Вигадана зрада: як росія поширює фейки про тих, хто виїхав з Донеччини та Луганщини

Російські пропагандистські телеграм-канали активно використовують тези про вигадану зраду, нібито цитуючи місцевих жителів сходу.

Наприклад, нібито лікар із Донецька на питання, чому він не поїхав, відповів: “Я не поїхав із Донецька, тому що не міг зрадити своїх”. 

Також на окупованій частині Донеччини запустили партійний проєкт “Выбирай СВОё”, в межах якого “днр” має стати третім по значущості регіоном в росії. Розповідаючи про цей проєкт, пропагандистські ЗМІ та телеграм-канали також наголошують на тих, хто не покинув окуповані території та “обирав свою росію, не зрадив своїх”.

Для того, щоб спростувати ці тези, Східний Варіант поспілкувався із Владом Абрамовим, який родом із Донецька, та продовжує допомагати на східних напрямках як парамедик. А також із Марією Кутняковою, яка є волонтеркою із Маріуполя. 

“Моє місто вкрали росіяни”

Марія Кутнякова — волонтерка та активістка з Маріуполя. Вона була у блокадному місті 21 день, а потім зуміла виїхати на підконтрольну Україні територію. Зараз жінка плете маскувальні сітки, робить окопні свічки, закриває збори для ЗСУ та відвідує протестні акції на підтримку України.

Марія розповіла Східному Варіанту чому, на її думку, росія поширює на окуповані території фейки про “Бросили своих”.

“Вони ж так не кажуть про людей, які виїхали в росію, так? Люди, які виїхали в росію з окупованих міст, вони не зрадники. Проте люди, які виїхали в Україну або іншу європейську країну — вже зрадники…”, — пояснила Марія. 

Марія наголосила, що вона виїхала із Маріуполя не тому, що хотіла цього, а через те, що росія зруйнувала її місто. В неї немає більше житла. 

“На додаток, я переживаю за свою безпеку. Тому що я така людина, яка не може бути без свободи слова. Розумію, що люди, які залишилися в окупації намагаються зайвий раз не висовуватися, тому що це їхня безпека. Вони в окупації, заручники у ворога. Але я б в такій ситуації не змогла бути”, — поділилась дівчина.

Марія розповіла, що обов’язково повернеться у свій Маріуполь, але після ЗСУ. 

“Я не знаходжуся в Маріуполі, тому що мій Маріуполь вкрали. Коли його повернуть, то я із задоволенням туди повернусь”, — зазначила маріупольчанка. 

Марія поділилась історією своєї бабусі, яка евакуювалася у 1941 році, за кілька годин до того, як місто захопили німці. Повернулась у 1944 році, й  брала участь у відбудові Маріуполя. 

“Я ще до повномасштабного вторгнення її часто розпитувала про події того часу. Вона ніколи не згадувала, щоб були якісь розмежування між тими, хто залишився в окупації, й тими хто поїхав. Всі були неймовірно раді, що живі”, — розповіла маріупольчанка. 

Дівчина пригадала, що її  бабуся жила в старій частині міста, яку зараз знищили росіяни. Після її повернення, у дворі, де було кілька квартир, тільки одна була зайнята людьми, які жили до 1941 року. Всі інші загинули або виїхали до Німеччини. Тобто, населення Маріуполя сильно змінилося, але не було ніяких розмежувань.

“Це для тих, хто особливо полюбляє приклад радянського союзу. Тому розповіла приклад моєї бабусі, й суспільного “розмежування””, — зазначила Марія.

Зі слів дівчини, наративи “Предатели Донбасса” та “Бросили своих” – це російська пропаганда. Їх транслюють у соціальних мережах пропагандистські пабліки. 

“російська пропаганда просуває фейкові наративи зі декількох причин. Найважливіше те, що люди які залишились в Маріуполі не можуть щось обговорювати або публічно критикувати. Так, є ось ці сюжети, де начебто медіа в окупації сваритися на те, що знесли твій будинок, а на його місці будують новий, де потрібно купувати квартиру. Але там ніде не говориться про те, хто цей будинок зруйнував. Це все імітація свободи думки”, — поділилась маріупольчанка.

Марія зазначила, що люди, які виїхали, називають речі своїми іменами.

“російську владу бентежить те, що у нас є рівень свободи висловлювання. Тому ворог маріупольцям розповідає пропаганду, й намагається відрізати усі потоки інформації, які суперечать цій лінії партії. Звідти й пішла ця теза, що ті маріупольці, які поїхали “Жахливі зрадники, які живуть в гарних умовах. А ви тут бідні страждаєте, й в тому числі страждаєте через цих зрадників””, — наголосила дівчина. 

“Знаю багато історій донеччан та луганчан, які після евакуації продовжили допомагати на східних напрямках” 

Влад Абрамов – парамедик Добровольчого Медичного Батальйону “Госпітальєри”, журналіст. Родом із Донецька, проте зараз проживає у Києві.

У 2014 році Влад працював журналістом.

“З початком війни я почав робити репортажі на сході України. Брав інтерв’ю у військових та висвітлювати російську окупацію Криму, Луганської та Донецької області”, – розповідає він. 

Зі слів героя, Донецьк – це не про спогади, а про мрії. 

“Ми з парамедиками Саідом та Камілем домовились, що перше, що зробимо у звільненому Донецьку – це зіграємо у футбол на Донбас Арені”, – ділиться Влад.

Чоловік зазначив, що журналістам та журналісткам важливо вміти надавати першу домедичну допомогу, тому у 2021 році вирішив пройти вишкіл від  Добровольчого Медичного Батальйону “Госпітальєри”. Його перша ротація мала бути весною 2022 року, проте через початок повномасштабного вторгнення, Влад вже у лютому долучився до порятунку життів, на таких напрямках, як:  Донеччина, Миколаївщина та Херсонщина. 

“Був випадок, коли до нас самостійно прийшли легкі поранені. Дивлюсь, а один із них – кульгає, берці пошматовані, а нога схожа на пластмасову. Виявилось, що  військовий ще у 2015 році наступив на міну, й знову пішов воювати вже на протезі. І тепер знову цією ж ногою наступив на міну. Ми надали допомогу та запропонували поїхати до шпиталю, а він відмовився зі словами “А на кого я залишу своїх хлопців?”, й кульгаючи пішов до  підрозділу”, – ділиться Влад.

Парамедик поділився, що для нього це приклад незламності.

“Потім цю історію я розповідав ще одному військовому, якого привезли із відірваною ногою, теж міна. Я йому декілька разів намагався розповісти цю історію, щоб вона трохи додала йому оптимізму. Він не слухав, не одразу усвідомив, що сталося, запитав: “А що я скажу мамі?”. Десь пів години ми з ним їхали, він про щось думав, та каже: “Але ж я зможу з протезом воювати?””, – розповів Влад. 

Парамедик поділився, що знає багато історій про те, як самовіддано військові, парамедики й парамедикині виконують свою роботу задля перемоги України. І передусім, знає такі історії донеччан та луганчан, які після евакуації з окупації, продовжили допомагати на східних напрямках. 

***

На думку маріупольчанки Марії, російські фейки, які транслюються через ЗМІ та телебачення на окуповані території, створені для того, щоб поширити неприязнь до тих, хто виїхав. Ворог маріупольцям розповідає пропаганду, й намагається відрізати усі інші потоки інформації.

А історія парамедика Влада, який родом із Донецька і продовжує допомагати на східних напрямках, тільки виступає підтвердженням, що теза про “Предателей Донбасса” – є фейковою.

Донеччани та луганчани вступили до лав ЗСУ, стали парамедиками та парамедикинями, волонтерами та волонтерками, щоб після перемоги України повернутися у вільні від російської окупації міста й села.

***