"Запобігти. Врятувати. Допомогти": як сьогодні працюють рятувальники ДСНС Донецької та Луганської області

Одна рекомендація для всіх — виїжджати на більш безпечні території

З початком повномасштабної війни рятувальники ДСНС Луганської області працювали усюди, де була можливість. Коли російська армія просувалася регіоном, рятувальники працювали в надважких умовах, ліквідуючи наслідки обстрілів та пожеж. Станом на зараз понад 95% Луганської області окуповано ворогом. А на тих територіях, які знаходяться під контролем української влади, проходять активні бойові дії. Через це фахівці ДСНС Луганської області не мають можливості там працювати.

«На цих територіях немає безпекової складової для нашого особового складу. Зовсім поруч проходить лінія бойових дій, і бої достатньо складні на Сватівському напрямку. Автомобілі ДСНС не маленькі — це багатотонні машини, ще й червоного кольору, що робить їх легкою ціллю», — пояснює речник ГУ ДСНС у Луганській області Андрій Кравченко.

Після окупації більшої частини Луганщини гарнізон ДСНС вимушено дислокували. Головне управління та підпорядковані йому підрозділи знаходяться в Харківській області, а адміністративна частина аварійно-рятувального загону спецпризначення — у Дніпрі.

«Рятувальники з Луганщини допомагають харківським колегам у ліквідації наслідків обстрілів, агресивних пожеж, у рятувальних та аварійно-відновлювальних роботах. Окремо, при взаємодії з обласною адміністрацією та благодійними організаціями, ми доставляємо гуманітарні вантажі в прифронтові зони та на території, де цього найбільш потребують. Також наші підрозділи на постійній основі чергують у п’яти підрозділах харківського гарнізону», — розповідає Андрій Кравченко.

З початку повномасштабного вторгнення ДСНС Луганщини проводили заходи з розмінування в Київській, Чернігівській, Херсонській областях. Зараз працюють на Харківщині та Донеччині. За цей час саперами Луганщини було обстежено майже 19,5 тисяч гектар землі та виявлено на них майже 54 тисячі вибухонебезпечних предметів. Піротехніки Луганщини проходили навчання в Хорватії, а восени 2023 року першими в країні отримали новітні машини дистанційного механізованого розмінування МВ-4 та МВ-10. Зараз на озброєнні підрозділів є 4 такі машини, які піротехніки використовують для очищення території України.

З початку цього року в луганському гарнізоні ДСНС оптимізували роботу. На сьогодні його численність складає 466 осіб, а до повномасштабного вторгнення було близько 1000. Понад 500 рятувальників Луганщини перевели в інші територіальні підрозділи ДСНС України, де вони мали бажання проходити подальшу службу, повідомляє речник. За його словами, їм пропонували рівнозначні або такі самі посади, які в них були.

Найбільша складність для рятувальників Луганщини сьогодні — це загроза повторних обстрілів. Такі випадки, як каже пан Андрій, відбуваються все частіше. Ворог обстрілює територію, а коли туди приїжджають рятувальники, здійснює повторний обстріл, що призводить до травм та жертв серед фахівців ДСНС.

З початку великої війни загинуло три рятувальники ДСНС Луганської області. Це сталося під час піротехнічних робіт. За весь час було травмовано 30 осіб, з них 27 вже повернулися до виконання своїх обовʼязків.

Після того, як частини Луганської області будуть деокуповані, фахівці ДСНС будуть готові повертатися та приступати до своїх обов’язків. В обласної адміністрації, каже пан Андрій, уже давно розроблений план заходів, які проводитимуться після звільнення українських територій. Тож рятувальники знають, що їм треба робити в першу, другу та третю чергу.

Найбільша загроза — загроза повторних обстрілів

З початку повномасштабного вторгнення напрямки роботи ДСНС Донецької області значно розширилися. Майже щодня рятувальники ліквідують наслідки ворожих обстрілів, розбирають завали, проводять аварійно-рятувальні та пошукові роботи, розміновують території. Рятувальники доставляють гуманітарну допомогу мешканцям прифронтових населених пунктів, підвозять питну та технічну воду в райони, де відсутнє централізоване водопостачання у зв’язку з бойовими діями. Станом на сьогодні фахівці ДСНС також проводять евакуацію людей із небезпечних зон. Раніше це були Авдіївська, Бахмутська, а зараз — Торецька та Курахівська громади.

Після обстрілів рятувальники транспортують поранених до лікувальних закладів, перед цим надавши їм першу медичну допомогу.

«Наші інспектори проводять профілактичні заходи на території Донецької області. Є низка небезпек, на які можуть натрапити мешканці. Тому ми постійно проводимо розʼяснювальну роботу з населенням, яке тут залишається. Проводимо онлайн-заходи з дітьми, зі школярами. На території Донеччини в нас працює мобільний клас з мінної безпеки. Це автомобіль, який оснащений макетами вибухонебезпечних предметів, плакатами та іншим обладнанням. Він виїжджає в прифронтові населені пункти, де проводиться робота з роз’яснення правил мінної безпеки для мешканців»,  — розповідає начальниця відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС в Донецькій області Вероніка Бахал.

Щодня піротехнічні підрозділи ДСНС у Донецькій області проводять обстеження, виявлення, вилучення та знищення вибухонебезпечних предметів. В області працює дві машини механізованого розмінування, які керуються дистанційно та забезпечують безпеку для особового складу під час проведення робіт.  Зазвичай вони використовуються для обстеження та розмінування земель сільськогосподарського призначення.

На Донеччині працює 16 піротехнічних відділень ДСНС, 6 з яких — з Донецької області, а 10 — це придатні підрозділи з інших областей України, які працюють ротаційно. З початку повномасштабного вторгнення піротехніки Донеччини обстежили понад 6,6 тисячі гектар землі, вилучили та знищили понад 137 тисяч вибухонебезпечних предметів.

Рятувальники щодня стикаються із численними труднощами через активні бойові дії. Існує постійна загроза повторного ворожого обстрілу. Кожного разу рятувальники виїжджають на місце влучання, розуміючи, що можуть потрапити під повторний удар. Звичайно, фахівці ДСНС працюють у засобах бронезахисту та намагаються максимально убезпечити себе.

Цього року через повторний обстріл ворога в Словʼянській громаді загинули двоє рятувальників, які виїхали на місце ліквідації наслідків пожежі. Минулого року в Покровську відбувся обстріл житлового будинку. Через повторний обстріл на місці загинув заступник начальника головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Андрій Омельченко, був поранений керівник Покровського гарнізону, який через декілька днів помер у лікарні.

За час великої війни загинуло 16 рятувальників ДСНС Донеччини. Ще 55 були поранені.

Поради мешканцям прифронтових територій від фахівців ДСНС Донеччини та Луганщини

•  Евакуйовуватися з небезпечних територій та не підвертати своє життя та життя рятувальників небезпеці. Адже евакуювати людей, коли лінія фронту вже поруч, для них надзвичайно складно.
• Пам’ятати, що Донецька область — одна з найбільш замінованих на цей момент. Потрібно бути постійно уважним, обережним, дивитися під ноги, постійно памʼятати про мінну небезпеку.
• Якщо ви побачили підозрілий предмет, відійдіть від нього тими ж кроками, якими підійшли. За можливості помітьте це місце ганчіркою або елементом одягу. Якщо поруч люди, повідомте їх про небезпеку. Зателефонуйте 101 або 102. Телефонувати в безпосередній близькості до вибухонебезпечного предмета — заборонено! Адже він може зреагувати.
• Якщо ви залишаєтеся на території, поруч із якою проходять бойові дії (читайте рекомендацію № 1), обов’язково майте запас їжі, питної та технічної води, ліків, сформуйте тривожну валізку.
• Якщо ви спускаєтеся до підвалів або укриття, попередьте про це родичів чи знайомих, щоб вони знали, де ви знаходитеся під час ворожих обстрілів.

Кожного дня українські рятувальники працюють для наших людей. І для того, щоб удосконалити та убезпечити їхню роботу, українські та міжнародні фонди надають ДСНС допомогу. Зокрема, «Український фонд швидкого реагування» IREX за підтримки Державного департаменту США передав рятувальникам Луганської та Донецької областей значну кількість обладнання, яке допомагає в щоденній роботі. Зокрема 8 дронів допомагають рятувальникам проводити розвідувальну роботу та оцінювати масштаби руйнувань, 29 бетонорізів щоденно допомагають при розборі завалів, детектор життя слугує для виявлення людей під завалами, а промислова пральна машина дбає про очищення брудного спецодягу рятувальників.

***