Туризм вихідного дня. Що цікавого можна подивитися в Бахмуті та його околицях

Бахмут, одне з найстаріших міст Донецької області, ще у 2001 році потрапив в топ-400 історичних міст України.

Вдихнути дух старовини на вулицях Бахмута ще можна, оскільки в місті збереглося багато старовинних будівель. 

Деякі з них мають статус пам'яток архітектури.

До них, наприклад, відноситься перший залізничний вокзал.

Будівля є пам'яткою архітектури кінця 19 століття і зберігає у своїх стінах історію промислового освоєння цього краю.

Відомо, що лобіював прокладку залізниці представник приватного бізнесу — купець 1-ї гільдії І. П. Скараманга, який в 1870-х роках володів заводом солеваріння і відчував логістичні проблеми з вивезенням продукції. 

Саме його стараннями в 1876 році Бахмут став кінцевою станцією на тупиковій залізничній гілці Краматорськ-Попасна-Лисичанськ.

Ще одну унікальну будівлю Краєзнавчий музей можна побачити на вулиці Незалежності, 26.

Це пам'ятник історії та культури, побудований в 1911 році Бахмутським промисловцем Французовим. Дослідникам радянського періоду буде цікаво дізнатися, що в лютому-березні 1919 року в цій будівлі розмістив свій штаб оборони відомий революціонер Ф. А. Сергєєв (Артем).

Доречно буде згадати, що з приходом до влади більшовиків Бахмут на кілька десятиліть втратив свою історичну назву, його перейменували в Артемівськ. Автентичну назву місту повернули тільки після прийняття закону про декомунізацію.

Але набагато більше про історію Бахмута можна дізнатися увійшовши до самої будівлі, адже в ньому розміщується міський краєзнавчий музей. У дванадцяти залах установи розташовані експозиції відділів природи, археології, народного побуту, історії ХІХ — початку XX століть, громадянської війни, 1920-1930 рр., Другої світової війни, післявоєнних п'ятирічок і літератури рідного краю.

Фонди музею налічують понад 3 тисячі предметів і постійно поповнюються матеріалами археологічних розкопок, фотографіями та документами, побутовими речами, зброєю і нагородами, а також картинами місцевих художників. Так що любителі краєзнавчого туризму точно проведуть у музеї час цікаво і пізнавально.

На окрему увагу заслуговує набережна річки Бахмутки, яка давно стала не тільки улюбленим місцем для відпочинку громади, а й візитною карткою міста Бахмута і всієї Донецької області.

Це стало можливим завдяки реалізації проекту з реконструкції та озеленення набережної за рахунок коштів спеціального фонду

У межах проекту були облаштовані п'ять креативні зон в різних стилях: «Японія», «кантрі», «топіарне мистецтво», «східно-європейський куточок» і «вишитий шлях».

Також було встановлено зовнішнє паркове освітлення - це 36 паркових опор і 72 світильника.

На території набережної зараз знаходяться два дитячі майданчики, 50 паркових лавок, 23 топіарні фігури і декоративний кований місток.

Особливою прикрасою стали численні декоративні дерева, неймовірне розмаїття всіляких квітів і декоративних чагарників і просто тисячі великих троянд.

Хоч яким би своєрідним не був архітектурний вигляд Бахмута, його основним туристичним напрямком вважається все ж промисловий туризм. У цій сфері на Бахмутщині конкурують два потужні об'єкти: соляні шахти заводу «Артемсіль» і гіпсові — заводу шампанських вин «Артемівськ Вайнері», до яких щорічно приїжджають сотні туристів з усієї України.

Організацією туристичних екскурсій підприємства займаються самостійно.

Розповімо про ці туристичні об'єкти трохи детальніше.

Артемівський завод шампанських вин — це найбільше в Східній Європі підприємство з виробництва ігристих вин класичним пляшковим способом.

Його історія починається з середини 18 століття, коли в Бахмуті почалася розробка гіпсових покладів. У 1950 році на базі гіпсових штолень було створено виносховище і розпочато будівництво заводу шампанських вин продуктивністю 5 млн пляшок на рік. До 2005-го року продуктивність зросла до 300 млн пляшок.

На міжнародних, всесоюзних та всеукраїнських конкурсах продукція підприємства отримала 12 Гран-прі, 62 золотих, 39 срібних і 4 бронзові медалі.

Витримка вина здійснюється в підземних алебастрових штольнях на глибині 72 метри, де одночасно зберігається 30 млн пляшок вина.

В екскурсію входить відвідування чотирьох виробничих цехів заводу, де на власні очі можна побачити всі стадії виготовлення ігристого вина.

Крім споглядання обладнання і штабелів пляшок багаторічної витримки, туристам пропонують дегустацію, яка проходить в різних тематичних залах. Стандартний набір охоплює 6 зразків продукції заводу. На цій стадії туристам можна тільки порекомендувати бути обережніше і не втрачати «обліко морале».

Вартість екскурсії для однієї людини становить 250 гривень, причому розрахуватися можна як готівкою, так і безготівковим платежем.

Екскурсії проводяться за таким розкладом: з понеділка по четвер — о 10:00 та о 14:00; в п'ятницю — о 9:30 і о 13:00. У суботу потрапити на екскурсію тільки за попереднім записом. У неділю туристичний об'єкт закритий.

Ще одне підприємство, куди туристу варто обов'язково потрапити — це завод «Артемсіль», найбільший виробник кам'яної солі європейської частини материка і найстаріше підприємство з видобутку солі в Україні.

Воно розташоване в невеликому містечку Соледар, поруч з Бахмутом. Природний феномен полягає в тому, що сіль тут не містить домішок і не потребує очищення, тобто є вже готовою до реалізації продукцією.

Запаси солі на Бахмутщині великі, а залягає вона дуже зручно для видобутку, так що за століття розробки родовища під Соледаром утворилося ще одне місто — підземне. Загальна довжина його «вулиць» — понад 300 кілометрів, уздовж яких вирубані 3 тисячі камер різного, в тому числі й приголомшливого, розміру.

Під час екскурсії соляним лабіринтом можна побачити безліч скульптур висічених майстрами в сольовій породі, концертний зал, де проводиться Міжнародний фестиваль симфонічної музики, футбольне поле, розміром з дев'ятиповерховий будинок, церкву, соляну копію пальми Мерцалова і багато іншої дивини. Видовищність всіх цих об'єктів і локацій вдало посилена різнокольоровою підсвіткою. 

Найпоширеніше почуття, що виникає у туристів при відвідуванні соляних шахт — захват.

Вартість екскурсії становить 270 гривень.

Потрібно додати, що перебування в соляних шахтах дає й оздоровчий ефект. Тут навіть розташований повноцінний Соляний санаторій, який призначений для оздоровлення пацієнтів, що страждають захворюваннями бронхолегеневої системи (крім онкології та туберкульозу) і захворюваннями щитовидної залози.

Одночасно тут можуть оздоровлюватися до 100 осіб віком від 6 до 60 років. Але щоб потрапити на такий оздоровчий курс потрібно направлення від лікаря і решта пакета документів на проходження санаторного лікування.

Курсівка в санаторій коштує близько 600 гривень

Якщо після екскурсії штольнями Бахмута і підземним Соледаром у вас залишилося почуття незадоволеності або, навпаки, з'явилося бажання знову помандрувати під землею, то можна відвідати також гіпсові штольні на північ від села Іванград.

Входи в підземний об'єкт розташовані на правому березі струмка, що є правою притокою річки Бахмутка. Цей рудник почали розробляти на початку минулого століття. У 1930-х від нього проклали вузькоколійку.

Залізниця також підходила до заводу, розташованого на лівій стороні Бахмутки, де гіпсовий камінь дробили, обпалювали та отримували кінцевий продукт — будівельний алебастр.

Загальна протяжність штолень — 6-7 км. Ширина тунелів коливається від 7 до 12 метрів, висота досягає 6.5 метрів. Звертаємо увагу, що частина найбільш глибоко закладених галерей затоплена.

Відвідати печери можна самостійно, знайшовши їх на гугл мапах, але можна і скористатися послугами екскурсовода. Наприклад, звернутися до ентузіастів з організації «Лазурит», які займаються турами вихідного дня.

У Бахмуті до послуг туристів працює близько десяти готелів. Номер можна зняти й за 150 гривень. 

Також нагодувати гостей міста можуть близько трьох десятків кафе, барів і ресторанів.

Гарного вам вікенду і незабутніх вражень.