9 тисяч нових саджанців: як відновлюються ліси Донеччини та які існують проблеми

Східний Варіант побував на місці та дізнався, як відбувається висадження нового лісу, та як чинне законодавство може заважати дати йому нове життя. 

Багато дерев залишаться стояти засохлими та мертвими  

Відтворення лісу – це цілий окремий напрям роботи, розповідає директор ДП “Лиманське лісове господарство” Олексій Приходько.  Спочатку треба підготувати територію – звільнити від пошкоджених дерев шляхом суцільної рубки. Потім за документами цю площу треба перевести з “покритих лісом земель” у “землі, які не покриті лісом”.  Далі відбувається планування лісовідновлювальних робіт, що відповідно до законодавства здійснюється за рік до їх виконання.

“Законодавством передбачена процедура відтворення лісів. Я повинен подати документи до міжрегіонального управління лісовим господарством, де затвердять відомість проєкту лісових культур, що дозволяє висадити саме ці породи й саме цю кількість дерев  за вказаною у проєкті схемою. І я не можу запланувати лісовідтворення на площах де все ще стоїть навіть мертвий ліс”, – розповідає Олексій Приходько.

Як виявилось, не на всій території підприємства зі знищеним через війну лісом можна проводити лісовідновлення. І причина тому – законодавство. 

“Частина лісів підприємства віднесена до природно-заповідного фонду – Національного природного парку “Святі гори”. На території, яка не входить у природно-заповідний фонд, комісійно обстежується ділянка лісу. І якщо дерева пошкоджені пожежами й вже сухі, призначається  суцільна санітарна рубка, а далі вже можемо готувати площу для нових насаджень. Але на території природно заповідного фонду суцільні рубки заборонені”, –  каже Олексій Приходько.

Ліси природно-заповідного фонду,  які пошкоджені пожежами, накопичують мертву деревину та є джерелом  поширення шкідливих комах. Це може призвести до виникнення масштабних лісових пожеж та знищення здорових лісів шкідниками.

“На площі, яка є природно-заповідним фондом, підприємство проводить вибіркові санітарні рубки, знижуючи повноту насадження до 0,4. Тобто теж проводимо рубку, але не суцільну. Дерева на ділянці лісу вже усохли повністю, але зрубати усі сухі дерева неможна, і ми залишаємо велику частину мертвих дерев”, – каже Олексій Приходько.

Це все тому, що законодавством не передбачено заходів із ліквідації наслідків лісових пожеж та інших надзвичайних ситуацій у межах національних природних парків.

Нові висадження у Всесвітній день лісів

На території, де провели суцільну рубку пошкоджених під час активних бойових дій дерев, вже посадили нові саджанці. А точніше, 9 тисяч саджанців сосни звичайної на 3-х гектарах землі. Висадження відбулося у Всесвітній день лісів, 21 березня.

Посадковий матеріал був вирощений у Львівському лісовому насіннєво-селекційному центру із насіння, які зібрали лісники на території Лиманського лісгоспу.

За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення рф, у лісництві почав роботу власний насіннєво-селекційний центр, але під час проведення бойових дій теплиця була повністю зруйнована.

Олексій Приходько каже, вже через кілька років на цій території буде новий молодий ліс. У разі потреби працівники лісового господарства дбають за територією відповідно правил.

Звичайно, не усі саджанці приживуться, але більшість – вже зараз адаптується до нових умов.

Пан Олексій власноруч продемонстрував, як це відбувається – викапав та показав нові біленькі корінці одного з саджанців. Це значить, що ліс вже “приживається”.

Щоб показати, як може вирости новий ліс через кілька років, Олексій Приходько показав іншу площу лісу, де дерева були спалені під час бойових дій у 2014 році. Тоді працівники лісового господарства теж висадили нові саджанці. А зараз тут вже потрохи виростає новий молодий ліс.

З минулого тижня у “Лиманському лісовому господарстві” запрацювала власна пилорама. Це дасть можливість готувати дошки з пошкоджених та сухих дерева, які пізніше підуть на відновлення крівлі у населених пунктах, постраждалих від війни.

Тож навіть у безпосередній близькості до фронту бойових дій лісництво Лиманщини починає потроху відновлюватися, а роботи з розмінування площі лісу тривають постійно. Та все ж для відновлення лісу до довоєнного стану потрібні будуть десятиліття.

***