Як Черкаська громада намагається повернути історичну садибу та що з нею буде далі

Культурне життя Черкаської громади

Селище Черкаське колишнього Слов'янського району стало центром Черкаської територіальної громади у 2015 році. Черкаська ТГ стала першою, хто пройшов процес децентралізації у Донецькій області.

Тоді навколо селища об'єдналися села Олександрівка, Новоселівка, Троїцьке, Прелесне, Привілля та Новомиколаївка.

2017 року в об'єднаної громади з'явився свій відділ культури. Ярослав Батан — місцевий житель, який уже кілька років керує розвитком громади у сфері культури. 

Децентралізація та нові реалії, коли громада сама може вирішувати, в якому напрямку їй рухатися, у певному сенсі розв'язали руки. І перше, за що взялося нове керівництво культури — це реформи місцевих клубів та бібліотек. Кожному Будинку культури було обрано специфічний напрямок роботи. 

«Наприклад, в Олександрівці створили молодіжний центр на базі клубу. Він працює, туди приходить молодь провести час. Олександрівський молодіжний центр разом зі Слов'янською платформою ініціатив “Теплиця” проходили річне навчання. Вони обновилися, отримали нові ідеї. Прелесне у нас сконцентрувалося на розвитку традиційної української культури. Там центр знаходиться на базі Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості», — пояснює директор базового Центру.

Звичайно, культурне життя громади існує і за межами клубів та Будинків культури. Тут щорічно проводяться фестивалі, у яких беруть участь не лише місцеві, а й мешканці сусідніх громад.

«На жаль, ми не можемо зараз похвалитися якимись цікавими історичними об'єктами, які можуть залучити туристів. Тому розвиваємо подійний чи святковий туризм. Ми маємо щорічний фестиваль народної творчості, куди з'їжджаються із сусідніх громад і навіть уже приїжджають із Харківської області», — розповідає Ярослав. 

На фестивалі обігруються народні українські обряди. Водночас їм надаються якісь елементи сучасності, щоб гостям було цікавіше.

«Так ми популяризуємо, доносимо до людей національні традиції, але в якійсь сучасній інтерпретації», — каже він.

На питання, чи стало громаді краще після об'єднання та набуття самостійності, Ярослав однозначно відповідає, що культура в цьому плані отримала відродження.

Насамперед це позначилося на фінансуванні. 

Наприклад, у 2016 році фінансування культури тут було 1,273 млн гривень. А у 2019 — уже 3 мільйони.

З 2017 року матеріально-технічна база була поповнена на 500 тисяч гривень. 

«З великих проєктів, які ми реалізували завдяки обласному бюджету, завдяки субвенціям — це ремонт клубу в Олександрівці. Там було витрачено загалом 2,250 млн. Ще півтора мільйона на ремонт даху Будинку культури у Черкаському. Ще 1,280 млн на ремонт даху клубу у Привіллі. Тобто — це такі нереальні суми для культури, які ми ніколи не могли собі дозволити, якби залишалися районом», — розповідає Ярослав.

Повернення садиби Бантишів

Ще одна перевага, яку отримала громада після децентралізації, — це пряма взаємодія з державними структурами. Це дало змогу ухвалювати рішення, які можуть кардинально змінити деякі сфери життя громади.

Зараз садиба перебуває у гнітючому стані: застарілий фасад, вибиті вікна, всередині взагалі не вціліла навіть підлога. Та й територія довкола неї — дубовий парк, висаджений ще власниками садиби, майже покинутий.

Але все ж таки будинок дійшов до наших днів зі своїми унікальними барельєфами, портиком з колонами. І у Черкаській ТГ ухвалили рішення домогтися того, щоб архітектурний комплекс передали на баланс громаді.

«З 1995 року садиба перебуває у підпорядкуванні АТ “Укрзалізниця”. Скільки у нас не приходило керівників, усі намагалися щось зробити, щоб садибу віддали громаді. З нашого боку неодноразово писалися листи на ім'я керівництва “Укрзалізниці”, зокрема до Лиманського управління. Але відповіді не було. І Обладміністрація намагалася порозумітися, але нічого не виходило», — розповідає Ярослав Батан.

Проте цього року ентузіастам цього проєкту вдалося розпочати співпрацю зі спеціалістами з Геоінформаційної системи моніторингу, оцінки, аналізу та вирішення конфліктів, яка працює за підтримки ПРООН. Вони допомагають сторонам конфлікту зустрітися та поспілкуватися для вирішення тих чи інших конфліктів. 

З їхньої ініціативи відбулося вже три зустрічі представників Черкаської громади та керівництва Лиманського управління залізниці.

«Ми зустрілися, керівники, відділ культури, громадські організації, які зацікавлені у цьому проєкті. Ми пояснили, що хотіли б щось робити, писати проєкти, але не можемо зрушити з мертвої точки, бо ця територія нам не належить. Зараз ми як відділ культури можемо лише контролювати утримання цієї садиби. Дивитись, чи не руйнується вона, чи не проводяться там якісь незаконні роботи. І все», — пояснює Ярослав. 

Тому і стала можливою перша зустріч, де обидві сторони крок за кроком вирішили, як рухатися далі.

«По-перше, “Укрзалізниця” захотіла побачити реальне бажання взяти на баланс собі всю територію. Крім того, описати бачення, як на наш погляд виглядатиме садиба у майбутньому, вимагає й Обласний департамент культури», — пояснює Ярослав.

Перше, що планується зробити — привести територію до ладу. Наразі не йдеться про ремонт садиби. Там, за словами Ярослава, потрібна виключно реставрація. І це справа навіть не найближчого майбутнього. Для початку потрібно облагородити територію: очистити парк, доріжки, створити зони відпочинку. Щоб відкрити доступ до садиби та зробити перебування там туристів привабливішим.

«У самій садибі можна зробити інтерактив, показати як садиба і її мешканці жили тут в ті часи. Ми навіть маємо ідеї проводити в майбутньому там бали, закриті корпоративні тематичні заходи. Щоб людина зайшла за ворота і, занурившись у ту атмосферу, залишила весь свій тягар зовні», — пояснює Ярослав.

Загалом приєднання до Черкаської громади такого потужного туристичного магніту, як садиба Бантишів, за правильного розподілу сил може вивести на зовсім новий рівень культурне життя громади. Залучити сотні, а може й тисячі нових туристів та вивести на якісно іншу площину поняття зеленого туризму. Але це справа майбутнього, хоча громада готова рухатися в цьому напрямку.