Сквер імені Ігоря Козловського в Києві: коли він зʼявиться та що це означає для Донеччини

Раніше Східний Варіант уже писав про вченого, філософа та громадського діяча з Донеччини Ігоря Козловського. За життя він став шанобливим вчителем та другом для багатьох українців та українок. Після окупації Донецька терористичні угрупування «днр» захопили Ігоря Анатолійовича в полон, де він провів 700 днів. На щастя, його було звільнено. 

Росіяни всіляко намагаються стерти памʼять про видатних українських діячів. Зокрема тих, хто з Донецької та Луганської області. Ігор Козловський, навіть під час окупації Донецька, залишався в місті та був вірним Україні. Бойовики «днр» арештували його через стійку позицію. Проросійським силовикам, які роками розвивали міф про «проросійську Донеччину», не було вигідно, щоб Ігор Анатолійович руйнував його.

Проєкт готується до розгляду

Ініціаторкою надання імені Ігоря Козловського одному з київських скверів стала депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник. Раніше Східний Варіант уже докладно розповідав, як це було.

Поспілкувавшись із друзями та студентами Ігоря Анатолійовича, пані Олеся зрозуміла, що це була надзвичайно світла та неординарна людина.

Будучи випускницею Києво-Могилянської академії, вона згадала про безіменний сквер на Подолі в історичній місцевості Києва. Це місце є  популярним серед студентів та мешканців столиці. А на території скверу є багато вікових дерев.

«Місце настільки чудове, нам було важливо забронювати його за Ігорем Анатолійовичем. Там є тераса ресторану, а Ігор Анатолійович любив куховарити. Він любив старий Поділ. Тут поруч Києво-Могилянська академія. У сквері можуть проводити читання, дискусії, лекції, щоб вшановувати пам’ять видатного вченого», — каже Олеся Пинзеник.

Щоб запустити процес найменування, пані Олеся отримала погодження від Київзеленбуду, який є балансоутримувачем скверу. Далі обговорила це з рідними — син Ігоря Анатолійовича підтримав пропозицію та дав свою письмову згоду. Комісія з найменувань також підтримала ідею. Після цього ініціатива відправилася на громадські обговорення, де її підтримала більшість українців.

Проєкт рішення про надання безіменному скверу імені Ігоря Козловського вже розроблено. Станом на 22 квітня, він був затверджений Комісією культури та Комісією самоврядування Київської міської ради. Зараз його розглядають юристи, після чого проєкт уже буде винесено на сесію.

Поки що немає жодних причин, щоб ініціатива з найменування не була підтримана депутатами Київської міськради, каже Олеся Пинзеник. Ігор Козловський — шановний та видатний українець. Усі розуміють його внесок у розвиток української самобутності. Тож найближчим часом, найімовірніше, у Києві офіційно буде сквер на честь його імені.

Чому це важливо для Донеччини

Ігор Козловський народився на Донеччині. Закінчив історичний факультет Донецького національного університету, працював у Донецькому обласному виконкомі, читав лекції, був доцентом кафедри релігієзнавства Державного університету інформатики і штучного інтелекту. Усе життя Ігор Анатолійович мав чітко виражену громадську позицію, яка відповідала ідеям української незалежності. Він брав участь у заснуванні Кальміуської паланки Українського козацтва, був членом Донецького відділення Наукового Товариства імені Шевченка.

У 2014 році Ігор Козловський разом з іншими донеччанами виходив на мітинги на підтримку України. Коли місто було вже окуповано проросійськими бойовиками, він брав участь у молитовному марафоні за Україну.

Після окупації Донецька Ігор Анатолійович залишався в місті заради сина, який із дитинства має інвалідність. За стійку позицію, яка не підходила терористам, видатного вченого арештували бойовики «днр» та тримали в полоні 700 днів. На щастя, у грудні 2017 року його звільнили під час обміну. Ігор Козловський згадував про полон: 

«Згодом мені на голову наділи мішок і повели кудись. “Вас никогда не пытали?”. Мене били струмом, душили, підвішували, ламали кістки. І я при цьому нічого не бачив. Лише голоси й біль, що заполонив усе тіло. [...] Але в якийсь момент зловив себе на думці, що всміхаюся. Тому що більше не боюся померти. Це означало, що вони мене вже не дістануть».

Учні, студенти, друзі та знайомі Ігоря Анатолійовича згадують його, як мудрого вченого, шанобливого вчителя, освіченого філософа та релігієзнавця. Безумовно, що його смерть стала великою втратою для Донеччини та всієї України.

Проросійські терористи та пропагандисти усіляко намагаються стерти памʼять про видатних українців Донеччини. Взявши в полон Ігоря Анатолійовича, вони намагалися зламати його дух та стійкість. Перебування в ув’язненні сильно вплинуло на здоровʼя вченого, але після повернення до України він продовжував наукову та викладацьку діяльність. До останніх днів Ігор Анатолійович був вірний своїм моральним устоям.

Найменування київського скверу іменем Ігоря Козловського закарбує ім’я видатного українця в національній свідомості та історії. Формуючи нашу історію, ми будуємо шлях до майбутнього. Майбутнього, де росіяни та інші вороги не зможуть претендувати на українську історію та самобутність.

***