"Чиновник ДНР" та ймовірний кат "Ізоляції" втекли від суду. Чому це стало можливим?

В Україні тривають судові процеси щодо обвинувачених у злочинах в умовах війни на Донбасі. Деякі з цих процесів від самого початку проходять в заочному режимі, оскільки затримати обвинувачених неможливо — вони перебувають на окупованій території чи в Росії.  

У цій статті ми розкажемо про двох обвинувачених, яким попри фактичне перебування на підконтрольній Україні території, вдалося втекти від судів. А також спробуємо розібратися у причинах цих втеч. 

Євгена Бражнікова обвинувачували в катуваннях — він втік до Франції

Євген Бражніков був звільнений з полону бойовиків так званої «ДНР» разом з іншими заручниками наприкінці 2019 року. Він утримувався в тюрмі «Ізоляція» так само як і політичні в’язні. 

Однак, як заявили після звільнення колишні заручники, Бражніков був не в'язнем, а одним із катів. Як відомо з відкритих джерел та окупаційних ЗМІ, Бражнікова затримали за зберігання зброї. За нього почали заступатися відомі проросійські бойовики, однак це не допомогло Бражнікову уникнути ув’язнення. 

І вже в Ізоляції, стверджують потерпілі, Бражніков активно співпрацював з адміністрацією — брав участь у побитті та катуванні полонених. Його справу почав розглядати Красноармійський суд, який базується в Покровську. Потім, на прохання потерпілих, яких у справі близько десяти, справу передали до Оболонського суду Києва.

Раніше «Східний варіант» вже писав про справу Євгена Бражнікова. 

Два перших засідання в столичному суді пройшли безрезультатно — ані обвинувачений, ані його захисник не до суду не приходили, однак прокурор не поспішав оголошувати Бражнікова у розшук. 

Та згодом у ній стався очікуваний поворот — Бражніков утік. 

Лише під час третього засідання стало відомо, що обвинувачений залишив межі країни. Про це повідомив його захисник. Він зазначив, що Євген Бражніков нині у Франції, де «просить політичного притулку». 

Вже перебуваючи у Франції, Євген Бражніков через свого захисника подав клопотання до суду та просив відвести зі справи прокурора, а адвокат своєю чергою попросив суд дозволити Бражнікову брати участь у засіданнях через онлайн-конференцію з судом у Франції. 

Однак, суддя Сергій Родіонов і на перше, і на друге клопотання відреагував відмовою. 

Прокуратура ж лише після фактичного підтвердження втечі Бражнікова його захисником попросила суд оголосити в розшук обвинуваченого та затримати його. Суд погодився. 

Як же так сталося, що Бражнікову вдалося втекти в іншу країну, попри серйозні обвинувачення в катуваннях?

Виявилося, що останній раз запобіжний захід для Бражнікова обирали ще у Покровську. Термін його дії закінчився, а новий запобіжний захід прокуратура не ініціювала. Таким чином в обвинуваченого і з’явилася можливість безперешкодно залишити країну, однак переховування від суду все одно залишається незаконним. 

Володимира Пряхіна затримали в Києві — він поїхав на окуповану територію

Інша справа стосується колишнього заступника міністра інформації так званої «ДНР» Володимира Пряхіна. Ще в лютому минулого року слідчі СБУ викрили його в Києві. 

За даними досудового розслідування, Пряхін був на посаді заступника міністра інформації з 2014 по 2016 роки. Він публічно закликав підтримувати офіційну позицію керівництва самопроголошеної «ДНР». 

Також, за даними СБУ, «посадовець» активно «пропагував політико-територіальну інтеграцію тимчасово окупованих територій Донбасу з Російською Федерацією та агітував голосувати за фейкову ініціативу на псевдовиборах».

Згодом Пряхін через територію РФ приїхав на підконтрольну Україні територію і приїхав до Києва. Там він доволі швидко знайшов роботу  і почав працювати «політтехнологом та піарником проросійських громадсько-політичних структур».

Під час обшуку у квартирі Пряхіна працівники СБУ знайшли на комп'ютері «ексзаступника міністра інформації» так званої «ДНР» агітаційні матеріали та програми, які, на думку, слідчих, підтверджують причетність Пряхіна до бойовиків. 

Тоді слідчі повідомили йому про підозру у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та створенні терористичної групи чи терористичної організації. 

Восени минулого року справу відправили до Шевченківського суду столиці. Але почати розгляд так і не змогли. 12 січня обвинувачений Пряхін у суді не з’явився. Натомість прийшла його адвокатка Світлана Новицька. Вона зазначила, що її підзахисний перебуває на окупованій території в Донецькій області, у нього, нібито хвора мама, яка потребує догляду. А переїжджати на підконтрольну Україні територію вона не хоче. 

При цьому захисниця Пряхіна стверджувала, що обвинувачений збирається відвідувати засідання Шевченківського суду. 

Прокурор не ініціював затримання чи розшуку обвинуваченого, а просто попросив відкласти розгляд справи. Він зазначив, що це лише перша неявка Пряхіна до суду. 

Там повідомили, що до жовтня 2021 року Володимир Пряхін був під домашнім арештом. 6 жовтня прокурори попросили суд продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому, однак тоді до суду не прийшов адвокат Пряхіна. 

18 жовтня в суді мали провести підготовче засідання у цій справі та паралельно розглянути клопотання прокурора. Але цього разу засідання зірвалося через хворобу одно із суддів, та відпустку іншого судді. 

Наступного дня, 19 жовтня, Пряхін залишився без запобіжного заходу. 

У прокуратурі також повідомили, що 25 жовтня подали ще одне клопотання, аби обрати Пряхіну домашній арешт. Але його досі не розглянув суд. 

Що далі?

У випадку переховування обвинувачених, суд може розглядати справу заочно — без фізичної присутності фігурантів. У випадку Бражнікова та Пряхіна, якщо обвинувачених не затримають, або вони самі не з’являться до суду, суд з великою долею ймовірності переведе процес в заочний режим. 

Однак, по-перше, це може статися лише через певний час, коли прокуратура аргументує, що затримати обвинувачених не видається реальним. 

А по-друге, заочний вирок є слабкою альтернативою реального. Тобто навіть у випадку обвинувального вироку фактичне покарання засуджені отримають лише після затримання, а до цього будуть на свободі. 

В інших справах щодо злочинів в умовах війни на Донбасі застерегти від подібних ситуацій може лише своєчасне обрання обвинуваченим запобіжних заходів. А це, як демонструє справа Пряхіна, залежить не тільки від прокурорів, а й від суддів.