“Дорогі добрива – дорогий хліб”: чим незадоволені промисловці та аграрії Луганщини

Фото ukrinform

Загроза банкрутства промислових підприємств чи криза в агрокомплексі? До чого можуть призвести квоти на міндобрива дізнався Східний варіант

Українські промисловці, профспілки хімічних підприємств країни дедалі частіше виходять на акції протесту. Це пов'язано з тим, що над хімічними підприємствами, що займаються виробництвом мінеральних добрив, знову нависла загроза зупинки та банкрутства. Водночас, аграрії також хочуть, щоб їх почули. Вони бояться підвищення цін на добрива. Це, на їхню думку, спричинить кризу в агрокомплексі.

Кореспонденти "Східного Варіанту" поспілкувалися з представниками хімічної галузі та аграріями. Подробиці у матеріалі.

“Квоти мають насамперед допомогти українським хімікам продавати свою продукцію”

Фото sd.ua

У хімічній галузі працює понад 110 тисяч людей. Тільки на “Сєвєродонецькому Азоті” залучені близько 4 тисяч співробітників. Квоти, які планувало запровадити Міністерство економіки, змогли б реально допомогти українським промисловцям та забезпечити умови конкуренції на ринку.

Сьогодні Росія та Туреччина нарощують свої виробництва та витісняють національних виробників із власного ринку. За таких умов держава має використовувати свої важелі тиску, вважає голова федерації профспілок Луганської області Валерій Черниш.

“Ми розмовляли із представниками міністерства. Сьогодні дійшли проміжних домовленостей. Якщо ціна на газ підійматиметься ще в межах 50-100 доларів США, то в міністерстві не виключають можливість знову запровадити квоти хоча б тимчасово на 6 місяців. Тобто як тільки ціна підіймається, спрацьовує обмежувач – ввезення мінеральних добрив знижується на 25% від загального внутрішнього ринку. Він у нас становить 7 млн. тонн. Це дозволило б залишитися нам на плаву на всю осінь і підготуватися до весняних польових робіт”, – вважає він.

Сьогодні міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала квоти на ввезення добрив в Україну. Попри те, що на цей вид продукції у російських виробників існує ембарго, дешева російська продукція потрапляє на внутрішній ринок України.

“Наприклад, “Гродно Азот” виробляє умовно тисячу тонн на добу. А вони нам привозять чотири тисячі тонн. Де вони решту беруть? Це завозиться чи з Росії, чи з інших країн. З Казахстану, Туреччини, Білорусі, Балтії. Тільки з Польщі за 2019 рік постачання в Україну збільшилося в 44 рази. Причому продуктивність своїх заводів не збільшували. Величезними партіями російські добрива йдуть через Білорусь. Там вони переупаковуються, змінюють відсотковий вміст корисних речовин і продають як товар власного виробництва. Звичайно, ціна на цю продукцію все одно залишається нижчою, ніж в українських виробників, через різницю в ціні на природний газ”, - стверджує Валерій Черниш.

Дорогі добрива – дорогий хліб

Фото ukrinform

Аграрії також розуміють всю складність ситуації, що склалася. Про це говорять попередні домовленості та готовність до діалогу. Проте, попри готовність до діалогу, вони не готові втрачати гроші, каже фермер із Привілля Дмитро Адемчук. Підвищення ціни добрива – це підвищення ціни на хліб, зменшення податків і робочих місць. Усе це разом створить штучну кризу сільського господарства.

“Якщо ми беремо політичну частину, то зрозуміло, звісно, ​​що треба підтримати нашого виробника, а в Росії в жодному разі не купувати. Це одне. Але що бачимо? "Єврохім" - російська компанія, "Россош" також, вони відправляють до Литви, Латвії, Естонії, Туреччини, перепакують і везуть сюди. І ми, виходить, переплачуємо. Але це однаково дешевше, ніж купувати в українських виробників. Головною сировиною є газ. Якщо хочете мою думку, то я поясню. Усюди статистика пише, що Україна видобуває 20 мільярдів кубів газу. Можна взяти і продати цей газ хімічним підприємствам дешевше, ніж на світовому ринку. Щоб ціна була справді конкурентоспроможна. А не те, що нас змушують купувати дорогі добрива через те, що вони українські. Ми (аграрії) навіть готові самі собі робити добрива, якщо нам дадуть доступ до українського газу. А так будь-які маніпуляції спричинять підвищення ціни на хліб”, – каже Адемчук.

Корупційні складові, лобіювання інтересів та антимонопольний комітет

Фото lexinform.com.ua

І промисловці, і аграрії звинувачують одне одного у лобіюванні своїх інтересів на законодавчому та виконавчому рівнях.

Аграрії на акції протесту 28 травня серед іншого стверджували, що запровадження квот на імпорт добрив вигідне компаніям, що належать українським олігархам. Одну з таких компаній – Ostchem Дмитра Фірташа – Антимонопольний комітет визнав монополістом на ринку добрив та ухвалив рішення про примусовий поділ її активів. Проте, 29 липня 2020 року рішенням Господарського суду міста Києва були повністю задоволені позовні вимоги компаній «Рівнеазот», «Черкаський «Азот» та «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», що входять до Ostchem, про визнання недійсним рішення антимонопольного комітету України № 59 порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу та примусового поділу».

Своєю чергою представники великих хімічних підприємств, таких як "Сєвєродонецький Азот" та "Одеський припортовий завод", звинувачують великі аграрні холдинги в лобіюванні своїх інтересів.

Чергова зустріч хіміків, аграріїв і представників міністерства, за словами Валерія Черниша, відбудеться завтра.

Александр Волков, Восточный вариант 

1

sneg_bio

Поділитись: