UA
UA RU
09 Січня 2024, 15:40
12600
Іпотерапія родом із Лисичанська: як Оксана Абрамова переїхала з кіньми на Рівненщину
Історія

Іпотерапія родом із Лисичанська: як Оксана Абрамова переїхала з кіньми на Рівненщину

Оксана Абрамова родом із Лисичанська. Майже 25 років вона працює психологом, а з 2010 року почала професійно вивчати та займатися іпотерапією — реабілітацією людини за допомогою коней. Після повномасштабного вторгнення Оксані довелося евакуйовуватися не самій, а разом із конями. Як це було, читайте вже в матеріалі

Сьогодні іпотерапію використовують як для фізичної, так і для психологічної реабілітації людей. Такі заняття є корисними для людей різного віку: від дітей до дорослих. Докладніше про це Оксана Абрамова розказала Східному Варіанту.

Психологічна реабілітація за допомогою коней

Після закінчення Луганського педагогічного університету та отримання фаху психологині, Оксана почала працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Отриманий досвід дав змогу зрозуміти, що таким дітям потрібен не тільки пізнавальний,  а й фізичний розвиток.

коні Лисичанськ
Оксана Абрамова. Фото зі сторінки Оксани у Facebook

Якось Оксана в Лисичанську втілила свою мрію поїздити на конях. Так познайомилася з тренером, який зацікавив її іпотерапією — методом фізичної реабілітації за допомогою коней. Це був 2010 рік. І з того часу Оксана почала професійно вивчати та займатися таким видом діяльності, застосовуючи його у заняттях з дітьми.

Оксана пояснює, як саме коні допомагають людині:

«Є дві особливості цих тварин, які використовують для реабілітації людини. Перша — це фізіологічний рух коня, який під час свого кроку повністю відбудовує крок людини. І коли ми крокуємо верхи на коні, то природньо приймаємо правильну осанку. Кінь під час ходьби рухається вперед-назад, вправо-вліво, вверх-вниз — саме під час свого кроку. І щоб утримати рівновагу, людина приймає фізіологічне положення хребта. Хоче вона цього, чи ні, вона його прийме, щоб зручніше рухатися разом з конем і впевненіше сидіти», — усміхається Оксана.

Ще один важливий фізіологічний момент, пояснює психологиня, це відсутність тиску на ноги та кульшові суглоби людини під час сидіння на коні. Кульшові суглоби повністю відбудовують крок, але при цьому немає навантаження ваги тіла на ноги людини, яка в цей час сидить на коні. Такий фізіологічний механізм дає можливість напрацювати рухи, максимально наближені до природних, що і сприяє реабілітації.

«Крім того, є ще одна особливість коней — це одна з тварин, яка не може вижити без людини. У них є потреба спілкування з людиною. Плюс, кінь сприймає людину як основну, як домінантну. Вони дуже тягнуться до людей. І через таку взаємодію можливий вплив на психологічний стан людини. Зараз ми називаємо це іповенцією — психологічною реабілітацією, або відновленням за допомогою коней», — розповідає Оксана Абрамова.

коні Лисичанськ
Фото зі сторінки Оксани у Facebook

Психологиня розповідає, що коні — дуже характерні тварини, які мають свій темперамент, свої звички. Вони дуже сильні та м’язисті, але водночас — дуже лякливі. Тому іпотерапія починається з техніки безпеки та зі знайомства із конем, не просто, як із твариною, а як з об’єктом взаємодії та партнером. 

Після того, як Оксана почала займатися іпотерапією, вона придбала двох коней для занять із дітьми з особливими освітніми потребами. Для утримання тварин орендувала стайні, де водночас і проводила заняття. Вона пригадує, що тільки до 2014 року її заняття з конями відвідало понад 200 дітей. У багатьох із них були позитивні результати після іпотерапії. 

«Були дітки, які завдяки тривалим заняттям іпотерапією починали ходити. Була дитина, у якої припинилися епілептичні напади. Було багато діток, у яких краще йшов розумовий та мовленнєвий розвиток. Тобто було багато позитивних змін, і це правда важливі досягнення в розвитку дітей», — розповідає Оксана.

Двічі пережили випробування війною

Коли почалася російсько-українська війна, Оксана на рік виїжджала з Лисичанська. Коні в цей час знаходилися на стайнях. Після повернення до рідного міста, психологиня повернулася до іпотерапії. Та вона розповідає, що тоді змінилися потреби суспільства:

«Я працювала в громадських організаціях психологинею, і за вимогами часу набула фаху кризового психолога. Так почала застосовувати коней для емоційного відновлення. Через війну постраждала велика кількість людей. Ми багато працювали з переселенцями. У нас навіть був проєкт екскурсій, на які ми привозили дітей, які жили на лінії розмежування під постійними обстрілами», — пригадує Оксана Абрамова.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Оксана залишалася перший час у Лисичанську, продовжуючи допомагати клієнтам. Адже в той момент багато людей потребували психологічної допомоги. На жаль, ворожа армія просувалася вглиб Луганської області та поступово підходила до Лисичанська. У березні місто вже сильно обстрілювалося, почало прилітати поруч зі стайнею, де були коні Оксани. Тварини сильно лякалися.

коні Лисичанськ
Під час евакуації. Фото зі сторінки Оксани у Facebook

«Поки ми залишалися в Лисичанську, до нас на стайню приходили місцеві та військові, просто щоби побути з конями, погладити їх, поспілкуватися. Увесь час, скільки були в Лисичанську, ми із чоловіком їздили містом та розвозили адресно гуманітарну допомогу людям, які самі не могли дістатися до гуманітарного штабу. Возили людей похилого віку до місця, де видавали пенсії. Та коли місто почало вже сильно обстрілюватися, і збільшувалася загроза окупації, ми зрозуміли, що треба виїжджати», — пригадує психологиня.

На той час ніхто з перевізників уже не хотів їхати до Луганської області, знаючи, що там небезпечно. Тому була проблема із пошуком транспорту та водія, щоб виїхати не самим, а ще й вивезти коней. На щастя, Оксана змогла зв'язатися із сімейною парою, які їздили тоді до області та знали ситуацію. Вони погодилися вивезти родину Оксани та коней до Дніпра.

Оксана каже, що переїзд коштував величезних грошей. Але іншого вибору не було.

Іпотерапія з Луганщини на Рівненщині

У Дніпрі Оксана вирішила їхати далі, на Рівненщину, а саме в село Мирогоща. Там була евакуаційна стайня, на якій можна було розмістити коней без плати за утримання. Вона зізнається, що тоді вже було зрозуміло, що Лисичанськ окупують, тож потрібно було шукати місце, щоб осісти.

У перший час після прибуття на Рівненщину, Оксана продовжувала консультувати людей та допомагала в догляді інших коней, яких евакуювали з небезпечних районів. Після важкого 2022 року та тривалої адаптації, завдяки іноземній грантовій підтримці, вона змогла потроху повертатися до занять з іпотерапії.

коні Лисичанськ
Фото: сторінка “Право на життя” у Facebook

Оксана пояснює, що коні потребують багато часу для відновлення та адаптації. Тому її коні зараз ще звикають до нової місцевості, а вона проводить свої заняття в селі Суськ, що неподалік від Мирогощі. Там уже є підготовлені коні.

Кожне заняття починається з діагностичної бесіди та діагностичного обстеження клієнта для того, щоб визначитися з індивідуальними потребами та програмою іпотерапії. Щоб дізнатися більше подробиць про такі заняття, можна звернутися до Оксани у Facebook.

«Окрім основної роботи, минулого року я розпочала проєкт зі збору історій переселених тварин. Я знаходила людей, які евакуювалися із тваринами, ми з ними спілкувалися, і я писала їхні історії. В планах   роздрукувати це у вигляді повноцінної збірки. Для цього зараз шукаємо друкарню, яка могла б допомогти нам. Вилучені кошти з продажу збірника ми плануємо передати на допомогу притулкам, зоопаркам,    конюшням, які прийняли у себе та доглядають за переселеними тваринами», — розповідає Оксана.

коні Лисичанськ
Фото зі сторінки Оксани у Facebook

Історії, які збирає Оксана, є черговим доказом злочинів росії проти України.

У планах психологині продовжувати розвивати не тільки напрям іпотерапії в Україні, а й анімалотерапії загалом. Вона вірить, що тварини можуть допомагати людині так само. як і людина тварині.

«Плани в нас дуже амбітні. Хотілося б вивести анімалотерапію на законодавчий рівень. І для цього ми показуємо зараз, що є такий метод, що він дієвий. Це була моя основна ідея ще з Луганщини, і такою вона є зараз. Ми плануємо обмінюватися досвідом такої терапії в Україні, а також поширювати та вдосконалювати ці методи», — каже Оксана.

***

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись:
24 Листопада Неділя
22:56

У Дружківській громаді працює Державна програма єВідновлення

22:44

На Курахівському напрямку ворог здійснив 57 спроб прорвати українську оборону

22:20

У Києві працюють дитячі кімнати в центрах для ВПО

21:40

Умєров заявив, що все більше країн готові фінансувати українське виробництво далекобійних дронів та ракет

21:20

Ватажок окупантів роздав 20 тисяч квадратних метрів землі в Маріуполі російським забудовникам

20:52

До 70 тисяч переселенців повернулися у тимчасово окупований Маріуполь, — нардеп

20:37

У Словʼянську залишається до 5 тисяч дітей, — Лях

20:20

Сирський зустрівся з українськими блогерами, які висвітлюють військові теми

19:55

Українські служби показали інформаційним агенціям уламки російської ракети, яка вдарила по Дніпру, — Зеленський

19:40

В окупованих Донецьку та Макіївці за одну ніч на пожежах загинули 4 людини

19:20

Під окупованим Донецьком залишилися без світла будинки на трьох вулицях через водія, який збив опору ЛЕП (фото)

18:58

У Києві для дітей переселенців регулярно проводяться заняття Академії майбутніх першокласників

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: