"Віджим квартири за несплату комунальних". Як росіяни привласнюють житло українців в окупації на сході України

На тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини “набув чинності” так званий “законопроєкт” про виявлення житлових приміщень, що мають ознаки “безгосподарного майна”.

Згідно з ним, пошук “безхазяйних приміщень” у місті можуть проводити як представники окупаційної адміністрації, так і мешканці, подаючи відповідні заяви. Після цього протягом 10 днів перевіряється інформація про власників і вирішується подальша доля приміщення.

Загарбники й раніше намагалися відібрати житло українців на підставі незрозумілих “наказів” народних рад “лнр” та “днр”, однак тепер вони “ухвалили “закон” який збігається із діючим на території рф.

Східний Варіант розповість про те, як росіяни чинять черговий злочин над українськими громадянами в окупації.

Що передбачає цей “закон”?

Відповідний “законопроєкт” було ухвалено народними радами захоплених територій Донецької та Луганської областей. На Донеччині — 21 березня 2024 року, а на Луганщині — 27 березня, 2024 року.

Згідно з цим документом, окупаційні органи місцевого самоврядування можуть здійснювати дії з виявлення, обліку та прийняття житлових приміщень, що мають ознаки “безхазяйного майна”, у муніципальну власність.

Дія цього “закону” поширюється на житлові приміщення у вигляді житлових будинків, квартир, кімнат.

Власнику помешкання надається 30 днів, щоб особисто з'явитися до “органу місцевого самоврядування” і висловити свої права на майно. Якщо ніхто не відгукується на оголошення, окупанти розпочинають процедуру відчуження приватного майна.

Мер тимчасового окупованого Маріуполя Вадим Бойченко розповідає, що загарбники протягом року формували списки “безхазяйного житла” і тепер під виглядом “легалізації” збираються його відбирати.

“Новий псевдозакон — це намагання  «легалізувати», а фактично привласнити чуже майно окупантами, посилаючись на відсутність власників. Загарбники не гаяли часу і протягом року формували списки так званого  «безхазяйного» житла. Тепер збираються усе  «офіційно» відбирати. Але жодні їх  «закони» та  «рішення» не мають юридичної сили”, — наголошує Бойченко.

Яке житло “в зоні ризику”?

Відповідно до псевдозакону, ознаками “безгосподарського майна” є:

• невнесення плати за житлове приміщення та комунальні послуги протягом одного року до дня виявлення житлового приміщення, що має ознаки безгосподарного;
• відсутність відомостей про зареєстроване право власності на житлове приміщення в Єдиному державному реєстрі нерухомості рф;
• невикористання житлового приміщення, яке у тому числі загрожує його безпеці (або багатоквартирного будинку у разі, якщо приміщенням є квартира, кімната в багатоквартирному будинку), безпеці для життя та здоров'я інших осіб (у тому числі правовласників інших приміщень у багатоквартирному будинку у разі, якщо приміщенням є квартира, кімната багатоквартирному будинку).

Цікавою є стаття 5, в якій йдеться про те, що за відсутності вільного доступу до обстежуваного житлового приміщення, якщо воно створює чи несе загрозу для безпеки, то доступ до нього, з метою його обстеження та складання акта, здійснюється шляхом злому в присутності представників відповідних відділів “поліції” в порядку, визначеному окупаційними органами самоврядування.

Іншими словами, це розв’язує руки окупантам та дозволяє зламувати квартири українців без їх присутності.

Під так звану «націоналізацію» підпадає будь-яке житло, де власники не проживають постійно. 

Крім того, є навіть пункт, за яким окупанти можуть визначити порушення безпеки електро- чи газопостачання до квартири, що стає причиною для “віджиму” помешкання. Про це повідомив Голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко.

За його словами, в привласнені окупантами помешкання заселяють гастарбайтерів, які приїжджають “відновлювати” регіон, а також російських військових і їх родини. Так, приблизно половина місцевих мешканців Сєвєродонецька і Лисичанська наразі складається з приїжджих з території рф, які отримали ці “націоналізовані” українські житлові приміщення.

Як відбувається процедура “націоналізації” помешкання?

По-перше, згідно з цим так званим “законом”, пошуки безгосподарних приміщень у місті чи селищі можуть проводити представники окупаційної адміністрації або самі мешканці, які подають відповідні заяви до окупаційних органів влади.

По-друге, протягом десяти днів інформація про будь-яке виявлене безгосподарне приміщення буде публікуватися на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та при вході у саме приміщення.

Щоб захистити житло від “націоналізації”, якщо воно виявлене як безгосподарне, окупанти вимагають від власника особисто з'явитися до уповноваженого органу протягом 30 днів з дня розміщення оголошення про це, з паспортом громадянина рф чи іншим документом, що засвідчує особу та правовстановлюючими документами на житлове приміщення.

За повідомленнями Східної правозахисної організації, схема напрацьована і досить проста. Місцеві мешканці, які підтримують загарбницьку адміністрацію, викликають “поліцію” і складають протокол про визнання квартири або комерційного приміщення “безгосподарним”. 

Цей протокол потім передається до окупаційного суду, де ухвалюється рішення щодо відчуження майна.

Крім того, окупаційні адміністрації можуть арештувати нерухоме майно і вимагати власників сплатити гроші за зняття арешту.

Якщо власник заявить про свої права на житло після того, як його “націоналізували”?

Це нібито можливо, але має свої нюанси, які прописані у “документі”. Окупанти стверджують, що власник квартири може захистити свої права, навіть якщо квартиру вже передали комусь іншому. Якщо він подасть документи пізніше, протягом трьох днів після цього договір із новим власником приміщення буде розірвано. Але при цьому власник повинен компенсувати витрати нового “мешканця” на утримання квартири чи будинку, а також на будь-які ремонти, які той може захотіти зробити.

“Якщо власник надасть документи, що підтверджують право власності на житлове приміщення, воно передається власнику уповноваженим органом за актом приймання-передачі, в якому зазначається умова про компенсацію власником протягом 3 місяців з дня підписання акта приймання-передачі житлового приміщення уповноваженому органу витрат, понесених на ремонт, утримання цього об'єкта”, — йдеться в статті 9 так званого “законопроєкту”.

Окрім цього, є також окремий підпункт в документі, в якому сказано про те, що коли власник заявляє свої права на житло, уповноважений орган надсилає йому звернення з проханням відмовитися від прав на помешкання на користь муніципальної освіти або вжити заходів до його належного утримання, з метою скасування ознак “безхазяйного майна”.

Що кажуть правозахисники?

Головна директорка та координаторка ГО “Донбас SOS” Віолетта Артемчук наголошує, даний “законопроєкт” немає жодної юридичної сили в Україні.

Захист житла від так званої “націоналізації” є досить болючою проблемою для українців, однак наразі правозахисниця висловлює головну пораду — стримати емоції та уникнути поїздок на окуповану територію для “переоформлення власності”.

По-перше, такі поїздки можуть бути небезпечними через непередбачувані обставини на окупованих територіях. 

По-друге, процес переоформлення є дуже тривалим і складним, для якого також потрібно оформлювати паспорт громадянина рф. Його отримання займає мінімум місяць. Це означає, що вам доведеться проживати на окупованій території протягом цього часу, а гарантувати безпеку перебування там ніхто не може.

За даними ГО “Донбас SOS”, доступ на окуповані території без наявності російського громадянства можливий лише через аеропорт “Шереметьєво”, де проводиться фільтрація. Проте, більшість людей, які користувалися цим маршрутом, не пройшли її й були просто повернуті.

“Був випадок, коли зі ста осіб, які скористалися цим маршрутом, лише п’ятьом вдалося пройти фільтрацію, решта були повернуті назад. Це витрата грошей і часу, яка не гарантує вам нічого”, — розповідає Віолетта Артемчук.

Ситуація щодо повернення втрачених майнових прав залишається складною. Наразі в Україні відсутні ефективні механізми для повернення такого житла. І хоча існують різні пропозиції щодо розв'язання цього питання, жодна з них не обговорюється на офіційному рівні.

***

Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.