Нагодували сотні тисяч військових: як переселенка з Луганщини організувала виробництво сухих супів і борщів

Виготовляє сухі супи та борщі волонтерська спільнота “Добромир”. Однією з її засновниць є переселенка з Луганщини Наталія Бур’яненко. Як налагоджували виробництво, скільки волонтерів до нього залучили та чим сухі супи корисні для військових — Наталія розповіла Східному Варіанту.

Усе починалося з кулінарної сотні

Наталія Бур’яненко переселенка з 2014 року. Її рідне місто Антрацит на Луганщині захопили російські бойовики в перші дні війни на сході України — у травні 2014 року.

Автобусом родина дісталася Харкова, а потім поїхала на малу батьківщину батька Наталії — в Кіровоградську область. Поживши кілька днів у родичів, переселенці знайшли в оренду нове житло та остаточно переїхали у Кропивницький. Тут родина Бур’яненків живе вже 10 років.

На новому місці Наталія не могла спокійно сидіти, склавши руки. Вона шукала можливості допомогти українським військовим і знайшла — разом з чоловіком долучилася до “Кулінарної сотні Кіровоградщини”.

“До війни я ніколи не волонтерила, але після переїзду з рідного міста відчула, що хочу допомагати іншим. Зайвих коштів, щоб допомагати комусь фінансово, у нас не було, але був вільний час. Якось я потрапила в лікарню, де познайомилася з волонтеркою кулінарної сотні. Вона розповіла мені про спільноту, і ми разом з чоловіком до неї долучилися”, — розповідає Наталія Бур’яненко.

“Кулінарна сотня Кіровоградщини” працювала у Кропивницькому з 2014 року. Волонтери спільноти готували сухі борщі та супи для військових. Та з роками потреба у сухих стравах ставала меншою, і роботу призупинили. Відновити її вирішили у 2022 році з початком повномасштабної війни. Саме на основах колишньої кулінарної сотні й створили спільноту “Добромир”. 

Рішення про відновлення роботи організації ухвалили після дзвінка волонтерки Олени Коряк. Вона була засновницею кулінарної сотні та ініціювала відродження цієї корисної ініціативи.

“З початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що треба відроджувати нашу справу, а також розширювати виробництво. Бо потреба в сухих стравах була величезною. Рішення про відновлення повноцінної роботи ми ухвалили десь за місяць після повномасштабного вторгнення. Ми з волонтерками зідзвонилися і кожна говорила все, що і я, — не можна просто сидіти вдома і чогось чекати, треба щось робити, адже наші захисники потребують підтримки. Тим більше наші сини пішли на фронт добровольцями, тому рішення про відновлення роботи ухвалили швидко і без довгих роздумів”, — розповідає співзасновниця “Добромиру”.

Робота кипить безперервно

На сьогодні у спільноті “Добромир” налічується до 300 волонтерів. Вони сушать овочі, фасують пакунки на фронт і всіляко допомагають.

Робота волонтерів чітко розписана на весь тиждень. Як він проходить?

Перше — це прийом замовлення на тиждень від волонтерів, які їздять на фронт до хлопців. Вони говорять скільки страв їм потрібно і на яку кількість бійців. Отримавши замовлення, “добромирівці” починають його виконувати.

Робота родини Бур’яненків полягає в тому, що вони шукають овочі, крупи та інші складові для супів і борщів. 

“Ми неприбуткова громадська організація, тобто коштів у нас немає і ми постійно шукаємо десь допомоги. Основне завдання — знайти овочі, крупи, сіль, якісь приправи, щоб запустити роботу. Безпосередньо ми — сім'я Бур’яненків — займаємося тим, що знаходимо сировину для майбутніх страв. Під спільноту ми віддали й свій гараж, де збираємо допомогу від людей. Тобто ми працюємо як добувачі. Наша задача — забезпечити спільноту всім необхідним. Зазвичай ми намагаємося збирати продукти на тиждень-два наперед”, — розповідає Наталія.

Зібравши всі необхідні овочі та зелень для виготовлення сухих страв, їх передають координаторам, які є в кожному районі Кропивницького. Їхня задача — разом з волонтерами висушити все це і потім передати в фасувальний центр. Наразі в “Добромирі” є кілька своїх сушарок, але переважно волонтери працюють на звичайних побутових сушарках, які є вдома у багатьох господинь.

Збір всього насушеного проходить у п'ятницю. Координатори звозять все в одну точку для подальшого сортування. Окрім сушених овочів, волонтери можуть передати щось за бажанням. Люди сушать для військових м’ясо і чаї, випікають печиво, а взимку в’яжуть шкарпетки.

У суботу проходить велике фасування. За трьома столами та двома лініями працюють близько 50-60 людей у дві зміни. “Шлях супу” такий — пакет з етикеткою йде лінією і кожен кладе в нього необхідну кількість сушених продуктів. Щоб кількість грамів була точною, в кожного є ваги. Слідкують тут не лише за точністю, а й за чистотою — всі люди працюють у шапочках і рукавичках.

Щотижня волонтери “Добромиру” сушать і фасують 1 тисячу пакетів супів і борщів.

“У суботу ми фасуємо коробки для наших захисників. У кожну з них ми кладемо 40 пакетів супів і все, що назбирали за тиждень. Це можуть бути маленькі пакетики сухариків, які до супів дуже гарно йдуть, печиво, чайок, цукерки, вафельки. Тобто, насушимо трав — будуть чайові набори, насушимо або наб’ємо горіхів — будуть горішки. А потім ці сформовані коробки йдуть за направленням: або волонтерам, або військовим частинам, з якими ми співпрацюємо, або за запитами волонтерів у інших містах”, — розповідає Наталія Бур’яненко.

Супи мають облегшити шлунки військових

Асортимент супів і борщів, які готує “Добромир”, достатньо широкий. Щотижня обов’язково готують червоний борщ, а асортимент супів змінюється залежно від того, які крупи на момент приготування є в наявності. Це може бути харчо, гречаний, рисовий, пшеничний, гороховий, вівсяний чи вермішелевий супи. Зараз також має популярність зелений борщ. Його готують за сезоном, коли є щавель.

Усі супи та борщі натуральні. У них входять лише сушені овочі, крупа, зелень, сіль, лавровий лист і приправи, які сушать самі волонтери. Магазинні приправи чи смакові добавки у страви не додають. 

Усі рецепти були розроблені ще в “Кулінарній сотні Кіровоградщини”. Час від часу супи варять і перевіряють, аби переконатися у гарних смакових якостях.

Варяться такі сухі супи та борщі 15-20 хвилин. А на смак дуже нагадують домашні страви. 

“Ми вважаємо, що наші військові достойні їсти найкраще. Тому на смак наші страви не відрізняються від домашніх. Якщо зварити наш сухий борщ, то на смак він виходить як домашній пісний борщ. А якщо додати в нього ще й тушкованого м’яса чи зварити на бульйоні, вийде досить ситна страва. А взагалі наші супи розраховані на те, щоб облегшити шлунки військовим. Вони вже наїлися тієї тушкованки, консерв, тож хочуть чогось гаряченького, а наш супчик дуже для цього підходить. Він легкий і корисний для шлунку”, — каже Наталія.

На сьогодні волонтерська спільнота “Добромир” виготовила і відправила на фронт близько 181 тис. пакетів сухих борщів і супів. Кожен пакет розрахований на 3,5 літри окропу, а це 6-7 нагодованих бійців.

За потреби сухі страви відправляють ще й на деокуповані території та у прифронтові населені пункти.

З рецептами готові ділитися, але чекають підтримки

“Добромир” працює і годує бійців лише за підтримки небайдужих людей. Вся ця колосальна робота — результат допомоги та особистої праці звичайних людей. Наталія Бур’яненко каже, що люди продовжують об’єднуватися попри те, що війна триває довго. Розслаблятися та опускати руки волонтери не збираються.

“Наразі ми працюємо завдяки підтримці сільських волонтерів, місцевих волонтерів Кропивницького, тобто підтримка йде від простих людей. Наша діяльність прозора, на сторінках у фейсбуці й інстаграмі ми показуємо всю свою роботу, фотозвіти, відеозвіти. Буває, що фотографуємо людей, які нам допомагають, а вони кажуть: “Ой не треба, навіщо це”. А я завжди кажу, що ми це робимо не для того, щоб когось прославити, а щоб донести людям, що навіть звичайним мішечком картоплі чи пакетиком гречки ви долучаєтеся до доброї справи та допомагаєте нам годувати військових. Не треба передавати тонну, можна підтримувати по силах і можливостях”, — каже Наталія.

Охоче приймають і допомогу від волонтерів з інших куточків України. Натомість закривають потреби військових, з якими ті співпрацюють.

“Наприклад, нам дуже допомагають волонтери з міста Хмільник Вінницької області. Днями від місцевої волонтерки Діани Бондаренко ми отримали посилку з майже 100 кілограмів сушених овочів. Щоб ви розуміли, овочі сушаться у пропорції 10:1, а деякі навіть 12:1, тобто це близько тонни пересушених овочів. У Хмільнику дуже підтримують нас, а ми своєю чергою реагуємо на їхні запити та відправляємо супи-борщі тим, кому вони потрібні”, — розповідає Наталія Бур’яненко.

Свої рецепти “Добромир” не тримає в таємниці, а навпаки готовий їх передавати іншим. Адже головна мета волонтерів — щоб якомога більше військових були нагодовані. 

“Ми залюбки ділимося рецептами, не ховаємо їх. У нас навіть є чат-бот, де можна подивитися як сушити овочі, яка грамовка в супах. Також ми запрошували на обмін досвідом дівчат з інших областей України. Нам хочеться обігріти всіх наших військових, але ми не можемо висилати страви в інші області, не маючи нічого. Тобто ми розраховуємо на підтримку, щоб нам було чим допомагати. Хтось овочами допоможе, хтось томатною пастою для борщів, і ми вже готові надсилати свої супи та борщі”, — каже співзасновниця “Добромиру”.

Зараз спільнота стикається і з викликом — відключеннями електрики. На жаль, це призводить і до псування продуктів.

“Коли світла немає це для нас дуже неприємна ситуація. Деякі овочі ще можна підсушити на сонці, воно постоїть і дійде. Але якщо це, наприклад, картопля… Щоб висушити картоплю, треба її нарізати, трохи відварити та потім ставити в сушарку. Якщо ж сушарка вимкнеться, то це повністю зіпсований процес. Додати таку картоплю в суп чи борщ ми вже не можемо”, — каже Наталія Бур’яненко.

Як підтримати?

“Добромир” приймає в допомогу овочі, крупи, сіль, лавровий лист, свіжу зелень за сезоном. Будь-хто може передати або вже висушені продукти, або свіжі. Дізнатися потреби організації чи адресу, куди привозити допомогу, можна особисто в Наталії Бур’яненко за телефоном: 099-929-19-28.

У допомогу вам може послужити та чат-бот “Добромиру” в телеграмі — @Goduemo_Bot. Тут зібрані поради щодо сушіння і фасування овочів.

Також можна допомогти “Добромиру” фінансово. Ви можете надіслати гроші:

• на картку організації: 4246 0010 3029 2167 (ПриватБанк);
• або за реквізитами. Заходьте у застосунок свого банку, обирайте розділ “Платежі” і далі — “Платіж за реквізитами”. Туди вписуєте IBAN — UA463052990000026000005107978. Далі банк покаже вам ім'я отримувача: ГО “ДОБРОМИР” (або введіть його самі), код ЄДРПОУ отримувача: 44705092. Призначення платежу (вводьте обов'язково): — благодійна пожертва на статутну діяльність.

***