"Спільнота Відновлення": як подруги із Донеччини заснували мистецький табір

“Спільнота Відновлення” — засноване Східним Варіантом ком'юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до “Спільноти Відновлення” та  підтримайте Східний Варіант донейтом.

***

“Донецьк – це про музику та свободу”

Марія Сурженко – вихователька, педагогиня та співзасновниця мистецького табору “Горицвіт”. Дівчина родом із Волновахи, що на Донеччині.

“Я народилась у Волновасі – це місто між Донецьком та Маріуполем. Прожила там свої перші 11 років. Це маленьке залізничне місто, дуже затишне. Волноваха – це степи, гарні поля та спокій. Моя колискова”, – поділилась співзасновниця.  

Марія розповіла, що у свої 12 років разом із мамою переїхала до Донецька, де прожила до 2014 року.

“Донецьк – це моя юність, я його безмежно кохаю. Це місто для мене про музику! Була потужна джазова спільнота та багато фестивалів! Це був цілий світ чогось вільного, нестримного та попри все радісного! Зі звичним обличчям міста, шахтарським, робочим, сірим, воно виглядало протилежно, але і єдино одночасно. Тому Донецьк – це про музику та свободу”, – пригадала педагогиня. 

Зі слів героїні, у 2014 році вона зібрала речі та поїхала на 1-2 тижні із Донецька, щоб перечекати.

“Я тоді зустрічалась із хлопцем, і у його батьків була квартира в Ялті. Тому ми поїхали до Криму, де пробули кілька місяців. Після я жила 1 рік у Харкові, потім 3 роки у Львові, 4 роки в Одесі, а потім знову у Львові. Зараз планую переїжджати до Києва”, – розповіла дівчина. 

До повномасштабного вторгнення Марія займалась педагогікою та вчителювала в Одесі. Працювала за Вальдорфською методикою й альтернативною системою виховання. 

“Я поїхала з Одеси через повномасштабне вторгнення, тому довелось припинити діяльність у школі”, – розповіла педагогиня. 

Марія зазначила, що в неї було прагнення поділитися із підлітками тим, що вона набула, передати власні знання. 

“Я поїхала із Донецька у доволі юному віці, коли мені було 19 років. Тому розуміла, що можу підтримати підлітків, що зіткнулися з випробуваннями через війну”, – поділилась співзасновниця. 

Табір, який повертає підліткам віру у майбутнє

Мистецький табір “Горицвіт” заснували подруги – Маргарита Курбанова та Марія Сурженко. Вони знайомі ще з 7 класу школи, коли разом опинились за однією партою. 

Маргарита дотична до створення громадської організації “BASE UA”. Тому їздила на евакуацію в Лисичанськ влітку 2022 року, і побачила, що багато підлітків живуть в умовах постійного стресу від війни.

“Оскільки я займаюсь педагогікою, Маргарита запропонувала разом створити проєкт для підлітків. Ми сфокусувалися на тому, що це буде відновлення через мистецтво та творчість. Маргарита кінооператорка, а я працюю з Вальдорфською методикою, яка є методом терапії через творчість. Ми багато граємо та спілкуємось із підлітками на різні теми. Наприклад, про внутрішній світ та те, як влаштований зовнішній світ”, – розповіла Марія.

Зі слів героїні, підліткам через війну набагато важче вибудувати орієнтири для життя.

“Ми багато говоримо, намагаємось підтримати, вислухати їхні історії та повернути віру у майбутнє. Світ видається незрозумілим та жорстоким. І ми намагаємось показати, що є не тільки війна. Розповідаємо, як вони можуть дбати про власну стійкість”, – поділилась співзасновниця. 

“Підлітки починають знаходити друзів, легше комунікують, більше відкриваються світу”

Марія розповіла, що перший мистецьки табір провели у серпні 2022 року. За рік вдалося створити сталу й дружню команду із 6-15 фахівців та фахівчинь. Втілити 6 таборів у Карпатах та Закарпатті.

Допомогти відновитися 140 підліткам України, що мали важкі життєві випробування у зв’язку із війною.

“Підліткам дуже подобається! Звісно, вони всі різні. Є ті, кому важче розкритися. Проте більшість старається взяти той ресурс, який ми пропонуємо”, – поділилась співзасновниця. 

Зі слів героїні, після закінчення табору команда продовжує тримати зв’язок з учасниками й учасницями. 

“Ми залишаємось в дружніх стосунках! Іноді вони питають у нас поради. Підліткам важливо мати поруч безпечного дорослого. Проте це не батьки, бо в цьому віці вони не є авторитетними. Тобто, дорослого, який має більше досвіду. Поруч з цією людиною має бути безпечно відкритися. Тому учасники та учасниці обирають собі когось із менторів або менторок, й продовжують спілкування після завершення табору”, –  розповіла Марія.

Співзасновниця поділилась, що багато підлітків мали травматичний досвід через війну. Тому бачити, як вони за період табору розкриваються, дозволяють собі бути вразливими, змінюються – це неоціненно.

“За деякий час після завершення табору ми спілкуємось з батьками. І часто чуємо, що підлітки стали відкритішими, у них з’являються мрії та бачення майбутнього”, – зазначила педагогиня. 

Зі слів Марії, у підлітків також з'являються нові друзі після відвідин табору. І це важливий момент, бо через карантин та війну всі події відбувались онлайн. Від цього сильно постраждала людська соціалізація.

“Починають знаходити друзів, легше комунікують, більше відкриваються світу – це постійні ефекти, про які ми чуємо”, – поділилась Марія. 

“Табір допомагає розмотувати вузлики болю, які нав’язались за період війни”

Співорганізаторка табору поділилась, що цей проєкт вдається реалізовувати завдяки різному фінансуванню. Наприклад, перший табір був профінансований за допомогою міжнародної організації “BASE UA”.

Другий табір був проведений повністю за донати, які люди надсилали на табір через “BASE UA”.

“У нас був пів року контракт з німецькою організацією, яка фінансувала нашу дільність. А зараз знову в активному пошуці нового фінансування”, – розповіла Марія.

Цільова аудиторія табору – це підлітки 12-15 років. Перебування у таборі, харчування та проїзд – повністю безкоштовні. Один табір триває два тижні, та на ньому перебуває група від 18 до 26 осіб.

“Ми спершу акцентували на тому, що це саме для ВПО. Проте зрозуміли, що не будемо цим обмежуватися, бо є ще діти військових, які теж страждають від стресу. І в результаті підтримуємо усіх підлітків. Бо війна йде на всій території України. Проте більше заявок подають саме ВПО та діти військових”, – поділилась Марія.

Зі слів героїні, вони розглядали варіант, щоб збільшити групи. 

“У нас камерні групи, що дозволяє процесу йти більш глибоко. Проте хочеться, щоб якомога більше підлітків були долученими та отримували користь. Тому зараз думаємо над варіантами, але все упирається у фінансування та локацію”, – розповіла співзасновниця.

Марія поділилась, що в команді більшість людей зі сходу. 

“Більшість із нашої команди мають досвід втрати дому, сталого життя. Думаю, що це важлива точка перетину, бо ми ніби більше розуміємо підлітків, які зіткнулися з випробуваннями через війну. Ми розуміємо, наскільки цей проєкт потрібен. Він допомагає розмотувати вузлики болю, які нав’язались за період війни”, – зазначила співзасновниця.

Як підтримати дільність табору? 

Щоб підтримати табір “Горицвіт” можете задонатити на “Майбутнє Горицвіту” за посиланням. Та підписатися на інстаграм. 

***

Східний Варіант вручив Марії та Маргариті нагороду “Незламні зі сходу”! 

Маргарита та Марія – незламні підприємиці зі сходу! З неймовірним натхненням допомагати іншим під час війни!