"Не можна забувати про тварин": як волонтери евакуйовують тварин з Донеччини та допомагають ЗСУ

«Найбільше евакуаційних місій ми робимо на Донеччині»

Сергію Луденському 32 роки, він народився та виріс у Дніпрі. У місті він опікувався національно-патріотичним вихованням молоді. 24 лютого 2022 року його життя, як і в тисяч українців, стало на паузу. У той же день він долучився до координаційного штабу волонтерів Дніпра, де й почав допомагати переселенцям. 

«У перші місяці після початку вторгнення наш штаб налічував понад тисячу волонтерів. Тоді до міста привозили фури гуманітарної допомоги з європейських країн, зокрема там були цілі тони корму для тварин. Багато корму ми віддавали евакуйованим людям з тваринами, аби їм не доводилось шукати зоомагазини та в паніці турбуватись про це», — згадує Сергій.

Згодом до волонтерів почали надходити запити про евакуацію тварин з прифронтових міст, вони вперше поїхали та врятували трьох собак. Відтоді зʼявилась волонтерська ініціатива «Save Animals Ukraine», яку й очолює Сергій Луденський.

«Так закрутилось, що через “сарафанне радіо” до нас почало звертатись все більше людей, запити надходили, а ми їздили та забирали котиків та собак. Найбільше евакуаційних місій ми робимо на Донеччині, адже там наразі активно змінюється лінія фронту», — поділився Сергій Луденський. 

За ці два роки волонтери вивозили тварин з Бахмута, Авдіївки, Покровська, Краматорська, Дружківки, Часового Яру, Великої Новосілки, Курахового, Максимільянівки, Торецька, Нью-Йорка та Святогірська. Також вони регулярно вивозять тварин з Харківського, Сумського та Херсонського напрямків. Усього команді вдалось евакуювати 1650 тварин. Майже тисячу собак, кішок та качок вони врятували з Херсонщини після підриву Каховської ГЕС росіянами.

Як відбуваються евакуаційні місії

Сергій розповідає, що спочатку волонтери їздили на власних автівках, проте так було складніше та рятували менше тварин. Згодом волонтери зібрали гроші та придбали мікроавтобус, клітки для тварин та все необхідне спорядження. 

«Наша команда складається з пʼяти людей, часто з нами також їздить ветеринар, аби надати допомогу тваринам на місці. Машина завжди заповнена клітками, які міцно закріплені, аби тварин не трусило та вони не лякались. Ми маємо сачки для котів та нашийники-удавки для собак, беремо із собою багато корму, вітамінів та вакцини для тварин. Безпека команди також важлива — використовуємо бронежилети, каски, рукавиці, медикаменти та рації для звʼязку», — пояснює Сергій Луденський.

На виїзді у прифронтові громади команда тримає звʼязок з місцевими волонтерами та поліцією, аби ті допомогли орієнтуватись містом. Більшість запитів команда отримує від містян через соцмережі, шукають оголошення про покинутих тварин у місцевих Telegram-каналах, а також військові часто самостійно вивозять тварин з лінії фронту у найближчі громади, де далі їх забирають волонтери. Замовити евакуацію тварини можна, заповнивши форму.

Волонтери регулярно встановлюють станції годування тварин у деокупованих та прифронтових містах. Місцеві волонтери регулярно насипають туди корм, аби тварини, яких не вдається вивезти, були нагодованими. Переглянути всі доступні пункти годування можна на інтерактивній карті. Також команда зараз працює над створенням мобільної бригади для стерилізації тварин.

Врятувати та знайти новий дім для хвостиків

Після евакуації тварин наступне завдання волонтерів — знайти для них нову родину. Сергій розповів, що команда активно співпрацює з притулками та центрами адопції тварин по всій Україні. Проте багато таких притулків наразі переповнені.

Деякі тварини повертаються до своїх власників, коли ті бачать оголошення про загублених котів чи собак у соцмережах. Інші й досі чекають на нових господарів. Ініціатива має Telegram-канал, у якому можна відгукнутись на оголошення та забрати тварину в родину.

«Ми також звертаємось до інших волонтерів, які перевозять тварин за кордон. Це доволі складна та бюрократична процедура, проте це варте того, аби розвантажувати притулки та дарувати хвостикам новий дім», — коментує Сергій Луденський.

Допомога військовим 

Ігнат Туренко з 2014 року є співвласником компанії обсмажування кави та мережі кавʼярень у Дніпрі. У 2021 році його ростерія «Perea» стала чемпіоном з обсмажування кави в Україні. Через початок повномасштабного вторгнення плани про участь у світовому конкурсі змінились, тепер Ігнат присвячує свій час волонтерству. 

Спільно із Сергієм він допомагає евакуйовувати тварин. У 2022 році знайомі військові звернулись до волонтерів за допомогою, аби придбати лафет для перевезення автомобілів. Відтоді Ігнат забирає машини захисників з фронту, відвозить їх на ремонт у Дніпро та повертає на фронт.

«Поки триває війна, я вбачаю два варіанти: або наближати перемогу в ЗСУ, або бути корисним в тилу та допомагати військовим. З початку вторгнення я долучився до складу ТрО у Дніпрі, згодом мене відпустили, тож я почав волонтерити», — розповідає Ігнат Туренко. 

До команди одними з перших зверталися знайомі захисники з Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, а далі також завдяки “сарафанному радіо” почали звʼязуватись й інші бригади. Волонтери вже відремонтували 50 машин військових.

«Одного разу нам подзвонили військові та сказали, що чули, як ми їздимо та евакуйовуємо машини. Кажуть, нам треба теж допомога. Ми приїхали до їх підрозділу, а виявилось це мої знайомі, з якими я служив у ТрО. Такий світ тісний», — каже Ігнат Туренко. 

Ігнат розповів, що кавовий бізнес продовжує свою роботу. Кожного разу на виїзді до захисників він передає їм каву з найкращих партій обсмажки. 

«Якщо наша кава допомагає захисникам не засинати та хоч трохи дарує емоції — це найбільш приємне досягнення», — ділиться Ігнат Туренко.

***