітету Української держави. Ця людина, яка підписала цей договір — здійснила злочин. Правда ця людина каже, що її змусили, але то вже інша справа”, — сказав політолог.

“Я говорив про це з трибуни Верховної Ради, що ми на це підемо. І коли ми відключили електропостачання (в Криму), Російська сторона почала втрачати мільярди грошей, щоб перекинути з територій Росії на постачання Криму, щоб переобладнати та під’єднати генератор. Зараз вони будують теплові електростанції на газу, дві — точно, які будуть постачати електроенергію в Крим”, — пояснив експерт.

Росія перетворює Крим на потужну військову базу. За таких умов їм на тих територіях не потрібні люди, які не лояльні до їх політики

“Коли таке відбувається, там не потрібні люди, які не лояльні. Не лояльні для них — це кримські татари, і вони з цим визначилися, та етнічні українці. Всі, хто щось показує українське, вони є не лояльними людьми та не мають перспективи, з точки зору російських окупантів, жити в Криму. Вони це не просто говорять, вони це роблять. Вони сотнями тисяч переселяють своїх громадян. За мінімальними розрахунками, від 500 тисяч людей. Там відбудовуються десятки мікрорайонів, це не просто представники спецслужб, вони залучають туди своїх людей”, — каже Чубаров.

Про деокупацію Криму та окупованих частин Донбасу і виселення людей зі своїх домівок

“Я не знаю, коли це точно відбудеться, але я знаю, що це буде набагато раніше ніж цього хотіли б в Кремлі. Це буде за нашого життя — ми туди повернемося”, — сказав про деокупацію окупованих Росією територій Чубаров.

Щодо депортації та виселення кримських татар і до ситуації з незаконним “референдумом”, який провела Росія в Криму, політолог сказав наступне:

“У 2013 році, в листопаді, було опитування Центру дослідження Разумкова, я довіряю цим дослідженням, і десь 33-35% громадян України, які живуть в Криму, висловлювалися за перехід Криму до складу РФ, там не було більш ніж половини. І той референдум, який вони проводили, зрозуміло, що то були цифри, які спущені з Москви. Про це говорять московські дослідники, це все надруковано, і говорять, що 40-41% всього прийшло на референдум”, — пояснив експерт.

Автор: Віолетта Цуркан

Інтерв'ю з Рефатом Чубаровим відбулося у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Східного партнерства.