"Спільнота Відновлення": як очільниця "Mariupol Zero Waste" відновлює екоактивізм у Львові

«Спільнота Відновлення» — засноване «Східним Варіантом» ком’юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо ці історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до «Спільноти Відновлення» та підтримайте Східний Варіант донейтом.

***

Екологічні ініціативи у приазовському місті

Тема захисту довкілля завжди цікавила Наталію Гаєцьку. Вона пригадує, що спочатку пробувала самостійно сортувати сміття, а після – захотіла долучитися вже до більших екологічних ініціатив Маріуполя.  Одного разу жінка шукала у соціальних мережах, куди здати вторинну сировину, та натрапила на оголошення Анни Чабан, яка якраз відкрила лінію з перероблення одного з видів пластику.

“Я їй подзвонила і спитала, чи можна принести їм сировину. І так ми почали спілкуватися. Я побачила у неї оголошення, що заснувалася ініціативна група “Маріуполь Сортує”, і хто хоче, може до неї доєднатися. Я прийшла на це засідання, просто посидіти та послухати. І так сталося, що через пів року мені довелося вже очолити цю групу”, – розповідає Наталія.

Після очолення Наталія вирішила не змінювати тематику, а навпаки – розширювати та вдосконалювати роботу ініціативної групи у Маріуполі. Так виникла назва “Mariupol Zero Waste”.

Всього за декілька років екоактивісти та екоактивістки встигли реалізувати багато значущих проєктів для приазовського міста та його мешканців. Наприклад, проведення міських толок, де окрім прибирань влаштовували воркшопи з сортування сміття. Або проєкт “Зелена хвиля”, в якому “Mariupol Zero Waste” допомагали закладам гостинності сортувати відходи.

Екоактивістки реалізували проєкт “#Re_mo_re”, в межах якого на міському пляжі були встановлені металеві скульптури у вигляді рибок. У ці рибки відвідувачі могли викидати вторинну сировину, яку потім відправляли на перероблення. За сприяння екоактивістів та екоактивісток у Маріуполі був проведений перший (і поки що останній) екологічний фестиваль “Green Fest”. Наталія згадує, що тоді до них прийшло багато маріупольців.

“Останній проєкт, який був вже на стадії реалізації на початок повномасштабного вторгнення, це збір небезпечних відходів від населення. Це акумулятори з батарейками, градусники та інше. Ми назвали проєкт “RE_MRPL”. Тільки починали зі стаціонарних пунктів збору”, – розповідає Наталія.

У 2022 році “Mariupol Zero Waste” планували запустити та масштабувати проєкт “RE_MRPL”, хотіли впроваджувати у Маріуполі засади компостування та займатися екологічною просвітою з мешканцями міста. Та усім планам завадило повномасштабне вторгнення росії.

“Восени 2021 року в одному з дитячих садочків ми встановили два компостери. Якраз був сезон збору листя й обпилювання гілок дерев. Планували все це закомпостувати та зробити потім клумбу, проводити для дітей екологічні заняття. Наскільки мені відомо, у цьому ж садочку у березні 2022 року з’явилося стихійне кладовище…”, – пригадує Наталія Гаєцька.   

Після виїзду з блокади майже одразу відновили діяльність у Львові

Майже вся команда “Mariupol Zero Waste”, як і сотні тисяч маріупольців, опинилися у блокаді через повномасштабне вторгнення росіян. Спочатку Наталія разом з батьками переїхала з мікрорайону “Східний”, де вже не було жодних комунікацій, до Приморського району. Тут зайняти свою квартиру Наталії запропонувала колега, яка встигла виїхати. 

У середині березня Наталії та її родині допомогли виїхали з міста сусіди, взявши їх до своєї автівки. Декілька днів у дорозі, і вони змогли дістатися Запоріжжя. 

“У нас була мета – добратися до Львова, поселитися й облаштуватися. Майже одразу ми з колегами почали шукати одне одного. Ми були дуже щасливі, коли дізналися, що усі живі та змогли виїхати. Ми створити новий чат та почали думати, що ми можемо зробити”, – пригадує Наталія.

Через деякий час екоактивісти та екоактивістки отримали пропозицію від “Zero Waste Alliance Ukraine” реалізувати командний проєкт “Екорезиденти. Пригоди маріупольців у Європі”. Наталія розповідає:

“Це був цикл публікацій, в яких ми висвітлювали ситуацію з поводженням з відходами та ресурсами у Європі, в тих містах, де живуть наші резиденти – мої колеги, які через війну опинилися у Європі. Проєкт вийшов досить цікавий”. 

Трохи пізніше “Mariupol Zero Waste” разом з херсонською організацією “Екологічні новини” почали реалізацію проєкта “Відновлення і модернізація закладів гостинності на принципах ZeroWaste&ClimateFriendly для зеленого розвитку громад України”, який стосується екологізації сфер гостинності. 

“У першому потоці проєкту взяли участь три заклади Львова. Вони отримали тренінги, навчання, консультації зі впровадження у свої заклади саме принципи “zero waste”. І, до речі, впроваджували вони ці принципи згідно з європейською екологічною бізнес-сертифікацією. Ми захотіли масштабувати цей досвід в Україні. І тому в другому потоці ми покликали заклади з усіх регіонів країни. Спочатку був онлайн-курс з конкурсом, на основі  якого були відібрані заклади-переможці”, – розповідає очільниця “Mariupol Zero Waste”.

Один з переможців – бердянська кавʼярня “Дзендзик”, яка з нуля заснувала свій заклад у Львові. Наталію дуже тішить ця історія, адже люди не просто виїхали та заснували новий бізнес, а ще й бажають бути більш екологічними та свідомими. Вона пояснює, що сфера гостинності має великий вплив на людей, тому що має постійний потік гостей та відвідувачів. А значить, це чудовий напрям, щоб впроваджувати екологічні ініціативи: 

“Якщо заклад у людини улюблений, вони будуть більше наслідувати тому, що там побачать. Це буде для них приклад. І тому ми закликаємо наші заклади впроваджувати такі ініціативи. Це не так важко. Щось зробити для того, щоб було менше сміття, від чогось відмовитися, щось використати ще раз. І важливо це не просто робити, а й розповідати про це відвідувачам, аудиторії, підписникам, щоб вони більше знали. Тому наші заклади ми називаємо справжніми агентами екологічного впливу”.

“Mariupol Zero Waste” планує розповсюджувати таку ініціативу й серед інших закладів, у тому числі проводити тренінги та підтримувати у починаннях.

Продовжувати маріупольський екоактивізм на Львівщині

Зараз “Mariupol Zero Waste” вже планує нові екологічні проєкти, які поки що знаходяться на стадії розробки. Але пані Наталія зазначає, що планують працювати з релокованими вищими навчальними закладами та студентами. 

“Хотілося б долучитися і до відбудови України та рідного Маріуполя. Та це плани на перспективу. Поки що ми хочемо напрацювати матеріал, який можна буде потім впроваджувати й у нашому деокупованому місті, коли прийде час його відновлювати. Звичайно, ті проєкти, які вже реалізовані, хочемо масштабувати й удосконалювати”, – каже Наталія.

Екоактивістка зазначає, що відновлення Маріуполя може тривати роками, і, можливо, туди не вийде повернутися одразу ж після його звільнення. Але усі можуть долучитися до відродження міста, роблячи свій внесок: 

“Я збираюся побачитися з Маріуполем. І не раз. Однак люди багато чого там втратили. Декому просто нема куди повертатися. Але брати участь у відродженні міста, просто завітати й подивитися, яким воно буде, це обов’язково”.

Наталія називає свою діяльність не роботою, а справжньою місією.  Дехто вважає, що екологічні впровадження не на часі. Але Наталія вважає навпаки: коли російський загарбник руйнує усе  на своєму шляху, треба замислитися над тим, як відновити усе без негативного впливу на природу. Саме тому команда “Mariupol Zero Waste” продовжує працювати. 

***

Слідкувати за новинами “Mariupol Zero Waste” можна в їхніх соціальних мережах:

Instagram

Facebook

***