"Кіборги", "Погані дороги", "Євродонбас" та "Будинок зі скалок": як фільми про схід України спростовують російські фейки

“Кіборги”

“Кіборги” — художній фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва, який вийшов у кінопрокат у 2017 році. Він розповідає про історію, подвиг, самопожертву та любов до рідної землі. В картині висвітлено оповідь про військових, які протягом 242 днів захищали Донецький аеропорт у вересні 2014 року. Самі окупанти прозвали українських захисників “кіборгами” за їхню відвагу та сміливість.

Фільм є однією із перших українських кінорефлексій російсько-української війни. І ґрунтується на реальних подіях, а кожен персонаж взятий із життя. Акторський склад включає як професійних акторів, так і учасників боїв за аеропорт. 

Події розгортаються довкола питання контролю Донецького аеропорту, який став символом стійкості українських військових. У центрі уваги — шість військових, які вирушають на бойове чергування в аеропорт.

“Кіборги” спростовують російський пропагандистський наратив про те, що “українці забули про Донеччину та Луганщину” та “Донбас исконно русские территории”. Фільм демонструє щире бажання військових захистити свою країну, й не дати ворогу просунутися далі. 

“Погані дороги” 

Сценаристкою фільму “Кіборги” була Наталія Ворожбит, яка є провідною українською письменницею, драматургинею та режисеркою. Її дебютна робота як режисерки — драма “Погані дороги” 2020 року. Стрічка складається із п’яти новел про людей, які перебувають на території Донеччини. Шляхи, які розповідають про кохання, довіру, зраду та перетин особистих меж на тлі війни. Про цивільних та військових, які об'єднані поганою дорогою Донеччини.

У фільмі більшість подій розгортається на окупованій росією території Донеччини. На фоні лунають вибухи та автоматні черги. 

Сюжети фільму різноманітні, але об’єднанні висхідною напругою, кожна наступна новела додає все більше відчуття дискомфорту, й відображає одні із найгірших людських властивостей. 

Режисерка у стрічці демонструє вплив війни на життя героїв, які можуть зустрітися кожному та кожній в реальному житті.

Фільм “Погані дороги” спростовує фейк про “мирне життя в окупації”. Художня картина за основу має реальні історії мешканців та мешканок сходу, які режисерка збирала, працюючи над сценарієм фільму “Кіборги”.

“Євродонбас”

У документальному фільмі Корнія Грицюка “Євродонбас” зображається реальна історія Донеччини та Луганщини. Як стверджує російська пропаганда, з приходом радянської влади стався індустріальний “розквіт” регіону. Проте радянський період нагадував більше “занепад” територій, якщо порівнювати із попередніми роками тісного зв’язку із західним світом.

“Євродонбас” демонструє етап історії сходу України, який часто залишається непомічним, чи вірніше примусово забутим, на тлі сталінської модернізації. Це період, коли європейці вкладалися у створення промислового регіону наприкінці 19-го та на початку 20-го століття. Зокрема, бельгійці, французи, німці та британці були активними учасниками цього процесу.

У той час люди працювали по 12-14 годин на день, але за це гарно платили. Європейці також вкладали зусилля у будівництво лікарень, парків, кінотеатрів та створення власних підприємств у регіоні. Тобто, намагалися забезпечити себе та своїх робітників комфортними умовами.

Стрічка містить згадки про події на території Донеччини та Луганщини з українських та закордонних архівів, а також свідчення істориків й дослідників.

Інтерв’ю із режисером фільму, Корнієм Грицюком, можете прочитати в матеріалі Східного Варіанту.

“Будинок зі скалок”

Документальний фільм “Будинок зі скалок” режисера Сімона Леренга Вільмонта. Стрічку знімали у 2019-2020 роках, коли лінія фронту проходила на відстані від Лисичанська.

Ця картина розповідає  про дітей, які живуть поруч із лінією фронту із 2014 року. Герої “Будинку зі скалок” — справжні діти та вихователі Лисичанського центру соціально-психологічної допомоги.

У фільмі не був використаний сценарій, це були “живі” зйомки. Діти, які перебували в притулку, відтворювали власні життя. Вони гралися, навчалися, заводили дружбу та фантазували про майбутнє. 

Стрічка “Будинок зі скалок” демонструє як діти проживають своє життя поруч із війною. Навіть якщо військові дії не мали прямого впливу на них, то відобразилися на ситуації в родині. Ця історія спростовує російські маніпуляції про “ми воюємо тільки проти київської влади та не шкодимо мирному населенню”. 

***

Сучасний український кінематограф не тільки розповідає цікаві та гарні історії, а й боротися із російською пропагандою та висвітлює реальні досвіди мешканців й мешканок Донеччини та Луганщини.