"Тримаємо дитячий фронт": як аніматорка зі Слов'янська влаштовує свята для маленьких українців

Наталя Уварова родом з Бахмута, до повномасштабного вторгнення працювала та проживала у місті Словʼянськ. У минулому – педагогиня, працювала у школі.

Наталя називає себе “першою аніматоркою Словʼянська”. Каже: “перша – значить краща”. Цьому сприяли довгі роки роботи та активної взаємодії з дітками. Зараз Наталя не тільки працює аніматоркою, а ще й організовує заходи для усіх аніматорів України. Свою діяльність жінка продовжила й під час повномасштабного вторгнення.

У чому проблема?

Війна особливо руйнівна для дітей. Повномасштабне вторгнення росії в Україну зламала дитинство сотень тисяч маленьких українців по всій країні. Вони бачили обстріли, ракети, ворожі танки, дехто з них втратив батьків, свій дім та постійне відчуття безпеки.

Зараз над допомогою дітям в Україні працює багато громадських діячів, підприємців, локальних та закордонних програм, аби тільки зробити їх самопочуття кращим. Рішення для такої проблеми знайшла і Наталя Уварова – продовжувати проводити активні свята для малечі.

Яке рішення?

Наталя поїхала зі Словʼянська у квітні, але дуже переймалась станом та настроями дітей у цей складний час.

“Хтось поїхав за кордон. А ті, хто виїхали в Україні, хтось сидить у модульних містечках, хтось у шелтерах, у прихистках. Тому було вирішено відродити діяльність на благодійних засадах”, – говорить Наталя. 

Перша поїздка команди зі святковою програмою відбулась у модульне містечко міста Львів. Там знаходились дітки з Краматорська, з Харкова, з Херсона. Поїздка була успішною, батьки були дуже вдячні за можливість, хоча б невеличкого, але повноцінного свята для своїх дітей, які тільки-но виїхали з гарячих точок.

Пізніше такі поїздки відбувались у Дніпрі, Чернівцях, Черкасах, Звенигородці. Проводились виступи у парках міст Кам'янське, Олександрія, Звягель (Новоград-Волинський) та Бердичів. Наталя каже, у кожному населеному пункті були дітки з Бахмута, Словʼянська, Краматорська та інших міст Донеччини.

Як це працює?

 Працювати Наталя продовжує у Білій церкві, де зараз і живе з родиною. Але каже, якщо може займатися благодійною діяльністю для діток, буде робити це, скільки вистачить сил та можливостей.

“Я люблю казати, що ми тримаємо “дитячий фронт”. Це зараз дуже необхідно для них. Треба підіймати їх дух та тримати стрій. А діти взагалі зараз дуже патріотичні. Вони все розуміють, знають, хто ворог, у Слов’янську кричать “Слава Україні”, – розповідає Наталя Уварова. 

Програма для діток внутрішньо переміщених осіб не відрізняється від звичайної. Це співи, танці, гра з реквізитом. Але був і ряд важливих змін. По-перше, проведення вистав стало українською мовою. Наталя каже, що всі все розуміють українською мовою – по всій країні, тому вважає, що її аудиторія вже готова до такого кроку. По-друге, були прибрані усі “чужі” дитячі герої, наприклад фіксики, смішарики та інші. Навпаки, у програму додають елементи українських традицій, історії, згадують про ЗСУ та їх відважну роботу. Цим команда аніматорки хоче сказати, що “російської попси більше ніколи не буде”.

Додатково зараз Наталя з командою співпрацює з Родинним домом міста Київ. За невеличку плату вони їздять з патріотичною програмою школами столиці. Символ такого виступу – патріотичні крила блакитно-жовтого кольору. Ними під час програми Наталя “обіймає” діточок.

“Якось я приїхала додому у Словʼянськ. Бачу – діти ходять по вулицях. І тоді вирішили – якщо ми ще раз приїдемо, то проведемо свято для діток. Звичайно, тоді було багато питань: де знайти місце, як бути з безпекою, бо фронт був за 50 кілометрів”, – пригадує Наталя Уварова.  

Так було вирішено провести свято і для діток Словʼянська. Наталя зізнається, думала, що на свято прийде близько 50-60 дітей, але коли кількість записаних відвідувачів стало понад 200 – запис скасували. Було вирішено, що приходити можуть усі, хто захоче.

“Один з благодійних фондів до нас доєднався, вони надали нам 300 шоколадних “Дідів Морозів”. Тому у нас були ще й невеличкі подаруночки для дітей”, – розповідає Наталя.

А це точно працює?

За увесь час проведення благодійних заходів, зокрема для діток-переселенців та для жителів Словʼянську, святкову програму було показано більше, ніж тисячі маленьким українцям. Усього проведено біля сотні святкових заходів. 

“Діти є діти. Що раніше, що зараз вони приходять і чекають свята, можливо трохи ніяковіють. Але під час свята веселішають, радіють. Але бачу – є смута,  сум, задумливість. Ми намагаємось максимально покращити їх настрій. У нас ці великі українські крила, у кінці програми я кажу “Зараз я хочу, щоб ви пішли додому, памʼятали нашу енергетику, щоб понесли ці емоції додому, і зараз  хочу вас обійняти. І знаєте, діти дуже хочуть, щоб їх обіймали. Їм це потрібно”. - розповідає Наталя.

Жінка розповідає, що не обходилось і без чутливих випадків. У такі моменти головне - це бути поруч з дитиною.

 Були випадки, коли дітки розчулились, був хлопчик, який почав плакати. Виявилось, що він з Донецьку, втратив дім, родича на війни. Я у таких випадках кажу: “треба випускати емоції”. І потім він витер сльози та пішов далі. Тому емоції випускати зараз теж потрібно”, – говорить Наталя.

Зараз Наталя разом з командою працює і психологами, і аніматорами, і педагогами. Вони намагаються “витягувати дітей”, повертати їх хоч трохи у той стан, який був до 24 лютого. Наталя Уварова вірить, що після перемоги усі будуть жити ще краще, і завдання вже буде полягати у тому, щоб такого більше ніколи не повторилось.

***