28 Травня 2021, 15:07
Артур Прихно
Розбір
Деокупація Донбасу: кого карати, а кого амністувати
Реінтеграція окупованих територій неможлива без заздалегідь розробленого плану. Особливо, коли питання стосується справедливого покарання за окупацію. “Східний варіант” розбирався, як формується український план справедливої реінтеграції.
Деокупація Донбасу
Кого карати, а кого амністувати?
Реінтеграція окупованих територій неможлива без заздалегідь розробленого плану. Особливо, коли питання стосується справедливого покарання за окупацію.
"Східний варіант" розбирався, як формується український план справедливої реінтеграції.
"Східний варіант" розбирався, як формується український план справедливої реінтеграції.
Нещодавно український парламент прийняв закон про воєнних злочинців. У ньому передбачили покарання для тих, хто катував, викрадав, гвалтував людей, а також вчиняв інші злочини під час війни.
Прийняття закону довго очікували в українському суспільстві. На сьомий рік війни в Україні діяли довоєнні закони, які не передбачали можливості злочинів в умовах війни. Проєкт закону сформували на основі досвіду різних країн.
Напередодні та після його прийняття почали поширюватися маніпуляції та фейки щодо закону. Наприклад, що тепер Україна може карати усіх, навіть мирних жителів окупованих територій, або що під відповідальність потрапляють українські військові, які брали участь у бойових діях.
У цій статті ми відповімо на ключові питання щодо закону про воєнних злочинців, а також розкажемо, якою може бути політика України до людей, які не тримали в руках зброю, але продовжують жити на окупованій території.
Прийняття закону довго очікували в українському суспільстві. На сьомий рік війни в Україні діяли довоєнні закони, які не передбачали можливості злочинів в умовах війни. Проєкт закону сформували на основі досвіду різних країн.
Напередодні та після його прийняття почали поширюватися маніпуляції та фейки щодо закону. Наприклад, що тепер Україна може карати усіх, навіть мирних жителів окупованих територій, або що під відповідальність потрапляють українські військові, які брали участь у бойових діях.
У цій статті ми відповімо на ключові питання щодо закону про воєнних злочинців, а також розкажемо, якою може бути політика України до людей, які не тримали в руках зброю, але продовжують жити на окупованій території.
“
Для чого потрібен закон про воєнних злочинців?
Почнемо з того, що в Україні в умовах війни регулярно вчиняються злочини. Це незаконні викрадення, катування людей, сексуальне насилля, позасудові розстріли, незаконне утримання людей на окупованій території Луганської та Донецької областей.
Прикладів безліч. Зокрема є багато свідчень про жорстоку катівню в Донецьку під назвою «Ізоляція». Сексуальне насилля над жінками на блок-постах окупантів, про що також є відповідні свідчення жертв. Численні викрадення мирних жителів.
Прикладів безліч. Зокрема є багато свідчень про жорстоку катівню в Донецьку під назвою «Ізоляція». Сексуальне насилля над жінками на блок-постах окупантів, про що також є відповідні свідчення жертв. Численні викрадення мирних жителів.
Олександра Матвійчук, голова правління "Центру громадянських свобод"
Тобто, воєнні злочини були, а закону про них ще донедавна не було.
Тоді українські правоохоронні органи вимушені були відкривати справи за іншими, наявними статтями. Наприклад, за катування на блок-посту проти окупантів відкривали справи за «участь у незаконному збройному формуванні».
«Коли ми почали вивчати проблему безкарності, ми зрозуміли, що є частина речей, на які Україна ніяк не може вплинути, а є речі, які під контролем України. Одна з них — це недосконале законодавство», — зазначила голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.
Саме ця організація брала участь у розробці закону.
Тоді українські правоохоронні органи вимушені були відкривати справи за іншими, наявними статтями. Наприклад, за катування на блок-посту проти окупантів відкривали справи за «участь у незаконному збройному формуванні».
«Коли ми почали вивчати проблему безкарності, ми зрозуміли, що є частина речей, на які Україна ніяк не може вплинути, а є речі, які під контролем України. Одна з них — це недосконале законодавство», — зазначила голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.
Саме ця організація брала участь у розробці закону.
“
Що зміниться з прийняттям цього закону просто зараз?
Що зміниться з прийняттям цього закону просто зараз?
Тут три основні зміни:
- у справах, які вже відкриті щодо воєнних злочинів, змінять статті;
- нові справи відкриватимуть за новими статтями, прописаними законом;
- усі справи щодо воєнних злочинів тепер не матимуть терміну давності.
Останнє є ключовою перевагою прийнятого закону. Раніше правоохоронці відкривали справи проти ймовірних злочинців з окупованих територій, але з об'єктивних причин не могли зібрати достатньо доказів їх причетності до злочину. Коли підходив термін давності, вони мали або закрити справу, або передати її до суду з зібраними доказами.
Тепер воєнні злочини можна розслідувати 10, 20 чи 30 років. Після деокупації, коли б вона не сталася, ймовірні злочинці можуть постати перед судом.
Тут три основні зміни:
- у справах, які вже відкриті щодо воєнних злочинів, змінять статті;
- нові справи відкриватимуть за новими статтями, прописаними законом;
- усі справи щодо воєнних злочинів тепер не матимуть терміну давності.
Останнє є ключовою перевагою прийнятого закону. Раніше правоохоронці відкривали справи проти ймовірних злочинців з окупованих територій, але з об'єктивних причин не могли зібрати достатньо доказів їх причетності до злочину. Коли підходив термін давності, вони мали або закрити справу, або передати її до суду з зібраними доказами.
Тепер воєнні злочини можна розслідувати 10, 20 чи 30 років. Після деокупації, коли б вона не сталася, ймовірні злочинці можуть постати перед судом.
“
Кого вважають воєнним злочинцем?
Люди, які воюють на боці окупантів: захоплюють та утримують позиції, відкривають вогонь по українських позиціях, що призводить до загибелі українських військових, за українським законодавством є злочинцями, але не воєнними.
Такі люди підпадають під статті, що вже давно існують у вітчизняному законодавстві. Зокрема, участь у незаконному збройному формуванні. Проти них уже відкрито чимало кримінальних справ, деякі з них передані до українських судів.
Воєнними злочинцями визнаватимуть виключно тих людей, які причетні до порушення правил та звичаїв війни.
Такі люди підпадають під статті, що вже давно існують у вітчизняному законодавстві. Зокрема, участь у незаконному збройному формуванні. Проти них уже відкрито чимало кримінальних справ, деякі з них передані до українських судів.
Воєнними злочинцями визнаватимуть виключно тих людей, які причетні до порушення правил та звичаїв війни.
Міжнародне право визначає 8 грубих та кілька десятків менш грубих порушень. До грубих відносять:
- умисне вбивство;
- тортури чи нелюдське поводження;
- умисне жорстоке побиття та каліцтво;
- незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;
- примушування військовополоненого служити у збройних силах ворожої сторони;
- умисне позбавлення військовополоненого права на справедливий та звичайний судовий процес;
- незаконне обмеження свободи;
- взяття заручників.
- умисне вбивство;
- тортури чи нелюдське поводження;
- умисне жорстоке побиття та каліцтво;
- незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;
- примушування військовополоненого служити у збройних силах ворожої сторони;
- умисне позбавлення військовополоненого права на справедливий та звичайний судовий процес;
- незаконне обмеження свободи;
- взяття заручників.
Олександра Матвійчук, голова правління "Центру громадянських свобод"
«Ми не тішимо себе ілюзіями, що з прийняттям закону відразу все запрацює і безкарність буде подолана. Треба чітко розуміти, що без цього кроку, без приведення законодавства у відповідність до міжнародного права, у нас просто немає шансу притягти винних до відповідальності», — зазначила Олександра Матвійчук.
Маніпуляції на кшталт: українських військових зможуть притягувати до відповідальності лише за те, що вони воюють проти окупанта, не відповідають дійсності. Покарання передбачене виключно за воєнні злочини, ким би вони не були вчинені, а самого факту ведення війни закон не охоплює.
Маніпуляції на кшталт: українських військових зможуть притягувати до відповідальності лише за те, що вони воюють проти окупанта, не відповідають дійсності. Покарання передбачене виключно за воєнні злочини, ким би вони не були вчинені, а самого факту ведення війни закон не охоплює.
“
Які аспекти все ще під питанням?
Підкреслимо, що все, про що ми говорили вище, є доконаним фактом.
Далі ж ми поговоримо про те, над чим українська держава ще розмірковує: яким має бути покарання для людей, що не вчиняли воєнні злочини, але так чи інакше підтримують окупаційний режим. Державної позиції щодо цього ще немає. Натомість є думки професійних експертів та досвід різних країн.
Далі ж ми поговоримо про те, над чим українська держава ще розмірковує: яким має бути покарання для людей, що не вчиняли воєнні злочини, але так чи інакше підтримують окупаційний режим. Державної позиції щодо цього ще немає. Натомість є думки професійних експертів та досвід різних країн.
Різні країни світу, які пережили війну, застосовують так зване "перехідне правосуддя", або правосуддя перехідного періоду. Це потрібно, щоб повернути країну до повноцінного довоєнного життя і відновити процеси, які були раніше.
Таке правосуддя передбачає чотири напрямки:
Таке правосуддя передбачає чотири напрямки:
- Притягнути до відповідальності винних.
- Компенсувати шкоду жертвам.
- Реалізувати право людей знати правду.
- Не допустити повторення конфлікту.
Перехідне правосуддя стосується великої кількості різних законів та нормативних актів. Його не можна прийняти в одному кабінеті чи в одному міністерстві.
За словами співзасновниці нацплатформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Юлії Тищенко, українська держава у своїй стратегії перехідного правосуддя має окреслити послідовність, що за чим потрібно робити. А також відповісти на ключові питання:
- Хто є жертвами війни?
- Хто має компенсувати витрати жертвам?
- Кого вважати злочинцем?
- До кого застосовувати амністію?
- Кого відсторонювати від зайняття професійною діяльністю?
За словами співзасновниці нацплатформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Юлії Тищенко, українська держава у своїй стратегії перехідного правосуддя має окреслити послідовність, що за чим потрібно робити. А також відповісти на ключові питання:
- Хто є жертвами війни?
- Хто має компенсувати витрати жертвам?
- Кого вважати злочинцем?
- До кого застосовувати амністію?
- Кого відсторонювати від зайняття професійною діяльністю?
“
Что ждет мирное население оккупированных территорий?
Олег Саакян, політолог, співзасновник Платформи "Єдиний Координаційний Центр"
«Понад 90% мирного населення після реінтеграції не понесе жодної відповідальності», — каже політолог Олег Саакян.
За його словами, Україні в першу чергу потрібно вивести з-під відповідальності тих людей, які є жертвами. Потім — притягнути до відповідальності тих, хто фактично призвів до того, що в нашому суспільстві з'явилися жертви війни.
Але відповідальність — це не завжди тюрма, штраф чи щось подібне.
За його словами, Україні в першу чергу потрібно вивести з-під відповідальності тих людей, які є жертвами. Потім — притягнути до відповідальності тих, хто фактично призвів до того, що в нашому суспільстві з'явилися жертви війни.
Але відповідальність — це не завжди тюрма, штраф чи щось подібне.
“
Можуть застосовуватися елементи альтернативного покарання або зняття покарання: заборона обіймання певних посад, заняття певними видами діяльності та професіями, потреба співпраці з органами слідства
Наприклад, людина, яка працює вчителем на окупованій території: підтримує окупаційний режим чи реалізує право дітей на освіту в умовах окупації? А якщо ця людина викладає «історію ЛНР чи ДНР»? Як Україні реагувати на неї після деокупації?
Чітких відповідей ще немає, але є певні застереження та обриси, як правильно це зробити в майбутньому.
Чітких відповідей ще немає, але є певні застереження та обриси, як правильно це зробити в майбутньому.
Олександра Матвійчук, голова правління "Центру громадянських свобод"
«Важливо, щоб була витримана пропорційність між державними інтересами та гуманітарними міркуваннями. Життя на окупованій території не зупиняється, там трапляються надзвичайні ситуації, які треба вирішувати, хворіють люди, потрібно забезпечувати роботу закладів охорони здоров'я», — сказала Олександра Матвійчук.
За її словами, закони, які український парламент прийматиме в майбутньому щодо людей на окупованій території, не може поширюватися на невизначену кількість людей.
За її словами, закони, які український парламент прийматиме в майбутньому щодо людей на окупованій території, не може поширюватися на невизначену кількість людей.
“
Я особисто знаю директора інтернату, який лишився на окупованій території. Він міг виїхати, але залишився. Тоді держава не могла вивезти людей, якими він опікувався, і він не мав морального права їх покинути
За словами Олега Саакяна, люди, які живуть на окупованих територіях, вже зараз мають отримати від української держави меседж:
а) хто несе відповідальність і покарання;
б) хто несе відповідальність, але уникне покарання;
в) хто не несе відповідальності, а навпаки в чиїх інтересах будуть залучені компенсаторні механізми.
а) хто несе відповідальність і покарання;
б) хто несе відповідальність, але уникне покарання;
в) хто не несе відповідальності, а навпаки в чиїх інтересах будуть залучені компенсаторні механізми.
“
На мою думку, ми маємо окрему частину викладачів, які займалися пропагандистською діяльністю на користь окупанта. Цю категорію ми маємо розглядати окремо від всіх інших
За його словами, до таких вчителів можна застосовувати все те ж альтернативне покарання: на деякий час відсторонити від посади або віддати на поруки колективу, і в разі, якщо такий вчитель допустить які-небудь порушення, відсторонити його від викладання. Але це точно не стосуватиметься всіх вчителів, а лише тих, чия пропагандистська діяльність буде доведена.
Олег Саакян, політолог, співзасновник Платформи "Єдиний Координаційний Центр"
«Має бути комплекс елементів, щоб всі інші побачили, що така діяльність не толерується. Але при цьому ми маємо знайти межу, в якій ці люди залишаться соціалізованими. Інакше, лікуючи одні хвороби, ми можемо створити інші. За кожним таким вчителем є його сім'я, є потреба заробляти, утримувати своїх дітей, можливо батьків. І ми можемо створити цілу категорію людей, нелояльних до України, які, як наслідок, стануть деструктивними для реінтеграції», — пояснив Олег Саакян.
“
Як карати суддів та силовиків, що перейшли на бік окупанта?
Віра Ястребова, керівник "Східної правозахисної групи"
Щодо тих людей, хто давав присягу Україні, а потім зрадив та перейшов на бік ворога, думка фахівців більш однозначна — відповідальність вони мають понести. Але яку?
«Коли прийшла окупація, деякі судді зрадили присягу і стали на бік окупантів. Зараз по рознарядці незаконних збройних формувань Кремля вони виносять вироки. При цьому у так званих «кримінальних кодексах» «квазіреспублік» за деякі злочини передбачена навіть смертна кара», — зазначила керівниця «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова.
«Коли прийшла окупація, деякі судді зрадили присягу і стали на бік окупантів. Зараз по рознарядці незаконних збройних формувань Кремля вони виносять вироки. При цьому у так званих «кримінальних кодексах» «квазіреспублік» за деякі злочини передбачена навіть смертна кара», — зазначила керівниця «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова.
Про існування смертної кари в так званій «ДНР» йдеться у доповіді управління військового комісара ООН.
Таким чином, судді на окупованій території можуть бути фактично причетними до розстрілу людей, в тому числі мирних жителів.
Варіантів відповідальності для таких людей кілька, від жорсткої до лояльної:
- кримінальна відповідальність за державну зраду;
- відсторонення та заборона займати відповідні посади довічно або на певний період;
- засудження такої діяльності окремими судовими рішеннями, але без реального покарання (так звана амністія).
Єдине, в чому сходяться більшість експертів, що люди, які давали присягу, мають нести відповідальність перед українським суспільством.
Таким чином, судді на окупованій території можуть бути фактично причетними до розстрілу людей, в тому числі мирних жителів.
Варіантів відповідальності для таких людей кілька, від жорсткої до лояльної:
- кримінальна відповідальність за державну зраду;
- відсторонення та заборона займати відповідні посади довічно або на певний період;
- засудження такої діяльності окремими судовими рішеннями, але без реального покарання (так звана амністія).
Єдине, в чому сходяться більшість експертів, що люди, які давали присягу, мають нести відповідальність перед українським суспільством.
“
Державницький підхід не передбачає чорного і білого тонів, а передбачає цілу низку відтінків. У будь-якому разі повного зняття відповідальності не може бути. Може бути зняття покарання
“
Чи потрібна амністія для тих, хто воював на боці ворога? Думка експертів та світовий досвід
Це одне з найбільш важливих питань у розрізі реінтеграції. Очевидно, українське суспільство не сприйме відсутність покарання для людей, які воювали проти України. Тут також важливо зазначити, що це питання часто є предметом обговорення мирного врегулювання конфлікту.
Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко дослідив досвід інших країн у питанні амністії після припинення війни.
По-перше, як ми вже зазначали вище, «в мирних угодах, схвалених Організацією Об'єднаних Націй, не може передбачатися амністія за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності або грубі порушення прав людини».
По-друге, амністія не завжди прописується в законі, це потребує тривалого часу. У деяких країнах, наприклад у Демократичній республіці Конго у 2002 році, амністію спочатку оголосили указом президента, а потім уже прийняли відповідний закон.
В Уганді прийняли закон, який амністує всіх, хто брав участь у бойових діях проти влади у певний період.
А в Боснії та Герцеговині в 1999 році прописали:
«Звільнення від кримінального переслідування або повне звільнення від винесеного вироку або частини вироку, надається всім особам, які вчинили в період з 1 січня 1991 року по 22 грудня 1995 року… (далі перелік дій)».
Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко дослідив досвід інших країн у питанні амністії після припинення війни.
По-перше, як ми вже зазначали вище, «в мирних угодах, схвалених Організацією Об'єднаних Націй, не може передбачатися амністія за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності або грубі порушення прав людини».
По-друге, амністія не завжди прописується в законі, це потребує тривалого часу. У деяких країнах, наприклад у Демократичній республіці Конго у 2002 році, амністію спочатку оголосили указом президента, а потім уже прийняли відповідний закон.
В Уганді прийняли закон, який амністує всіх, хто брав участь у бойових діях проти влади у певний період.
А в Боснії та Герцеговині в 1999 році прописали:
«Звільнення від кримінального переслідування або повне звільнення від винесеного вироку або частини вироку, надається всім особам, які вчинили в період з 1 січня 1991 року по 22 грудня 1995 року… (далі перелік дій)».
Звичайно, отримання амністії передбачає виконання певних умов, які ставить влада.
Держава може вимагати:
- особисто подати заяву до певних органів. Інколи ж амністія поширюється автоматично, але подача заяви допомагає державі зафіксувати кількість людей, що брали участь у бойових діях. А ще існує практика застосування амністії лише після судового вироку;
- вкластися в визначений термін - від кількох місяців до року. Після того, як термін сплине, отримати амністію буде неможливо;
- повідомити усі деталі злочину;
- взяти участь у публічних слуханнях.
Ті, хто претендують на амністію, мають виступити перед комісією. Такі слухання проводили в Колумбії та Ліберії. А в ПАР публічно заслухали понад 2100 справ.
Жертви під час публічних слухань мали право надавати докази та давати офіційні показання, допитувати винних особисто або через законних представників, робити заяви в усній формі або письмово.
Держава може вимагати:
- особисто подати заяву до певних органів. Інколи ж амністія поширюється автоматично, але подача заяви допомагає державі зафіксувати кількість людей, що брали участь у бойових діях. А ще існує практика застосування амністії лише після судового вироку;
- вкластися в визначений термін - від кількох місяців до року. Після того, як термін сплине, отримати амністію буде неможливо;
- повідомити усі деталі злочину;
- взяти участь у публічних слуханнях.
Ті, хто претендують на амністію, мають виступити перед комісією. Такі слухання проводили в Колумбії та Ліберії. А в ПАР публічно заслухали понад 2100 справ.
Жертви під час публічних слухань мали право надавати докази та давати офіційні показання, допитувати винних особисто або через законних представників, робити заяви в усній формі або письмово.
Олег Мартиненко, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини
«Обсяг умов амністії, на думку багатьох дослідників, свідчить про силу державної влади в умовах збройного конфлікту — слабка держава часто не висуває деталізованих умов, окрім припинення вогню та роззброєння, надаючи перевагу моделі безумовної, широкої амністії. Але що впевненішою є позиція держави, то ширшим є перелік умов, які вона висуває до озброєної опозиції та незаконних збройних формувань», — говорить у своєму дослідженні Олег Мартиненко.
Яку з міжнародних практик візьме до уваги Україна, поки що сказати складно. Відомо, що нині проводяться консультації та формується основа стратегії перехідного правосуддя.
Експерти наголошують, що Україна вже зараз має донести до людей на окупованій території, а також до вимушених переселенців, хто і як має відповідати перед українським законом за окупацію Луганської та Донецької областей.
Яку з міжнародних практик візьме до уваги Україна, поки що сказати складно. Відомо, що нині проводяться консультації та формується основа стратегії перехідного правосуддя.
Експерти наголошують, що Україна вже зараз має донести до людей на окупованій території, а також до вимушених переселенців, хто і як має відповідати перед українським законом за окупацію Луганської та Донецької областей.
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Підписуйтесь на телеграм-канал Східного варіанту
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
715
