"Битва" Маріуполя, Бахмута та Львова: чому в соцмережах шириться нова маніпуляція та як не потрапити на гачок?
«Я постраждав найбільше від війни», — каже Маріуполь. «Ні, я», — відповідає Бахмут. «Посуньтеся», — каже Львів. Відео з подібним контентом останніми тижнями заполонили TikTok. Східний Варіант разом з експертами пояснює, чому це свідома маніпуляція українцями та дає рекомендації, як не потрапити під такий вплив.
З одного акаунту дискредитують одночасно всі регіони України
Музичний гурт «Антитіла» цього року випустив пісню «Фортеця Бахмут», присвячений місту, яке майже повністю було зруйновано через повномасштабне вторгнення росії та наступ окупантів. У пісні піднімають бойовий дух військових, які боронять важливий рубіж.
У соціальних мережах цю пісню переробили на «Фортеця Львів» та почали використовувати з метою знеславлення західноукраїнського міста, яке нібито «не постраждало від війни». Тут логіка така: «Якщо міста західних регіонів постраждали менше, ніж східні, то вони не мають права мирно жити. Адже на Донеччині чи Луганщині люди щоденно потерпають від обстрілів».
Зустрічаються й інші схожі «авторства». Наприклад, відеоролики із соціальних мереж, де східні регіони називають «заводом із виготовлення проросійських свинь, які не в змозі проявити повагу до львів’ян», а західні — «заводом із виготовлення самозакоханих плаксій». Що цікаво, обидва ролики виклав один і той самий акаунт, який був зареєстрований декілька днів тому. Усі відео на сторінці — присвячені ненависті одних регіонів до інших. Немає імені, прізвища чи якихось даних про автора.
Очевидно, що такі відеоролики є свідомою маніпуляцією та частиною інформаційно-психологічної операції ворога, головна мета якої розлютити українців та налаштувати один проти одного. У жодному разі їм не можна вірити.
Заступниця директорки Центру досліджень «Детектор медіа» Леся Бідочко пояснює, що така маніпуляція не є новою.
Як мінімум, вона використовувалася в президентській кампанії Віктора Януковича у 2004 році.
«В основі цієї пропаганди є поділ українців на сорти. Якщо пам’ятаєте, була така карта, де західні області — це перший сорт, центральні — другий, і східні — третій. Спекулювання на цій темі існує вже давно. Пропагандисти намагаються загострювати увагу на тих відмінностях, що в нас є, і змушують українців шукати ворогів всередині суспільства», — пояснює Леся Бідочко.
Такі маніпуляції давлять на емоції людини, викликають гнів, через що й з’являється відчуття ненависті. Експертка каже, що люди охочіше діляться негативними новинами чи скандалами, ніж позитивними історіями. Тому в жодному разі не можна вестися на подібні відеоролики та необхідно зберігати критичне мислення.
Що треба памʼятати?
Головне, про що нам усім треба памʼятати у ці нелегкі часи:
- Уся Україна — єдина та неподільна.
- У східних регіонах країни жили та живуть українці, які й до 2014, і до 2022 року мали українську самоідентифікацію та виступали за Євроінтеграцію.
- Проросійськи налаштовані жителі й зрадники є в усіх регіонах України. Це доводять випадки затримання навідників у різних областях.
- Жителі західноукраїнських регіонів на початку повномасштабного вторгнення надавали своє житло безплатно для вимушених переселенців, так само робили й жителі центральних областей у 2014–2015 роках.
- Ще з 2014 року захисники, волонтери та парамедики із західних областей працюють на сході України заради перемоги. Сьогодні ж вимушені переселенці зі сходу України у західних областях розвивають бізнес, надають робочі місця, сплачують податки.
Як не потрапити на гачок маніпуляції в соціальних мережах?
📌 Перевіряти акаунти, які публікують дискредитуючі та образливі відео. Якщо на сторінці користувача немає жодних даних про людину, а всі відео складаються з образ — це спеціально створена сторінка, щоб сварити між собою українців.
📌 Не вестися на гучні заголовки в новинах чи відео. Деколи вони спеціально кричущі та маніпулятивні задля привернення уваги. Завжди дізнаватися сутність новини.
📌 Перевіряти джерела, на які посилається автор чи авторка. Джерела повинні бути перевіреними та офіційними.
📌 Берегтися власної упередженості. Леся Бідочко нагадує, що найчастіше ми поширюємо ті публікації, які співпадають із нашими поглядами. Рекомендовано двічі обдумувати маніпулятивні вислови, щоб уберегти себе від впливу.
***