Волонтери, які допомагають Луганщині та Донеччині, дивують своєю продуктивністю та універсальністю. “Східний варіант” розповідає про ініціативу «YangolyUA», що стала справжнім янголом-охоронцем для багатьох людей на сході України.
Мамочки с востока принимают помощь в Ирпене. Фото Екатерины Светлаковой
Попри велике розмаїття благодійних фондів і розквіт волонтерства в Україні, людям буває доволі важко знайти організацію, яка задовольнить їхній запит. Саме тому багато волонтерських ініціатив, що починали з одного напрямку допомоги, з плином часу стають багатопрофільними.
«Східний Варіант» поговорив з засновницею благодійного фонду «YangolyUA» Катериною Светлаковою про волонтерські будні, актуальні напрями допомоги та яким чином за нею звертатись в індивідуальному порядку та коли просиш для всієї громади.
І до повномасштабного вторгнення, і зараз Катерина Светлакова багато взаємодіє з людьми. Як HR-менеджерка IT компанії та персональна коучка, вона допомагає людям знайти своє покликання, проробити болі та травми та відчути себе щасливішими.
Після 26 лютого все це вона робить з 10 до 19, а решту часу присвячує волонтерству:
«Мій день починається о 7-ій ранку, коли я їду закуповувати все, що необхідно, і продовжується після 7-ї, коли я їду у фонд, щоб розвозити посилки».
Спочатку дівчина волонтерила хаотично: перебуваючи у відрядженні в Берліні, допомагала з доставкою гуманітарної допомоги на кордон. Привозила і «старлінки», і бронежилети, і тепловізори, і каски. Навіть отримала досвід перемовин з одним з постачальників у Стамбулі.
Але Катерину бентежило, що, передаючи допомогу в різні фонди, вона не знає, куди вона доходить і чи доходить взагалі. Власне це та бажання повернутись в Україну ці підштовхнуло дівчину створити власний благодійний фонд в Києві. 7 червня йому виповнилось 2 місяці.
«Ми почали з того, що люди казали: “У нас так багато речей і ми не знаємо, куди їх дівати”. І в мене виникла ідея: “Слухайте, зараз по селам багато переселенців, яким немає, у що вдягтись. Вони приїхали в зимовому, зараз весна, то давайте віддамо їм”», — розповідає Катерина Светлакова.
Спочатку люди лишали свої запити особисто волонтерці в Телеграмі, в той час, як її подруги допомагали збирати необхідні речі. З часом запитів ставало все більше. Тоді Катерина з командою створили Телеграм-бот та почали набирати ще волонтерів, а згодом подали документи на офіційну реєстрацію благодійного фонду.
«Допомога починається з турботи. Тому перша пілотна назва нашого фонду — “Турбота в речах”, тобто ми допомагаємо речами. Вже потім ми перейменувалися в “YangolyUA”, і це стало нашою офіційною назвою. А слово “турбота” лишилось в назвах проєктів фонду», — пояснює Катерина.
1. Турбота в речах
Допомога переселенцям, які знаходяться в будь-якій точці України, зокрема, вразливим категоріям населення: багатодітним сім’ям, родинам, які залишились без доходу.
2. Бебі-бокс «Янголятко»
Допомога вагітним та породілля з тим, що потрібно взяти з собою у пологовий і речами для дитини до досягнення нею 3 місяців.
3. Турбота в медицині
Забезпечення лікарень ліками, засобами індивідуального захисту, перев’язувальними матеріалами, гігієною, генераторами тощо.
4. Турбота про міста
Допомога місцевим мешканцям, які на даний час не мають достатньо води, їжі, гігієнічних засобів.
5. Турбота про ЗСУ
Забезпечення військових харчами, формою, засобами захисту та іншими корисними речами.
Щоб не плутатись, певні дні тижня волонтери закріпили за окремими проєктами: вівторок і п'ятниця — збір бебі-боксів «Янголятко», середа — забезпечення громад в межах проєкту «Турбота про міста».
Проєкти фонду почасти формувались завдяки різноманітності запитів, всі з яких проходять через Катерину:
«Я особисто відфільтровую всі прохання про допомогу та розподіляю їх по проєктах, які продовжують вести волонтери. На особливо критичні ми намагаємось реагувати день у день».
За словами волонтерки, проєкт бебі-бокса «Янголятко» народився з прохання однієї вагітної переселенки. Вона втікала в село у Сумській області, фактично «у чому була». Там же виявилось неможливо щось купити, щоб підготуватись до пологів.
«Ми зрозуміли, що таких жінок багато. Тоді й зробили бебі-бокси окремим проєктом з куратором, щоб вони не йшли загальним потоком заявок, а оброблялись в першу чергу. Щопонеділка і щочетверга куратор продзвонює майбутніх матусь і запитує повну інформацію, зокрема підтверджувальні документи, що жінка дійсно є переселенкою і вагітна», — стверджує Катерина.
У фонді волонтери збирають для породіллі бебі-бокс на кшталт того, що раніше видавався у пологовому, тільки більш розширений: дитячий одяг, підгузки, мило, присипки, крема, шампуні, пелюшки, а також засоби гігієни для мами. Готують їх відповідно до статі дитини: окремо для хлопчиків і для дівчаток. Останнім часом намагаються додавати дитячі килимки для розвитку немовляти. На окремі запити для дитини передаються і більш габаритні речі, навіть меблі: гойдалка, пеленатор, ванночка, візочок тощо.
«Два рази на тиждень ми намагаємось відправляти такі бокси. На них постійно відкритий збір коштів, адже один стандартний бокс обходиться близько 2000 гривень», — додає засновниця фонду «YangolyUA».
Запити на бебі-бокси надходять з різних куточків України, адже географія переселенців доволі широка. Зокрема, в день інтерв’ю фонд отримав 5 запитів від майбутніх матусь з Маріуполя, Краматорська та Харкова. Вони зараз знаходяться зовсім в інших регіонах України, куди бебі-бокси поїдуть поштою.
Пологовим будинкам недалеко від Києва, де розміщують жінок-переселенок, фонд намагається відвозити бебі-бокси власноруч. Цього тижня пункти-призначення допомоги для матусь — Ворзель та Ірпінь. Туди приїхало багато родин переселенців зі сходу.
«До нас звернулися представники міста Ірпеня. У них зараз знаходиться близько 10 сімей з Маріуполя. Є мами, які мають скоро народжувати. Ці сім'ї зараз проживають або в літніх кухнях, або в напівзруйнованих будинках, в жахливих умовах. Цього четверга [09.06], окрім бебі-боксів, ми веземо їм навіть посуд, побутові прилади, гігієнічні та миючі засоби, подушки, ковдри», — ділиться Катерина Светлакова.
Ще один масштабний напрямок роботи благодійного фонду «YangolyUA», «Турбота про міста», пов’язаний з допомогою постраждалим громадам. У ньому можуть взяти участь селища та міста, що потерпають від російського вторгнення та відчувають дефіцит їжі, води та речей першої потреби.
Як каже Катерина Светлакова, дуже показовою в питанні відбору міст для надання допомоги є історія селища Сухі Яли на Донеччині.
«Молода дівчина, їй 23 роки, почала своє звернення з написаного великими літерами слова “Помогите!”. Потім вона записала настільки щемке відео, де з таким болем говорила про те, що мешканці відчувають себе покинутими, країна про них зовсім не дбає… Ми всім фондом плакали», — згадує Катерина Светлакова.
За словами мешканки Сухих Ялів, селище знаходиться поряд із зоною бойових дій, люди постійно чують вибухи. У них немає води, єдиний магазин, що працював, закрився. Своїми силами мешканці возять воду із сусіднього села, але бензину бракує. Зараз в Сухих Ялах проживає приблизно 80 людей, з них 43 — діти. 6 родин переїхало до них з сусіднього села Мар’їнка.
«Почувши цю історію і зідзвонившись з Сухими Ялами, ми в той же день поїхали на гуртову базу, купили їм харчів. Там було близько 100 кілограмів каш, тушонка, солодощі для дітей, ціла коробка іграшок. Окрім загальних потреб, під кожну родину по списку ми збирали речі. Вони забрали, відзвітували, але того, що ми їм відправили, для такої кількості людей, замало. Зараз ми централізовано збираємо 50 тисяч гривень, щоб відправити близько 4 тонн допомоги», — розповідає Катерина.
Фонд також допомагає містам Київщини, куди звозять переселенців зі сходу, зокрема до Ірпеня збирають машину з одягом та гігієною.
«Їжею їм допомагають інші фонди, а от з речами першої потреби проблема», — підсумовує волонтерка.
✅Якщо ви переселенець/вагітна жінка-переселенка/родина переселенців:
✅ Якщо ви представник/-ця громади:
За посиланням з Інстаграм-сторінки «YangolyUA» ви зможете знайти детальну інформацію, що потрібно для того, щоб отримати допомогу, як стати волонтером та кілька зручних варіантів задонатити кошти.
Офіційною датою утворення Маріуполя вважається 1778 рік, коли на його сучасних теренах було засновано повітове… Read More
Минулої суботи в Києві пройшов благодійний фестиваль українсько-грецької культури «Панаїр». Він обʼєднав греків з усієї… Read More
Велика Новосілка — селище у Волноваському районі на Донеччині, яке вже понад два роки знаходиться… Read More
Уже понад рік в Україні працює державна програма «єВідновлення», за якою мешканці, житло яких було… Read More
Внутрішні переселенці, які вимушено покинули рідні міста через війну, стикаються з різними проблемами в населених… Read More
Наталя Омельчук родом з міста Сорокине, що на Луганщині. До початку війни у 2014 році… Read More
This website uses cookies.